Постанова

від 28.11.2007 по справі 37/173-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/173-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" листопада 2007 р.                                                           Справа № 37/173-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Лакіза В.В. , суддя Шепітько І.І.

при секретарі Саутенко К.О. 

за участю представників:

позивача  – не з'явився,          

відповідача – не з'явився,

3-ї особи –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 3111Х/1-10 на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі № 37/173-06

за позовом Приватного підприємства "Аракс" м. Харків

до  Акціонерного товариства закритого типу "Ринок Кутузівський" с. Циркуни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Циркунівська селищна рада Харківського району Харківської області, с. Циркуни

про зобов'язання переміщення торгівельних контейнерів

встановила:          

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі № 37/173-06 (суддя Светлічний Ю.В.) відмовлено відповідачу у прийнятті зустрічного позову та повернуто відповідачу зустрічну позовну заяву і додані до неї документи на підставі п.3 та п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

       Відповідач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився,  звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі № 37/173-06  скасувати та прийняти зустрічний позов АТЗТ «Ринок «Кутузівський»по справі №37/173-06  до розгляду. Апеляційну скаргу відповідач мотивує тим, що вказана ухвала є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, відповідач в апеляційній скарзі зазначив про те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано те, що згідно п. 29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної держаної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. №15, у випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову.

          Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали.

       В судове засідання 26.11.2007 р. позивач, відповідач та третя особа не з'явилися, про причини нез"явлення суд не повідомили. Враховуючи, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, судова колегія вважає можливим розгляд апеляційної скарги за відсутністю сторін за наявними матеріалами справи.

          Слід також зазначити, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 12.10.2006 р., яка була направлена позивачу, повернулася до суду із позначкою пошти про те, що закінчився термін зберігання поштової кореспонденції (а.с.78-79). Враховуючи, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Таким чином, враховуючи, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 12.10.2006 р. була направлена позивачу за адресою, наявною в матеріалах справи, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю позивача за наявними матеріалами справи.

          Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи та  встановила наступне.

          Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом  про зобов'язання АТЗТ "Ринок Кутузівський" перемістити ряд з 20 торгівельних контейнерів, які встановлено впритул до капітальних споруд позивача і зазначені на наданому Плані АТЗТ "Ринок Кутузівський" та розміщені на земельній ділянці площею 0,3651 га на території Циркунівської сільської Ради Харківського району Харківської області, що розташована на перехресті вул. Героїв Праці та Академіка Павлова на відстань не менше 10 метрів від капітальних споруд  позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до ПП “Аракс”, в якій просив суд зобов'язати позивача закласти дверні ті інші прорізи в стінах будівель магазинів та ресторану, які впритул побудовані до 20 торгівельних контейнерів відповідача, які розміщені на земельній ділянці площею 0,3651 га  (територія Циркунівської сільської Ради Харківського району Харківської області).

Ухвалою господарського суду Харківської області від  05.03.07 р. (суддя Доленчук Д.О.) на підставі статті 60 та відповідно до п. 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України зустрічну позовну заяву було повернуто відповідачу без розгляду та залишено без розгляду клопотання відповідача про забезпечення зустрічного позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2007 р. по справі №37/173-06 ухвала господарського суду Харківської області від  05.03.07 р. була залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2007 р. по справі №37/173-06 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2007 р. по справі №37/173-06 залишена без змін.

03.10.2006р. представник АТЗТ "Ринок "Кутузівський" знову звернувся до суду із зустрічною позовною заявою в якій просив суд зобов'язати ПП "Аракс" спорудити протипожежну стінку біля капітальних споруд ПП "Аракс" упродовж ряду 20 контейнерів, які розташовані на земельній ділянці площею 0,3651га (територія Циркунівської селищної ради Харківського району Харківської області).

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі № 37/173-06 було відмовлено відповідачу у прийнятті зустрічного позову та повернуто відповідачу зустрічну позовну заяву і додані до неї документи на підставі п.3, п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

          Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає доводи апеляційної скарги відповідача необгрунтованими, виходячи з наступного.

          Як вже зазначалось, ухвалу від 04.10.07 по справі № 37/173-06 судом першої інстанції було винесено на підставі п.3 та п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. В обгрунтування вказаної ухвали суд першої інстанції посилався на те, що заявником зустрічної позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі та не подано доказів, які підтверджують викладені в заяві обставини.

Відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним та подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до п.4  статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо заявником не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі .

Відповідач  в апеляційній скарзі  не спростовує того, що зустрічну позовну заяву ним було подано до суду першої інстанції без доказів сплати державного мита. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на Інструкцію про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом № 15 від 22.04.93р. Головної Державної податкової інспекції України та зареєстрованої в Мін'юсті України 19.05.93р. за № 50.  А саме, відповідач вказує, що у відповідності до пункту 29 вказаної Інструкції у випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову. На цій підставі відповідач вважає, що господарським судом Харківської області порушено п. 29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, оскільки суд при прийнятті зустрічної позовної заяви повинен був самостійно попередньо встановити розмір належного до сплати мита, але не зробивши цього повернув зустрічний позов без розгляду.

Колегія суддів  такі доводи відповідача вважає  необґрунтованими, оскільки пунктом 24  Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита  передбачено, що із зустрічних позовних заяв державне мито справляється на загальних підставах.

Пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.93р.  передбачено  розмір ставок державного мита із заяв, що подаються до господарських судів (із заяв майнового та немайнового характеру).

Підпунктом “б” пункту 2 статті 3  Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” визначена ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, АТЗТ “Ринок Кутузівський” звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом немайнового характеру.

На підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що до зустрічної позовної заяви відповідача не можуть бути застосовані приписи  п. 29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, оскільки для сплати державного мита відповідачу не потрібно було визначати суму позову  (позов немайнового характеру), а ставка державного мита, яке належить до сплати за подання позову немайнового характеру  встановлена діючим законодавством.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції було зазначено, що позивачем за зустрічним позовом не було надано доказів, що підтверджують викладені в зустрічній позовній заяві обставини, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів згідно п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України. Дані доводи суду першої інстанції не були спростовані відповідачем при поданні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі № 37/173-06.

Таким чином, судова колегія вважає, що посилання відповідача на те, що у суду першої інстанції відсутні підстави для застосування п.3 та п.4 ст. 63  Господарського процесуального кодексу України є необгрунтованими.

          На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі № 37/173-06 винесена відповідно до норм  процесуального права, у зв"язку з чим ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача  задоволенню не підлягає.

Керуючись  статтями  99, 101, п.1 статті 103, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України,  колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

          Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі № 37/173-06  залишити без змін.

Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.

         Головуючий суддя                                                     Бондаренко В.П.  

                                 суддя                                                     Лакіза В.В.  

                                суддя                                                     Шепітько І.І.  

Постанову підписано 27.11.2007 р.