Постанова

від 30.04.2024 по справі 911/906/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа№ 911/906/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Недвига Н.О. за посвідченням

від позивача : не з`явився;

від відповідача 1 : не з`явився;

від відповідача 2: Храпач О.В. за ордером, Коцупатрий О.М. за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм"

на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2023 (повний текст складено 18.01.2024)

у справі №911/906/23 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області

до 1. Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм"

про зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, припинення речових прав та витребування земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

У березні 2023 року керівник Корюківської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд Київської області з позовом в інтересах держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області (далі - позивач, Яготинська міськрада) до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області (далі - відповідач 1, ГУ Держгеокадастру) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" (далі - відповідач 2, Товариство), в якому просив суд:

- припинити за Товариством у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925278832255, номер запису про право власності 33442171);

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029 на території Яготинської міськради (раніше - Лозоворівської сільської ради);

- витребувати у Товариства на користь держави в особі Яготинської міськради земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0025 загальною площею 2 га, що розташована на території Яготинської міськради, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповаідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 29.05.2018 №10-4769/15-18сг ОСОБА_1.;

- витребувати у Товариства на користь держави в особі Яготинської міськради земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0023 загальною площею 2 га, що розташована на території Яготинської міськради, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповаідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 29.05.2018 №10-4770/15-18сг ОСОБА_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що судовими рішеннями у справах №911/2824/19 та №911/2822/19 було витребувано з незаконного володіння Товариства земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0025 площею 2,0 га та 3225583600:01:005:0023 площею 2,0 га, однак при виконанні вказаних рішень стало відомо, що дані земельні ділянки припинили своє існування, як об`єкти цивільних прав, оскільки вони за заявою Товариства об`єднані з іншими земельними ділянками в земельну ділянкою з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029 площею 19,363 га, внаслідок чого порушено майнове право на витребування земельних ділянок, а також порушено конституційні засади щодо обов`язковості виконання судового рішення, тому ефективним способом захисту є припинення права власності Товариства та витребування земельних ділянок в координатах, межах та конфігурації, що були передані безоплатно фізичним особам, які в подальшому продали їх Товариству.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву заперечив проти її задоволення. Однак, зі змісту відзиву вбачається, що його доводи не стосуються обставин даної справи, оскільки він вказує на необґрунтованість позовної вимоги прокурора про скасування наказу ГУ Держгеокадастру, що не відповідає змісту прохальної частини позовної заяви прокурора у даній справі, та вказує про набуття відповідачем - ТОВ "Новаторські рішення" права власності на спірні земельні ділянки у 2020 році у законний спосіб, що також не стосується спірних правовідносин, оскільки відповідачем 2 у даній справі є ТОВ "Нива Фарм", а не ТОВ "Новаторські рішення".

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що Товариство є сільськогосподарським підприємством і кінцевим добросовісним набувачем витребуваної рішеннями суду землі у зв`язку із чим Товариство 07.10.2021 звернулось до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з відповідною заявою про порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в результаті незаконного витребування даних земельних ділянок; предметом позов є припинення права власності Товариства на земельну ділянку загальною площею 19,363га, що є неспівмірним і безпідставним позбавленням права власності на решту частини земельної ділянки; земельна ділянка з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029 була сформована до прийняття судових рішень шляхом об`єднання 10 земельних ділянок, які були правомірно придбані у фізичних осіб за договорами купівлі-продажу; правомірність набуття Товариством права власності на решту обсягу землі не оспорюється; на Товариство лягає індивідуальний і надмірний тягар за помилки допущені Державою під час безоплатної передачі землі первинним володільцям, що суперечить усталеній практиці ЄСПЛ; прокурором обрано неналежний спосіб захисту права. Також відповідач 2 заявив клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Яготинської міськради.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18 липня 2023 року позов задоволено.

Припинено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925278832255, номер запису про право власності 33442171).

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029 на території Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області (раніше - Лозоворівської сільської ради Яготинського району Київської області).

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" на користь держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0025 загальною площею 2 га, що розташована на території Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області (раніше - Лозоворівської сільської ради Яготинського району Київської області) в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 29.05.2018 №10-4769/15-18-сг ОСОБА_1.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" на користь держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0023 загальною площею 2 га, що розташована на території Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області (раніше - Лозоворівської сільської ради Яготинського району Київської області) в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Київської області від 29.05.2018 №10-4770/15-18-сг ОСОБА_2.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" на користь Чернігівської обласної прокуратури - 10736,00 грн. судового збору за подання позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, в тому числі всупереч правовим висновкам Верховного Суду, Конституційного Суду України ат Європейського суду з прав людини, оскільки Товариство є добросовісним набувачем майна за відплатним договором і він повинен був перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна; звернення прокурора з даним позовом є способом втручання в мирне володіння майном Товариства, не відповідає принципу законності та належного урядування, оскільки саме держава не забезпечила належної якості правових норм та належних процедур під час приватизації спірних земельних ділянок; втручання державою в мирне володіння майном, з метою виправлення власної помилки при передачі земельної ділянки первісному володільцю під час приватизації не відповідає принципу легітимної мети та порушують принцип справедливого балансу; позовні вимоги не відповідають статті 1 Першого протоколу до Конвенції та трьом критеріям правомірного втручання держави в мирне володіння майном згідно практики ЄСПЛ; спір щодо витребування земельних ділянок площею 2,0 га з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0025 та 3225583600:01:005:0023 вже вирішено, що підтверджується наявними у матеріалах справи судовими рішенням №911/2822/19 та №911/2824/19, отже провадження в цій частині підлягало закриттю за відсутності предмету спору; прокурором не надано доказів вчинення дій спрямованих на виконання рішень судів у зазначених справах, а метою даного позову є фактично зміна способу виконання рішень у справах №911/2822/19 та №911/2824/19; прокурором не надано належних доказів того, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0025 та 3225583600:01:005:0023 увійшли до спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029; прокурором обрано неналежний і неефективний спосіб захисту права, не доведено наявності підстав представництва інтересів держави, а юрисдикція та компетенція Крюківської окружної прокуратури Чернігівської області не поширюється на земельні спори Яготинської міськради Бориспільського району Київської області, тому суд необґрунтовано відмовив у клопотання про залишення позову без розгляду.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що у даній справі доведено наявність всіх трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції; позовна заява спрямована на захист інтересів держави в особі Яготинської міськради та є повністю пропорційною визначеним цілям; обраний прокурором спосіб захисту відповідає вимогам чинного законодавства та призведе до ефективного захисту порушених прав та законних інтересів позивача у справі, оскільки у разі об`єднання земельної ділянки остання втрачає статус об`єкта цивільних прав, що унеможливлює її витребування та проведення відповідних реєстраційних дій, і у такому випадку окрім витребування первісної земельної ділянки необхідно скасувати останню реєстрацію на новоутворену земельну ділянку; Товариство не нестиме індивідуальний та надмірний тягар у зв`язку з таким втручанням, оскільки продавець має відшкодувати йому завдані цим збитки; прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі зазначеного ним позивача; функція представництва інтересів держави покладається на прокуратуру, як на єдину систему, а вимог щодо місця знаходження прокуратури та прокурора, що здійснює представництва інтересів держави в суді, чинне законодавство не містить.

Позивач у заяві від 10.04.2024 підтримав відзив прокурора, вважає, що всі доводи відповідача 2, наведені у апеляційній скарзі, є необґрунтованими, тому просить відмовити у її задоволенні. Також просить розгляд апеляційної скарги проводити без участі представника позивача.

Учасники справи неодноразово належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів.

Ураховуючи положення статей 202, 270 ГПК України, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, з огляду на обізнаність сторін про розгляд справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, і участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача і відповідача 1.

Представники відповідача 2 (апелянта) у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2824/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, було задоволено позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" та витребувано з незаконного володіння Товариства на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0025 для ведення особистого селянського господарства на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Судовими рішеннями у справі №911/2824/19 були встановлені наступні обставини: - наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 26.03.2018 №10-2576/15-18-сг "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою", за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 від 19.03.2018 №5256/0/94-18, йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власност на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області орієнтованого розміру 2,000 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29.05.2018 №10-4769/15-18-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 3225583600:01:005:0025), розташованої на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району за межами населеного пункту, а також передано її у власність для ведення особистого селянського господарства;

- на підставі вищезгаданого наказу від 29.05.2018 № 10-4769/15-18-сг згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 31.05.2018 за № 26452268 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0025 для ведення особистого селянського господарства на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області;

- після набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0025, вона була відчужена на підставі Договору купівлі-продажу від 27.06.2018 серія та номер 785, згідно якого власником земельної ділянки є ТОВ "Нива Фарм";

- згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.01.2018 № 25-132/14-18-сг вже отримував в приватну власність (право зареєстровано 16.02.2018) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 7421481600:04:000:0803) для ведення особистого селянського господарства на території Ваганицької сільської ради Городнянського району Чернігівської області;

- оскільки ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, передача ОСОБА_1 земельної ділянки згідно наказу від 29.05.2018 № 10-4769/15-18-сг відбулась з порушенням приписів ст. 116, 118, 121 ЗК України, а спірна земельна ділянка безпідставно вибула з державної власності. Тому наявні підстави витребувати спірну земельну ділянку від ТОВ "Нива Фарм", яке є останнім набувачем земельної ділянки, на підставі ст. 388 ЦК України на користь держави.

- спірну земельну ділянку ГУ Держгеокадастру надано у власність ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства, тому подальше відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 3225583600:01:005:0025 на користь ТОВ "Нива Фарм" також відбулось з порушенням вимог законодавства особою, яка не мала права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою. Зокрема, спірна земельна ділянка вибула з державної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника - Українського народу, тоді як видача ГУ Держгеокадастру спірного наказу не свідчить про наявність у держави, яка діє від імені Українського народу, волі на вибуття цієї землі з державної власності з огляду на неправомірність дій відповідного органу державної влади по передачі цієї землі у власність.

Крім цього рішенням Господарського суду Київської області від 29.10.2020 у справі №911/2822/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, було задоволено позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" та витребувано з незаконного володіння Товариства на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельну ділянку площею 2, 0000 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0023 для ведення особистого селянського господарства на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Судовими рішеннями у справі №911/2822/19 були встановлені наступні обставини:

- наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.03.2018 №10-2561/15-18-сг "Про надання дозволу на розроблення документації" надано громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області, орієнтований розмір земельної ділянки 2,000 га, із цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства;

- 22.05.2018 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням № 9232/0/94-18 про затвердження документації із землеустрою та передання йому безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:01:005:0023, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Лозовоярівської сільської ради, Яготинського району Київської області;

- наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29.05.2018 №10-4770/15-18-сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність": - затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; припинено право користування земельною ділянкою, що посвідчується договором оренди землі від 20.07.2013, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.08.2013 за №2203539; надано громадянину ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,000 га, (кадастровий номер 3225583600:01:005:0023) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Лозовоярівської сільської ради, Яготинського району, Київської області;

- 02.08.2018 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу відчужено спірну земельну ділянку відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Нива фарм";

- наказ № 10-4770/15-18-сг від 29.05.2018 видано Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області незаконно та з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки станом на час отримання спірної земельної ділянки ОСОБА_2 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом отримання земельної ділянки державної власності на території Ваганицької сільської ради Городнянського району Чернігівської області, в підтвердження чого до позову додано, зокрема, копії заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою від 10.12.2017 та наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-121/14-18-сг від 04.01.2018;

- спірну земельну ділянку Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано у власність ОСОБА_2 з порушенням вимог законодавства, подальше відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 3225583600:01:005:0023 на користь ТОВ "Нива Фарм" також відбулось з порушенням вимог законодавства, особою, яка не мала права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, отже спірна земельна ділянка вибула з державної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника - Українського народу; - спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ТОВ "Нива Фарм" на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, як центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин на підставі статей 387, 388 ЦК України, оскільки набуття земельної ділянки у власність відповідачем відбулось з порушенням вимог статей 328, 330 ЦК України.

У частині 4 статті 75 ГПК України зазначається, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення) це можливість прийняття судом як беззаперечних обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

Преюдиційність пов`язана з нормою про обов`язковість судового рішення, що закріплена в частині 2 статті 129 Конституції України, а також з такими складовими верховенства права як принцип легітимних очікувань, правової визначеності та заборони зловживати процесуальними правами.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що у справах №911/2822/19 та №911/2824/19 встановлено факти незаконного вибуття із власності держави земельних ділянок з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025, та, відповідно, дані факти є преюдиційними для даної справи.

Однак, вказані судові рішення не були виконані і земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025 не були повернуті у власність держави.

Так, з листа ГУ Держгеокадастру від 20.01.2022 за вих. №10-10-0.221-626/2-22 вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025 були утворені за результатами поділу 11.05.2018 земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:01:005:0002, внаслідок чого було проведено державну реєстрацію десяти новостворених земельних ділянок (:0018, :0019, :0020, :0021, :0022, :0023, :0024, :0025, :0026, :0027), а 06.09.2019 за заявою Товариства вказані земельні ділянки (10 шт) були об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029, а попередні кадастрові номери (10 шт.) були перенесені до архівного шару.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що за Товариством зареєстровано право власності на земельну ділянку 3225583600:01:005:0029 площею 19,363 га і у вказаних реєстрах відсутня інформація про земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025.

Прокурор листом від 19.01.2023 за вих.№510-75-201вих-23 звернувся до Яготинської міськради та, посилаючись на наявність зареєстрованого за Товариством права власності на вказані земельні ділянки, які незаконно вибули із земель державної власності, просив повідомити, чи вживалися нею заходи реагування до усунення порушень законодавства шляхом звернення до суду із позовами.

Яготинська міськрада у листі від 09.2023 за вих.№08-28/458 повідомила, що станом на 09.02.2023 вказані земельні ділянки в комунальній власності міськради не перебувають і не перебували раніше, міскрада зацікавлена у їх поверненні в комунальну власність, але для прийняття міськрадою будь-яких рішень щодо зареєстрованих земельних ділянок, які перебувають в приватній власності, необхідні правові підстави, тому вона не заперечує проти застосування представницьких повноважень Крюківською окружною прокуратурою.

23.03.2023 прокурор направив Яготинській міськраді повідомлення від 22.03.2023 №51-75-1371вих23 щодо встановлення підстав та намір здійснення представництво інтересів держави в суді та підготовки позовної заяви в інтересах Яготинської міськради про зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, припинення речових прав та витребування земельної ділянки.

У зв`язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом та просив суд припинити за Товариством у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029, зобов`язати ГУ Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029, витребувати у Товариства на користь держави в особі Яготинської міськради земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0025 загальною площею 2 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0023 загальною площею 2 га.

Заперечуючи проти позову відповідач 2 зазначав, що Товариство є сільськогосподарським підприємством і кінцевим добросовісним набувачем витребуваної рішеннями суду землі у зв`язку із чим Товариство 07.10.2021 звернулось до ЄСПЛ з відповідною заявою про порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції в результаті незаконного витребування даних земельних ділянок; предметом позов є припинення права власності Товариства на земельну ділянку загальною площею 19,363га, що є неспівмірним і безпідставним позбавленням права власності на решту частини земельної ділянки; земельна ділянка з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029 була сформована до прийняття судових рішень шляхом об`єднання 10 земельних ділянок, які були правомірно придбані у фізичних осіб за договорами купівлі-продажу; правомірність набуття Товариством права власності на решту обсягу землі не оспорюється; на Товариство лягає індивідуальний і надмірний тягар за помилки допущені Державою під час безоплатної передачі землі первинним володільцям, що суперечить усталеній практиці ЄСПЛ; прокурором обрано неналежний спосіб захисту права. Також відповідач 2 заявив клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Яготинської міськради.

На підтвердження вказаних доводів Товариство надало копії заяви до ЄСПЛ; листа з ЄСПЛ, згідно якого заяві присвоєно номер 56476/21 і Суд розгляду справу за першої можливості (інформація щодо результатів розгляду вказаної заяви у матеріалах справи відсутня); заяви від 21.03.2019 про об`єднання десяти земельних ділянок в одну земельну ділянку; Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Товариством на земельну ділянку площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029; договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровим номером 3225583600:01:005:0025 (між Товариством та ОСОБА_1 ) та з кадастровим номером 3225583600:01:005:0023 (між Товариством та ОСОБА_2 )

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також суд прийшов до висновку щодо доведеності прокурором підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Яготинської міськради.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо наявності підстав для здійснення Корюківської окружною прокуратурою представництва інтересів держави в особі Яготинської міської ради, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України "Про прокуратуру"). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону України "Про прокуратуру").

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України "Про прокуратуру", частина 3 статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини 4 статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Отже, на даний час, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка була визначена прокурором позивачем у справах №911/2824/19 та №911/2822/19, втратила право розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів у межах територіальних громад.

У частині 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначається, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, як вірно відзначив суд першої інстанції, орган місцевого самоврядування може виконувати як функцію розпорядника земельних ділянок комунальної власності, з усіма повноваженнями власника на захист прав власності, так і функцію контролю за дотриманням земельного законодавства при використанні земельних ділянок комунальної власності.

Виходячи з цього, наразі саме Яготинська міська рада Бориспільського району Київської області є розпорядником спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що прокурор звертався до Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області з листом №51-75-201вих23 від 19.01.2023, в якому повідомляв про наявність підстав для витребування на користь держави земельних ділянок з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025 та просив повідомити про заходи, які вжито Яготинською міською радою з метою повного та належного захисту державних інтересів у вказаних спірних правовідносинах.

У відповідь на вказаний лист Яготинська міська рада Бориспільського району Київської області повідомила (лист №08-28/458 від 09.02.2023), що вона зацікавлена у поверненні спірних земельних ділянок у власність держави (комунальну власність), але, у той же час, не вбачає правових підстав для здійснення відповідних заходів. У той же час, в даному листі Яготинська міська рада Бориспільського району Київської області не заперечує проти застосування Корюківською окружною прокуратурою Чернігівської області представницьких повноважень інтересів держави у сфері земельних відносин в її особі.

Оскільки Яготинська міська рада Бориспільського району Київської області протягом розумного строку так самостійно і не звернулась до суду з позовом, то керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області на підставі частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Яготинську міську раду Бориспільського району Київської області про встановлення підстав та намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області з позовною заявою з метою повернення у державну власність земельних ділянок (лист №51-75-1371вих-23 від 22.03.2023).

Таким чином, прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті, вірно визначив позивача - Яготинську міськраду, якою не здійснювались дії щодо захисту інтересів держави, які прокурор вважав порушеними. Також прокурором було дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та положення ст.53 ГПК України.

Крім цього, у справах №911/2822/19 та №911/2824/19, в яких встановлено факти незаконного вибуття із власності держави земельних ділянок з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025, та які є преюдиційними для даної справи, інтереси держави представляв заступник прокурора Чернігівської області. Таким чином, першочерговий захист інтересів держави щодо вибуття спірних земельних ділянок із власності держави відбувався за ініціативи Чернігівської обласної прокуратури до підпорядкування якої належить й Корюківська окружна прокуратура.

Отже, доводи відповідача 2 щодо порушення прокурором процесуальних питань представництва інтересів держави та порядку представництва прокурором, є необґрунтованими.

Відповідач також вказував, що юрисдикція та компетенція Крюківської окружної прокуратури Чернігівської області не поширюється на земельні спори Яготинської міськради Бориспільського району Київської області.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, Законом України "Про прокуратуру" визначається, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1); єдність системи прокуратури України забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності прокуратури, єдиним статусом прокурорів, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів та ін. (частина 5 статті 7); прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (частина 2 статті 15).

Крім цього, пунктом 24 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" установлено, що Додаток "Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур" до Закону України "Про прокуратуру" втрачає чинність із дня початку роботи окружних прокуратур.

Зважаючи на все вищезазначене, суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про те, що керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області повноважний у даній справі представляти інтереси держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області.

Щодо позовних вимог про припинення за Товариством у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку та зобов`язання ГУ Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Як встановлено при розгляді даної справи та судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справах №911/2822/19 та №911/2824/19, спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025 вибули із власності держави незаконним шляхом та, у подальшому, відчужені на користь Товариства, який об`єднав їх з іншими земельними ділянками, у результаті чого утворено земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029, площею 19,363 га.

При об`єднанні двох спірних земельних ділянок з іншими земельними ділянками записи про їх державну реєстрацію були скасовані, а кадастрові номери цих земельних ділянок були перенесені до архівного шару, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом Головного управління держгеокадастру у Київській області №10-10-0.221-626/2-22 від 20.01.2022.

Таким чином, на момент звернення до суду із даним позовом, земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025 як об`єкти цивільного права вже не існували, оскільки шляхом об`єднання увійшли до складу іншої земельної ділянки з кадастровим номерам 3225583600:01:005:0029, площею 19,363 га.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Основним критерієм об`єкта цивільних правовідносин є його оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина 1 статті 182 ЦК України).

Положеннями частини 1 статті 79 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) унормовано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом положень частин 1-4 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини 10 статті 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З наведеного вбачається, що повернення земельних ділянок у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про витребування майна в повній мірі не відбувається з огляду на те, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025 втратили статус об`єкта цивільних прав, тому рішення суду про витребування майна не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за Товариством наразі зареєстровано право не на витребувані спірні земельні ділянки, а на новоутворену земельну ділянку, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125, 126 ЗК України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (частина 1 статті 3 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, окрім іншого, під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Згідно із пунктом 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі, суд першої інстанції, з урахуванням положень частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону, дійшов вірного висновку, що задоволення позовних вимог про припинення за Товариством у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку площею 19,363 га з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029 та зобов`язання ГК скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 19,363 га з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029 призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

Аналогічні висновки щодо ефективності обраного прокурором способу захисту містяться у постановах Верховного Суду від 24.03.2021 у справі №672/1790/18 та від 07.12.2022 у справі №924/144/20.

Щодо позовних вимог про витребування у Товариства на користь держави в особі Яготинської міськради земельних ділянок, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Приписами статей 328, 330, 387, 388 ЦК України унормовано, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом вищевказаних нормативних приписів передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не в особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна останньому набувачу.

Виходячи з системного аналізу наведеної норми, витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то обставини, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, у тому числі не з його волі, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов`язаний з будь-якими конкретними зобов`язаннями між власником і порушником.

Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Аналіз норми статті 388 ЦК України дає підстави вважати, що власник з дотриманням вимог цієї статті може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Відповідно до приписів статей 318, 324 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах №911/2822/19 та №911/2824/19 встановлено,що спірні земельні ділянки вибули з державної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника - Українського народу, тоді як видача ГУ Держгеокадастру наказів не свідчить про наявність у держави, яка діє від імені Українського народу, волі на вибуття вказаної землі з державної власності з огляду на неправомірність дій відповідного органу державної влади по передачі цієї землі у власність.

У зв`язку зі змінами у законодавстві спірні земельні ділянки стали вважатися землями комунальної власності територіальної громади Яготинської міської ради, отже наразі саме Яготинська міська рада Бориспільського району Київської області є розпорядником спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог прокурора про витребування у Товариства на користь держави в особі Яготинської міськради земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:01:005:0025 в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 29.05.2018 №10-4769/15-18-сг ОСОБА_1. та земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:01:005:0023 в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 29.05.2018 №10-4770/15-18-сг ОСОБА_2. на користь держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області.

Доводи Товариства про те, що провадження у справі в цій частині підлягало закриттю за відсутності предмету спору, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки матеріалами справи підтверджується, що вказані земельні ділянки Товариством не були повернуті державі, отже спір щодо них наявний, і вказаний спір не може бути вирішений шляхом зміни способу виконання судових рішень у справах №911/2822/19 та №911/2824/19, оскільки Товариством вчинені дії щодо об`єднання спірних земельних ділянок з іншими земельними ділянками, що унеможливило виконання судових рішень у вказаних справах.

Щодо тверджень відповідача про порушення його права на мирне володіння майном, то апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, такі положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Так, предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол, який ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції", з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, застосовується судами України як частина національного законодавства, тоді як розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

У пункті 166 рішення ЄСПЛ "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Відповідно до статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Матеріалами справи підтверджується, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0023 та 3225583600:01:005:0025 вибули з державної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника - Українського народу.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, "суспільним", "публічним" інтересом звернення прокурора з вимогою витребування спірних земельних ділянок з володіння Товариства, з одночасним припиненням права власності та скасуванням державної реєстрації земельної ділянки площею 19,363 га з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029, у даній справі є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатної передачі із державної власності у власність громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та рівності усіх громадян на отримання такого права, а також захист суспільного інтересу загалом - права власності Українського народу на землю, шляхом відновлення правового порядку в частині поновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, а такий захід є пропорційним визначеним цілям - відновлення права власності Українського народу на землі сільськогосподарського призначення та рівність усіх громадян у праві на отримання такої землі у власність.

Враховуючи характер спірних правовідносин і встановлені обставини та правові норми, що підлягають застосуванню, втручання держави в право Товариства на мирне володіння майном не суперечить критеріям правомірного втручання в це право, закладеним у статті 1 Першого протоколу, у зв`язку з чим відповідні твердження відповідача про порушення статті 1 Першого протоколу є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Київської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18 липня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.05.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова