Постанова

від 27.08.2024 по справі 924/16/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Справа № 924/16/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

прокурор - Мельничук Л.О.

позивачів - не з`явилися

третьої особи - Аіріней М.-С.С.

відповідача - Бойко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гловацького Валерія Владиславовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2024, повний текст складено 13.05.2024, у справі № 924/16/24 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради, м. Нетішин, Хмельницька область та Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради, м. Нетішин, Хмельницька область

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Північний офіс Держаудитслужби, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Гловацького Валерія Владиславовича

про визнання недійсними додаткових угод за № 2 від 31.12.2021 року та № 4 від 30.12.2022 року до Договору підряду за № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та ФОП Гловацьким В.В. та стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасне надання послуг в сумі 277 946, 49 грн., з яких пеня у розмірі 241 013, 82 грн. та штраф у розмірі 36 932, 67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2024 у справі №924/16/24 позов задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 31.12.2021 року до Договору № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та Фізичною особою підприємцем Гловацьким Валерієм Владиславовичем.

Визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 30.12.2022 року до Договору № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та Фізичною особою підприємцем Гловацьким Валерієм Владиславовичем.

Стягнуто з Фізичної особи підприємця Гловацького Валерія Владиславовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 40388924) 241013,82 грн. (двісті сорок одна тисяча тринадцять гривень 82 коп.) пені, 36932, 67 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять дві гривні 67 коп.) штрафу.

Стягнуто з Фізичної особи підприємця Гловацького Валерія Владиславовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA 188201720343120002000002814) 9537,20 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 20 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 09.05.2024 у справі №924/16/24 Фізична особа-підприємець Гловацький Валерій Владиславович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2024 року у справі №924/16/24 скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Забезпечити проведення всіх судових засідань за участю представника ФОП Гловацького Валерія Владиславовича, адвоката Бойка Р.В., у судових засіданнях у справі №924/16/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що Підрядник мав забезпечити якісне виконання робіт, а отже не міг виконувати їх за несприятливих погодніх умов.

Вказує, що в грудні 2021 року виникли об`єктивні обставини, що унеможливлювали завершення підрядних робіт до кінця грудня 2021 року без шкоди для їх якості, а тому, укладаючи додаткову угоду №2, сторони обґрунтовано внесли зміни до Договору щодо продовження строків виконання робіт до 30.12.2022 р.

Також вказує, що і в грудні 2022 року існували об`єктиві обставини, що унеможливлювали завершення підрядних робіт до кінця грудня 2022 року без шкоди для їх якості військова агресія російської федерації щодо України, а тому, укладаючи додаткову угоду №4, сторони обґрунтовано внесли до неї зміни щодо продовження строків виконання робіт до 30.12.2023р. Звертає увагу, що зазначений факт є форс-мажорною обставиною, що в свою чергу підтверджено Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Крім того вказує, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано строки позовної давності до вимог щодо стягнення штрафних санкцій. Зокрема, як вбачається з тексту позовної заяви, прокурором нараховано пеню за період з 01.12.2021 року по 31.05.2022 року, а також штраф за період з 01.12.2021 року по 31.05.2022 року. Таким чином вважає, що строк позовної давності щодо стягнення пені та штрафу починає відлік з 31.05.2022 року.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/16/24/3471/24 від 22.05.2024 витребувано матеріали справи №924/16/24 з Господарського суду Хмельницької області. 03.06.2024 матеріали справи №924/16/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гловацького Валерія Владиславовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2024 у справі № 924/16/24 - залишено без руху та надано апелянту 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

11.06.2024 від Фізичної особи-підприємця Гловацького Валерія Владиславовича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали від 10.06.2024.

Розпорядженням керівника апарату від 17.06.2024 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Миханюк М.В. з 17.06.2024 по 19.07.2024 включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/16/24.

Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 визначено для розгляду справи №924/16/24 колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гловацького Валерія Владиславовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2024 у справі № 924/16/24; розгляд апеляційної скарги призначено на "27" серпня 2024 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 1.

Запропоновано прокурору, позивачам та третій особі у строк до 12.07.2024 надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали доставлено учасникам справи в електронні кабінети системи "Електронний суд" ЄСІТС (а.с. 105, т. 2).

02.07.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС від першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гловацького Валерія Владиславовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2024 у справі № 924/16/24, в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 116-129, т. 2).

Позивачі та третя особа не скористались своїм процесуальним правом на подачу відзиву чи письмових пояснень на апеляційну скаргу.

23.08.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС від позивача-2 надійшла заява про розгляд справи без участі представника (а.с. 166-169, т. 2).

В судове засідання 27.08.2023 з`явились прокурор та представник третьої особи (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), які заперечили доводи апеляційної скарги, та представник відповідача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надали усні пояснення по суті спору.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2021-08-25-01226-а від 15.09.2021 року, предметом закупівлі є "Нове будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у мініфутбол за адресою Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Будівельників, 5". Замовником зазначено - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради як юридичну особу, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, код ЄДРПОУ 40388924. Ціна тендерної пропозиції до аукціону - 1 740 330, 86 грн., після аукціону 1 730 000, 00 грн.

Відповідно до гарантійного листа № 531 від 07.09.2021 року ФОП Гловацький В.В. погодився з істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в торгах.

За результатами тендеру між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради (Замовник) та ФОП Гловацьким В.В. (Підрядник) укладено Договір підряду № 89 від 01.10.2021 року, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами, в порядку та на умовах визначених даним Договором, виконати та здати в установлений строк роботи по об`єкту будівництва: "Нове будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у мініфутбол за адресою: Хмельницька область, м.Нетішин, вул. Будівельників, 5".

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що зазначені види робіт проводяться у терміни відповідно до проведених торгів та визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток І до Договору). Пунктом 2.1. закріплено, що вартість робіт (договірна ціна) даного Договору визначена за результатами процедури відкритих торгів (номер тендера в центральній базі даних електронної системи закупівель "Рrozorro" UA-2021-08-25-012267-а) та становить 1 730 000 грн. 00 коп.) без ПДВ.

Відповідно до п. 5.1. Договору роботи, передбачені цим Договором, виконуються в строки, визначені в Календарному графіку виконання робіт, з правом дострокового виконання.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що терміни виконання робіт і передачі їх Замовнику можуть переноситись на час дії обставин, що не залежать від волі і дій Сторін (наприклад, обставин непереборної сили), із врахуванням часу, який буде потрібен для відновлення робіт. Можливе їх перенесення на більш сприятливий час (за умови обов`язкового погодження цього із Замовником).

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що всі роботи по Об`єкту повинні бути виконані та передані Замовнику згідно Календарного графіку виконання робіт та з дотриманням умов Договору.

Згідно п. 5.8 Договору при виникненні обставин, що не залежать від Підрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки Сторони переглядають зазначені строки. Рішення про перегляд строків оформлюється Додатковою угодою про внесення змін до цього Договору з одночасним внесенням змін до Календарного графіку виконання робіт.

Пунктами 7.2, 7.3 Договору закріплено, що Підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, підрядник зобов`язаний у письмовому вигляді повідомляти Замовника у випадку, якщо сповільнення виконання робіт порівняно з графіком буде становити більше 5 (п`яти) календарних днів. Якщо порушення строків виконання робіт виникло з вини Підрядника, останній одночасно із уточненням Календарного графіка виконання робіт зобов язаний розробити заходи з усунення затримання виконання робіт.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків по даному Договору, у відповідності з його умовами і діючим законодавством України.

Відповідно до п. 10.3 Договору за порушення строків виконання Робіт по даному Договору Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 1 (одного) відсотка кошторисної вартості прострочених Робіт за кожний день прострочення.

Згідно п. 10.4 Договору за прострочення понад 30 (тридцять) днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків кошторисної вартості прострочених Робіт.

Пунктами 12.1, 12.2 Договору закріплено, що Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-яких з положень цього Договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю не виконуючої Сторони, і сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Форс-мажорні обставини можуть підтверджуватися, зокрема: Торгово-промисловою палатою України про настання обставин непереборної сили або стихійного лиха на території України; Державною службою з надзвичайних ситуацій або територіальними підрозділами, Рішенням КМ України про визнання окремого району України постраждалим від повені, пожеж, іншого стихійного лиха; Документами інших органів, уповноважених засвідчувати форс-мажорні обставини. До обставин непереборної сили відносяться надзвичайні обставини та події (стихійні лиха, ескстремальні погодні умови, пожежі, бурі, повінь, землетрус, блискавка, снігопад, вибух, війна, терористичний акт, блокада, військові події, антитерористична операція, стихійні народні заворушення, страйк, дії державних органів влади, інші надзвичайні події), які впливають на виконання зобов`язань, і не можуть бути передбачені Сторонами в період укладення цього Договору або у разі виникнення яких неможливо вжити відповідних заходів.

Згідно п. 13.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох Сторін та діє до 31 грудня 2021 року з можливістю пролонгації але в будь-якому випадку, до моменту його повного виконання. Договір підписаний обома Сторонами.

Відповідно до п. 14.7 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно плану фінасування будівництва, затвердженого Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради, передбачено розмір капітальних вкладень на фінансування будівельно-монтажних робіт - 1730 тисяч гривень.

Згідно календарного графіку виконання робіт, затвердженого ФОП Гловацьким В.В. та Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради як Додаток до Договору, обсяг робіт складає 1 730 000 грн. за жовтень та листопад 2021 року.

Станом на момент подання позову Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради здійснено оплату робіт на загальну суму 1672100 грн. 64 коп., що підтверджено платіжними дорученнями № 228 від 25.10.2021 року (сума 702701, 16 грн.), № 261 від 23.11.2021 року (сума 33795, 15 грн.), № 329 від 11.11.2021 року (сума 499689,34 грн.), № 333 від 29.12.2023 року (сума 131758,99 грн.). Стан фінансування за Договором 1 672 100 грн. (залишок 57 899, 36 грн.).

Сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 від 31.12.2021 року, згідно якої строк виконання Договору було продовжено до 31.12.2022 року, та Додаткову угоду № 4 від 30.12.2022 року, згідно якої строк виконання Договору продовжено до 31.12.2023 року.

Підставою для укладення Додаткової угоди № 2 став Лист ФОП Гловацького В.В. № 19-11/21 від 19.11.2021 року, зі змісту якого вбачається неможливість завершення робіт в строк, вказаний в договорі, враховуючи настання несприятливих погодніх умов, а також карантинні обмеження. Тому просить продовжити строк дії Договору підряду на 2022 рік.

Підставою для укладення Додаткової угоди № 4 став Лист ФОП Гловацького В.В. № 18 від 27.12.2022 року, згідно якого останній просить внести зміни до договору підряду, а саме продовжити строк дії договору на 2023 рік у зв`язку з введенням правового режиму воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною.

Згідно письмових пояснень Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради, договір підряду № 89 від 01.10.2021 року був продовжений (додаткова угода №2) на підставі листа підрядника ФОП Гловацького Валерія Владиславовича від 19.11.2021 №19-11/21 про неможливість виконання в повному обсязі робіт по об`єкту "Нове будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у мініфутбол за адресою: Хмельницька область, м.Нетішин, вул. Будівельників, 5" та завершення їх в строки передбачені Календарним графіком виконання робіт у зв`язку із настанням несприятливих погодних умов, а також обмеженнями встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19", зі змінами.

Згідно висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-25-012267-а від 29.09.2022 року, лист підрядника від 19.11.2021 року про неможливість завершення робіт в строк, вказаний в договорі, враховуючи настання несприятливих погодніх умов, а також карантинні обмеження не є підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором про закупівлю. Зроблено висновок, що Замовником порушено вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якими визначено вичерпний перелік для зміни істотних умов договору.

Відповідно до інформації Торгово-промислової палати України від 10.01.2023 року встановлено, що згідно Реєстру сертифікатів про форс-мажорні обставини відсутні відомості щодо видачі сертифікатів сторонам Договору.

Відповідно до листа виконавчого комітету Нетішинської міської ради Управлінням капітального будівництва № 16/04-06-379/2022 від 03.10.2022 року запропоновано ФОП Гловацькому В.В. розірвати договір підряду від 01.10.2022 року шляхом укладення додаткової угоди на виконання висновку Північного офісу Держаудитслужби від 29.09.2022 року.

Актами №№ 1, 2 приймання будівельних робіт за жовтень 2021 року Сторонами було прийнято будівельні роботи на суму 650723,83 грн. та 51977, 33 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Акту КБ-2В № 1 за жовтень 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 574 452, 22 грн., відпускну ціну в сумі 546 953, 67 грн., транспортну складову в сумі 17 970, 15 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 9 528, 40 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Акту КБ-2В № 2 за жовтень 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 23694,30 грн., відпускну ціну в сумі 21 806, 24 грн., транспортну складову в сумі 15 444, 38 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 343, 68 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 1 за жовтень 2021 року складає 5 453, 33 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 2 за листопад 2021 року складає 5 733,22 грн.

Актами №№ 3, 4, 5, 7 приймання будівельних робіт за листопад 2021 року Сторонами було прийнято будівельні роботи на суму 389 194, 06 грн. (витрати труда 208, 97 грн.), 110 495, 28 грн., 2 444 656,75 грн. (25,99 грн.), 25 793, 82 грн. (витрати труда 54,76).

Актом № 6 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за листопад 2021 року від 23.11.2021 року прийнято Сторонами устаткування на суму 67 500, 58 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Акту КБ-2В № 3 за листопад 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 336 005, 39 грн., відпускну ціну в сумі 314 806, 02 грн., транспортну складову в сумі 16 536, 33 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 4 663, 04 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Акту КБ-2В № 4 за листопад 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 104 970, 52 грн., відпускну ціну в сумі 102 888 грн., транспортну складову в сумі 24,24 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 2 058, 28 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Актів КБ-2В № 5 та № 6 за листопад 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 67 950, 58 грн., відпускну ціну в сумі 64 950 грн., транспортну складову в сумі 1 948, 50 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 602, 08 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Акту КБ-2В № 7 за листопад 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 19 225,93 грн., відпускну ціну в сумі 18 835,46 грн., транспортну складову в сумі 11,90 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 378,57 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 3 за листопад 2021 року складає 57 33,22 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 4 на зовнішнє освітлення за листопад 2021 року складає 0 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 5 за листопад 2021 року складає 13 529,71 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 7 за листопад 2021 року складає 1 122,21 грн.

Вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року складає 1 672,10064 тис. грн. грн. згідно довідки від 29.12.2021 року.

Актами № 8, 10 приймання будівельних робіт за грудень 2021 року Сторонами було прийнято будівельні роботи на суму 78382,54 грн. (витрати труда 13,68 грн.) та відповідно 14 351,85 грн. (витрати труда 45,18 грн.).

Актом № 9 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2021 року сторонами було прийнято устаткування на суму 39024,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів до Акту КБ-2В № 10 за грудень 2021 року зафіксовано поточну ціну в сумі 2682,99 грн., відпускну ціну в сумі 2631,49 грн., транспортну складову в сумі 3,03 грн., заготівельно-складські витрати в сумі 48,47 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В № 10 за грудень 2021 року складає 1 447, 68 грн.

Листом Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Нетішинської міської ради № 16/04-06-325/2023 від 20.09.2023 року повідомлено, що станом на 20.09.2023 року підрядником ФОП Гловацьким В.В. завершено виконання всіх робіт на об`єкті „Нове будівництвом спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у мініфутбол за адресою Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Будівельників, 5.

03.01.2024 року перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради та Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ФОП Гловацького Валерія Владиславовича про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 31.12.2021 року та № 4 від 30.12.2022 року до Договору підряду за № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та ФОП Гловацьким В.В., та стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасне надання послуг в сумі 277 946, 49 грн., з яких пеня у розмірі 241 013, 82 грн. та штраф у розмірі 36 932, 67 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2024 у справі №924/16/24 позов задоволено.

Місцевий господарський суд вказав, що додаткові угоди до Договору укладені з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними, а позов в частині визнання недійсними таких додаткових угод - задоволенню. Також повважав, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 241 013, 823 грн. пені та 36 932, 665 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2024 у справі №924/16/24 та мотивами суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Згідно ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Предметом позову у даній справі є вимоги Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради Хмельницької області та Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця Гловацького Валерія Владиславовича про визнання недійсними додаткових угод за № 2 від 31.12.2021 року та № 4 від 30.12.2022 року до Договору підряду за № 89 від 01.10.2021 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради та ФОП Гловацьким В.В. та стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасне надання послуг в сумі 277 946, 49 грн., з яких пеня у розмірі 241 013, 82 грн. та штраф у розмірі 36 932, 67 грн.

В обґрунтування підстав для представництва прокурор вказує, що оскільки фінансування будівництва здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється, зокрема фінансування потреб громади. Невжиття заходів щодо стягнення, за наявності правових підстав, коштів з метою повернення їх до бюджету порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес.

Так, прокурор листом №54/2-114 від 02.02.2023 повідомив Нетішинську міську раду та Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради про факт неналежного виконання умов договору щодо виконання робіт по об`єкту будівництва.

Натомість міська рада повідомила Шепетівську окружну прокуратуру у своєму листі №30/0-22-628-2023 від 20.02.2023 про відсутність порушень у виконанні зобов`язань по вищезазначеному договору.

У відповідь на вказаний лист прокурора Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради № 16/04-06-044/2023 від 20.02.2023 року зазначило, що ними заходи щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання робіт не вживались, оскільки станом на час подання інформації усі будівельні роботи було виконано в повному обсязі.

Також перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звертався до Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради з листом від 22.11.2023 року в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо виявлених порушень під час даної закупівлі та необхідності вжиття заходів щодо визнання додаткових до Договору угод недійсними та стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду, прокурор звернувся з даним позовом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з приписами частини першої ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін мас бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до ст. 318 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Судом береться до уваги, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину.

Таким чином, неусвідомлення позивачем-2 протиправності своєї поведінки під час вчинення правочину, зокрема при укладенні оспорюваних додаткових угод, не є підставою, яка перешкоджає визнанню правочину недійсним.

Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закону) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Таким чином Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.

У відповідності до роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 року № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору", щодо продовження строку дії договору та виконання зобов`язання, вказано, що форма підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.

В силу ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Як вбачається з матеріалів справи згідно додаткової угоди № 2 від 31.12.2021 до Договору підряду за №89 від 01.10.2021, якою внесено зміни до Договору, встановлено, що зміни в Договір щодо продовження строку виконання робіт внесено без зазначення посилання на документально підтверджені об`єктивні обставини, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили.

Водночас, ані вимогами п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено випадки зміни істотних умов договору в частині продовження строків дії договору, ані Договором, не передбачено можливості зміни істотних умов договору без наявності випадків, передбачених законодавством.

Із пояснень сторін вбачається, що зміни до істотної умови договору вносилися на підставі Листа Підрядника ФОП Гловацького В. В. від 19.11.2021 №19-11/21 про неможливість виконання у повному обсязі робіт в строки передбачені графіком виконання робіт у зв 'язку із настанням несприятливих погодніх умов, а також обмеженнями встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19)".

Водночас колегія суддів звертає увагу, що процедура закупівлі оголошена 25.08.2021 (тобто на момент її оголошення вже тривали карантинні обмеження, з чого випливає, що Замовник та учасники закупівлі передбачали виконання робіт в умовах карантинних обмежень).

Окрім того, учасником закупівлі (ФОП Гловацьким В.В.) у складі своєї тендерної пропозиції надано "Гарантійний лист" в якому зазначено про повне усвідомлення змісту тендерної документації та вимог даної процедури, і погоджено проект договору у якому зазначено кінцевий строк виконання робіт 30.11.2021.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що будь-яких обґрунтованих, законних підстав та документально підтверджених об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором на дату укладення додаткової угоди 31.12.2021 Підрядником не надано.

Судом також не приймається до уваги довідка Хмельницького обласного центру з гідрометеорології № 9922 01-55/42 від 23.01.2024, яка отримана через два роки після укладення додаткової угоди, про несприятливі погодні умови з тих підстав, що відповідач був обізнаний та взяв на себе обов`язок виконати вчасно роботи в осінній період, а тому повинен був усвідомлювати погодні метаморфози даного періоду.

Так, укладення додаткової угоди № 2 про продовження строку виконання робіт без належного обґрунтованого документального підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт, у тому числі непереборної сили, в порушення норм ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень п. п. 12.1, - 12.3 Договору, не відповідає також вимогам тендерної документації.

Надаючи оцінку правомірності укладення додаткової угоди № 4 від 30.12.2022 до Договору підряду за №89 від 01.10.2021 з підстав введення воєнного стану по всій території України, колегією суддів приймається до уваги наступне.

Так, відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 як на доказ того, що перебуває під впливом форс-мажорних обставин, а саме: військової агресії російської федерації проти України, що унеможливило своєчасне виконання ним робіт згідно Договору.

При цьому, як встановлено судом з відповіді Торгово-промислової палати України від 10.01.2023 року - згідно Реєстру сертифікатів про форс-мажорні обставини відсутні відомості щодо видачі сертифікатів сторонам Договору.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є законодавчо визначеною формою засвідчення форс-мажорних обставин. Таким документом є насамперед сертифікат ТПП України, при видачі якого в тому числі здійснюється аналіз причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконувати зобов`язання та такими обставинами (Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)).

Верховний Суд у справі № 910/9258/20 наголосив: "Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання".

Водночас, будь-яких обґрунтувань наявності непереборної сили та її впливу на неможливість своєчасного виконання робіт Підрядником не надано.

Ч. 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, оскільки оскаржувані додаткові угоди до Договору укладені з порушенням вимог чинного законодавства та умов договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі угоди підлягають визнанню недійсними.

Окрім того, у зв`язку з визнанням додаткових угод недійсними, судом з відповідача стягнуто штрафні санкції за Договором, за порушення зобов`язань щодо своєчасного виконання робіт.

Так, у Додатку 1 до Договору визначено кінцевий строк виконання робіт 30.11.2021 року.

Пунктом 13 Договору передбачено термін дії Договору до 31.12.2021 року.

Пунктом 10.1 передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором, у відповідності з його умовами і діючим законодавством України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк виконання робіт визначено до 30.11.2021 року, таким чином строк прострочення виконання робіт, обумовленого Договором розпочав свій відлік з 01.12.2021 року, тобто з наступного дня.

З огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, відповідно прострочення виконання зобов`язань за Договором становить 181 день (з 01.12.2021 року по 31.05.2022 року).

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт по даному Договору Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 1 (одного) відсотка кошторисної вартості прострочених Робіт за кожний день прострочення.

Прострочення виконання зобов`язання по Договору за період з 01.12.2021 року до 29.12.2021 року становить 29 днів на суму 527609,5 грн., що є кошторисною вартістю виконаних будівельних робіт, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання.

За перерахунком суду першої інстанції розмір пені за вказаний період становить 153006, 755 грн. (29 днів х 5276, 095 за 1 день прострочення (57899,39 грн. вартість товару, з якого допущено прострочення виконання х 1% цієї вартості за кожен день прострочення): 100%).

Прострочення виконання зобов`язання по Договору за період з 30.12.2021 року до 31.05.2022 року становить 152 днів на суму 1672100,64 грн., що є кошторисною вартістю виконаних будівельних робіт, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання.

За перерахунком суду першої інстанції розмір пені за вказаний період становить 88 007,0728 грн. (152 днів х 578,9939 грн. за 1 день прострочення (57 899, 39 грн. вартість товару, з якого допущено прострочення виконання х 1% цієї вартості за кожен день прострочення): 100%).

Тобто загальний розмір пені становить 241 013, 823 грн.

Щодо розрахунку штрафу, то як вбачається з п. 10.4 Договору за прострочення понад 30-ти днів Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику штраф в розмірі 7 (семи) відсотків кошторисної вартості прострочених робіт.

За перерахунком суду першої інстанції розмір штрафу з 01.12.2021 року по 31.05.2022 року становить 36 932, 665 грн. (527 609, 5 грн. (вартість товару з якого допущено прострочення виконання) х 7%) : 100%.

Колегія суддів здійснивши власний перерахунок за допомогою системи "Ліга.Закон" заявлених прокурором до стягнення сум пені та штрафу приходить до висновку, що останні є обґрунтованими, юридично та арифметично вірними, та підлягають до задоволення.

Щодо обґрунтованості дотримання прокурором строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 1.03.2020 №21 1 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом CАRS-СоV-2" було установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин. Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343, від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236. від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 61 1, від 1 1.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630 та від 19.08.2022 № 928, №1423 від 23.12.2022, №383 від 25.04.2023 продовжено дію карантину на території України до 30 червня 2023 року.

Тобто, продовжені строки позовної давності: загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України); спеціальна позовна давність для окремих видів вимог (ст. 258 ЦК України).

З 01 липня 2023 року Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 карантин відмінено на всій території України.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено п. 19, в якому передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 06.02.2023 № 58, від 01.05.2023 №254 та Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 451 від 26.07.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб....................

Таким чином строк позовної давності за позовними вимогами прокурора не пропущений, так як продовжився на строк дії карантину та воєнного стану в Україні.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2023 по справі № 910/5188/22: "Відповідно до обставин справи трирічний строк позовної давності сплив 23.10.2020. Разом з цим Верховний Суд наголосив, що на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені. Станом на дату звернення Прокурора з позовом у цій справі (29.06.2022) режим надзвичайної ситуації продовжено до 31.08.2022. З огляду на норми статей 256, 257, 258, пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, дату звернення позивача із даним позовом до суду - 29.06.2022, Верховний Суд погодився з висновками судів, що позовна давність щодо вимог про визнання недійсними договору про будівництво та договору про внесення змін не пропущена".

Таким чином, враховуючи підтвердження факту переривання перебігу позовної давності у зв`язку з дією карантину у період з 19.12.2020 по 30.06.2023 року на території України та дії воєнного стану в Україні, колегією суддів не встановлено пропуску строку позовної давності, а тому місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо необхідності подання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності на підставі ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, оскільки нормами ГПК України та ЦПК України врегульовані інші строки (процесуальні) для вчинення учасниками справи (зокрема) процесуальних дій, що не є тотожним строку позовної давності, як цивільно-правової категорії матеріального права.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гловацького Валерія Владиславовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2024 у справі №924/16/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №924/16/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "30" серпня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.