Ухвала

від 09.05.2024 по справі 357/14323/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 357/14323/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024

у справі за позовом Білоцерківської міської ради

до ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність об?єкта до експлуатації, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, усунення перешкод у користуванні комунальною власністю,

ВСТАНОВИВ:

Білоцерківська міська рада звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, ОСОБА_2 , державного нотаріуса другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А. П., приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуб Н. М., в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

- скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 18.07.2016 № КС 082162000685;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 26.08.2016 № КС 142162391045 щодо будівництва магазину;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 03.09.2016 за ОСОБА_1 на магазин та запис про право власності від 01.09.2016 № 16206211 за ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу магазину, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.12.2017 за ОСОБА_2 на магазин та запис про право власності від 28.12.2017 № 24219064 за ОСОБА_2 ;

- усунути перешкоди в користуванні комунальною власністю територіальної громади, а саме земельною ділянкою площею 0,0117 га, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в користуванні ОСОБА_1 перебувала земельна ділянка комунальної власності, надана на підставі договору оренди для розміщення павільйону із влаштуванням літнього майданчика; відповідачці також було видано паспорт прив`язки тимчасової споруди за цією адресою для здійснення підприємницької діяльності, строк дії якого закінчився 17.09.2017.

Однак в порушення умов договору оренди, чинного законодавства та без згоди міськради ОСОБА_1 побудувала об`єкт нерухомості - магазин, який зареєстровано за останньою на праві власності, та на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу відчужила його ОСОБА_2 .

Оскільки будівництво зазначеного об`єкта та його реєстрацію проведено за відсутності правових підстав, міськрада просила задовольнити позов.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 11.11.2019, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18.06.2020, у задоволенні позову відмовив.

Постановою від 02.12.2020 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував зазначені судові рішення, провадження в справі закрив. Ухвалою від 03.02.2021 справу передав для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Господарський суд Київської області рішенням від 02.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022, у задоволенні позову відмовив.

Верховний Суд постановою від 21.12.2022 скасував судові рішення та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 23.05.2023 Господарський суд Київської області задовольнив заяву про заміну неналежних відповідачів та за результатами нового розгляду справи Господарський суд Київської області рішенням від 18.07.2023 позовні вимоги задовольнив.

Зазначив, що спірна будівля самовільно побудована на земельній ділянці, яка була відведена для іншої мети, будівництво здійснене без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та без належно затвердженого проєкту, який дає право виконувати будівельні роботи. Отже, спірний об`єкт нерухомості є самочинним будівництвом, у зв`язку з чим до правовідносин застосовуються наслідки, передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 06.02.2024 залишив рішення суду без змін.

24.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (повний текст складений та підписаний 27.02.2024), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

07.05.2024 до Верховного Суду на запит надійшли матеріали справи №357/14323/18.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо доказів про сплату судового збору

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року встановлений у розмірі 1762 гривні.

Згідно із підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 21 144,00 грн (1762 грн х 6 х 200 %).

Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 не додала доказів про сплату судового збору, адже зазначила про те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати судового збору, якщо вони є позивачами у справі, тобто звернулися з позовом до суду за захистом свого порушеного права або інтересу.

У цій справі ОСОБА_1 є відповідачкою, що не дає їй права на звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Щодо обов?язку реєструвати електронний кабінет

Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно із абзацом першим частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Таким чином, відповідно до вищевказаних вимог закону ОСОБА_1 може зареєструвати електронний кабінет у добровільному порядку. При цьому вказане не звільняє її від обов?язку зазначати у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України.

Водночас касаційну скаргу від її імені підписав адвокат Кобилянський Віктор Ананійович, який відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 ГПК України зобов?язаний зареєструвати електронний кабінет.

Касаційна скарга містить відомості про те, що у зазначеного адвоката наявний електронний кабінет. Однак Верховний Суд з?ясував, що у зазначеного адвоката немає зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС і це підтверджується відповіддю № 775596, сформованою 09.05.2024 засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги адвокату необхідно зареєструвати електронний кабінет відповідно до вимог статті 6 ГПК України, надавши відповідні відомості, зазначити відомості щодо електронного кабінету у ОСОБА_1 , а також надати до Верховного Суду докази про сплату судового збору в сумі 21 144,00 грн за подання касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 357/14323/18 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі №357/14323/18 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач