Постанова

від 07.08.2024 по справі 916/5289/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/5289/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2024

по справі №916/5289/23

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ»

до відповідача: Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради

про стягнення 64 473,14 грн.

суддя суду першої інстанції - Волков Р.В.

місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст рішення складено та підписано: 10 травня 2024.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому просив суд:

- стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» 16 707,05 грн - заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), 4 330,37 грн - інфляційні витрати, 1 050,44 грн - 3% річних за квартиру АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» 17 419,45 грн - заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), 4 509,79 грн - інфляційні витрати, 1 092,62 грн - 3% річних за квартиру АДРЕСА_2 ;

- стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» 14 584,54 грн - заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), 3 955,58 грн - інфляційні витрати, 823,30 грн - 3% річних за квартиру АДРЕСА_3 ;

- стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» 17 843,69 грн - заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), 6 250,77 грн - інфляційні витрати, 1 517,67 грн - 3% річних за квартиру АДРЕСА_4

шляхом стягнення заборгованості з відкритих у Казначействі рахунків Виконавчого комітету Одеської міської ради.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної сплати внесків на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів щодо квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 за адресою: м. Одеса, пров. Місячний, 6. Вказує на Акт приймання-передачі житлового будинку № 6 по провулку Місячний в управління (на баланс) ОСББ «Лунний» від 30.06.2017, Рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Лунний», а саме - рішення від 29.06.2016 в частині встановлення внесків на утримання будинків і прибудинкових територій у розмірі 2,89грн. за 1 кв.м для жилих приміщень та 3,70грн. для нежилих приміщень з липня 2016 року, рішення від 27.12.2017 щодо встановлення внесків у розмірі 4,50 грн. з січня 2018 року, рішення від 27.01.2019 щодо встановлення внесків у розмірі 5грн.за 1 кв.м., рішення від 25.10.2020 щодо встановлення внесків у розмірі 5,5 грн. за 1 кв.м. з 01.01.2021.

Також зазначає, що квартири АДРЕСА_5 , № 41, АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 (до 20.11.2021 коли право власності на неї набув гр-нин Ільницький В.І.) належать територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності.

Зазначає про наявність заборгованості відповідача за вивіз твердих побутових відходів за період з серпня 2017 року по жовтень 2023 року та вказує на рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 143 від 28.05.2015, № 316 від 26.07.2018, № 23 від 27.01.2021, № 319 від 24.11.2022, якими встановлювались відповідні тарифи на вказані послуги.

Надає розрахунок позовних вимог з урахуванням основної заборгованості в залежності від площі квартир, з зазначенням періодів нарахування та розрахунок 3% річних та інфляційних з посиланням на ч.2 ст.265 Цивільного Кодексу України.

Також посилається на правове регулювання відносин Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.04.2024 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» задоволено частково.

Стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ»:

- 15 260,45 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 329,50 грн інфляційних втрат, 631,99 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_1 ,

- 15 972,85 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 484,93 грн інфляційних втрат, 661,50 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_2 ,

- 13 378,60 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 431,10 грн інфляційних втрат, 635,40 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_3 ,

- 2 364,00 грн витрат зі сплати судового збору,

шляхом стягнення грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 04056919).

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Одеська міська рада звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2024 у справі № 916/5289/23 в частині задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» до Одеської міської ради про стягнення 56 786,32 грн. Прийняти нове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволені позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» до Одеської міської ради про стягнення 56 786,32 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2024 р. у справі № 916/5289/23 залишити без змін.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що усі квартири, зазначені позивачем, протягом певного часу, зокрема, включеного до розрахунку, знаходилися у користуванні інших фізичних осіб як відповідних наймачів житла.

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

За таких обставин, обов`язок зі сплати відшкодування грошових коштів на користь ОСББ «ЛУННИЙ» має бути покладений саме на наймачів вказаних квартир, а не на Одеську міську раду.

Скаржник також зауважує, що ОСББ взагалі не було зазначено, ким саме розглядались на загальних зборах співвласників питання щодо встановлення розміру внесків (співвласницьких, членських) на утримання будинків та прибудинкових територій, оскільки надані протоколи загальних зборів не місять підписів співвласників, а з наданого ОСББ протоколу неможливо встановити поіменно присутніх на таких зборах.

ОСББ «ЛУННИЙ» не надано до суду технічної документації на весь будинок та землевпорядної документації на земельну ділянку для обслуговування будинку та прибудинкової території ОСББ «ЛУННИЙ»

Скаржник зазначає, що заборгованість з утримання та ремонту майна багатоквартирного будинку має бути стягнута саме з власника багатоквартирного будинку, яким є Одеська міська рада, яка є юридичною особою та самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями».

Стягнення заборгованості та судового збору з Одеської міської ради шляхом стягнення коштів з Виконавчого комітету Одеської міської ради фактично змінює боржника у зобов`язанні, а саме Одеську міську рада на Виконавчий комітет Одеської міської ради, при цьому, останній відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є окремою юридичною особою та наділений власними повноваженнями.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/5289/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 доручено Господарського суду Одеської області невідкладно надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/5289/23.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2024 по справі №916/5289/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

07.06.2024 матеріали справи №916/5289/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2024 по справі №916/5289/23.

Визначено розглянути апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2024 по справі №916/5289/23 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

Встановлено іншим учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно - західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.

21.06.2024 до суду надійшов відзив Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частино тринадцятою статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Однак, станом на до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною першою статті 273 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.385 Цивільного Кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

У ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначені в тому числі наступні терміни:

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Факт належності квартир по провулку Місячному в Одесі № 22, № 41, № 57 та № 24 (до 20.11.2021 коли право власності на неї набув гр-нин Ільницький В.І.) територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності не заперечується сторонами та підтверджується наданими по справі доказами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Лунний», від 29.06.2016, від 27.12.2017, від 27.01.2019, від 25.10.2020.

Відповідно до ст.10 вказаного Закону Органами управління об`єднання співвласників є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті.

Аналогічна норма щодо загальних зборів як вищого органу управління об`єднання наявна у розділі ІІІ Статуту позивача.

Ст.10 вказаного Закону до виключної компетенції загальних зборів об`єднання відносить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Також вказана стаття Закону встановлює обов`язковість рішення загальних зборів, прийнятого відповідно до статуту, для всіх співвласників.

Аналогічно п.3 розділу ІІІ Статуту позивача містить положення про віднесення до виключної компетенції загальних зборів визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, а також про обов`язковість прийнятого відповідно до статуту рішення для всіх співвласників (п.9 Розділу ІІІ Статуту).

Також ст.10 вказаного Закону передбачає можливість оскарження рішення загальних зборів в судовому порядку.

В даній справі будь-яких вимог щодо оскарження рішень загальних зборів позивача не заявлено, про наявність судових рішень або існуючих судових спорів з приводу таких рішень сторони суду не повідомляли та відповідних доказів не надавали. Надання правової оцінки щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів позивача виходить за межи предмету спору по цій справі, а тому суд не приймає до уваги доводи відповідача з цього приводу.

Позивачем в якості доказів по справі надано витяги з протоколів загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний» від 29.06.2016 (а.с 31.т.1), від 27.12.2017 (а.с. 32 т.1), від 27.01.2019 (а.с. 33 т.1), від 25.10.2020 (а.с 34 т.1), з яких вбачається наступне.

Загальними зборами позивача від 29.06.2016 було прийняте рішення про встановлення співвласницьких внесків на утримання (будинків і прибудинкових територій) у розмірі 2,89грн. за 1 кв.м. для житлових приміщень з липня 2016 року.

Загальними зборами позивача від 27.12.2017 було прийняте рішення про встановлення внесків на утримання ОСББ «Лунний» у розмірі 4,5 грн. за 1 кв.м. для всіх приміщень з січня 2018 року.

Загальними зборами позивача від 27.01.2019 було прийняте рішення про затвердження розміру щомісячного внеску на витрати на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 5грн. за 1 кв.м.

Загальними зборами позивача від 25.10.2020 було прийняте рішення про затвердження розміру щомісячного внеску на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 5,5грн. за 1 кв.м. Новий внесок вступає в силу з 01.01.2021 та сплачується до 20 числа поточного місяця на банківський рахунок позивача.

Вказаними рішенням встановлювався/змінювався розмір внеску, проте строк виконання зобов`язання щодо його оплати був встановлений лише останнім з цих рішень, - до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому ч.2 вказаної статті визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наданих до матеріалів справи доказів та пояснень сторін не вбачається направлення позивачем вимоги в порядку ст.530 ЦК України щодо сплати внесків у період до прийняття рішення загальними зборами від 25.10.2020. Також відсутні докази встановлення строку сплати внесків раніше ніж це було зроблено за результатами загальних зборів позивача від 25.10.2020.

За таких обставин судом першої інстанції вірно встановлено, що строк виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати внесків можна вважати встановленим до 20.11.2020 щодо внесків за період з серпня 2017 року по листопад 2020 року включно, та в подальшому стосовно кожного щомісячного платежу до 20го числа поточного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного Кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем з посиланням на ч.2 ст.265 Цивільного Кодексу України заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні за прострочку виконання грошового зобов`язання, детальний розрахунок позивача міститься на арк.50-152 т.1 справи.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевим господарським судом здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційних за прострочку виконання грошового зобов`язання щодо сплати внеску. Розрахунок здійснено в межах часових проміжків, які позивач використовував в своєму розрахунку, а також з урахуванням допущеної позивачем помилки під час визначення строку для виконання відповідачем такого зобов`язання.

Що стосується заборгованості за вивіз твердих побутових відходів за період з серпня 2017 року по жовтень 2023 року суд зазначає наступне.

Позивачем наведені наступні рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, які є в загальному доступі на сайті Одеської міської ради:

№ 143 від 28.05.2015 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення міста Одеси»;

№ 316 від 26.07.2018 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28 травня 2015 року № 143 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення міста Одеси»;

№ 23 від 27.01.2021 «Про затвердження норм надання послуг із вивезення побутових відходів у місті Одесі»;

№ 319 від 24.11.2022 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами для споживачів міста Одеси, що надаються ТОВ «ТВ-СЕРРУС».

Дійсно, вказаними рішеннями встановлювалися/змінювалися тарифи на послуги із вивезення побутових відходів у місті Одесі у розмірі та періоди, які зазначає позивач у позовній заяві.

Разом з цим, ані з рішень загальних зборів позивача, ані з наведених рішень виконавчого комітету Одеської міської ради не вбачається встановлення строку для виконання зобов`язання щодо сплати цих сум відповідачем.

Так, наведені рішення виконавчого комітету встановлюють розмір тарифу, час з якого він застосовується та інші пов`язані з цим питання, проте жодне з них не визначає строку виконання зобов`язань щодо оплати.

Доказів звернення позивача з вимогами про оплату в порядку ст.530 Цивільного Кодексу України суду також не надано.

Таким чином, строк виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за вивіз твердих побутових відходів протягом заявленого позивачем періоду не настав, що не дає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

В цій частині рішення суду Одеською місткою радою не оскаржується.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення 90 085,27 грн підлягають задоволенню частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача:

- 15 260,45 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 329,50 грн інфляційних втрат, 631,99 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_1 ,

- 15 972,85 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 484,93 грн інфляційних втрат, 661,50 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_2 ,

- 13 378,60 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 431,10 грн інфляційних втрат, 635,40 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_3 .

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги, що обов`язок зі сплати відшкодування грошових коштів на користь ОСББ «ЛУННИЙ» має бути покладений саме на наймачів вказаних квартир, а не на Одеську міську раду, колегія суддів зазначає наступне.

Так, частиною четвертою статті 12 Закону №417-VIII дійсно передбачено, що зобов`язання зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

У той же час колегія суддів констатує, що визначаючи зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13, Закону № 2866-III).

Зазначено правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №906/884/19.

Щодо доводів скаржника про встановлення розміру внесків (співвласницьких, членських) на утримання будинків та прибудинкових територій, оскільки надані протоколи загальних зборів не місять підписів співвласників, колегія суддів зазначає, що як зазначено вище, відповідачем у даній справі будь-яких вимог щодо оскарження рішень загальних зборів позивача не заявлено, про наявність судових рішень або існуючих судових спорів з приводу таких рішень сторони суду не повідомляли та відповідних доказів не надавали. Надання правової оцінки щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів позивача виходить за межи предмету спору по цій справі.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що стягнення заборгованості та судового збору з Одеської міської ради шляхом стягнення коштів з Виконавчого комітету Одеської міської ради фактично змінює боржника у зобов`язанні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, Рішення суду про стягнення (арешт) коштів держаного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Згідно з абз.1 пп. 2 п. 9 та абз. 2 п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року №845, органи казначейства змушені повертати виконавчі документи у разі, якщо боржником зазначено не розпорядника бюджетних коштів.

Статтею 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У відповідності до ст. 51 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. При цьому, як зазначав позивач, згідно з пп. 27 п. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно з ст. 22 Бюджетного Кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі Положення), що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 р. № 535-VІІ "Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції", Виконком ОМР є виконавчим органом ОМР, який створюється ОМР на період її повноважень відповідно до Закону 280/97-ВР, Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком ОМР здійснює свої повноваження до формування його нового складу.

Згідно з п. 1.3. Положення Виконком ОМР є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов`язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Фінансування видатків Виконкому ОМР здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади (п. 1.4. Положення).

Отже, Одеська міська рада, не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про здійснення стягнення грошових коштів з Одеської міської ради з рахунків розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі № 916/1952/17.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2024 у справі № 916/5289/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Одеську міську раду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир