Постанова

від 09.05.2024 по справі 904/1664/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1664/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - Дніпровського квартирно - експлуатаційного управління - не з`явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд ЛТД» - Трощій О.С. - керівник (виписка з ЄДР)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Дніпровського квартирно - експлуатаційного управління

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 (суддя Євстигнеєва Н.М.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 (головуючий суддя: Коваль Л.А., судді: Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.)

у справі № 904/1664/19

за позовом Дніпровського квартирно - експлуатаційного управління (далі - Управління)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд ЛТД» (далі - ТОВ «Укр-Трейд ЛТД»)

про стягнення заборгованості та розірвання договору.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Управління звернулося до суду з позовом до ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» (з урахуванням прийнятих судом до розгляду заяви про зменшення позовних вимог, зокрема, як заяви про зміну предмета позову, та заяви про збільшення позовних вимог) про: стягнення заборгованості у розмірі 1 100 160,54 грн, яка виникла за договором від 20.07.2017 № 6/2017/КЕВ, а також нарахованих на суму основного боргу: 153 802,04 грн пені, 77 011,24 грн штрафу та 33 095,24 грн - 3% річних; розірвання договору від 20.07.2017 № 6/2017/КЕВ, який укладений між сторонами спору, у зв`язку з істотним порушенням його умов відповідачем, в частині оплати наданих за договором послуг.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 у справі № 904/1664/19, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024, позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» на користь Управління заборгованість у сумі 218 689, 22 грн, пеню у сумі 6 958,32 грн, 3% річних у сумі 1 983, 81 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 3 414, 47грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Управління, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 526 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, а саме, до договірних правовідносин, які виникають зі змішаного договору.

Доводи інших учасників справи, розгляд заяв та клопотань

ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» у відзиві на касаційну скаргу просило Суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, з посиланням на, зокрема, на обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.05.2024 № 32.2-01/753 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 904/1664/19 у зв`язку з відпусткою суддів Жайворонок Т.Є. та Булгакової І.В.

Згідно з ухвалою Суду від 06.05.2024 задоволено заяву ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» в частині участі у судовому засіданні директора названого товариства в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» (сторона-2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро (сторона-1) 20.07.2017 укладено договір № 6/2017/КЕВ (далі - Договір), за умовами якого з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності військових частин та підрозділів ЗСУ, що перебувають на квартирно-експлуатаційному забезпеченні в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Дніпро, наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України, сторони дійшли згоди про те, що цей договір є змішаним у розумінні статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України.

Сторона-1 зобов`язується за умови сприяння та підтримки сторони-2 протягом визначеного в договорі строку, надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції (визначеної згідно з Переліком видів сільськогосподарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, установам Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25-07.2000 № 1171 (зі змінами) на земельній ділянці, що є власністю Держави та знаходиться в користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро на підставі державного акта на право користування землею серія Б № 020061 від 1988 року стороні-1, а сторона-2 зобов`язується вчасно оплачувати надані послуги згідно з умовами цього договору стороні-1 (далі за текстом - послуги). Загальна орієнтовна площа, на якій буде здійснюватися надання послуг становить 735,2000 га, згідно з актом обстеження земельної ділянки, який є невід`ємною частиною Договору, загальна площа підлягає уточненню після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Про готовність земельної ділянки до використання за цим договором складаються акти обстеження земельної ділянки, які є невід`ємною частиною Договору, та є підставою для початку відліку періоду надання послуг і здійснення розрахунків за них за цим договором (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договору сторони погодились з тим, що вони мають такі цілі, які сформовані виключно на їх волевиявленні:

а) обробіток землі для вирощування сільськогосподарської продукції, розподіл праці та спеціалізація виробництва при вирощуванні сільськогосподарської продукції;

б) підвищення обсягів виробництва та досягнення економічного ефекту від раціонального використання землі;

в) забезпечення ефективності виробництва шляхом оптимізації витрат на матеріальні ресурси;

г) збільшення гнучкості виробництва та збуту у відповідності до вимог ринку;

д) швидке освоєння нової продукції, яка користуються попитом на ринку.

Послуги передаються стороною-1 стороні-2 на підставі акту приймання-передачі послуг. Акт приймання-передачі послуг складається після фактичного отримання послуг, а помісячна оплата за послуги здійснюється відповідно до розділу 2 даного договору, в тому числі, до складання акта прийому-передачі наданих послуг (пункт 1.5 Договору).

Строки та способи передачі стороною-1 послуг стороні-2 визначаються за домовленістю сторін (пункт 1.6 Договору).

Сторони дійшли згоди, що право власності на сільськогосподарську продукцію, отриману в результаті надання послуг стороною-1, належить стороні-2 (пункт 1.7 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору для цілей, зазначених у пункті 1 цього договору, сторони домовилися про наступне:

- відносини сторін за цим договором спрямовані на надання послуг з взаємної підтримки та допомоги в щоденній діяльності (підпункт 2.1.1 Договору);

- враховуючи вимоги частини четвертої статті 632 Цивільного кодексу України, ціна послуг з урахуванням вимог цього договору, кон`юнктури ринку та сплати встановлених законодавством податків, інших обов`язкових платежів і зборів та є звичайною ціною в розумінні Податкового кодексу України (підпункт 2.1.2 Договору);

- грошова сума, яку сторона-2 перераховує стороні-1 за надані послуги складає 2 205 600 грн на рік, в т.ч. ПДВ 367600 грн, із розрахунку 3 000 грн за 1 га площі земель, на яких надаються послуги. Загальна сума підлягає уточненню з урахуванням даних технічної документації із землеустрою, щодо фактичної площі земельних ділянок, на яких будуть надаватися послуги. Грошова сума, яка підлягає оплаті не залежить від розміру отриманого доходу сторони-2 за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції, отриманого за результатами послуг, наданих за цим договором (підпункт 2.1.3 Договору);

- обчислення розміру плати за послугу здійснюється з урахуванням індексації. Розмір плати послуги визначається шляхом коригування розміру плати послуги за базовий рік (перший рік) на сумарний індекс інфляції за період з першого числа фактичного року за Договором до останнього числа фактичного кожного року за Договором. Плата за послуги за кожен наступний фактичний рік за Договором визначається шляхом коригування плати за послугу за попередній фактичний рік за Договором на індекс інфляції на минулий рік за наступний фактичний рік (пункт 2.1.4 Договору).

Відповідно до пункту 2.1.5 Договору нарахування та оплата за послуги проводиться наступним чином:

- у серпні 2017 року - 254 948 грн 39 коп (в тому числі: 71 148 грн 39 коп - сума оплати за липень пропорційно кількості днів дії Договору; 183 800 грн 00 коп - сума оплати за серпень);

- у вересні 2017 року - 53 627 грн 09 коп (часткова сума оплата за вересень 2017 року) з подальшою сплатою повної суми разом з індексацією у жовтні 2018 року. Кінцева сума оплати за жовтень 2017 року вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати 130 172 грн 91 коп на сумарний індекс інфляції за період з вересня 2017 року по жовтень 2018 року;

- у жовтні 2017 року - квітні 2018 року - по 10 000 грн 00 коп щомісячно. Сплата повної суми здійснюється у листопаді 2018 року. Кінцева сума оплати за відповідний місяць цього періоду вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати за кожен місяць у сумі 173 800 грн 00 коп на сумарний індекс інфляції за період з місяця, за який здійснюється оплата, по листопад 2018 року;

- у травні 2018 року - вересні 2018 року - по 30 000 грн 00 коп щомісячно. Сплата повної суми здійснюється у листопаді 2018 року. Кінцева сума оплати за відповідний місяць нього періоду вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати за кожен місяць у сумі 153 800 грн 00 коп на сумарний індекс інфляції за період з місяця, за який здійснюється оплата, по листопад 2018 року.

Крім того, з жовтня 2018 року здійснюється щомісячна плата (до 10 числа місяця, що передує розрахунковому) рівними частинами (із розрахунку 1/12 від суми Договору), що складає 183 800 грн 00 коп на рахунок сторони-1 з коригуванням сум згідно з підпунктом 2.1.4 даного договору.

Сторона - 2 сплачує (компенсує) земельний податок шляхом щомісячного (до 10 числа поточного місяця) перерахування грошових коштів у розмірі, що зазначений у звітній декларації про сплату земельного податку та уточнюючій декларації (у разі її подання) у поточному році. Компенсація земельного податку не є базою для нарахування ПДВ. У разі несвоєчасної сплати (компенсації) земельного податку з вини сторони-2, сторона-2 сплачує (компенсує) стороні-1 усі пов`язані із несвоєчасною сплатою (компенсацією) земельного податку штрафні санкції, інші обов`язкові платежі, передбачені законодавством України (підпункт 2.1.6 Договору).

Одностороннє дострокове розірвання Договору можливе лише за ініціативи сторони-1. Одностороннє розірвання Договору здійснюється в позасудовому порядку без підписання сторонами додаткової угоди. У цьому випадку Договір є розірваним через 30 (тридцять) календарних днів з дати відправлення стороною-1 повідомлення про розірвання договору на адресу сторони-2 (пункт 7.8 Договору).

Одностороннє дострокове розірвання договору можливе у разі:

- невнесення стороною-2 плати, передбаченої підпунктами 2.1.3 - 2.1.6 Договору протягом 1 місяця. У разі коли на момент розірвання Договору на землях будуть засіяні сільськогосподарські культури, грошові зобов`язання сторони-2 діють до моменту збору урожаю, що підтверджуватиметься підписанням сторонами актів звірки взаєморозрахунків та актів наданих послуг (підпункт 7.8.1 Договору);

- не виконання стороною-2 зобов`язань, передбачених підпунктом 4.1.10 даного договору. Підпунктом 4.1.10 Договору передбачено обов`язок сторони-2 підписати акти наданих послуг протягом 10 днів з моменту їх отримання. У випадку ненадання стороною-2 обґрунтованої відмови від їх підписання, дані акти вважаються дійсними (підпункт 7.8.2 Договору);

- порушення умов договору стороною-2 (підпункт 7.8.3 Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами та скріплення печатками сторін (пункт 7.1 Договору).

Договір укладений строком до 31.12.2024 з обов`язковим підписанням сторонами актів наданих послуг, що підтверджують виконання зобов`язань за цим договором (пункт 7.2 Договору).

У лютому 2019 року ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» звернулося до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про внесення змін до Договору шляхом підписання додаткової угоди (справа № 904/505/19). Звернення з позовом обґрунтовано тим, що відповідач не зміг виконати взяті на себе зобов`язання щодо надання позивачу земельної ділянки розміром 735,2 га. Актом обстеження було виявлено, що значна частина земельної ділянки потрапляє під обстріли під час проведення навчань на 239 загальновійськовому полігоні військовою частиною НОМЕР_1 . Таким чином, обіцяні 735,2 га землі містять нерозірвані боєприпаси, які потенційно загрожують життю та здоров`ю працівників позивача.

Суд, вирішуючи спір у справі № 904/505/19, встановив, що відповідно до підписаної сторонами додаткової угоди від 01.10.2018 № 1 до Договору загальна орієнтовна площа земельної ділянки, на якій буде здійснюватися надання послуг, становить 130,0000 га, згідно зі схемою розташування земельної ділянки та акта обстеження земельної ділянки, які є невід`ємною частиною Договору. Площа земельної ділянки підлягає уточненню та збільшенню по мірі обробки та підготовки (розмінування території від боєприпасів та очищення від сторонніх об`єктів) до надання послуг.

Про готовність земельної ділянки до використання за цим договором складаються акти обстеження земельної ділянки та схеми розташування земельної ділянки, які є невід`ємною частиною Договору, та є підставою для початку відліку періоду надання послуг і здійснення розрахунків за них за цим договором.

Якщо акт не підписаний, сторони погоджуються, що надання послуг здійснюється на земельній ділянці площею, в межах і за розташуванням ділянки, які визначалися у попередньому році.

Згідно з судовим рішенням у справі № 904/505/19, яке набрало законної сили, зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро укласти з ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» додаткову угоду до Договору на таких умовах:

« 2.1.3. Грошова сума, яку Сторона-2 перераховує Стороні-1 за надані послуги складає 390 000,00 грн (триста дев`яносто тисяч гривень 00 копійок) на рік, в т.ч. ПДВ 65 000 грн 00 коп (шістдесят п`ять тисяч грн.), із розрахунку 3 000 грн 00 коп (три тисячі гривень 00 копійок) за 1 га площі земель, на яких надаються Послуги. Загальна сума підлягає уточненню з урахуванням даних технічної документації із землеустрою, щодо фактичної площі земельних ділянок, на яких будуть надаватися Послуги. Грошова сума, яка підлягає оплаті, не залежить від розміру отриманого доходу Сторони-2 за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції, отриманого за результатами Послуг, наданих за цим договором».

« 2.1.5. Нарахування та оплата проводиться наступним чином:

у серпні 2017 року - 45 080,65 (сорок п`ять тисяч вісімдесят гривень 65 копійок), в тому числі - 12 580,65 (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 65 копійок) сума оплати за липень 2017 року пропорційно кількості днів дії договору, та 32 500,00 (тридцять дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) сума оплати за серпень 2017 року;

у вересні 2017 року - 9 482,48 грн (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 48 копійок) (часткова сума оплати за вересень 2017 року) з подальшою сплатою повної суми разом з індексацією у жовтні 2018 року. Кінцева сума оплати за жовтень 2017 року вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати 23 017,52 грн (двадцять три тисячі сімнадцять гривень 52 копійки) на сумарний індекс інфляції за період з вересня 2017 року по жовтень 2018 року;

у жовтні 2017 року - квітні 2018 року - по 1 768,23 грн (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 23 копійки) щомісячно. Сплата повної суми здійснюється у листопаді 2018 року. Кінцева сума оплати за відповідний місяць цього періоду вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати за кожен місяць у сумі 30 731,77 грн (тридцять тисяч сімсот тридцять одна гривня 77 копійок) на сумарний індекс інфляції за період з місяця, за який здійснюється оплата, по листопад 2018 року;

у травні 2018 року - вересні 2018 року - по 5 304,68 грн (п`ять тисяч триста чотири гривні 68 копійок) щомісячно. Сплата повної суми здійснюється у листопаді 2018 року. Кінцева сума оплати за відповідний місяць цього періоду вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати за кожен місяць у сумі 27 195,32 грн (двадцять сім тисяч сто дев`яносто п`ять гривень 32 копійки) на сумарний індекс інфляції за період з місяця, за який здійснюється оплата, по листопад 2018 року.

Крім того, з жовтня 2018 року здійснюється щомісячна плата (до 10 числа місяця, що передує розрахунковому) рівними частинами (із розрахунку 1/12 від суми договору), що складає 32 500,00 (тридцять дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) на рахунок Сторони-1 із коригуванням сум, згідно з п. 2.1.4 даного Договору».

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 06.11.2019, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 у справі № 904/505/19 залишено без змін.

На виконання рішення суду у справі № 904/505/19 згідно з додатковою угодою від 10.03.2020 № 2 сторони дійшли взаємної згоди з 20.07.2017 внести зміни до підпунктів 2.1.3, 2.1.5 Договору та виклали їх в редакції, зазначеній в рішенні суду.

Додаткова угода від 10.03.2020 № 2 є невід`ємною частиною Договору.

Судами також встановлено, що 19.07.2017 сторонами складено та підписано акт обстеження земельної ділянки загальною площею 735,2000 га за адресою: Новомосковський район, с. Знаменівка (колишній військовий радгосп «Поляна»).

Як зазначено в акті, при обстеженні встановлено, що земельна ділянка не використовується за призначенням - не обробляється, відсутнє механічне або ручне оброблення, забур`янена, присутня поросль зелених насаджень лісосмуги.

02.10.2018 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро направив начальнику Східного територіального КЕУ лист з додатком - копією акта про обстеження земельної ділянки загальною площею 735,2000 га за адресою: Новомосковський район, с. Знаменівка (колишній військовий радгосп «Поляна»). Відділ просив погодити внесення змін до Договору щодо зменшення площі земельної ділянки з 735,2000 га до орієнтовно 170,000 га.

За результатами проведеного 24.09.2018 обстеження земельної ділянки встановлено, що Квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпро не вдалося збільшити посівну площу.

Отже, на момент першого обстеження (19.07.2017), розмір земельної ділянки придатної для спільного обробітку, також не перевищував 170,000 га.

Начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро 01.11.2018 затверджено акт обстеження земельної ділянки загальною площею 735,2000 га за адресою: Новомосковський район, с. Знаменівка (колишній військовий радгосп «Поляна»). Згідно з цим актом встановлено, що з використанням мірної стрічки було проведено обміри земельної ділянки та встановлено, що для спільного обробітку можливо використовувати земельну ділянку орієнтовною площею 170,000 га, тому є необхідність зменшення площі згідно з Договором.

Будь-яких інших актів обстеження земельної ділянки сторони Договору не складали.

Таким чином, жоден з двох актів не містить інформації про готовність земельної ділянки площею 735,2 га до використання - надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції.

Сторони уклали додаткову угоду від 01.10.2018 б/н до Договору, відповідно до якої загальна орієнтовна площа земельної ділянки, на якій буде здійснюватися надання послуг становить 130 га, згідно зі схемою розташування земельної ділянки та актом обстеження земельної ділянки, які є невід`ємною частиною Договору. Площа земельної ділянки підлягає уточненню та збільшенню по мірі обробки та підготовки (розмінування території від боєприпасів та очищення від сторонніх об`єктів) до надання послуг.

Про готовність земельної ділянки до використання за цим договором складаються акти обстеження земельної ділянки та схеми розташування земельної ділянки, які є невід`ємною частиною Договору, та є підставою для початку відліку періоду надання Послуг і здійснення розрахунків за них за цим договором.

Якщо акт не підписаний, сторони погоджуються, що надання послуг здійснюється на земельній ділянці площею, в межах і за розташуванням ділянки, які визначалися у попередньому році.

Таким чином, з огляду на необхідність здійснення комплексу робіт з розмінування території від боєприпасів та очищення від сторонніх об`єктів, сторони погодили зменшення площі земельної ділянки, на якій передбачається надання стороною-1 стороні-2 зазначених послуг до 130 га.

Водночас сторонами погоджено, що готовність земельної ділянки до використання підтверджується відповідним актом обстеження земельної ділянки та схемою розташування земельної ділянки.

10.03.2020 сторонами спору укладена додаткова угода № 2 до Договору, згідно з якою з жовтня 2018 року здійснюється щомісячна плата (до 10 числа місяця, що передує розрахунковому) рівними частинами (із розрахунку 1/12 від суми Договору), що складає 32 500,00 грн на рахунок сторони-1 із коригуванням сум, згідно з підпунктом 2.1.4 Договору.

Позивачем пред`явлені відповідачу рахунки на оплату вартості послуг з вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці за Договором:

від 12.06.2018 № 65 на суму 30 000,00 грн за червень 2018 року;

від 19.07.2018 № 72 на суму 30 000,00 грн за липень 2018 року;

від 07.08.2018 № 74 на суму 30 000,00 грн за серпень 2018 року;

від 10.09.2018 № 79 на суму 30 000,00 грн за вересень 2018 року;

від 10.10.2018 № 92 на суму 176 991,93 грн за вересень-грудень 2017 року (частково) та за жовтень 2018 року;

від 10.11.2018 № 94 на суму 2 522 196,99 грн;

від 08.12.2018 № 100 на суму 183 800,00 грн за грудень 2018 року;

від 11.01.2019 № 6 на суму 183 800,00 грн за січень 2019 року;

від 11.02.2019 № 12 на суму 183 800,00грн за лютий 2019 року.

При цьому плата за послуги з вирощування сільськогосподарської продукції нарахована на площу земельної ділянки 735,2 га.

10.12.2018 позивачем на адресу відповідача направлена претензія за вих. № 4677 від 10.12.2018 про сплату заборгованості у розмірі 2 953 115,89грн.

31.01.2019 за вих. № 455 на адресу відповідача позивачем направлено повідомлення про одностороннє дострокове розірвання Договору, яке мотивоване наявністю заборгованості у розмірі 2 953 115,89 грн.

Відповідачем частково сплачена заборгованість за Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку:

від 15.01.2018 на суму 20 000,00 грн;

від 19.02.2018 на суму 10 000,00 грн;

від 21.03.2018 на суму 10 000,00 грн;

від 26.04.2019 на суму 10 000,00 грн;

від 10.05.2019 на суму 30 000,00 грн;

від 27.06.2019 на суму 14 000,00 грн;

від 07.08.2019 на суму 46 000,00 грн;

від 03.09.2019 на суму 30 000,00 грн.

Також матеріали справи містять розрахунок компенсації земельного податку на загальну суму 59 723,85 грн за період з січня 2018 року по грудень 2018 року.

Згідно з Планом фактичного землекористування площа земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Знаменівська сільська рада складає 141,3933 га (складений інженером - геодезистом О.В. Піцик товариства з обмеженою відповідальністю «Геоленд 2000»).

23.05.2019 за результатами огляду земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Знаменівка складено акт обстеження. Згідно з висновком комісії, оброблення земельної ділянки провадиться припустимо представниками відповідача.

З посиланням на наявність у відповідача заборгованості за Договором та істотне порушення останнім умов Договору в частині оплати наданих послуг, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 19.07.2019 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Ганною Олегівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47870808.

На підставі цього рішення державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 32477420 від 19.07.2019 про право оренди товариством з обмеженою відповідальністю «Промсгагро» земельної ділянки загальною площею 742,63 га, кадастровий номер 1223256200:02:01:1001.

Підставою виникнення речового права зазначено договір оренди від 19.07.2019 № 19/07-01/19ДО, укладений Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області з товариством з обмеженою відповідальністю «Промсгагро». Строк дії - 10 років, з правом передачі в піднайм (суборенду).

22.07.2019 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Ганною Олегівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47887427.

На підставі цього рішення державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 32494140 від 22.07.2019 про право суборенди фермерського господарства «Добробут-Агро» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 742,63 га.

Підставою реєстрації (виникнення речового права) є договір суборенди від 19.07.2019 № 19/07-54/19ДО, який укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Промсгагро» з фермерським господарством «Добробут-Агро».

30.01.2020 з метою захисту своїх прав та законних інтересів, в порядку статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» звернулося зі скаргою до Міністерства юстиції України (вх. № 3036-33-20).

За результатами розгляду зазначеної скарги колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнято рішення, згідно з яким встановлено, що реєстраційні дії, здійснені приватним нотаріусом Андрєєвою Ганною Олегівною на підставі рішень від 19.07.2019 № 47870808, від 22.07.2019 № 47887427, припинено, а саме в Державному реєстрі прав припинено запис про право власності за Державою Україна в особі Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (номер запису про право власності 32477407); запис про реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) № 32477420; запис про реєстрацію іншого речового права (права суборенди земельної ділянки) № 32494140.

Крім того, за позовом прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Промсгагро», фермерського господарства «Добробут-Агро», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро та ТОВ «Укр-Трейд ЛТД», про скасування записів державного реєстратора; витребування земельної ділянки площею 742,63 га, господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 904/6398/19.

У розгляді справи № 904/6398/19 судом встановлено, що 07.02.2020 виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на підставі договору про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 04.02.2020 та договору суборенди б/н від 04.02.2020 припинено речове право оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Промсгагро» та речове право суборенди фермерського господарства «Добробут-Агро» на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 742,63 га, кадастровий номер 1223256200:02:001:1001.

Таким чином, право власності держави на земельну ділянку є фактично відновленим з 07.02.2020.

Отже, у період з 19.07.2019 по 06.02.2020 спірна земельна ділянка була зареєстрована за іншими користувачами, відповідно, відповідач не мав можливості використовувати земельну ділянку за призначенням згідно з умовами Договору.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором, а також для розірвання Договору з підстав істотного порушення умов Договору відповідачем.

Скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 526 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, а саме, до договірних правовідносин, які виникають зі змішаного договору.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17).

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, на яку посилається скаржник, унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За доводами скаржника, приписи наведеної статті Цивільного кодексу України підлягають застосуванню до спірних відносин, які, за твердженням скаржника, виникли між сторонами спору на підставі змішаного договору та у відповідності до його умов.

Що ж до вказаного Суд, частково погоджуючись з доводами скаржника стосовно необхідності врахування умов Договору зазначає, що, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору, з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків, моменту виникнення зобов`язання тощо.

Верховний Суд виходить з того, що одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору; 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Втім, сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: 1) існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; 2) заборона випливає із змісту акта законодавства; 3) така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

Під вимогами положень актів цивільного законодавства, від яких сторони в договорі не можуть відступити, слід розуміти імперативні приватно-правові вимоги.

Разом з цим законодавець у статті 628 Цивільного кодексу України не пропонує чіткого визначення змішаного договору, а лише передбачає можливість укладення сторонами договору, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір) та вказав, що до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Слід відзначити, що у цивілістичній доктрині визначається, що «елементи різних договорів» можна звести до таких: 1) елементи різних договорів - це не окремі ізольовані обов`язки у змісті договору, а певна їх сукупність, характерна для відповідного договору; 2) системні ознаки, які обумовлюють виокремлення того чи іншого договору; 3) всі імперативні правила, які стосуються договору (істотні умови та умови, які відображають специфіку договору); 4) поєднання змісту різних договорів.

Специфіка змішаних договорів полягає в тому, що вони включають в договірну конструкцію елементи саме різних договорів (наприклад, договір поставки обладнання з елементами надання послуг щодо встановлення відповідного обладнання), адже до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З посиланням на умови Договору скаржник зазначає про те, що позивач зобов`язався за умови сприяння та підтримки відповідача протягом визначеного у Договорі строку надавати за плату відповідачу послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, що є власністю Держави та знаходиться в користуванні позивача на підставі державного акта на право користування землею, а відповідач зобов`язався вчасно оплачувати надані послуги згідно з умовами цього договору.

У зазначеному аспекті Верховний Суд звертається до правової позиції, яка викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 зі справи № 910/1248/23, згідно з якою об`єднана палата виснувала таке.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України послуги розглядаються як окремий вид об`єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об`єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).

Договір надання послуг передбачає, що одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 901 Цивільного кодексу України договір про надання послуг передбачає наявність завдання від замовника, за яким виконавець надає замовнику послугу, що споживається в процесі вчинення дії чи здійснення певної діяльності. Предметом такого договору є послуга, результат якої є завжди немайновим, хоча може мати речову форму. Послуга невіддільна від джерела, тісно пов`язана з особою виконавця та процесом її надання.

Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 761/16124/15-ц.

На відміну від послуги, чітко визначеною метою договору оренди є набуття орендарем права користування майном, яке є похідним від права власності та носить матеріальний характер, проявляється у споживанні корисних властивостей речі.

Аналіз наведених положень закону, які визначають суть оренди та послуги, свідчить про те, що договір оренди відрізняється від договору про надання послуг своїм предметом. Зокрема, послуга існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної діяльності або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріального вигляду. В свою чергу, предметом оренди є майно, тобто об`єкт матеріального світу, що визначений індивідуальними ознаками і є неспоживною річчю, або майнові права, як особливий вид майна.

Суд зазначає, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 923/496/18, від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20, від 21.10.2021 у справі № 908/3027/20.

Визначаючи і вирішуючи питання щодо правової природи Договору, суди зосередились на тому, що укладений сторонами спору Договір є змішаним, водночас суди не з`ясували, елементи яких саме договорів містить такий правочин (послуги, поставка, підряд, оренда тощо) в аспекті встановлення, зокрема, нормативно-правового регулювання, яке має застосовуватись до спірних правовідносин, з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків сторін відповідно до такого правового регулювання.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині визначеного ними розміру заборгованості за спірним договором.

Що ж до наведеного, то Суд зазначає, що підставою для оплати товарів/робіт/послуг є не саме по собі визначення їх вартості, а встановлення обставин фактичного їх надання, які (обставини) мають бути підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

Для з`ясування правової природи як господарської операції (поставки товарів, виконання робіт, надання послуг тощо), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін у результаті цієї операції (близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 № 910/6986/17, від 30.01.2019 № 911/5358/14).

При цьому з огляду на специфіку послуги як об`єкта господарської операції, судам слід з`ясовувати технічну можливість її надання з урахуванням наявного персоналу, кваліфікації, часу та місця її здійснення, обладнання, сировини та матеріалів, необхідних для виконання такої операції.

Проте з`ясування наведених обставин залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій. Так, суди, зосередившись на встановленні обставин щодо площі земельної ділянки, на якій передбачалося надання стороною-1 стороні-2 послуг за Договором, можливості її використання у спірний період, а також з`ясуванні розрахунку ціни послуг за спірним Договором, залишили поза увагою встановлення обставин фактичного надання послуг та їх дійсного обсягу.

Суд неодноразово вказував на те, що у разі дефектів первинних документів і невизнання стороною факту реалізації договору, сторони не позбавлені можливості доводити безпосередньо факт виконання за договором іншими доказами, які будуть переконливо свідчити саме про фактичні обставини здійснення такого виконання.

Частиною п`ятою статті 236 ГПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження, наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає неприйнятними доводи, викладені у відзиві ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

З огляду на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а суд апеляційної інстанції не усунув вказані порушення, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у цій постанові.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило, з огляду на доводи та докази, надані учасниками справи, встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції передбаченими статтю 300 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

У силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що спочатку суд першої інстанції, а потім і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача задовольнити частково, оскаржувані судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпровського квартирно - експлуатаційного управління задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 904/1664/19 скасувати.

3. Справу № 904/1664/19 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Малашенкова