Ухвала

від 10.05.2024 по справі 136/660/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2024 року

м. Київ

справа № 136/660/18

провадження № 61-6783ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в якому просила суд: визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 подружжя ОСОБА_4 на земельну ділянку, розташовану на території Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522282800:04:000:5628, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 3,9943 га, що належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 14 лютого 2002 року серії ВН № 07711.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 09 січня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 9/10 частки земельної ділянки, площею 3,9943 га, кадастровий номер - 0522282800:04:000:5628, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Костянтинівської сільської ради, згідно державного акту на право власності на землю серії ВН №07711 виданого 14 лютого 2002 року, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У решті позову відмовлено.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 970,00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 09 січня 2019 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом змінено.

Абзац другий резолютивної частини рішення викладено у такій редакції:

«Визнати за ОСОБА_2 право власності на 9/10 частки земельної ділянки площею 3,9943 га, кадастровий номер 0522282800:04:000:5628, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Костянтинівської сільської ради Вінницького району (колишнього Липовецького району) Вінницької області, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 подружжя ОСОБА_4 , що згідно із державним актом на право власності на землю від 14 лютого 2002 року серії ВН

№ 07711 за життя належала ОСОБА_5 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

03 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2024 року (надійшла до суду 08 травня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі заявника просить поновити строк на касаційне оскарження, та зазначає, що постанову було отримано засобами поштового зв`язку 03 квітня

2024 року, що підтверджено доказами.

Дослідивши клопотання заявника, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення

в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у 2018 році та заявляла позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності).

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 704,80 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 8 810,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни земельної ділянки станом на день подання позову, тобто на квітень 2018 року, тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимоги майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги задовольнити. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць