Ухвала

від 09.05.2024 по справі 684/399/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

справа № 684/399/23

провадження № 61-6199ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сініцина Оксана Петрівна, на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Стара Синява» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Стара Синява» (далі - ТОВ «Ресіліент Стара Синява»), в якому просив:

1) розірвати договір оренди, укладений 06 червня 2017 року між ним та ТОВ «Ресіліент Стара Синява»;

2) зобов`язати ТОВ «Ресіліент Стара Синява» повернути земельну ділянку, площею 3,1937 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824486500:06:024:0027, в стані, придатному для цільового використання,

3) стягнути з ТОВ «Ресіліент Стара Синява» 12 437,73 грн, з яких заборгованість з внесення орендної плати 10 012,38 грн, (9 742,56 грн - прострочена заборгованість з урахуванням індексів інфляції, 269,81 грн - 3% річних);

2 238,79 грн - ПДФО 18%; 186,57 грн - військовий збір 1,5%.

4) стягнути з ТОВ «Ресіліент Стара Синява» моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року залишено без змін.

27 квітня 2024 року через підсистему Електронний Суд представник ОСОБА_1 - адвокат Сініцина О. П. подала касаційну скаргу на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року(повний текст складено 27 березня 2024 року) у справі № 684/399/23.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Безпосередньо в касаційній скарзі викладене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає задоволенню, оскільки строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 684/399/23.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення

(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом пунктів 1, 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, а у позовах про розірвання договору найму (оренди) - сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Судами встановлено, що 06 червня 2017 року між сторонами укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,1917 га, строком на 10 років.

Також суди встановили, що відповідно до пункту 4 зазначеного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 75 711, 02 грн, орендна плата є комбінованою та складається із одноразового платежу

1500 грн та річної орендної плати. (пункт 7 договору). Згідно із пунктом 9 договору, річна орендна плата складає не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та сплачується у обраній формі, зазначений нижче та погодженій із орендарем на дату підписання договору: підпункт 9.1 -

4 542,66 грн - 6%, які індексуються орендарем щорічно, відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно чинного законодавства України.

З огляду на характер спірних правовідносин та предмет позову, справа

№ 684/399/23 є малозначною, як справа незначної складності, та не належить до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки справа № 684/399/23 є малозначною, ухвалені в ній судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Заявник вважає, що наявні випадки, передбачені підпунктами а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має для ОСОБА_1 виняткове значення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі не встановлено, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також не встановлено, що справа має виняткове значення для позивача.

Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, за результатами оцінки наданих сторонами доказів зокрема встановив, що відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу орендної плати у передбаченому договором розмірі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; позивач реалізував своє право на апеляційний перегляд справи; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року в справі № 684/399/23.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сініцина Оксана Петрівна, на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року в справі № 684/399/23.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников