37/173-06
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"7" травня 2007 р. Справа № 37/173-06
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П.,
суддя Лакіза В.В., суддя Токар М.В.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача –Коваль О.П., довіреність у справі;,
відповідача –не з'явився;
третьої особи –не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1076 Х/1-10) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.07 р. по справі № 37/173-06
за позовом Приватного підприємства «Аракс», м.Харків
до Акціонерного товариства закритого типу «Ринок Кутузівський», с.Циркуни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Циркунівська селищна рада Харківського району Харківської області, с.Циркуни
про зобов'язання переміщення контейнерів,
встановила:
Позивач –ПП «Аракс», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до АТЗТ «Ринок Кутузівський»про зобов»язання перемістити ряд з 20 торгівельних контейнерів, які встановлено впритул до капітальних споруд позивача і зазначені на наданому плані АТЗТ «Ринок Кутузівський»та розміщені на земельній ділянці площею 0,3651 га на території Циркунівської селищної Ради Харківського району Харківської області, що розташована на перехресті вул. Героїв Праці та Академіка Павлова на відстань не менше 10 метрів від капітальних споруд позивача.
Відповідач звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до ПП «Аракс», в якій просив суд зобов»язати позивача закласти дверні ті інші прорізи в стінах будівель магазинів та ресторану, які впритул побудовані до 20 торгівельних контейнерів відповідача, які розміщені на земельній ділянці площею 0,3651 га (територія Циркунівської сільської Ради Харківського району Харківської області).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.07 р. (суддя Доленчук Д.О.) на підставі статті 60 та відповідно до п. 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу без розгляду та залишено без розгляду клопотання відповідача про забезпечення зустрічного позову.
Відповідач з ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти зустрічний позов до розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при прийнятті зустрічного позову суддя відповідно до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита повинен був попередньо встановити розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову, що ним зроблено не було.
Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать підписи уповноважених осіб на повідомленнях про вручення поштового відправлення, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили, за таких підстав судова колегія вважає можливим розгляд апеляційної скарги за відсутністю відповідача та третьої особи за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - АТЗТ «Ринок Кутузівський», звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до ПП «Аракс», в якій просив суд зобов»язати позивача закласти дверні ті інші прорізи в стінах будівель магазинів та ресторану, які впритул побудовані до 20 торгівельних контейнерів відповідача, які розміщені на земельній ділянці площею 0,3651 га (територія Циркунівської сільської Ради Харківського району Харківської області).
Однак, як вказано в оскаржуваній ухвалі господарського суду Харківської області від 05.03.07 р. вказаний зустрічний позов було подано без доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Частиною 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відповідно до п.4 та п.10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо заявником не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі чи не подано доказів сплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, посилання відповідача на те, що у суд першої інстанції відсутні підстави для застосування ч.2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими.
Відповідач в апеляційній скарзі не спростовує того, що зустрічну позовну заяву ним було подано до суду першої інстанції без доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на Інструкцію про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом № 15 від 22.04.93р. Головної Державної податкової інспекції України та зареєстрованої в Мін'юсті України 19.05.93р. за № 50. А саме, відповідач вказує, що у відповідності до пункту 29 вказаної Інструкції у випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову. На цій підставі відповідач вважає, що господарським судом Харківської області порушено п. 29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, оскільки суд при прийнятті зустрічної позовної заяви повинен був самостійно попередньо встановити розмір належного до сплати мита, але не зробивши цього повернув зустрічний позов без розгляду.
Колегія суддів такі доводи відповідача вважає необґрунтованими, оскільки пунктом 24 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита передбачено, що із зустрічних позовних заяв державне мито справляється на загальних підставах.
Пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.93р. передбачено розмір ставок державного мита із заяв, що подаються до господарських судів (із заяв майнового та немайнового характеру).
Підпунктом «б»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»визначена ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, АТЗТ «Ринок Кутузівський»звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом немайнового характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України № 411 від 29.03.02р. встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 47-1 ГПК України для всіх позивачів, крім тих, хто у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, за ставкою 118,00 грн.
На підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що до зустрічної позовної заяви відповідача не можуть бути застосовані приписи п. 29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита , оскільки для сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідачу не потрібно було визначати суму позову (позов немайнового характеру), а ставка державного мита, яке належить до сплати за подання позову немайнового характеру та ставка витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлені діючим законодавством.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 05.03.07 року по справі №37/173-06 винесена відповідно до норм процесуального права, у зв'язку з чим ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 33, 36, 43, 99, 101, 102, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.07 р. у справі № 37/173-06 залишити без змін.
.Головуючий суддя Бондаренко В.П.
суддя Лакіза В.В.
суддя Токар М.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 626174 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Лакіза В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні