Ухвала

від 01.05.2024 по справі 953/21161/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/21161/21

н/п 1-кс/953/2029/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТА-СІТІ» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001698 від 04.11.2021, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, в якому заявник просить скасувати арешт з нерухомого майна - нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 6и, 6з, 8, 2-го поверху № 1,2, 3, 4, 5, 5а, 5б, 5в, АДРЕСА_1 , 5д, 6, 7, 7а, 7б, 7в, технічного поверху №1 в літ. "А-2", загальною площею 870,7 кв. м., а також нежитлових приміщень цокольного поверху № 3,7 в літ. "А-2", загальною площею 10.0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.11.2021 в межах кримінального провадження № 120212200000001698 від 04.11.2021.

На обґрунтування клопотання заявник зазначає, зокрема, що слідчим управлінням ГУ НП у Харківській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120212200000001698 від 04.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, зареєстрованому за заявою директора ТОВ «ВЕЛТА-СІТІ» ОСОБА_4 щодо протиправного заволодіння майном ТОВ «ВЕЛТА-СІТІ», шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, що заподіяло велику шкоду. В межах даного кримінального провадження Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.11.2021 по справі № 953/21161/21 накладено арешт шляхом заборони відчуження та вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно, без позбавлення права користування на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 6и, 6з, 8, 2-го поверху № 1,2, 3, 4, 5, 5а, 5б, 5в, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 6, 7, 7а, 7б, 7в, технічного поверху №1 в літ. "А-2", загальною площею 870,7 кв. м., а також нежитлові приміщення цокольного поверху № 3,7 в літ. "А-2", загальною площею 10.0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 (надалі також Нерухоме майно). Власником вищезазначеного нерухомо майна є ТОВ «ВЕЛТА-СІТІ.», що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ТОВ «ВЕЛТА-СІТІ.» є учасником кримінального провадження № 120212200000001698, оскільки йому належить майно, на яке було накладено арешт. Постановою слідчого СУ ГУ Національної поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_5 28.02.2024 кримінальне провадження № 120212200000001698 від 04.11.2021 закрито, на підставі ч. 3 ст. 206-2 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення. Постанова про закриття кримінального провадження була винесена слідчим, а тому питання про скасування арешту майна вирішено не було.

В судове засідання представник ТОВ «ВЕЛТА-СІТІ» адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в якому він просить провести судове засідання без його участі. Клопотання просить задовольнити в повному обсязі (а.с. 35-36).

Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, на електрону адресу суду надійшла заява прокурора, в якій він зазначає, що не заперечує щодо задоволення клопотання представника ТОВ «ВЕЛТА СІТІ» ОСОБА_3 щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні №120212200000001698 від 04.11.2021 за ч. 3 ст. 206-1 КК України. Клопотання розглядати за відсутності прокурора (а.с. 17).

Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, матеріали справи № 953/21161/21 н/п 1-кс/953/10875/21 за клопотанням про арешт майна, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

З наданих даних достовірно встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводилося досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №120212200000001698 від 04.11.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-1 КК України (а.с. 29).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.11.2021 накладено арешт шляхом заборони відчуження та вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно, без позбавлення права користування на нежитлові приміщення 1-го поверху АДРЕСА_3 , 2, 3, 4, 5, 5а, 5б, 5в, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 6, 7, 7а, 7б, 7в, технічного поверху № 1 в літ. "А-2", загальною площею 870,7 м2, а також нежитлові приміщення цокольного поверху №3,7 в літ. «А-2», загальною площею 10 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , довірчим власником яких є ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 72-73 справа № 953/21161/21 н/п 1-кс/953/10875/21).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В мотивувальній частині вказаної ухвали, слідчий суддя зазначив, що згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно п.5 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішення питання арешту майна в порядку п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя враховує розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. З урахуванням викладеного, оскільки нежитлові приміщення, які прокурор просив арештувати є об`єктом кримінально-протиправних дій, слідчий суддя вважав, що на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту, а тому клопотання підлягало задоволенню.

Тобто, захід забезпечення у вигляді арешту майна було вжито виключно з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності доведених на час накладення арешту ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

В силуст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Постановою слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 28.02.2024 кримінальне провадження №120212200000001694 від 04.11.2021 закрито у зв?язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-1 КК України (а.с. 10-11).

Згідно заяви прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 , він не заперечує щодо задоволення клопотання представника ТОВ «ВЕЛТА СІТІ» ОСОБА_3 щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні №120212200000001698 від 04.11.2021 за ч. 3 ст. 206-1 КК України (а.с. 17).

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 15.04.2024 по справі № 554/2506/22 наголосила, що за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна. Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування. Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом. Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна. У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.

Отже, арештна вказане майно було накладено з метою забезпечення доказової бази у даному кримінальному провадженні, яка на теперішній час, як встановлено вище, досягнута.

Враховуючи викладене, наслідки арешту майна розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту з вказаного в клопотанні майна, арештованого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.11.2021.

Таким чином, наявні правові підстави до задоволення клопотання заявника та скасування арешту з вказаного майна.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 28, 174, 309, 372 КПК України,

Ухвалив:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТА-СІТІ» адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати арешт з нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 6и, 6з, 8, 2-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 5а, 5б, 5в, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 6, 7, 7а, 7б, 7в, технічного поверху № 1 в літ. "А-2", загальною площею 870,7 м2, а також нежитлових приміщень цокольного поверху №3,7 в літ. «А-2», загальною площею 10 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.11.2021 по справі № 953/21161/21 н/п 1-кс/953/1087/21.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя ОСОБА_1