Ухвала

від 13.05.2024 по справі 910/12159/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/12159/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1-Г" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (колегія суддів: Євсіков О. О., Алданова С. О., Корсак В. А.) у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1-Г" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Ай Ай Ті" про стягнення 25 000 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1-Г" (далі - ОСББ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Ай Ай Ті" (далі - ТОВ "Ем Ай Ай Ті") 25 000 грн заборгованості.

На обґрунтування заявлених вимог ОСББ посилається на порушення ТОВ "Ем Ай Ай Ті" зобов`язань за договором про встановлення сервітуту від 01.08.2019 № 3/08-2018-ІТ в частині сплати щомісячних платежів.

25.12.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що подані позивачем на обґрунтування заявлених ним позовних вимог докази є більш вірогідними, ніж докази, подані відповідачем на їх спростування. Взявши до уваги, що відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 25 000 грн заборгованості за договором № 3/08-2018-ІТ про встановлення сервітуту підлягають задоволенню повністю.

20.03.2024 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої склав 04.04.2024, про скасування цього рішення та ухвалив нове - про відмову у позові; стягнув з ОСББ на користь ТОВ "Ем Ай Ай Ті" 6 500 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд зазначив, що місцевий господарський суд помилково ототожнив момент початку дії договору і виникнення у відповідача права користування об`єктом розміщення (будівля, приміщення, комунікації тощо, що перебувають на балансі позивача) з моментом виникнення у позивача права розпочати нараховувати щомісячну плату, а у відповідача - обов`язку сплачувати таку плату. Водночас відповідно до визначної сторонами договору форми - акт початку доступу до об`єкта розміщення для обслуговування обладнання (додаток № 5) містить окремий абзац наступного змісту: «Датою початку доступу до будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1-Г для обслуговування телекомунікаційного обладнання, яке розміщене в будинку виключно для надання жителям телекомунікаційних послуг сервітуарія є «___»

За висновком цього суду, факт початку доступу ТОВ "Ем Ай Ай Ті" до об`єкта розміщення та саме з його підписанням за умовами укладеного між сторонами договору пов`язане набуття сторонами цивільних прав і обов`язків за договором. Разом з тим будь-якого примірника акта початку доступу до об`єкта розміщення для обслуговування обладнання (оригіналу чи копії), в якому було заповнене наведене вище місце для конкретної дати початку доступу, матеріали справи не містять.

23.04.2024 ОСББ через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати цю постанову, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

24.04.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про доповнення до касаційної скарги.

Скаржник не погоджується із висновком Північного апеляційного господарського суду щодо моменту виникнення у позивача права розпочати нараховувати щомісячну плату за цим договором. Вважає, що суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема надав оцінку фактичним діям відповідача, що вчинялися на виконання договору від 01.08.2019 № 3/08-2018-ІТ.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї не визначено підстав касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.

03.05.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання ОСББ про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

У силу пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з приписами частин п`ятої та сьомої статті 12 ГПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2 684 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 25 000 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто справа є малозначною.

ОСББ на виконання на виконання підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України зазначає про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення.

Колегія суддів виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Водночас формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, потрібно виходити з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку та становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування (пункт 72 ухвали від 10.01.2024 у справі № 905/1840/21).

Стверджуючи про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник зазначив, що правовідносини стосуються великої кількості об`єднань співвласників багатоквартирних будинків в Україні в контексті можливості останніх при наданні права на користування спільним майном багатоквартирного будинку (сервітуту) отримувати додаткові кошти на утримання багатоквартирного будинку.

Однак такі посилання лише окреслюють характер правовідносин сторін цього спору та наведені без взаємозв`язку із доводами касаційної скарги та висновками суду апеляційної інстанції, з якими не погоджується ОСББ, оскільки у касаційній скарзі скаржник фактично заперечує встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, висловлює незгоду із оцінкою цим судом доказів у справі щодо моменту виникнення у ОСББ розпочати нараховувати відповідачу щомісячну плату за укладеним між сторонами договором.

Необхідно враховувати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Тож на переконання колегії суддів касаційна скарга позивача не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Що ж стосується посилань ОСББ на наявність значного суспільного інтересу до цієї справи, то вони є ідентичними аргументам, наведеним скаржником на обґрунтування фундаментального значення цієї касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики.

Водночас необхідно враховувати, що суспільний інтерес може полягати у важливості наслідків вирішення справи для значної кількості суб`єктів права або суспільних цінностей, що панують у державі, та спрямованих на забезпечення сталого розвитку держави, забезпечення у ній суспільного порядку, безпеки, та потреб суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства, тощо.

Вжите національним законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

Натомість спірне питання, яке порушується скаржником у касаційній скарзі, випливає з правочину, укладеного між сторонами спору, при цьому наслідки виконання/невиконання саме цього правочину мають юридичне значення лише для сторін договору, зокрема, щодо моменту виникнення у позивача права розпочати нараховувати відповідачу визначену цим договором плату за користування майном.

Окрім того, у касаційній скарзі вказано, що стягнення заборгованості з ТОВ "Ем Ай Ай Ті" в розмірі 20 500 грн основного боргу, має також виняткове значення, адже задоволення апеляційної скарги відповідача підриває можливість ОСББ, у такий важкий період для населення як воєнний стан, утримувати та технічно обслуговувати житловий будинок, така ситуація може призвести до безповоротних негативних наслідків для мешканців житлового будинку.

Колегія суддів зазначає, що оцінка судом "виняткового значення" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою. Таким чином, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. При цьому будь-яка з цих чи інших обставин має бути підтверджена відповідними доказами.

Усупереч наведеному скаржник не обґрунтував та не довів того, що ця справа має виняткове для нього значення з огляду на те, що відмова у позові про стягнення на його користь 25 000 грн призведе до неможливості утримувати та технічно обслуговувати багатоквартирний житловий будинок, або до будь-яких інших безповоротних негативних наслідків для його мешканців.

Верховним Судом під час вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що не перевіряє викладені доводи скаржника у касаційній скарзі по суті щодо прийняття судом апеляційної інстанції постанови, адже скаржник не довів наявність виключних випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі може бути предметом розгляду Верховним Судом відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 (справа № 914/1570/20, провадження № 12-90гс20) зазначила, що встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Запровадження процесуальних фільтрів не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що запровадження таких процесуальних фільтрів допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує права доступу до правосуддя.

Отже, обставин, з яких би вбачалася необхідність перегляду цієї справи у суді касаційної інстанції, з огляду зазначені мотиви не наведено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСББ на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу, оскільки її подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не розглядається.

Керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/12159/23 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1-Г" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя Г. М. Мачульський