Ухвала

від 08.05.2024 по справі 191/3867/19

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/3867/19

Провадження № 2/191/1007/19

У Х В А Л А

іменем України

08 травня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костеленко Я.Ю. за участю секретаря Омельченко К.В.

третьої особи- ОСОБА_1

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

До початку судового засіданні представником позивача ОСОБА_2 надано клопотання про забезпечення доказів , а саме допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання зазначає, що вказаним особам достовірно відомо, що ОСОБА_7 ніколи не отримував майновий пай у вигляді корівників, а отже, подальші набувачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є недобросовісними. У разі недопиту цих свідків неможливо буде здобути інформацію щодо відсутності розпаювання будівель корівників.

Також представником позивача було заявлено клопотання про застосування до представника відповідача Іларіонівської селищної ради заходів процесуального примусу у зв`язку з неповним виконанням ухвали суду від 13.12.2023 та ненаданням інформації згідно запиту.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_1 клопотання підтримали.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Суд, розглянувши заявлені клопотання та додані до них докази, вважає, що клопотання представника позивача ОСОБА_8 про забезпечення доказів та застосування заходів процесуального примусу задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно доч.1,2ст.116ЦПК Українисуд зазаявою учасникасправи абоособи,яка моженабути статусупозивача,має забезпечитидокази,якщо єпідстави припускати,що засібдоказування можебути втраченийабо збиранняабо поданнявідповідних доказівстане згодомнеможливим чиутрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2024 (справа№ 757/31237/18 (61-12520св23), аналізуючи правову кваліфікацію відносин сторін у цивільній справі та норми процесуального права, суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі.

Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Тобто такі особи не є суб`єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов`язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов`язки щодо якоїсь із сторін у спорі, зокрема в разі пред`явлення до них регресного позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Враховуючи, що первісним позивачем у даній справі був ОСОБА_1 , який звертався до суду з позовом про визнання права власності на спірне майно, але в подальшому його позов був залишений без розгляду, наразі він є третьою особою без самостійних вимог у справі за позовом ОСОБА_3 до Іларіонівської селищної ради про визнання права власності, не перебуває зі сторонами у матеріальних правовідносинах, тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви третьої особи про забезпечення доказів.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні судом було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про виклик та допит свідків, в тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Вказані свідки до суду не з`являються, за вказаними представником ОСОБА_2 адресами відсутні.

Стосовно клопотання про застосування заходів процесуального примусу до представника відповідача суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.144 ЦПК України заходами процесуального примусу є попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

Право на справедливий суд забезпечується й заходами процесуального примусу.

Суд зазначає, що підставами вжиття заходів процесуального примусу є, зокрема, зловживання процесуальними правами; невиконання процесуальних обов`язків; порушення порядку в залі судового засідання тощо.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 зобов`язано відповідача- Іларіонівську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області надати суду інформацію щодо права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1224855300:01:001:0366, порядок її утворення та обставини прийняття на баланс.

У зв`язку з наданням неповної інформації судом було направлено на адресу Іларіонівської селищної ради лист щодо необхідності надання інформації про порядок утворення земельної ділянки з кадастровим номером 1224855300:01:001:0366 та обставин прийняття на баланс.

Згідно поштового повідомлення, яке повернулося на адресу суду, вказаний лист був отриманий інспектором ОСОБА_9 .

Суд вважає, що у даному випадку висновок про недобросовісне виконання процесуальних обов`язків представником відповідача буде передчасним, оскільки не підтверджено факт обізнаності представника відповідача про наявність судового запиту та не з`ясовано причин його невиконання. А тому суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити та повторно витребувати інформацію у Іларіонівської селищної ради Синельниківського району.

Керуючись ст.13,116,143 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотань представника третьої особи ОСОБА_2 про забезпечення доказів та застосування заходів процесуального примусу- відмовити.

Повторно витребувати у відповідача- Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області інформацію щодо порядку утворення та обставини прийняття на баланс земельної ділянки з кадастровим номером 1224855300:01:001:0366.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Суддя Я. Ю. Костеленко