Ухвала

від 13.05.2024 по справі 360/481/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 травня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/481/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), з вимогами:

1) визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Луганській області від 10 січня 2023 року № 5 о/с «По особовому складу» в частині призупинення дії трудового договору, з ОСОБА_1 , головним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області (2941500504), з 01 січня 2023 року;

2) визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Луганській області від 12 січня 2024 року № 83 про застосування дисциплінарного стягнення, яким за вчинений дисциплінарний проступок передбачений пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», державному службовцю 9-го рангу, ОСОБА_2 (без встановлення по-батькові), головному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку УФЗБО ГУНП в Луганській області, відповідно до частини третьої статті 66 Закону, оголосили догану та визнали відсутність ОСОБА_2 (без встановлення побатькові) на службі 1, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29 грудня 2023 року, та яким 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 15 січня 2024 року прогулами (без визначеності поважності або неповажності причин);

3) визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Луганській області від 02 лютого 2024 року № 154 про застосування дисциплінарного стягнення, яким за систематичні прогули, відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу», звільнили з посади державної служби, державного службовця 9-го рангу ОСОБА_2 (без встановлення по-батькові), головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку УФЗБО ГУНП в Луганській області, та яким визнали відсутність ОСОБА_2 (без встановлення по-батькові) на службі 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31 січня 2024 року, та 1, 2 лютого 2024 року прогулами (без визначеності поважності або неповажності причин або визначеності вимушеного прогулу чи не вимушеного прогулу);

4) визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Луганській області від 05 лютого 2024 року № 24 о/с по особовому складі у частині звільнення ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області за пунктом 4 частини першої статті 87 (за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, із припиненням державної служби) Закону України «Про державну службу», з 05.02.2024 на підставі наказу ГУНП в Луганській області від 02.02.2024 № 154 про звільнення;

5) поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області;

6) визнання бездіяльності відповідача щодо не оплати позивачу простою у розмірі 34794 грн, за 9 місяців, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2023 року протиправною та зобов`язання відповідача здійснити позивачу оплату простою за цей період у розмірі 34794 грн;

7) стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час призупинення дії трудового договору та звільнення з 1 січня 2023 року по червень 2024 року у розмірі чотириста п`яти тисяч дев`ятсот десяти гривень 08 копійок (405910,08 грн) та середній заробіток за час вимушеного прогулу з липня 2024 року по день прийняття судом рішення у справі.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Позивач в позовній заяві оскаржує накази відповідача від 10 січня 2023 року № 5 о/с, від 12 січня 2024 року № 83, від 02 лютого 2024 року № 154, від 05 лютого 2024 року № 24 о/с.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що позивач ознайомилась з наказами про звільнення від 02 лютого 2024 року № 154, від 05 лютого 2024 року № 24 о/с 16 квітня 2024 року після отримання зазначених наказів у відповідь на адвокатський запит.

При цьому суд звертає увагу представника позивача на те, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Про винесення наказу від 10 січня 2023 року № 5 о/с про призупинення з 01 січня 2023 року дії трудового договору відповідач повідомив представнику позивача у відповідь на його запит у листі від 10.08.2023 № 1919/111/22/04-2023.

Отже вже в серпні 2023 року позивачу було відомо про наявність наказу від 10 січня 2023 року № 5 о/с.

Крім того, з відповідей відповідача на адвокатські запити представника позивача та матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що відповідач інформував позивача про винесення наказів, що оскаржуються, та проведення дисциплінарного провадження шляхом надсилання наказів та повідомлень на електронну пошту позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та на її особистий номер телефону НОМЕР_1 за допомогою месенджерів WhatsApp та Telegram.

Зважаючи на дату звернення позивача до суду - 07.05.2024, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, з моменту коли особа повинна була дізнатися про порушення її прав.

При цьому представник позивача в позовній заяві не обґрунтував дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами як і не подав заяву про поновлення цього строку, чим не дотримала вимог частини шостої статті 161 КАС України.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд звертає увагу позивача, що КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.

Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням представнику позивача строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 79, 80, 94, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Мєдвєдєва Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10-ми (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку разом з відповідними належними доказами поважності причин такого пропуску.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.В. Захарова