Ухвала

від 10.05.2024 по справі 283/1354/21

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/1354/21

провадження №1-кс/283/238/2024

У Х В А Л А

10 травня 2024 року Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12021065510000035 від 26.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2024 ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою слідчого судді від 20.05.2021 по справі № 283/1354/21 накладено арешт на 130 земельних ділянок. У зв`язку із систематичним зверненням спадкоємців власників земельних ділянок до суду з клопотаннями про скасування арешту належних їм в порядку спадкування земельних ділянок після нотаріального оформлення спадкових прав та звернення особисто до нього, як до директора ТОВ «Вілінова» про припинення права оренди товариства на дані земельні ділянки виникла необхідність у знятті з них арешту.

ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити. Пояснив, що відсутня доцільність у подальшому арешті земельних ділянок. Ухвала про накладення арешту неправомірна, оскільки з клопотанням про арешт звернувся слідчий, а не прокурор, з огляду на те, що предметом арешту є майно третіх осіб. На момент накладення арешту у слідчого були відсутні документи, що підтверджували б право власності на вказане майно. Прокурор не довів необхідності подальшого арешту майна, а земельні ділянки ОСОБА_4 не використовуються.

Прокурор Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 подала заперечення на клопотання про скасування арешту, в обґрунтування якого зазначила, що ОСОБА_4 , який є адвокатом та директором TOB «Вілінова», з метою заволодіння правом на оренду земельних ділянок фізичних осіб, що знаходяться на території Українківського та Вишівського старостинських округів Малинської територіальної громади, підробив 170 договорів оренди земельних ділянок, власники яких померли. Дані договори земельних ділянок ОСОБА_4 підписував від імені бувшого директора TOB «Вілінова» ОСОБА_6 та від імені фізичних осіб, які були власниками земельних ділянок. В подальшому ОСОБА_4 подав підроблені договори оренди державному реєстратору Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області на реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав оренди TOB «Вілінова» на 170 земельних ділянок. Також на зміну орендаря деяких земельних ділянок ОСОБА_4 від імені TOB «Вілінова» уклав з TOB «Городок-Агро» угоди на передачу від TOB «Вілінова» до TOB «Городок-Агро» прав та обов`язків орендаря.

14.03.2023 за результатами обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено системний блок комп`ютера з маркувальним написом НОМЕР_1 , в якому виявлено файли (електронні документи) з договорами оренди вищезазначених земельних ділянок від імені померлих громадян, які були в документальному вигляді використані ОСОБА_4 для заволодінням правом на них. Висновками земельно-оціночних експертиз № 2098/23-25 від 16.01.2024 встановлено, що вартість права оренди вищевказаних земельних ділянок, складає на час реєстрації 12 464 200,00 гривень.

30.04.2024 підозрюваний ОСОБА_4 , як керівник ТОВ «Вілінова», звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, для ніби то реєстрації дострокового припинення підроблених договорів оренди земельних ділянок. При цьому, в якості доказів ним надано рішення від 30.04.2024 одноособового учасника ТОВ «Вілінова» та заяву від 13.05.2024 до реєстратора Чоповицької селищної ради про вчинення відповідних реєстраційних дій, яка відсутня на розгляді вказаного органу. Вважаю, що вказане клопотання необґрунтоване, адже арешт на зазначені в клопотанні земельні ділянки накладено з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор заперечила відносно клопотання ОСОБА_4 та просила відмовити у його задоволенні у зв`язку з тим, о потреба в арешті земельних ділянок не відпала.

Перевіривши надані матеріали клопотання, заслухавши учасників та дослідивши докази по даних матеріалах, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області по справі №283/1354/21 від 20 травня 2021 року накладено арешт на майно у формі позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування земельними ділянками, що розташовані на території бувшої Українківської сільської ради Малинського району Житомирської області.

Слідчий суддя відхиляє твердження ОСОБА_4 щодо незаконності постановлення вказаної ухвали, що на його думку подана неуповноваженою особою на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, оскільки воно належить третім особам з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 171 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Такими особами є прокурор та слідчий за погодженням з прокурором.

В свою чергу, норми ст. 64-2 КПК України визначають лише права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна.

З клопотанням про арешт майна в межах даного провадження до слідчого судді звернувся слідчий СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за погодженням прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури.

Таким чином, в даному випадку, з огляду на приписи ст. 171 КПК України, слідчий є належною процесуальною особою, а тому, за наявності погодження прокурора, наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Вказана позиція висловлена в Ухвалі Вищого Антикорупційного Суду від 02.02.2022 справа № 991/3310/21(провадження №11-сс/991/60/22).

Згідно практики ЄСПЛ втручання у власність фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.

Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого Суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес.

Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема: законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба.

16 лютого 2024 року керівником Житомирської обласної прокуратури складено та підписано повідомлення про підозру ОСОБА_4 з ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч. ст. 366, ч.2 ст. 364-1 КК України, а також виконано всі дії щодо її вручення.

Прокурором доведено обґрунтованість накладення арешту на вказані земельні ділянки, а тому потреба в арешті на даний час не відпала.

Вимоги клопотання про скасування арешту є передчасними, цілі з метою яких було накладено арешт не досягнуто.

Керуючись ст. 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12021065510000035 від 26.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України про скасування арешту майна - відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13 травня 2024 року.

Слідчий суддя