Рішення

від 09.05.2024 по справі 924/16/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" травня 2024 р. Справа № 924/16/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради, м. Нетішин, Хмельницька область та Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради, м. Нетішин, Хмельницька область

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача Північний офіс Держаудитслужби, м. Київ

до Фізичної особи підприємця Гловацького Валерія Владиславовича

про визнання недійсними додаткових угод за № 2 від 31.12.2021 року та № 4 від 30.12.2022 року до Договору підряду за № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та ФОП Гловацьким В.В. та стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасне надання послуг в сумі 277946, 49 грн., з яких пеня у розмірі 241013, 82 грн. та штраф у розмірі 36932, 67 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бойко Р.В. згідно ордера;

від третіх осіб: не з`явилися;

від прокуратури: Приступа В.І.

Рішення виноситься 09.05.2024р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Процесуальні дії по справі.

03.01.2024 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради та Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради до ФОП Гловацького Валерія Владиславовича про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 31.12.2021 року та № 4 від 30.12.2022 року до Договору підряду за № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та ФОП Гловацьким В.В., та стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасне надання послуг в сумі 277946, 49 грн., з яких пеня у розмірі 241013, 82 грн. та штраф у розмірі 36932, 67 грн.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 року підготовче засідання відкладено на 21.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2024 року підготовче засідання відкладено у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Хмельницький на 07.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.03.2024 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача Північний офіс Держаудитслужби. Підготовче судове засідання відкладено на 20.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 року оголошено перерву до 25.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2024 року оголошено перерву до 09.05.2024 року.

Суть спору: перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради та Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради звернувся до суду з позовом до ФОП Гловацького Валерія Владиславовича про визнання недійсними додаткових угод за № 2 від 31.12.2021 року та № 4 від 30.12.2022 року до Договору підряду за № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та ФОП Гловацьким В.В., та стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасне надання послуг в сумі 277946, 49 грн., з яких пеня у розмірі 241013, 82 грн. та штраф у розмірі 36932, 67 грн.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що за результатами проведення процедури закупівлі за номером ID: U4-2021-08-25-012267-а Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради з ФОП Гловацьким Валерієм Владиславовичем укладено Договір підряду №89 від 01.10.2021 року щодо виконання робіт по об`єкту будівництва: «Нове будівництво спортивного майданчика зі Штучним покриттям для гри у міні футбол за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Будівельників, 5» (ДК 021:2015-45212000-6 Будівництво закладів дозвілля, спортивних, культурних закладів закладів тимчасового розміщення та ресторанів) на загальну суму 1 730 000,00 грн. У Додатку 1 до Договору визначено кінцевий строк виконання робіт 30 листопада 2021 рік. В подальшому, Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради з ФОП Гловацьким В.В. укладено додаткову угоду №2 від 31.12.2021, згідно якої строк виконання Договору продовжено до 31.12.2022 року та додаткову угоду №4 від 30.12.2022 року, згідно якої сторонами продовжено строк виконання Договору до 31.12.2023 року. Зазначає, що підставою для продовження даного Договору лист підрядника ФОП Гловацького Валерія Владиславовича від 19.11.2021 №19-11/21 про неможливість виконання в повному обсязі робіт по об`єкту «Нове будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у мініфутбол за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Будівельників 5» та завершення їх в строки передбачені Календарним графіком виконання робіт у зв`язку із настанням несприятливих погодних умов, а також обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», зі змінами. Також як на підставу для укладення додаткової угоди про продовження строку виконання робіт від 30.12.2022 року ФОП Гловацький В.В. посилався на введення на території України воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною.

Прокурор вважає, що вказані угоди є незаконними, оскільки процедура закупівлі оголошена 25.08.2021 року, тобто на момент її оголошення та проведення вже тривали карантинні обмеження, тому Замовник та учасники передбачали виконання робіт в разі перемоги на період карантину та період несприятливих погодних умов. Крім цього, посилається на те, що тендерна документація містила інформацію щодо строку виконання робіт до 30.11.2021 року. Прокурор просив визнати недійсними перераховані вище Додаткові угоди та стягнути з ФОП Гловацького В.В. пеню в розмірі 241013, 82 грн. та штраф в сумі 36932,67 грн.

Як на правову підставу позову прокурор посилається на положення ст. ст. 16, 203, 215, 216, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180, 207, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 5, 41, 43 Закону України "Про публічні закупівлі".

Також прокурор навів обґрунтування підстав для представництва інтересів держави в суді, посилаючись на положення ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України „Про прокуратуру, ст. 53 Господарського процесуального кодексу.

Крім того, прокурор звернув увагу щодо застосування строків позовної давності, мотивуючи тим, що п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України строки під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року „Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року „Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідеміологічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було встановлено карантин з 12.03.2020 року до 01.10.2021 року на всій території України. В подальшому згідно постанов Кабінету Міністрів України № 338 від 25.03.2020 року, № 1236 від 19.08.2022 року, № 1423 від 23.12.2022 року дію карантину в сукупності було продовжено до 30.06.2023 року. Тому, вважає, що звернення до суду з вимогами про стягнення з Відповідача пені та штрафу відбулось в межах строку позовної давності.

У відзиві на позовну заяву Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, застосувати строк позовної давності в один рік до вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені та штрафу. Вважає, що укладення Додаткових угод про продовження строку дії Договору підряду № 89 від 01.10.2021 року було законним, оскільки підставою для пролонгації дії Договору слугував лист підрядника від 19.11.2021 року про неможливість завершення робіт в строк, вказаний в договорі, враховуючи настання несприятливих погодніх умов, а також зважаючи на карантинні обмеження. Також, вважає, що введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною, що також стало підставою для продовження дії Договору підряду. Станом на 20.09.2023 року підрядником завершено виконання всіх робіт на даному об`єкті.

У відповіді на відзив Відповідача прокурор зазначає, що лист підрядника від 19.11.2021 року про неможливість завершення робіт в строк, вказаний в договорі, враховуючи настання несприятливих погодніх умов, а також карантинні обмеження не є підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором. Довідка Хмельницького обласного центру з гідрометеорології № 9922 01-55/42 від 23.01.2024 року, що отримана через два роки після укладення додаткових угод не може бути прийнята в якості належного доказу.

В поясненнях до позову Північного офісу Держаудитслужби зазначено, що так як процедура закупівлі оголошена 25.08.2021 року, тобто на момент її оголошення та проведення вже тривали карантинні обмеження Замовник та учасники передбачали виконання робіт в разі перемоги в період карантину, а лист підрядника від 19.11.2021 року про неможливість завершення робіт в строк, вказаний в Договорі, враховуючи настання несприятливих погодніх умов, а також карантинні обмеження не є підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором.

В письмовій позиції прокурор обґрунтував необхідність задоволення поданого позову.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та просив його задовольнити.

Представник Позивача Процишин Б.А. у попередніх судових засіданнях підтримав позов та просив його задоволити.

Представник Відповідача Бойко Р.В. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2021-08-25-01226-а від 15.09.2021 року, предметом закупівлі є „Нове будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у мініфутбол за адресою Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Будівельників, 5. Замовником зазначено - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради як юридичну особу, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, код ЄДРПОУ 40388924. Ціна тендерної пропозиції до аукціону - 1740330,86 грн., після аукціону 1730000,00 грн.

Відповідно до гарантійного листа № 531 від 07.09.2021 року ФОП Гловацький В.В. погодився з істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в торгах.

За результатами тендеру між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради (Замовник) та ФОП Гловацьким В.В. (Підрядник) укладено Договір підряду № 89 від 01.10.2021 року, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами, в порядку та на умовах визначених даним Договором, виконати та здати в установлений строк роботи по об`єкту будівництва: «Нове будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у мініфутбол за адресою: Хмельницька область, м.Нетішин, вул. Будівельників, 5».

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що зазначені види робіт проводяться у терміни відповідно до проведених торгів та визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток І до Договору). Пунктом 2.1. закріплено, що вартість робіт (договірна ціна) даного Договору визначена за результатами процедури відкритих торгів (номер тендера в центральній базі даних електронної системи закупівель «Рrozorro» UA-2021-08-25-012267-а) та становить 1 730 000 грн. 00 коп.) без ПДВ.

Відповідно до п. 5.1. Договору роботи, передбачені цим Договором, виконуються в строки, визначені в Календарному графіку виконання робіт, з правом дострокового виконання.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що терміни виконання робіт і передачі їх Замовнику можуть переноситись на час дії обставин, що не залежать від волі і дій Сторін (наприклад, обставин непереборної сили), із врахуванням часу, який буде потрібен для відновлення робіт. Можливе їх перенесення на більш сприятливий час (за умови обов`язкового погодження цього із Замовником).

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що всі роботи по Об`єкту повинні бути виконані та передані Замовнику згідно Календарного графіку виконання робіт, та з дотриманням умов Договору.

Згідно п. 5.8 Договору при виникненні обставин, що не залежать від Підрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки Сторони переглядають зазначені строки. Рішення про перегляд строків оформлюється Додатковою угодою про внесення змін до цього Договору з одночасним внесенням змін до Календарного графіку виконання робіт.

Пунктами 7.2, 7.3 Договору закріплено, що Підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, підрядник зобов`язаний у письмовому вигляді повідомляти Замовника у випадку, якщо сповільнення виконання робіт порівняно з графіком буде становити більше 5 (п`яти) календарних днів. Якщо порушення строків виконання робіт виникло з вини Підрядника, останній одночасно із уточненням Календарного графіка виконання робіт зобов язаний розробити заходи з усунення затримання виконання робіт.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків по даному Договору, у відповідності з його умовами і діючим законодавством України.

Відповідно до п. 10.3 Договору за порушення строків виконання Робіт по даному Договору Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 1 (одного) відсотка кошторисної вартості прострочених Робіт за кожний день прострочення.

Згідно п. 10.4 Договору за прострочення понад 30 (тридцять) днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків кошторисної вартості прострочених Робіт.

Пунктами 12.1, 12.2 Договору закріплено, що Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-яких з положень цього Договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю не виконуючої Сторони, і сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Форс-мажорні обставини можуть підтверджуватися, зокрема: Торгово-промисловою палатою України про настання обставин непереборної сили або стихійного лиха на території України; Державною службою з надзвичайних ситуацій або територіальними підрозділами, Рішенням КМ України про визнання окремого району України постраждалим від повені, пожеж, іншого стихійного лиха; Документами інших органів, уповноважених засвідчувати форс-мажорні обставини. До обставин непереборної сили відносяться надзвичайні обставини та події (стихійні лиха, скстремальні погодні умови, пожежі, бурі, повінь, землетрус, блискавка, снігопад, вибух, війна, терористичний акт, блокада, військові події, антитерористична операція, стихійні народні заворушення, страйк, дії державних органів влади, інші надзвичайні події), які впливають на виконання зобов`язань, і не можуть бути передбачені Сторонами в період укладення цього Договору або у разі виникнення яких неможливо вжити відповідних заходів.

Згідно п. 13.1 Договору Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох Сторін та діє до 31 грудня 2021 року з можливістю пролонгації але в будь-якому випадку, до моменту його повного виконання. Договір підписаний обома Сторонами.

Відповідно до п. 14.7 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно плану фінасування будівництва, затвердженим Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради, передбачено розмір капітальних вкладень на фінансування будівельно-монтажних робіт - 1730 тисяч гривень.

Згідно календарного графіку виконання робіт, затвердженого ФОП Гловацьким В.В. та Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради, як Додаток до Договору обсяг робіт складає 1730000 грн. за жовтень та листопад 2021 року.

Станом на момент подання позову Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради здійснено оплату робіт на загальну суму 1672100 грн. 64 коп., що підтверджено платіжними дорученнями № 228 від 25.10.2021 року (сума 702701, 16 грн.), № 261 від 23.11.2021 року (сума 33795, 15 грн.), № 329 від 11.11.2021 року (сума 499689,34 грн.), № 333 від 29.12.2023 року (сума 131758,99 грн.). Роботи по Договору не завершені, стан фінансування за Договором 1672100 грн. (залишок 57899, 36 грн.).

В подальшому, Сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 від 31.12.2021 року, згідно якої строк виконання Договору було продовжено до 31.12.2022 року, та Додаткову угоду № 4 від 30.12.2022 року, згідно якої строк виконання Договору продовжено до 31.12.2023 року.

Підставою для укладення Додаткової угоди № 2 став лист ФОП Гловацького В.В. № 19-11/21 від 19.11.2021 року, зі змісту якого вбачається неможливість завершення робіт в строк, вказаний в договорі, враховуючи настання несприятливих погодніх умов, а також карантинні обмеження. Тому просить продовжити строк дії Договору підряду на 2022 рік.

Підставою для укладення Додаткової угоди № 4 став лист ФОП Гловацького В.В. № 18 від 27.12.2022 року на адресу Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Нетішинської міської ради, згідно якого останній просить внести зміни до договору підряду, а саме продовжити строк дії договору на 2023 рік у зв`язку з введенням правового режиму воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною.

Згідно письмових пояснень Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради договір підряду № 89 від 01.10.2021 року був продовжений (додаткова угода №2) на підставі листа підрядника ФОП Гловацького Валерія Владиславовича від 19.11.2021 №19-11/21 про неможливість виконання в повному обсязі робіт по об`єкту «Нове будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у мініфутбол за адресою: Хмельницька область, м.Нетішин, вул. Будівельників, 5» та завершення їх в строки передбачені Календарним графіком виконання робіт у зв`язку із настанням несприятливих погодних умов, а також обмеженнями встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», зі змінами.

Згідно висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-25-012267-а від 29.09.2022 року зазначено, що лист підрядника від 19.11.2021 року про неможливість завершення робіт в строк, вказаний в договорі, враховуючи настання несприятливих погодніх умов, а також карантинні обмеження не є підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором про закупівлю. Зроблено висновок, що Замовником порушено вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі, якими визначено вичерпний перелік для зміни істотних умов договору.

Відповідно до інформації Торгово-промислової палати України від 10.01.2023 року встановлено, що згідно Реєстру сертифікатів про форс-мажорні обставини відсутні відомості щодо видачі сертифікатів сторонам Договору.

Відповідно до листа виконавчого комітету Нетішинської міської ради управління капітального будівництва № 16/04-06-379/2022 від 03.10.2022 року запропоновано ФОП Гловацькому В.В. розірвати договір підряду від 01.10.2022 року шляхом укладення додаткової угоди на виконання висновку Північного офісу Держаудитслужби від 29.09.2022 року.

Вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021 року складає 70270116 грн. згідно довідки від 25.10.2021 року.

Актами №№ 1, 2 приймання будівельних робіт за жовтень 2021 року Сторонами було прийнято будівельні роботи на суму 650723,83 грн. та відповідно 51977, 33 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів да Акту КБ-2В № 1 за жовтень 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 574452,22 грн., відпускну ціну в сумі 546953,67 грн., транспортну складову в сумі 17970,15 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 9528,40 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Акту КБ-2В № 2 за жовтень 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 23694,30 грн., відпускну ціну в сумі 21806,24 грн., транспортну складову в сумі 15444,38 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 343,68 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 1 за жовтень 2021 року складає 5453,33 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 2 за листопад 2021 року складає 5733,22 грн.

Вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року складає 1202,39050 тис. грн. згідно довідки від 11.11.2021 року.

Актами №№ 3, 4, 5, 7 приймання будівельних робіт за листопад 2021 року Сторонами було прийнято будівельні роботи на суму 389194,06 грн. (витрати труда 208,97 грн.), 110495,28 грн., 2444656,75 грн. (25,99 грн.), 25793,82 грн. (витрати труда 54,76).

Актом № 6 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за листопад 2021 року від 23.11.2021 року прийнято Сторонами устаткування на суму 67500,58 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів да Акту КБ-2В № 3 за листопад 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 336005,39 грн., відпускну ціну в сумі 314806,02 грн., транспортну складову в сумі 16536,33 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 4663,04 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Акту КБ-2В № 4 за листопад 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 104970,52 грн., відпускну ціну в сумі 102888 грн., транспортну складову в сумі 24,24 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 2058,28 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Актів КБ-2В № 5 та № 6 за листопад 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 67950,58 грн., відпускну ціну в сумі 64950 грн., транспортну складову в сумі 1948,50 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 602,08 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Акту КБ-2В № 7 за листопад 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 19225,93 грн., відпускну ціну в сумі 18835,46 грн., транспортну складову в сумі 11,90 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 378,57 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 3 за листопад 2021 року складає 5733,22 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 4 на зовнішнє освітлення за листопад 2021 року складає 0 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 5 за листопад 2021 року складає 13529,71 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 7 за листопад 2021 року складає 1122,21 грн.

Вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року складає 1672,10064 тис. грн. грн. згідно довідки від 29.12.2021 року.

Актами № 8, 10 приймання будівельних робіт за грудень 2021 року Сторонами було прийнято будівельні роботи на суму 78382,54 грн. (витрати труда 13,68 грн.) та відповідно 14351,85 грн. (витрати труда 45,18 грн.).

Актом № 9 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2021 року сторонами було прийнято устаткування на суму 39024,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів да Акту КБ-2В № 10 за грудень 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 2682,99 грн., відпускну ціну в сумі 2631,49 грн., транспортну складову в сумі 3,03 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 48,47 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 10 за грудень 2021 року складає 1447,68 грн.

Листом Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Нетішинської міської ради № 16/04-06-325/2023 від 20.09.2023 року повідомлено, що станом на 20.09.2023 року підрядником ФОП Гловацьким В.В. завершено виконання всіх робіт на об`єкті „Нове будівництвом спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у мініфутбол за адресою Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Будівельників, 5.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке.

Щодо права прокурора на звернення до суду із даним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї норми, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166«б», від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 30.01.2019 року у справі № 47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави позивачем.

Частиною 1 статті 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Згідно з п. 1.1., 1.3., 1.4., 1.6. Положення про управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради, затвердженого рішенням Нетішинської міської ради від 02.03.2018 року № 39/2300, Управління капітального будівництва є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету Нетішинської міської ради, підзвітне та підконтрольне Нетішинській міській раді, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки із своїм найменуванням, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державної казначейської служби України та уповноваженого банку, є розпорядником коштів місцевого бюджету.

Виходячи з викладеного, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Як наголошено в позовній заяві, звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Судом приймається до уваги позиція прокурора, яка полягає в тому, що бездіяльність Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради в частині невизнання недійсними додаткових угод до Договору та нестягнення з Підрядника до бюджету штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за Договором, негативно впливає на дохідну частину міського бюджету, що порушує економічні інтереси держави, та беззаперечно становить суспільний або публічний інтерес, що повинен захищатися державою.

Неефективне використання бюджетних коштів перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади міста, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров`я, а також функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Правовідносини, пов`язані з використанням коштів з міського бюджету, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод до Договору, на підставі яких ці кошти до бюджету не стягуються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають, зокрема, в ефективному та результативному використанні бюджетних коштів (п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Оскільки фінансування за оспорюваними правовідносинами здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється, зокрема фінансування потреб громади. Невжиття заходів щодо стягнення за наявності правових підстав коштів з метою повернення їх до бюджету порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Так, у відповідь на лист першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури від 22.11.2023 року в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо виявлених порушень під час даної закупівлі та необхідності вжити заходів щодо визнання додаткових до Договору угод недійсними та стягнення з Відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради ніяким чином не відреагувало, про що свідчить відсутність відповіді на даний лист.

При цьому, у змісті листа Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради № 16/04-06-044/2023 від 20.02.2023 року зазначено, що ними заходи щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання робіт не вживались, оскільки станом на час подання інформації усі будівельні роботи було виконано в повному обсязі.

Зазначена позиція Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради оцінена Шепетівською окружною прокуратурою як бездіяльність та наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання недійсними додаткових угод до вищезгаданого Договору та стягнення з Підрядника штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Невжиття Управлінням жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про порушення інтересів держави, повинно кваліфікуватись як бездіяльність щодо захисту державних інтересів.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва в суді.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом першим заступником Шепетівської окружної прокуратури було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та подано позову заяву до суду в інтересах держави у зв`язку з невжиттям компетентним органом заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про таке порушення.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін мас бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 318 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом береться до уваги, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину.

Таким чином, неусвідомлення Позивачем протиправності своєї поведінки під час вчинення правочину, зокрема при укладенні оспорюваних додаткових угод, не є підставою, яка перешкоджає визнанню правочину недійсним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з приписами частини першої ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закону) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.

У відповідності до роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 року № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», щодо продовження строку дії договору та виконання зобов`язання, вказано, що форма підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.

В силу ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Із змісту укладених сторонами оспорюваних додаткових угод № 2 від 31.12.2021 року та № 4 від 30.12.2022 року, якими внесено зміни до Договору щодо продовження строку його дії до 31.12.2023 року відсутні правові підстави для продовження строку дії Договору.

Відсутність таких підстав в Додаткових угодах є порушенням положень пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому, посилання Відповідача на п. 5.3 Договору, яким передбачено, що терміни виконання Робіт і передачі їх Замовнику можуть переноситись, не спростовують наведеного вище.

Відповідно до листів Торгово-промислової палати України № 1988/05-7.2 від 08.12.2022 року та № 421/05-7.2 від 14.02.2023 року Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та ФОП Гловацький В.В. з приводу підтвердження обставин непереборної сили упродовж листопада 2021 - січня 2023 року не звертались, що також свідчить про безпідставність продовження строку дії Договору № 89 від 01.10.2021 року.

Водночас, ані вимогами п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою передбачено випадки зміни істотних умов договору в частині продовження строків дії договору, ані п. 4.17 Договору, не передбачено можливості зміни істотних умов договору без наявності випадків, передбачених законодавством.

Відповідач посилається як на підставу для укладення Додаткової угоди № 2 від 31.12.2021 року на лист Підрядника від 19.11.2021 року № 19-11/21, згідно якого останній зазначає про необхідність продовження дії Договору підряду у зв`язку з настанням несприятливих погодніх умов та карантинні обмеження, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року „Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19, протоколу штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня на території Нетішинської міської територіальної громади від 11.03.2021 року.

Підтвердженням несприятливих погодніх умов вважає довідку Хмельницького обласного центру гідрометеорології № 9922 01-55/42 від 23.01.2024 року, згідно якої середньодобова температура повітря за даними спостережень аерологічної станції Шепетівка в листопаді 2021 року коливалась від +6 С до 0 С, а в грудні 2021 року від +3 С до 12С, крім того це супроводжувалось значними опадами.

Також, Відповідач посилається як на підставу для укладення Додаткової угоди № 4 від 30.12.2022 року на введення на території України воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною, що на його думку, підтверджено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року.

Однак, судом береться до уваги те, що лист Підрядника ФОП Гловацького В.В. від 19.11.2021 року не може бути належним та законним підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором, оскільки довідка Хмельницького обласного центру з гідрометеорології № 9922 01-55/42 датована 23.01.2024 року, тобто складена лише через два роки після укладення додаткових угод, а не напередодні написання такого листа. Тому, посилання Відповідача на несприятливі погодні умови без належного на те документального підтвердження не може бути доказом, що підтверджує обґрунтованість такої обставини як підстави для пролонгації Договору.

Крім того, висновком Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-25-012267-а від 29.09.2022 року також підтверджено те, що лист підрядника від 19.11.2021 року не є підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором про закупівлю. Вказаними діями Підрядника порушено вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі, якими визначено вичерпний перелік для зміни істотних умов договору.

Суд звертає увагу на те, що як на момент оголошення процедури закупівлі (25.08.2021 року), так і на момент укладення Договору підряду (01.10.2021 року) вже тривали карантинні обмеження, що свідчить про те, що Підрядник передбачав виконання робіт в період карантину, тому карантинні обмеження не можуть бути підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором.

Крім того, підтвердженням відсутності об`єктивних причин для укладення Додаткових угод до Договору підряду судом визнаються і листи Торгово-промислової палати України № 1988/05-7.2 від 08.12.2022 року та № 421/05-7.2 від 14.02.2023 року, якими засвідчено, що Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та ФОП Гловацький В.В. з приводу підтвердження обставин непереборної сили упродовж листопада 2021 - січня 2023 року не звертались.

Щодо посилання Відповідача як на підставу для пролонгації Договору та укладення Додаткової угоди від 30.12.2022 року - введення на території України воєнного стану суд зазначає наступне.

Так, Відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 як на доказ того, що перебуває під впливом форс-мажорних обставин, а саме: військової агресії Російської Федерації проти України, що унеможливило своєчасне виконання ним робіт згідно Договору.

При цьому, як встановлено судом з відповіді Торгово-промислової палати України від 10.01.2023 року - згідно Реєстру сертифікатів про форс-мажорні обставини відсутні відомості щодо видачі сертифікатів сторонам Договору.

Судом зазначається, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Однак, Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 року у справі № 906/540/22 зазначив, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою щоб вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 року у справі № 910/8580/22 зазначено, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Разом з тим, слід зауважити, що сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин, обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Тобто, ці обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов договору у справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Суд також повинен дослідити своєчасність повідомлення стороною про виникнення форс-мажорних обставин.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність звернень Сторін Договору до Торгово-промислової палати України щодо видачі сертифікатів про форс-мажорні обставини, які призвели до несвоєчасного виконання Договору, Відповідач не довів обґрунтованих, законних та документально підтверджених об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за конкретним Договором підряду на дату укладання додаткових угод.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підписуючи 01.10.2021 року Договір підряду № 89 зі строком виконання робіт до 31.12.2021 року, Відповідач мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору у зв`язку з невиконанням зобов`язань в строк.

Дії сторін Договору щодо необґрунтованого продовження строків виконання робіт шляхом укладення додаткових угод суперечать меті Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Укладення оспорюваних додаткових угод до Договору щодо продовження строку виконання робіт за відсутності для цього документально підтверджених об`єктивних обставин, у т.ч. обставин непереборної сили, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. А можливість зміни строку виконання робіт внаслідок недобросовісних дій сторіни договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 25.06.2019 у справі № 913/308/1812, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 01.06.2020 у справі № 913/368/19,від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 19.08.2020 у справі № 925/47/19, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18 та інших.

Враховуючи те, що додаткові угоди до Договору укладені з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», вони підлягають визнанню недійсними, а позов в частині визнання недійсними Додаткових угод №№ 2, 4 від 31.12.2021 року від 30.12.2022 року задоволенню.

Оскільки оскаржувані додаткові угоди до Договору укладені з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними, то з Відповідача підлягають стягненню штрафні санкції за Договором згідно вимог чинного законодавства.

У Додатку 1 до Договору визначено кінцевий строк виконання робіт 30.11.2021 року. Пунком 13 Договору передбачено термін дії Договору до 31.12.2021 року. Пунктом 10.1 передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором, у відповідності з його умовами і діючим законодавством України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу приписів ст. 610 Цивільного кодексу України, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором покладається на позивача.

Водночас, стаття 614 Цивільного кодексу України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання. Таким чином, при пред`явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов`язання, він звільняється від обов`язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов`язання лежить на боржникові.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання, і при цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.06.2018 у справі № 904/11673/16, від 15.03.2018 у справі № 910/13725/16.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Як унормовано частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк виконання робіт визначено: до 30.11.2021 року, тому строк прострочення виконання, обумовлених Договором, робіт розпочався з 01.12.2021 року, тобто з наступного дня.

Щодо розрахунку розміру пені.

З огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли, зобов`язання мало бути виконано, відповідно прострочення виконання зобов`язань за Договором становить 181 день (період з 01.12.2021 року по 31.05.2022 року), оскільки строк виконання Договору 30.11.2021 року.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт по даному Договору Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 1 (одного) відсотка кошторисної вартості прострочених Робіт за кожний день прострочення.

Прострочення виконання зобов`язання по Договору за період з 01.12.2021 року до 29.12.2021 року становить 29 днів на суму 527609,5 грн., що є кошторисною вартістю виконаних будівельних робіт, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання. За перерахунком суду, розмір пені за вказаний період становить 153006, 755 грн. (29 днів х 5276, 095 за 1 день прострочення (57899,39 грн. вартість товару, з якого допущено прострочення виконання х 1% цієї вартості за кожен день прострочення): 100%).

Прострочення виконання зобов`язання по Договору за період з 30.12.2021 року до 31.05.2021 року становить 152 днів на суму 1672100,64 грн., що є кошторисною вартістю виконаних будівельних робіт, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання. За перерахунком суду, розмір пені за вказаний період становить 88007,0728 грн. (152 днів х 578,9939 грн. за 1 день прострочення (57899,39 грн. вартість товару, з якого допущено прострочення виконання х 1% цієї вартості за кожен день прострочення): 100%).

Загальний розмір пені становить 241013, 823 грн.

Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку штрафу.

Відповідно до п. 10.4 Договору за прострочення понад 30-ти днів Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику штраф в розмірі 7 (семи) відсотків кошторисної вартості прострочених робіт.

Строк виконання робіт згідно Договору до 30.11.2021 року. Станом на момент подання позову роботи згідно Договору не завершено, тому має місце прострочення виконання зобов`язання в термін більше тридцяти днів.

Розмір штрафу з 01.12.2021 року по 31.05.2022 року становить 36932,665 грн. (527609,5 грн. (вартість товару з якого допущено прострочення виконання) х 7%) : 100%.

Суд перевіривши розрахунки прокурора, дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 241013, 823 грн. пені та 36932,665 грн. штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо заяви Відповідача про застосування строківстроку позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни у Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України шляхом доповнення пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Враховуючи підтвердження факту переривання перебігу позовної давності у зв`язку з дією карантину у період з 19.12.2020 по 30.06.2023 року на території України та не встановлення судом пропуску строку позовної давності, звернення до суду з вимогами про стягнення з Відповідача пені та штрафу відбулось в межах строку позовної давності, а тому заява Відповідача про застосування позовної давності на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України не підлягає задоволенню.

Судові витрати необхідно покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог майнового та немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 129, 219, 220, 232, п. 2 ч. 5 ст. 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 31.12.2021 року до Договору № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та Фізичною особою підприємцем Гловацьким Валерієм Владиславовичем.

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 30.12.2022 року до Договору № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та Фізичною особою підприємцем Гловацьким Валерієм Владиславовичем.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Гловацького Валерія Владиславовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 40388924) 241013,82 грн. (двісті сорок одна тисяча тринадцять гривень 82 коп.) пені, 36932, 67 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять дві гривні 67 коп.) штрафу.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Гловацького Валерія Владиславовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA 188201720343120002000002814) 9537,20 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 20 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.05.2024 року.

СуддяВ.В. Димбовський