Ухвала

від 01.05.2024 по справі 752/3588/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77

e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

Унікальний номер справи № 752/3588/22 Апеляційне провадження № 22-з/824/797/2024Головуючий у суді першої інстанції - Чередніченко Н.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

секретар Цуран С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Ковалевським Романом Володимировичем, про ухвалення додаткової постанови по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Д», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумовська (Апатенко) Марина Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корсак Анжела Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округуВасиленко Олег Анатолійович, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права вимоги, визнання незаконними дії, визнання недійсними договорів, визнання незаконними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Велес-Д», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України в м. Києві, ПН КМНО Разумовська (Апатенко) М.А. , ПН КМНО Корсак А.Ю. , ПН КМНО Василенко О.А., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права вимоги, визнання незаконними дії, визнання недійсними договорів, визнання незаконними та скасування рішення(т. 1 а.с. 129-134).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2023 позов ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» до ТОВ «Велес-Д», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України в м. Києві, ПН КМНО Разумовська (Апатенко) М.А. , ПН КМНО Корсак А.Ю. , ПН КМНО Василенко О.А., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права вимоги, визнання незаконними дії, визнання недійсними договорів, визнання незаконними та скасування рішення, задоволено частково. Скасовано рішення ПН КМНО Разумовської М.А., індексний номер рішення: 17737415 від 04.12.2014, яким обтяжувача ПАТ «Український Бізнес Банк», було змінено на обтяжувача ТОВ «Велес-Д», номер запису про обтяження 3944948. Скасовано рішення ПН КМНО Корсак А.Ю. від 17.12.2014, індексний номер рішення 18066373, яким внесено відомості про суб`єктів та іпотекодержателя ПАТ «Український Бізнес Банк», було змінено на іпотекодержателя ТОВ «Велес-Д» та припинено іпотеку на підставі: заяви, серія та номер: 1698, виданий 17.12.2014, номер запису про іпотеку 3944414. В іншій частині позовних вимог, відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 3 а.с. 159-177).

Постановою Київського апеляційного суду від 17.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Ковальчевським Р.В., задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Сєньковим О.О., задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2023 в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у цих позовних вимогах. В іншій частині залишено рішення без змін.

19.04.2024 ОСОБА_1 подано заяву про розподіл судових витрат, яка обґрунтована тим, що в апеляційній скарзі на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2023 апелянтом зазначався орієнтовний розрахунок вартості послуг з надання правничої допомоги у розмірі 17 500,00 грн, що складається з 10 000,00 грн основної суми (вартість підготовки процесуального документу по суті позовних вимог) та 7 500,00 грн за представництво інтересів у першому судовому засіданні, усі наступні по 5 000,00 грн кожне. Оскільки, справа в суді апеляційної інстанції відкладалася тричі, а тому замість запланованого першопочатково одного судового засідання, адвокату довелося чотири рази приймати участь в судовому розгляді, а строк розгляду справи було збільшено більше ніж на пів року. При цьому, представник ОСОБА_1 не затягував розгляд справи, належним чином виконував свої процесуальні обов`язки і заперечував проти відкладення справи, натомість причиною відкладення справи були саме неявки в судове засідання позивача. У зв`язку із зазначеним просила заяву задовольнити.

26.04.2024 від ОСОБА_1 та від ПН КМНО Корсак А.Ю. надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

01.05.2021 ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат, яка обґрунтована тим, що заявлені судові витрати є неспівмірними та необ`єктивними, а обсяг робіт є просто вигаданим та не відповідає дійсності. Окрім того, відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження оплати юридичних послуг, тому відсутні підстави для компенсації грошових коштів.

У судовому засіданні представник Міністерства юстиції - Новіцька Л.О. просила розглянути заяву з урахуванням норм діючого законодавства та прийняти судове рішення на розсуд суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Положенням ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати.

Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Частинами 3, 4 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши доповідь судді Нежури В.А., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, апеляційний суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з даною заявою, представник ОСОБА_1 - Ковалевський Р.В. зазначає, що про понесені судові витрати в суді апеляційної інстанції ним заявлялось в апеляційній скарзі, до якої було надано

ордер на надання правової (правничої) допомоги;

копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

До заяви про розподіл судових витрат, апелянтом надано:

Копія Договору № 483-3/23 про надання правничої (правової) допомоги від 25.04.2023;

Копія Додаткової угоди № 1 від 25.04.2023 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 25.04.2023;

Копія Акту приймання - передачі наданих послуг від 17.04.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 25.04.2023;

Копія ордеру на надання правничої допомоги від 25.04.2023;

Докази направлення копії заяви про розподіл судових витрат з додатками іншим учасникам справи (опис вкладення та фіскальний чек) - для суду.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;,

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі з протилежною стороною). При цьому, норми статей 137, 141 ЦПК України спрямовані саме на захист прав та інтересів учасників судових процесів, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість учасників отримати відшкодування понесених витрат, на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналізуючи зазначену норму процесуального права, слід дійти висновку про те, що для відшкодування витрат на правничу допомогу, заявником має бути вчинено дві обов`язкові дії, а саме, до закінчення судових дебатів зробити заяву про відшкодування судових витрат, а в подальшому, надати докази понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, якщо такі докази не було подано під час розгляду справ.

Із матеріалів справи вбачається, представником ОСОБА_1 - Ковалевським Р.В. виконано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України, та надано докази на підтвердження понесених судових витрат у визначений процесуальним законом строк.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23.06.2022 у справі 607/4341/20).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.

Тобто, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 13.03.2019 у справі № 826/7806/17, 20.12.2018 у справі № 316/4923/16-а, 01.10.2018 у справі № 815/4619/17, 02.09.2019 у справі № 520/3939/19, від 17.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також у справі № 607/14338/19-ц від 01.10.2021.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір понесених судових витрат, за представництво інтересів відповідача у судових засіданнях є досить завищеним з огляду на те, що судові засідання, які відбувались 13.12.2023, 17.04.2023, 31.01.2024 та 13.03.2024 були відкладеними, тому визначений розмір 7 500,00 грн та 5 000,00 грн за кожне судове засідання є неспівмірним із наданим обсягом послуг.

Враховуючи надані заявником докази, співмірність заявленого розміру понесених витрат та наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час зі складністю справи, апеляційний суд доходить висновку про часткове задоволення заяви, та підлягає стягненню з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн понесених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 141, 270, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Ковалевським Романом Володимировичем, про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ38750239, адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на надання правничої допомоги у розмірі 15 000(п`ятнадцять тисяч),00 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач

Судді