Ухвала

від 10.05.2024 по справі 357/9715/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9715/23

2/357/289/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду № 6 в м. Біла Церква без учасників справи питання про виправлення описки в ухвалі суду від 26 березня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

Ухвалою суду від 26 березня 2024 року клопотання представника відповідача за первісним позовом адвоката Грибенникова Сергія Олександровича про призначення комплексної технічної експертизи документа по справі було задоволено та призначено по справі №357/9715/23 судову комплексну технічну експертизу Договору позики грошових коштів від 16.02.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.

Після ухвалення вищевказаної ухвали, судом було виявлено, що при її виготовлені було допущено описку.

Описка полягає в тому, що в четвертому та шостому абзацах резолютивній частині ухвали судом невірно зазначена «Позикодавець від імені ОСОБА_3 », замість вірного «Позичальник від імені ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущенні в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

За змістом ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.

За таких обставин, суд вважає можливим вирішити питання про виправлення описки без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть постановленого рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів учасників справи.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу ( помилка у правописі, розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Виходячи з позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Як наголосив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що допущені в ухвалі суду описки впливають на можливість її реалізації, а їх виправлення не змінює рішення та не впливає на його суть іншим чином, тому необхідно виправити в ухвалі суду від 26 березня 2024 року по цивільній справі № 357/9715/23 провадження №2/357/289/24 допущені описки.

Керуючись ст. ст. 259-261, 269, 353 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14, -

П О С Т А Н О В И В :

Виправити описки допущені в ухвалі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2024 року по цивільній справі № 357/9715/23 провадження №2/357/289/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, а саме в четвертому та шостому абзацах резолютивної частини ухвали суду зазначити «Позичальник від імені ОСОБА_3 », замість помилково вказаного «Позикодавець від імені ОСОБА_3 ».

Дана ухвала є невід`ємною частиною ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2024 року .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

СуддяБ. І. Кошель