Постанова

від 17.04.2024 по справі 752/3588/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77

e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

Унікальний номер справи № 752/3588/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3308/2024Головуючий у суді першої інстанції - Чередніченко Н.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

секретар Цуран С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Ковальчевським Романом Володимировичем,

та ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Сєньковим Олегом Олександровичем,

на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Д», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумовська (Апатенко) Марина Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корсак Анжела Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округуВасиленко Олег Анатолійович, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права вимоги, визнання незаконними дії, визнання недійсними договорів, визнання незаконними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Велес-Д», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України в м. Києві, ПН КМНО Разумовська (Апатенко) М.А. , ПН КМНО Корсак А.Ю. , ПН КМНО Василенко О.А., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

визнати за ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» право вимоги за кредитним договором № КСИПФ/1010696.1, який був укладений 02.07.2013 між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_2 в сумі 851 172,26 грн.;

визнати за ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» право вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки від 19.12.2013, посвідченого ПН КМНО та зареєстрованим в реєстрі за № 1152 на об`єкт нерухомого майна, квартиру АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 2029, виданий 25.07.2013, видавник: ПН КМНО Апатенко М.А. ;

визнати недійсним дублікат свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 910, виданий 27.09.2017, видавник: ПН КМНО Апатенко М.А. ;

скасувати рішення у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності, іпотеки та іпотекодержагеля, обтяжень, припинення іпотеки, припинення обтяжень, припинення об`єктів нерухомого майна, та зміни об`єктів нерухомого майна, а саме: рішення ПН КМНО Разумовської М.А., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, індексний номер рішення: 17737415 від 04.12.2014, обтяжувач: ПАТ «Український Бізнес Банк», код ЄДРПОУ 19388768, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 125 змінено на обтяжувач: ТОВ «Велес-Д», код ЄДРПОУ: 39042100, країна реєстрації: Україна. Інформація про зміни обтяження. Номер запису про обтяження: 3944948;

а також рішення ПН КМНО Корсак А.М. від 17.12.2014 р., яким внесено відомості про суб`єктів та змінено: Іпотекодержателі ПАТ «Український Бізнес Банк», код ЄДРПОУ: 19388768, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 125 змінено на Іпотекодержатель: ТОВ «Велес-Д», код ЄДРПОУ: 39042100, країна реєстрації: Україна. Припинення іпотеки підстава: заява, серія та номер: 1698, виданий 17.12.2014, індексний номер рішення 18066373, номер запису про іпотеку 3944414.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 02.07.2013 між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № КСИПФ/1010696.1, за умовами якого банком було надано ОСОБА_2 кредит на споживчі потреби в сумі 500 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18,00 % річних із кінцевим терміном повернення 01.07.2033.

19.12.2013 з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 передав, а банк прийняв в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 164 від 25.12.2014 із 26.12.2014 розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

04.12.2014 між банком та ТОВ «Велес-Д» було укладено договір факторингу № 5, за умовами якого клієнт продає (переуступає) фактору право вимоги до боржника, які включають в себе кредитний договір, а фактор приймає такі права вимоги та зобов`язується передати фінансування в розпорядження клієнта за плату. Крім того, 04.12.2014 між банком (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Велес-Д» (новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель приймає право вимоги за договором іпотеки від 19.12.2013 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень), укладеним між банком і ОСОБА_2 в забезпечення виконання кредитного договору від 02.07.2013 № КСИПФ/1010696.1.

04.12.2014 ПН КМНО Апатенко М.А. було внесено зміни до реєстру в частині іпотекодержателя із ПАТ «Український Бізнес Банк» на ТОВ «Велес-Д». В той же день, 04.12.2014 ПН КМНО Разумовською М.А. було внесено зміни до реєстру в частині обтяжувала із ПАТ «Український Бізнес Банк» на ТОВ «Велес-Д».

17.12.2014 ПН КМНО Корсак А.Ю. було внесено відомості про суб`єктів та змінено іпотекодержателя ПАТ «Український Бізнес Банк» на іпотекодержателя ТОВ «Велес-Д», та припинено іпотеку.

В той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України від 25.12.2014 № 844 «Про віднесення ПАТ «Український Бізнес Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 25.12.2014 № 164 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Український Бізнес Банк», згідно з яким з 26.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію у Банку, строк дії якої, в подальшому, було продовжено по 23.04.2018 включно.

Відповідно до рішення про визнання правочинів нікчемними від 08.12.2015 № 12 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку визнано нікчемним договір факторингу від 04.12.2014 № 5, укладений між банком і ТОВ «Велес-Д», з моменту його укладення, визнано нікчемним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який посвідчений ПН КМНО Апатенко М.А. 04.12.2014 та зареєстрований в реєстрі за № 1838 з моменту його укладення, оскільки на підставі п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відчуження майна відбулось за цінами, нижчими ніж на 20 % від його вартості.

У зв`язку з чим, 09.12.2015 Фонд направив на адресу ТОВ «Велес-Д» вимогу № 8387 про повернення оригіналів всіх кредитних договорів та договорів забезпечення, додатків до них та інших документів, пов`язаних з виконанням сторонами умов цих договорів, однак, товариством було залишено вказану вимогу без відповіді та належного реагування.

Нікчемність зазначеного правочину було встановлено судовим рішенням від 17.05.2017 у справі № 910/18320/16.

Також, судовим рішенням від 03.04.2019 у справі № 910/16738/18 визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 04.12.2014 за договором іпотеки (договір іпотеки посвідчений 19.12.2013 ПН КМНО Корсак А.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1152), укладеного ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Велес-Д» та посвідченого ПН КМНО Апатенко М.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1838, зобов`язано вчинити дії.

Позивач вказував, що незважаючи на судові процеси, які були ініційовані банком про визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити дії, державними реєстраторами були вчинені протиправні дії щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Так, 26.12.2018 ПН КМНО Василенко О.А. було внесено відомості про реєстрацію договору купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Позивач вказує, що ОСОБА_2 був кінцевим бенефіціаром ТОВ «Велес-Д», та їх дії щодо відчуження майна є такими, що порушують права та законні інтереси позивача, як нового кредитора за кредитним договором № КСИПФ/1010696 від 02.07.2013, оскільки, внаслідок прийняття рішення про припинення записів про іпотеку та обтяження за банком, новий кредитор, на теперішній час, позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позичальника ОСОБА_2 , кредит якого досі не погашений та залишився без забезпечення, що порушує права позивача.

Крім того, позивач вказує, що на підставі укладеного 29.07.2019 між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» договору про відступлення прав вимоги та додатку № 1 до вказаного договору, - товариство є законним правонаступником ПАТ «Український Бізнес Банк» щодо вимог до боржника ОСОБА_2 в сумі 851 172,26 грн. Посилаючись на викладене, а також з огляду на незаконність дій відповідачів, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх прав (т. 1 а.с. 129-134).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2023 позов ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» до ТОВ «Велес-Д», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України в м. Києві, ПН КМНО Разумовська (Апатенко) М.А. , ПН КМНО Корсак А.Ю. , ПН КМНО Василенко О.А., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права вимоги, визнання незаконними дії, визнання недійсними договорів, визнання незаконними та скасування рішення, задоволено частково. Скасовано рішення ПН КМНО Разумовської М.А., індексний номер рішення: 17737415 від 04.12.2014, яким обтяжувача ПАТ «Український Бізнес Банк», було змінено на обтяжувача ТОВ «Велес-Д», номер запису про обтяження 3944948. Скасовано рішення ПН КМНО Корсак А.Ю. від 17.12.2014, індексний номер рішення 18066373, яким внесено відомості про суб`єктів та іпотекодержателя ПАТ «Український Бізнес Банк», було змінено на іпотекодержателя ТОВ «Велес-Д» та припинено іпотеку на підставі: заяви, серія та номер: 1698, виданий 17.12.2014, номер запису про іпотеку 3944414. В іншій частині позовних вимог, відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 3 а.с. 159-177).

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить:

скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог;

скасувати рішення в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, в цій частині прийняти нову про задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 26 500,00 грн. Вказує, що судом було правильно встановлено, що новий кредитор ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» має доводити своє право іпотекодержателя та недобросовісність набувача майна ( ОСОБА_1 ) в рамках окремо поданого позову, а набувач майна ( ОСОБА_1 ) в свою чергу має доводити свою добросовісність та безпідставність вимог позивача про обтяження її майна іпотекою. В той же час, правильно встановивши зазначені обставини, суд фактично поновив запис про іпотеку та обтяжив майна ОСОБА_1 іпотекою без встановлення питання добросовісності ОСОБА_1 .

Окрім зазначеного, судом першої інстанції вирішуючи питання про поновлення запису про іпотеки не враховано, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (т. 3 а.с. 189-203).

Також, не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_2 , було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати повністю судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначає, що всі судові процеси які відбувались між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» і ТОВ «Велес-Д», пройшли без залучення ОСОБА_2 , тому як закономірний фінал прийнятих судових рішень є їх незаконність та скасування (№ 910/16738/18). Виниклі спірні відношення стосуються лише вищевказаних юридичних осіб, і повинні вирішуватися лише між ними. ОСОБА_2 , свої обов`язки щодо погашення кредитної заборгованості виконав у повному обсязі, і тому спір між товариствами ніяким чином не може впливати на його майнові права. Задоволення судом частини позовних вимог порушують його права, оскільки ОСОБА_2 є добросовісний покупець, він належним чином володів квартирою, і продав її теж на законних підставах (т. 4 а.с. 2-8).

05.12.2023 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та надуманою, подана виключно на обмеження прав товариства, яке є єдиним належним кредитором та іпотекодержателем, оскільки станом на дату подання відзиву, боржник добровільно не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, суму заборгованості не повернув, жодних дій щодо врегулювання заборгованості не вчинив.

В той же день, 05.12.2023 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначено, що факт укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідчить про відсутність реального наміру створення правових наслідків, обумовлених цими договорами, а саме: повернення позивачем коштів за Кредитним договором, або звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання Кредитного договору, у встановлені строки.

ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» вважає, що основне зобов`язання погасити кредитну заборгованість позичальником перед банком не було виконано належним чином, похідне зобов`язання у вигляді забезпечення іпотекою нерухомого майна, без належного виконання основного зобов`язання є чинним, так само як і є чинним правовий стан відносин між кредитором та боржником, чи іпотекодержателем та іпотекодавцем. Оскільки комплекс вчинених правочинів містить всі ознаки нікчемності в силу закону - не породжує жодних наслідків для учасників таких правочинів, окрім тих що безпосередньо пов`язані з їх недійсністю, а отже станом на сьогодні всі зобов`язання позичальника/боржника є чинними, а не припиненими, та мають у належний спосіб виконуватись сторонами.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Ковалевський Р.В. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити. Не заперечував проти поданої апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Представник ОСОБА_2 - Сеньков О.О. підтримав подану апеляційну скарги з викладених в них підстав та просив її задовольнити. Не заперечував проти поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає ОСОБА_1 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що у правовідносинах, що виникли, застосування наслідків недійсності правочину (договору купівлі-продажу квартири), з урахуванням реєстрації припинення іпотеки та обтяження, не може відновити право чи інтерес кредитора, тому заявлена вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири є неефективним способом захисту порушених прав позивача, як іпотекодержателя.

Але погодитись із такими висновками в повній мірі не можливо з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2013 між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № КСИПФ/1010696.1, за умовами якого банком було надано ОСОБА_2 кредит на споживчі потреби в сумі 500 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18,00 % річних із кінцевим терміном повернення 01.07.2033.

19.12.2013 з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 передав, а банк прийняв в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 164 від 25.12.2014 із 26.12.2014 розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

04.12.2014 між банком та ТОВ «Велес-Д» було укладено договір факторингу № 5, за умовами якого клієнт продає (переуступає) фактору право вимоги до боржника, які включають в себе кредитний договір, а фактор приймає такі права вимоги та зобов`язується передати фінансування в розпорядження клієнта за плату.

04.12.2014 між банком (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Велес-Д» (новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель приймає право вимоги за договором іпотеки від 19.12.2013 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень), укладеним між банком і ОСОБА_2 в забезпечення виконання кредитного договору від 02.07.2013 № КСИПФ/1010696.1.

Також, 04.12.2014 приватним нотаріусом КМНО Апатенко М.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомості майна внесені відомості: в запис про іпотеку № 3944414 о 22:33:40 на підставі індексного номеру рішення 17737403 змінено інформацію щодо «Іпотекодержателя» із ПАТ «Український Бізнес Банк» на ТОВ «Велес-Д»; в запис про обтяження № 3944948 о 22:39:57 на підставі індексного номеру рішення 17737415 змінено інформацію щодо «Обтяжувача» із ПАТ «Український Бізнес Банк» на ТОВ «Велес-Д».

17.12.2014 приватним нотаріусом КМНО Корсак А.Ю. було внесено відомості про суб`єктів та змінено іпотекодержателя ПАТ «Український Бізнес Банк» на іпотекодержателя ТОВ «Велес-Д», та припинено іпотеку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 25.12.2014 № 844 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 25.12.2014 № 164 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Український Бізнес Банк», згідно з яким з 26.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію у банку.

У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.04.2015 № 265 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 24.04.2015 № 87 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрбізнесбанк», за яким з 24.04.2015 розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію позивача провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білу І.В. строком на 1 рік з 24.04.2015 по 23.04.2016.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 404 вирішено продовжити строки здійснення процедури ліквідації банку на два роки по 23.04.2018 включно.

Відповідно до рішення про визнання правочинів нікчемними від 08.12.2015 № 12 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку визнано нікчемним договір факторингу від 04.12.2014 № 5, укладений Банком і ТОВ «Велес-Д», з моменту його укладення, визнано нікчемним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який посвідчений ПН КМНОу Апатенко М.А. 04.12.2014 та зареєстрований в реєстрі за № 1838 з моменту його укладення. Банк, вказуючи, що договір факторингу від 04.12.2014 № 5 є нікчемним, оскільки на підставі п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відчуження майна відбулось за цінами, нижчими ніж на 20 % від його вартості, - 09.12.2015 направив на адресу ТОВ «Велес-Д» вимогу № 8387 про повернення оригіналів всіх кредитних договорів та договорів забезпечення, додатків до них та інших документів, пов`язаних з виконанням сторонами умов цих договорів, однак, товариством було залишено вказану вимогу без відповіді та належного реагування.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.05.2017 у справі № 910/18320/16, позов ПАТ «Український Бізнес Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «ПАТ «Український Бізнес Банк» Білої І.В. до ТОВ «Велес-Д», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії, було задоволено, та вказаним судовим рішенням встановлено факт нікчемності Договору факторингу від 04.12.2014 № 5, укладеного між ПАТ «Український бізнес банк» та ТОВ «Велес-Д», та застосовано реституцію шляхом зобов`язання ТОВ «Велес-Д» повернути ПАТ «Український Бізнес Банк» документи, отримані згідно із Додатком № 3 до Договору факторингу № 5 від 04.12.2014.

26.12.2018 ПН КМНО Василенко О.А. було внесено відомості про реєстрацію договору купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

За результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UА-ЕА-2019-06-19-000095-b від 01.07.2019, між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ПАТ «Український Бізнес Банк» 29.07.2019 було укладено Договір № UА-ЕА-2019-06-19-000095-b про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору сторони цим погоджуються, що за своєю правовою природою даний договір є правочином з переданий Банком шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі, новому кредитору (відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, та договорами застави (іпотеки), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору та розширеного електронного реєстру у Додатку № 2 до цього договору, наділі за текстом - «основні договори», надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між Сторонами одночасно із укладенням цього Договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 2.2. Договору за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів у розмірах, вказаних у додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір заборгованості за Правами вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Крім зазначеного вище, сторони також домовились, що права вимоги включають всі права вимоги за основними договорами, а також всі похідні вимоги з цих договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів, права, що випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, мирових угод, тощо.

Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплатив банку грошові кошти у сумі 2 686 609,00 грн. (ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 6.3. цього Договору, на підставі Протоколу електронного аукціону №UА-ЕА-2019-06-19-000095-b від 01.07.2019, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Сплата ціни Договору підтверджується платіжним дорученням № 284004410 від 26.07.2019 в сумі 2 686 609,00 грн.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору № UА-ЕА-2019-06-19-000095-b від 29.07.2019 ОСОБА_2 є боржником Банку за кредитним договором № КСИПФ/1010696.1 від 02.07.2013, загальний залишок заборгованості 851 172,26 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.04.2019 у справі № 910/16738/18, позов ПАТ «Український Бізнес Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український Бізнес Банк» Білої І.В. до ТОВ «Велес-Д», треті особи: ПН КМНО Апатенко М.А., ПН КМНО Корсак А.Ю. про визнання договору недійсним, було задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 04.12.2014 за договором іпотеки (договір іпотеки посвідчений 19.12.2013 ПН КМНО Корсак А.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1152), укладеного ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Велес-Д» та посвідченого ПН КМНО Апатенко М.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1838. Зобов`язано ПН КМНО Апатенко М.А. провести реєстраційні дії: виключити із системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про зміни іпотеки запис про відступлення прав іпотекодержателя згідно індексного номеру рішення № 17737403 внесеного 04.12.2014 о 22:33:40 у запис про іпотеку № 3944414, поновити відомості про особу іпотекодержателя, зазначити ПАТ «Український Бізнес Банк» у графі «Іпотекодержатель». Зобов`язано ПН КМНО Апатенко М.А. провести реєстраційні дії: виключити із системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про зміни іпотеки запис про відступлення прав іпотекодержателя згідно індексного номеру рішення № 17737415 внесеного о 22:37:49 у запис про обтяження № 3944948, поновити відомості про особу обтяжувача, зазначити ПАТ «Український Бізнес Банк» у графі «Обтяжувач». Зобов`язано ПН КМНО Корсак А.Ю. провести реєстраційні дії: виключити із системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію внесену о 11:18:50 про припинення запису про іпотеку № 3944414 на підставі індексного номеру рішення № 18066373, поновити відомості про особу іпотекодержателя, зазначити ПАТ «Український Бізнес Банк» у графі «Іпокодержатель». Зобов`язано ПН КМНО Корсак А.Ю. провести реєстраційні дії: виключити із системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію внесену о 11:39:01 про припинення запису про припинення запису про обтяження № 3944948 на підставі індексного номеру рішення № 18068179, поновити відомості про особу іпотекодержателя, зазначити ПАТ «Український Бізнес Банк» у графі «Обтяжувач».

Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2019 у справі № 910/16738/18 було задоволено. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2019 у справі № 910/16738/18, було скасовано та ухвалено нове рішення, яким було відмовлено у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції серед іншого зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсним на підставі ч. 2 ст. 548 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, оскільки спірний правочин є нікчемним в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону, а обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання недійсним нікчемного правочину є неефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові. Крім того, суд першої інстанції прийняв рішення у вказаній справі про права, інтереси та обов`язки особи, яка не була залучені до участі у справі - ОСОБА_1 , що є порушенням норм процесуального права та зумовлює скасування рішення суду першої інстанції, та ухвалення нового рішення, яким слід відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2020 у справі № 910/16738/18, було задоволено заяви ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про заміну сторони у справі та сторони виконавчого провадження її правонаступником. Замінено позивача у справі № 910/16738/18 із ПАТ «Український Бізнес Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». Замінено стягувача за виконавчими документами - наказами № 910/16738/19, виданими 14.05.2019 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2019, повне рішення складено 15.04.2019 та набрало законної сили 07.05.2019 у справі № 910/16738/18 з ПАТ «Український Бізнес Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/ 15-ц (пункти 54-56).

Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, може застосовуватися для захисту інтересу в юридичній визначеності лише в разі неможливості захисту позивачем його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/ 15-ц (пункт 58), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Змістом частин 1, 2 статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін).

За змістом ст. 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

У статті 3 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо скасування запису державного реєстратора з тих підстав, що взяте ним зобов`язання за кредитним договором було виконано у повному обсязі, що підтверджується квитанціями та довідкою про відсутність заборгованості.

ОСОБА_1 судове рішення оскаржується в повному обсязі з тих підстав, що визнання права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки може бути застосовано лише для захисту інтересу в юридичній визначеності і лише у разі неможливості захисту позивачем його права. На думку апелянта, оскільки укладений між банком та товариством договір факторингу у судовому порядку недійсним не визнавався, тому відсутні підстави для визнання права вимоги за кредитним договором за товариством.

Перевіривши матеріали справи та надані сторонами докази, можна дійти висновку про те, що оскільки позивач вважає, що зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором не виконано, а внаслідок протиправних дій, які в силу вимог закону є нікчемним, із Державного реєстру іпотек було виключено запис про припинення іпотеки та запис про припинення обтяження, тому для відновлення свого порушеного права належним способом захисту буде звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. (Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2021 у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20).

Таким чином, ураховуючи наявність підстав для застосування наслідків нікчемності, зокрема, шляхом відновлення становища ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» як кредитора за кредитним договором та первинного іпотекодержателя за договором іпотеки, суд першої інстанції помилково визнав основну вимогу позивача про право вимоги за кредитним договором та право вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки неналежним способом захисту та відмовив у її задоволенні. При цьому, задоволення похідної вимоги про скасування рішення у сфері державної реєстрації не відновить порушене право позивача. До того ж, скасовуючи рішення державних реєстраторів, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що у результаті виконання даного рішення відбудеться поновлення іпотеки за іншою особою, яка не є учасником даної справи - ПАТ «Український Бізнес Банк», який є припиненою юридичною особою (запис про припинення внесено в ДРЮОФОПГФ 08.05.2020).

В той же час, позивачем рішення суду не оскаржується, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості переглядати законність та обґрунтованість судового рішення поза межами доводів та вимог апеляційної скарги. Тому, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, та підлягає скасуванню судове рішення у задоволеній частини щодо скасування рішення про державну реєстрацію.

Із матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведених відкритих торгів між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ПАТ «Український Бізнес Банк» було укладено договір про відступлення прав вимоги. Тобто, товариство стало новим кредитором, який будучи обізнаним про внесення запису про припинення іпотеки не вжив жодних дій щоб не допустити продаж предмету іпотеки, тому, у даному випадку, має, також, досліджуватись питання добросовісності набувача майна, оскільки добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В матеріалах справи містяться докази про те, що приймаючи рішення щодо придбання спірної квартири, ОСОБА_1 покладалася на загальнодоступні джерела інформації, в тому числі реєстри, і не виявивши в таких реєстрах негативної інформації, придбала спірну квартиру вільною від будь-яких обтяжень.

Отже, за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно, або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто, не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

ОСОБА_1 , укладаючи договір купівлі-продажу від 26.12.2018 з ОСОБА_2 , діяла як добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, покладаючись на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такі відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне. Таких доказів матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, можна дійти висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на те, що вимоги про поновлення запису про іпотеку (скасування рішення державного реєстратора про припинення іпотеки) фактично є похідними вимогами від вимог про визнання за позивачем права іпотеки, а оскільки оскаржуваним судовим рішенням у задоволенні основної вимоги відмовлено, і у зазначеній частині позивачем судове рішення не оскаржується, тому відсутні підстави для задоволення похідних вимог.

З огляду на вищевикладене, перевіривши матеріали справи та надані докази, що містяться в матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення у задоволеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на те що апеляційний суд дійшов висновку про скасування судового рішення у задоволеній частині, тому підлягає здійсненню новий розподіл понесених сторонами судових витрат.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;,

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі з протилежною стороною). При цьому, норми статей 137, 141 ЦПК України спрямовані саме на захист прав та інтересів учасників судових процесів, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість учасників отримати відшкодування понесених витрат, на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Ковалевським Р.В. було укладено Договір № 483-3/23 про надання правничої (правової) допомоги за умовами якого, адвокат зобов`язався надавати необхідну правову допомогу Клієнту, а Клієнт зобов`язався здійснити оплату праці Адвоката.

В той же день, 25.04.2023, між ОСОБА_1 та адвокатом Ковалевським Р.В. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 483-3/23 про надання правничої (правової) допомоги з зазначенням вартості послуг адвоката та порядку здійснення оплати таких послуг Клієнтом.

01.09.2023 між адвокатом Ковалевським Р.В. та ОСОБА_1 підписано Акт приймання - передачі наданих послуг, згідно якого загальна вартість послуг адвоката склала 26 500,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються наданими доказами, а саме:

копія Договору № 483-3/23 про надання правничої (правової) допомоги від 25.04.2023;

копія Додаткової угоди № 1 від 25.04.2023 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 25.04.2023;

копія Акту приймання - передачі наданих послуг від 01.09.2023 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 25.04.2023;

докази направлення копії заяви про розподіл судових витрат з додатками іншим учасникам справи (т. 3 а.с. 141-144).

ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не подали заперечення на заявлений розмір судових витрат.

Враховуючи надані ОСОБА_1 докази, співмірність заявленого розміру понесених витрат та наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час зі складністю справи, апеляційний суд доходить висновку про стягнення з товариства на користь ОСОБА_1 26 500,00 грн понесених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Ковальчевським Романом Володимировичем, задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Сєньковим Олегом Олександровичем, задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у цих позовних вимогах.

В іншій частині залишити рішення без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ38750239, адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 26 500(двадцять шість тисяч п`ятсот),00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді