Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
13 травня 2024 р. справа № 520/4794/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (вул. Чорновола, буд. 159,м. Івано-Франківськ,76005, код ЄДРПОУ 43971364) про скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд скасувати рішення Івано-Франківськоі митниці Державної митної служби України щодо класифікації товарів № 23UA20600000030-КТ від 19.10.2023.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
В обґрунтування позову позивач вказав, що при оформленні митної декларації №23UA206030006538U0 товар був класифіковані ним за кодом УКТЗЕД 2941900000 і визначений як «Ветеринарна субстанція, антибіотик,похідне бацитрацину, пептидного антибіотика, що виробляється бактерією Bacillus subtilis.- Бацитрацин метилен дисаліцилат 15% /Bacitracin methylene disalicylate 15% Серія: 174 до 02.07.2025 - 22 000 кг. Проявляє антибактеріальну активність, діє шляхом втручання в синтез клітинної стінки грампозитивних бактерій, запобігаючи росту і розмноженню. Не належить до психотропних, наркотичних речовин та прекурсорів. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: CN. Виробник: SHENZHOU VEGA BIO-TECHNOLOGY CO.,LTD» . Митним органом було винесено рішення про класифікацію коду товару №23UA20600000030-КТ від 19.10.2023 з визначенням коду УКТЗЕД 2309909610. Позивач вважає, що митним органом були порушені права та інтереси Товариства через безпідставне визначення коду товару. На думку позивача, у митного органу не було правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення про визначення коду товару, оскільки змінюючи код товару митним органом не були визначені всі необхідні характеристики згідно УКТ ЗЕД ввезеного товару.
Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що за результатом аналізу поданих до митного оформлення документів, на підставі Акту проведеного часткового митного огляду; УКТЗЕД в редакції Закону України "Про митний тариф України" від 19.10.2022 №2697-ІХ; Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Держмитслужби від 14.12.2022 №543; Наказ Мінфіну від 30.05.2012 №650 (у редакції наказу 455); Пояснень до товарних позицій 2941 та 2309 УКТЗЕД, висновок СЛЕД від 17.10.2023 № 142000-3203-0353 (лист від 18.10.2023 №7.17-1/7.17-32-03/7.21/6712), технічної інформації виробника товару про функції та склад товару, інформація з сайту vegapharma.com, Реєстраційного посвідчення №АВ-05775-01-15, Основних Правил інтерпретації УКТЗЕД 1,6. відділом класифікації товарів визначено інший код товару, а саме 2309909610 «Продукт, що використовується для виготовлення повноцінних кормів для тварин премікс Bacitracin methylene disalicylate 15%. За складом є сумішшю, яка містить антибіотик бацитрацин метилен дисаліцилат - БМД (Bacitracin methylene disalicylate) та носій - карбонат кальцію. Вміст антибіотику становить 15%. БМД проявляє антибактеріальну активність, діє шляхом втручання в синтез клітинної стінки грампозитивних бактерій, запобігаючи їх росту і розмноженню. Премікс використовується для підвищення приросту маси, підвищення коефіцієнта використання корму, збереження здоров`я тварин. Вводяться до складу кормів у максимальній кількості 0,16%.», на підставі чого, на думку відповідача, ним правомірно 20.10.2023 винесено рішення про визначення коду товару № КТ-UA206000-0030-2023.
Інші заяви по суті спору учасники не подавали.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 29.04.2024 по 10.05.2024.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 18.09.2023 з метою митного оформлення ТОВ «ТАРВЕЛ» подало до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України митну декларацію № 23UA206030006538U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення товар № 1 (графа № 32): ветеринарна субстанція, антибіотик, похідне бацитрацину, пептидного антибіотика, що виробляється бактерією Bacillus subtilis. Бацитрацин метилен дисаліцилат 15% серія: 174 до 02.07.20225р-22000кг. Проявляє антибактеріальну активність, не належить до психотропних.
У графі 33 поданої декларації, відносно товару № 1 було задекларовано товар за кодом УКТ ЗЕД 29419000.
На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем до митної декларації додано Сертифікат якості (Certificate of quality) №174 від 03.07.2023, Пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.06.2023, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №TV-10-23-30 від 19.06.2023, Коносамент (Bill of lading) ZM23070750 від 07.08.2023, Автотранспортна накладна (Road consignment note) №752109 від 13.09.2023, Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23С340220464/00088 від 31.08.2023, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №09/23-1 від 12.09.2023, №023670 від 12.09.2023, №023176 від 03.09.2023, документи, що підтверджують вартість перевезення товару (довідки) №0923-1 від 12.09.2023, б/н від 12.09.2023, б/н від 03.09.2023, Експертний висновок щодо ціни №1455 від 04.09.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №TV-10-23 від 02.01.2023, специфікація №30 від 19.06.2023, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №10451246 від 15.09.2023, експертний висновок щодо УКТ ЗЕД №5 від 03.07.2023, реєстраційне посвідчення №АВ-05775 від 01.04.2020, копія митної декларації країни відправлення № 223120230002618111 від 30.07.2023.
Митницею повідомлено, що під час проведення митних формальностей за МД автоматизованою системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю: « 103-1. Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; « 118-3. Здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для прийняття рішення про визначення коду товару»; « 202-1. Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; « 905-3. Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»; « 911-1. Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».
20.09.2023 відповідно до акту про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу о 13 год. 50 хв. проведено часткового митний огляд товару: згідно опису графи 31, що здійснив головний державний інспектор Максим`юк О. в присутності довіреної особи від ТОВ "ТАРВЕЛ" Процика Михайла (довіреність №б/н від 19.09.2023).
Під час огляду митницею виявлено, що в частині доглянутого вантажу, вантаж являє собою порошок коричневого кольору специфічного запаху упакований в поліпропіленові мішки. Мішки розміщені на пластикових піддонах по 44 штуки на піддоні. Заявлена вага 25 кг. Відібрано взірці у кількості 1 кг (2 пакети по 0,5 кг).Посторонніх вкладень не виявлено. Здійснено цифрову фотозйомку засобом, який не відображає час та дату здійснення процедури.
Інспектором скеровано запит щодо перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. Причина запиту: «Спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, 118-3».
Митницею зазначено, що під час аналізу наданих до митної декларації від 18.09.2023 № 23UA206030006538U0 документів встановлено розбіжності, а саме у сертифікаті про походження від 31.08.2023 №23С340220464/00088 зазначено код товару відповідно Гармонізованої системи (HS) 2941900000, який відповідає коду антибіотика, при цьому сертифікат видано вже після пред`явлення товару до митного оформлення.
У митній декларації країни-відправника від 30.07.2023 № 223120230002618111 код Гармонізованої системи (HS) 3003209000, який відповідає лікарським засобам. При цьому в опису товару зазначено, що товар є 15% преміксом метиленсаліцилату бацитрацину та сприяє росту свиней, бройлерів та качок.
Позивач зазначає, що товар ввозився для ТОВ Ветсинтез, яке являється виробником ветеринарних препаратів та кормових добавок з 2002 року з посиланням на лист-пояснення про дозвіл ввезення сировини ТОВ Травел від 19.09.2023 вих. № 11.
Позивач також наполягає, що експертним висновком Харківською ТПП за № 507/23 від 03.07.2023 (замовник ТОВ ТАРВЕЛ) було визначено код товару для Бацітрацін метілен дисалицилат, 15%, а саме, - 2941 90 00 00 (Антибіотики).
Митниця водночас стверджує, що експертний висновок Харківської ТПП від 03.07.2023 №507/23 відносить товар Бацитрацин метилен дисаліцилат 15% до товарної підкатегорії за УКТЗЕД 2941900000, при цьому не вказуючи повний склад товару, його застосування та властивості, посилаючись при цьому на частину 8 статті 69 Митного кодексу
України, відповідно до якої висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Тобто, під час експорту зазначено два коди на товар: 2941900000 антибіотик; 3003209000 - лікарські засоби.
За інформацією Виробника товару, розміщеною на офіційному сайті vegapharma.com, препарат Bacitracin methylene disalicylate 15% (на сайті виробника VegaBMD 150) використовується для: сприяння росту свиней, профілактики дизентерії свиней, контролю ентериту птиці, сприяння росту тварин та ефективності корму, профілактики та контролю захворюванням ентеритом (збереження здоров`я тварин). Сприяє конверсії корму.
Як зазначає митниця, товар повністю відповідає опису товару ПРЕМІКС у товарній позиції 2309 УКТЗЕД: премікси, являють собою складні суміші, що складаються з ряду речовин (іноді називаних добавками), склад і співвідношення яких змінюються залежно від вимог тваринництва. Ці речовини підрозділяються на три групи: (1) Речовини, що поліпшують травлення і забезпечують добру засвоюваність кормів, а також зберігають здоров`я тварин: вітаміни чи провітаміни, амінокислоти, антибіотики, кокцидіостати, мікроелементи, емульгатори, ароматизувальні речовини, збудники апетиту і т.д. (2) Речовини, призначені для запобігання псуванню кормів (особливо жировмісних компонентів) до згодовування їх тваринам, такі як стабілізатори, антиокислювачі і т.д. (3) Речовини, що є носіями і складаються з одного чи більше органічних поживних речовин (маніоки чи соєвого борошна, крупи, дрібних крупок, дріжджів, різних відходів харчової промисловості і т.д.) або неорганічних речовин (наприклад, магнезиту, крейди, каоліну, солі, фосфатів).
Товар був досліджений у Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби. У висновку від 17.10.2023 № 142000-3203-0353 товар ідентифікується як премікс.
За результатом аналізу поданих до митного оформлення документів, на підставі Акту проведеного часткового митного огляду; УКТЗЕД в редакції Закону України "Про митний тариф України" від 19.10.2022 №2697-ІХ; Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Держмитслужби від 14.12.2022 №543; Наказ Мінфіну від 30.05.2012 №650 (у редакції наказу 455); Пояснень до товарних позицій 2941 та 2309 УКТЗЕД, висновок СЛЕД від 17.10.2023 № 142000-3203-0353 (лист від 18.10.2023 №7.17-1/7.17-32-03/7.21/6712), технічної інформації виробника товару про функції та склад товару, інформація з сайту vegapharma.com, Реєстраційного посвідчення №АВ-05775-01-15, Основних Правил інтерпретації УКТЗЕД 1,6. відділом класифікації товарів визначено інший код товару, а саме 2309909610, на підставі чого відповідачем 20.10.2023 винесено рішення про визначення коду товару № КТ-UA206000-0030-2023.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До суду ТОВ «Тарвел» надано висновок експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл.проф.М.С.Бокаріуса № 836 від 14.0.2024, відповідно до якого товар відповідає характеристикам за УКТЗЕД «Антибіотики: інші» товарної підкатегорії 2941900000.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно- правових актів з питань державної митної справи.
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1).
Відповідно до пунктів 23 та 24 ч. 1 ст.4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 коментованого Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Стаття 266 МК України передбачає, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Стаття 318 Митного кодексу України визначає загальні принципи здійснення митного контролю, зокрема, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (частина перша
статті 318).
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи (частина третя статті 318).
Відповідно до ст. 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності наведений у ст. 68 МК України.
Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, впорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Частинами 1, 2 ст. 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених вУКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно зУКТ ЗЕД.
За частинами 3-5 ст. 69 МК України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно зУКТ ЗЕД.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.
Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4цього Кодексу (ч. 7 ст. 69 МК України).
Відповідно до Указу Президента України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" від 17.05.2002 № 466/2002 (далі - Указ № 466) Україна приєдналась до вказаної системи.
Згідно п. "а" ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428, затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Порядок № 428).
За п. 3 Порядку № 428 УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Відповідно до п. 6 , п. 12 Порядку № 428 пропозиції щодо внесення змін до УКТЗЕД у
зв`язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономіки з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.
Пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
З метою приведення класифікаційної роботи митних органів у відповідність до МКУ, удосконалення здійснення контролю правильності класифікації товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення, упорядкування процедури класифікації товарів і запобігання випадкам ухилення підприємствами та громадянами від сплати митних платежів у повному обсязі та від установлених заходів нетарифного регулювання розроблений Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 650.
Згідно термінології наведеної у п. 2 розділу 1 Порядку №650 класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України(далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення; контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них.
За пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку №650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.
Пунктом 9 розділу ІІ Порядку №650 передбачено, що посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення.
Рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.
Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу (п. 11 розділу ІІ Порядку №650).
Відповідно до пунктів 15- 18 розділу ІІ Порядку №650, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення: необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.
У такому разі Підрозділ або підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з`ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів.
Із системного аналізу вищенаведених норм права суд приходить до висновку про те, що митним органом правомірно розпочато процедуру контролю правильності класифікації товарів та здійснено її з дотриманням законодавчо визначеної процедури.
Щодо правильності визначення позивачем коду товару за УКТ ЗЕД під час митного оформлення, суд зазначає, що визначальним для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД є його характеристика.
У Додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX наведені основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, за якими класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b)або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно доправила 3 (a)або3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
При визначенні коду товару у спірному рішенні митницею, як вже встановлено судом, враховано не тільки висновок від 17.10.2023 № 142000-3203-0353, а також і застосовано алгоритм з урахуванням наданих позивачем документів до митного оформлення у їх сукупності з застосуванням вищенаведених правил.
При цьому аргументи позову про те, що лише ветеринарний орган може вирішити, до якої групи товарів може бути віднесена сировина ТОВ «ТАРВЕЛ», є неприйнятними, адже компетенція контролю правильності класифікації товарів належить саме відповідачу.
Позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, відповідно до яких під час віднесення товару до тієї чи іншої позиції варто виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД, що є абсолютно правильним, водночас, позивач не наводить достатніх аргументів у означеному контексті для того, щоб вважати наданий до митного оформлення товар таким, що відповідає заявленому при декларуванні коду УКТ ЗЕД.
Суд зазначає, що наведена у позові правова позиція щодо визначення коду УКТ ЗЕД базується на тому, що код ветеринарного препарату, для чого ввозиться дана речовина, має код 3004 (висновок ТПП № 292/15), що, на думку позивача, підтверджує, що наведений продукт відноситься до фармацевтичної продукції і може використовуватися лише як лікарський засіб.
Утім, на переконання суду, переробка товару у готову продукцію із урахуванням заявлених характеристик жодним чином не впливає на визначення коду УКТ ЗЕД, оскільки предметом цього спору є оцінка правомірності визначення такого коду за наслідками митного оформлення товарів на підставі поданих документів та відібраних у процесі митного оформлення зразків, при цьому використання товарів у власній господарській діяльності підприємства, якому постачається товар, не може слугувати підставою для визначення характеристик товару під час імпорту.
Щодо висновку експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл.проф.М.С.Бокаріуса № 836 від 14.0.2024 як доказу у справі, суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1-2 ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Стаття 108 КАС України передбачає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Суд зазначає, що в наданому до суду висновку експерта проведено товарознавче дослідження на питання "яким характеристикам за УКТ ЗЕД відповідає товар, зазначений в наданих на дослідження документах", при цьому на дослідження надано митну декларацію №23UA20603000811u9 від 03.11.2023, яка відсутня в матеріалах справи.
Також висновок експерта базується на судженнях про використання імпортованого товару у продукції ТОВ "Ветсинтез", при цьому висновок не враховує інформацію виробника, як того вимагають вищенаведені норми Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, що, натомість, враховано митницею при прийнятті спірного рішення.
Тобто, в цілому висновок базується на висновках про використання імпортованого товару за його характеристиками у виробництві готової продукції на території України, що свідчить про його недостатність як доказу у справі.
Таких висновок оцінено судом у сукупності з іншими доказами, утім, він не спростовує вищенаведених висновків суду за наявності обґрунтованого і правомірного підходу відповідача із дотриманням норм права у межах його компетенції щодо визначення коду товару за УКТ ЗЕД.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що митницею правомірно прийнято спірне рішення щодо класифікації товарів, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (вул. Чорновола, буд. 159,м. Івано-Франківськ,76005, код ЄДРПОУ 43971364) про скасування рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 13 травня 2024 року.
СуддяОлексій КОТЕНЬОВ
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2024 |
Оприлюднено | 15.05.2024 |
Номер документу | 118989137 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Котеньов О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні