Ухвала

від 10.05.2024 по справі 486/397/23

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/397/23

2/467/2/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Розмеріца О.В.

прокурора ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка в режимі відеоконференції між Арбузинським районним судом Миколаївської області та Приморським районним судом м. Одеси клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовною заявою керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства.

У ході розгляду справи відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пунктів 2, 8 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Клопотання обгрунтоване тим, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору необхідно дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-УП, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обгрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Також, передумовою звернення прокурора до суду є звернення до органу місцевого самоврядування щодо усунення порушень, допущених органом місцевого самоврядування. Однак в матеріалах справи відсутнє таке звернення.

Підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідач вважає те, що відповідні функції у спірних правовідносинах виконують органи місцевого самоврядування, а прокурор не надав доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання з боку Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області повноважень на звернення до суду чи у позасудовому порядку усунути виявлені порушення, що надавало би прокурору право звернутися до суду.

Вказане, на думку відповідача, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засідання підтримав клопотання відповідача.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що вказані в позовній заяві, які вважає законними та обгрунтованими.

Суд, вислухавши думки учасників процесу, приходить до наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення норм частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) зроблені такі висновки: «Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Таким чином, у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду".

Звертаючись із вказаним позовом, прокурор обґрунтував неналежне, на його переконання, здійснення захисту інтересів держави виконавчим комітетомЮжноукраїнської міськоїради Миколаївськоїобластіщодо стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Як видноіз матеріалівсправи, виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради, як орган, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, поніс грошові витрати та має право регресної вимоги про стягнення з відповідача 47 919,60 грн.

Роботодавцем ОСОБА_4 є Южноукраїнська міська рада та її виконавчий комітет, яка є розпорядником бюджетих коштів. Вознесенською окружною прокуратурою 18 січня 2023 року до Южноукраїнської міської ради скеровано запит з метою отримання інформації щодо вжиття Южноукраїнською міською радою заходів щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства при звільненні ОСОБА_5 , зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до інформації Южноукраїнської міської ради № 21/02-34/206 від 24.01.2023 року Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради заходи щодо пред`явлення позову до ОСОБА_2 не вживались, оскільки мали намір звернутися до органів прокуратури з проханням здійснити представництво інтересів держави в судовому порядку. Крім того, в інформації Южноукраїнської міської ради та її виконавчий комітет просить звернутися до суду з позовом про стягнення шкоди, завданої незаконним звільненням працівника із займаної посади.

Тому, відсутність позовної роботи з боку виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради свідчить про нездатність ефективного захисту законних інтересів територіальної громади і місцевого бюджету. Кошти, витрачені з місцевого бюджету на користь ОСОБА_4 у зв`язку з затримкою виконання постанови суду про поновлення на роботі, є складовою бюджетної системи держави та забезпечує діяльність відділу правової роботи апарату Южноукраїнської міської ради та її виконавчого комітету у вигляді сплати заробітної плати працівникам та є державним інтересом, що призводить до неефективної діяльності суб`єкта та перешкоджає нормальній реалізації права територіальної громади.

З наведених підстав керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області звернувся до суду з вказаним позовом.

За змістом пункту 8 статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема у випадку, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Оскільки виконавчим комітетомЮжноукраїнської міськоїради Миколаївськоїобластіпротягом тривалого строку (з вересня 2022 року) не вжито жодних заходів, спрямованих на відшкодування завданої державі шкоди внаслідок виплати коштів незаконно звільненому працівнику, це свідчить про наявність у прокурора обґрунтованих підстав для звернення до суду з цим позовом.

Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області наявність підставдля представництваінтересів державипрокурором всуді неоскаржував,заперечень протицього невисловлював,просив справурозглядати безучасті представника виконавчогокомітету Южноукраїнськоїміської радиза наявними в матеріалах справи та підтримав заявлені позовні вимоги, відсутні підстави для залишення без розгляду позову прокурора, поданого до суду в інтересах держави в особі виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області.

Також, на аркуші 64 даної справи наявна платіжна інструкція № 183 від 10.03.2023 року про сплату Вознесенською окружноюпрокуратурою Миколаївськоїобласті судового збору в розмірі 2684,00 грн. за подання даного позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.257, 258-260 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в порядку, передбаченому ст. 353 ЦПК України.

Повний текст ухвали оголошено 13.05.2024 року о 08.00 годині.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова