Постанова

від 14.05.2024 по справі 202/1938/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4400/24 Справа № 202/1938/23 Суддя у 1-й інстанції - Доценко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Ладіс про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим, 05 квітня 2023 року, позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Ладіс (далі ТОВ Ладіс) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Квартира розташована на останньому поверсі будинку. Балансоутримувачем будинку є Управління ЖКГ Краматорської міської ради, а комунальне обслуговування будинку за договором здійснює ТОВ «Ладіс».

21 грудня 2022 року відбулось перше залиття його квартири внаслідок неналежного виконання обов`язків ТОВ «ЛАДІС» та розморожування системи опалювання будинку, а саме, лопнули батареї опалення в квартирі внаслідок того, що вода не була злита із системи. 25 грудня 2022 року відбулось повторне залиття квартири внаслідок пошкодження труб центрального опалення на горищі будинку. Був складений акт про залиття квартири. Внаслідок залиття була пошкоджена підлога із ламінату в спальні та залі, плінтуси, водоемульсійне покриття стін та стелі в спальні. Також постраждали меблі: двоспальне ліжко та 2 тумби із ДСП. Вартість ремонту, за висновком експертизи, складає 59 686 грн. Завдана йому шкода добровільно не відшкодована, тому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ Ладіс на його користь заподіяний матеріальний збиток у розмірі 59686 грн., вартість експертизи у сумі 3000 грн., а також моральну шкоду 20000 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що причиною залиття його квартири є не пряме ракетне влучання в ТЕЦ чи його будинок, а не злиття працівниками ТОВ Ладіс з системи опалення води після припинення теплопостачання, внаслідок відключення електроенергії. Вказував, що повторне залиття відбулось через незадовільний стан магістральної металевої труби, оскільки працівниками ТОВ Ладіс не проводилось вчасно належного технічного обслуговування. Оскільки він на той час знаходився в евакуації в іншій області, то не міг контролювати ситуацію.

11 квітня 2024 року ТОВ Ладіс надали відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначили, що залиття квартири сталося не внаслідок розмороження системи опалення будинку, а у зв`язку з порушенням цілісності опалювального приладу (батареї) в спальній кімнаті квартири, відповідальність за належний стан якого несе позивач.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову становить 82 686 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджено договором купівлі-продажу від 01 серпня 2017 року.

Відповідно до Акту комісії дільниці №7 ТОВ «Ладіс» від 17 січня 2023 року, складеного в присутності власника квартири АДРЕСА_1 України встановлено, що в ході обстеження квартири було виявлене залиття спальні та зали квартири. Так, в спальні є сліди залиття стіни, що межує з квартирою АДРЕСА_2 , що полягає в незначній зміні кольору фарби, двох волосяних тріщинах по фарбі від стелі до підлоги, відшарування фарбового шару на стику між стелею та зазначеною стіною. Підлога ламінат місцями деформований. На момент огляду в спальні відсутній опалювальний прилад, який демонтований внаслідок пошкодження його цілісності та течі. Плінтуса відстали від стіни. В залі частково пошкоджена підлога безшовний ламінат площею близько 21 кв.м. Ламінат частково деформований, плінтуси відстали майже на 80% Із висновку комісії мало місце 2 залиття квартири. Перше - внаслідок пошкодження батареї опалення в спальні, якою залило підлогу в залі та спальні. Друге - внаслідок пориву із-за розмороження системи ЦО розташованого на горищі після аварійного тимчасового припинення роботи теплопостачального підприємства та неможливості подачі в будинки місця теплоносія при температурі повітря -11 градусів Цельсія. Перебої в теплосточанні внаслідок тривалого відключення електроенергії в місці внаслідок бойових дій. Акт має приписку від імені позивача про те, що залиття друге сталось не із-за розморожування системи, а пошкодження заржавілої труби.

Відповідно до витягу із звіту експертної оцінки встановлено, що внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 України вартість відшкодування витрат складає 59 686 грн.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Ладіс» є юридичною особою.

На підставі рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №551 від 10 серпня 2018 року ТОВ «Ладіс» призначена управителем для багатоквартирних будинків на території Краматорської міської ради, в тому числі, відповідно до додатку, і будинку АДРЕСА_3 .

Договором про надання послуги з управління багатоквартирними будинком АДРЕСА_3 , між ТОВ «Ладіс» (надалі управитель) та співвласниками будинку від 15 серпня 2018 року передбачено, що управитель надає послуги з управління, які полягають в утриманні спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до переліку та з періодичністю надання згідно з додатком 2 до договору (ч.1-2 договору). Частиною 5 п.7 Договору на кожного зі співвласником покладено обов`язок забезпечення своєчасної підготовки об`єкту нерухомого майна, що перебуває у його власності до експлуатації в зимовий період. Частиною 7 Договору передбачено, що управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна будинку, своєчасно проводити підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період , проводити власним коштом роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з утриманням будинку ,що виникли з його вини. Частиною 18 Договору передбачена відповідальність сторін, відповідно до якої управитель несе відповідальність за шкоду, заподіяну спільному майну будинку, правам та законним інтересам співвласників внаслідок невиконання або неналежного виконання управителем своїх обов`язків. При цьому управитель не вважається таким, що неналежно виконав свої обв`язки за Договором у випадках, передбачених Договором та діючим законодавством. Частиною 27 Договору передбачені форс-мажорні обставини, на підставі яких сторони звільняються від відповідальності за невиконання або часткове невиконання зобов`язань за цим договором. Під форс-мажорними обставинами розуміються обставини, які виникли в результаті подій надзвичайного характеру, що включають пожежі, землетруси, стихійні лиха, вибухи, війну, військові дії. Форс-мажорні обставини підтверджуються документом Торгово-промислової палати України або іншого компетентного органу (а.с.82-90).

Відповідно до додатку №1, 2 до Договору про надання послуг, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого, холодного водопостачання, центрального опалення та їх поточний ремонт входять до складу послуг управителя. Огляд трубопроводів, систем гарячого водопостачання , центрального опалення, огляд запірної та регулювальної арматури системи централізованого опалення у горищних та підвальних приміщеннях проводиться 2 рази на рік ( 3.3,3.4 Переліку складових послуг) Поточний ремонт внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання та ЦО проводиться згідно технічного регламенту з урахуванням актів огляду будинку або у випадку аварійної ситуації негайно.

12 липня 2022 року представником ТОВ «Краматорськтеплоенерго» складений Акт готовності до опалювального періоду будинку АДРЕСА_3 , відповідно до якого була перевірена тепломережа споживача та зроблено висновок про готовність будинку до опалювального сезону 2022-2023.

Актом виконаних робіт від 06 листопада 2022 року підтверджено запуск системи центрального опалення. Показники в нормі, течії інженерних комунікацій не виявлено.

Актом виконаних робіт від 15 грудня 2022 року встановлено, що управителем через залиття квартири АДРЕСА_4 з вище розташованої квартири АДРЕСА_1 було припинено теплопостачання на будинок. Після надання доступу в квартиру АДРЕСА_5 було перекрито вентилі на батареї опалення в спальні із-за порушення цілісності батареї.

Актом виконаних робіт від 20 грудня 2022 року встановлено, що управителем проведені роботи по розвоздушиванню системи ЦО по першому під`їзді по заявці власника квартири АДРЕСА_5 .

Актом виконаних робіт від 21 грудня 2022 року встановлено порушення цілісності частини трубопроводу на горищі будинку по АДРЕСА_3 , по стояку над квартирою АДРЕСА_2 внаслідок ракетного обстрілу та тривалої зупинки роботи Краматорської ТЕЦ із-за тривалого відключення енергопостачання. Пошкодження оперативно усунуте.

Журналом обліку звернень за 2022 рік під №10 зафіксована заявка та ремонтні роботи від 15 грудня 2022 року порив ЦО в квартирі АДРЕСА_1 , причина радіатор опалення, були перекриті вентиля.

З листа ТОВ «Краматорськтеплоенерго» №17/531 від 06 вересня 2023 року вбачається, що у період з 10 грудня 2022 року по 15 січня 2023 року у зв`язку із відключенням електроенергії було припинено теплопостачання на багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 : 16 грудня 2022 року на 18 годин, 17 грудня 2022 року на 10 годин, 29 грудня 2022 року на 6 годин.

Відповідно до листа Українського гідрометцентру від 31 серпня 2023 року встановлено, що у зв`язку із збройною агресією рф проти України, на території, де проводяться (велися) бойові дії, в тому числі в м. Краматорську Донецької області, гідрометеорологічні спостереження не проводяться, а тому відсутні відомості про температуру повітря у м. Краматорську в грудні 2022 року (а.с.174).

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 встановлено, що внаслідок військової агресії рф проти України з 24 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які є надзвичайними та невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник, зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі і її майну або завдана майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка завдавача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини завдавача шкоди.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності своєї вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, обчислюється, виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі на момент розгляду справи.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду існує презумпція завдавача шкоди, згідно якої не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.

Тобто, саме відповідач має довести відсутність своєї вини у залитті квартири позивача.

У частині третій статті 12, частині першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі випадків наявності підстав звільнення від доказування. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою, другою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Недопустимими, відповідно, є докази, отримані з порушенням закону. Недопустимими також є докази, одержані з неправдивих показань свідка, завідомо неправдивого висновку експерта, фальшивих документів або речових доказів, тобто з порушенням процесуального порядку формування засобів доказування. Допустимість доказів характеризується органічним зв`язком процесуальної форми засобів доказування та законністю отримання інформації про той чи інший факт, який має значення для справи. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Колегія суддів вважає доведеним, що в період з 15 грудня 2022 року по 25 грудня 2022 року відбулось два залиття квартири позивача. Перший раз залиття відбулося внаслідок пошкодження батареї опалення в спальній кімнаті квартири позивача, що відповідно до умов договору та ст.332 ЦК України не входить до зони відповідальності управителя будинку. В другий раз залиття квартипм відбулось внаслідок пориву через розморожування труби на горищі будинку, що відноситься до зони відповідальності управителя.

Проте, колегія суддів наголошує на тому, що вина відповідача у спричиненні збитків позивачу та розмір вказаних збитків є недоведеними.

З приводу залиття квартири, яке відбулось 25 грудня 2022 року внаслідок пориву через розморожування труби на горищі будинку та доводів апеляційної скарги стосовно того, що повторне залиття відбулось через незадовільний стан магістральної металевої труби, оскільки працівниками ТОВ Ладіс не проводилось вчасно належного технічного обслуговування, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Так судом першої інстанції вірно установлено, що відповідно до Акту комісії дільниці №7 ТОВ «Ладіс» від 17 січня 2023 року, складеного в присутності власника квартири АДРЕСА_1 встановлено, що в ході обстеження квартири було виявлене залиття спальні та зали квартири. Так, в спальні є сліди залиття стіни, що межує з квартирою АДРЕСА_2 , що полягає в незначній зміні кольору фарби, двох волосяних тріщинах по фарбі від стелі до підлоги, відшарування фарбового шару на стику між стелею та зазначеною стіною. Підлога ламінат місцями деформований. На момент огляду в спальні відсутній опалювальний прилад, який демонтований внаслідок пошкодження його цілісності та течі. Плінтуса відстали від стіни. В залі частково пошкоджена підлога безшовний ламінат площею близько 21 кв.м. Ламінат частково деформований, плінтуси відстали майже на 80% Із висновку комісії мало місце 2 залиття квартири. Перше - внаслідок пошкодження батареї опалення в спальні, якою залило підлогу в залі та спальні. Друге - внаслідок пориву із-за розмороження системи ЦО розташованого на горищі після аварійного тимчасового припинення роботи теплопостачального підприємства та неможливості подачі в будинки місця теплоносія при температурі повітря -11 градусів Цельсія. Перебої в теплосточанні внаслідок тривалого відключення електроенергії в місці внаслідок бойових дій. Акт має приписку від імені позивача про те, що залиття друге сталось не із-за розморожування системи, а пошкодження заржавілої труби.

Відтак, акт не містить інформації стосовно того, що залиття 25 грудня 2022 року відбулось через незадовільний стан магістральної металевої труби, окрім приписки, яка зроблена в акті самим позивачем, та не підписана членами комісії. З чого слідує, що комісією не було встановлено незадовільного стану труби, а дійсними причинами прориву є вищевикладені обставини.

В той же час, 12 липня 2022 року представником ТОВ «Краматорськтеплоенерго» був складений Акт готовності до опалювального періоду будинку АДРЕСА_3 , відповідно до якого була перевірена тепломережа споживача та зроблено висновок про готовність будинку до опалювального сезону 2022-2023. Актом виконаних робіт від 06 листопада 2022 року підтверджено запуск системи центрального опалення. Показники в нормі, течії інженерних комунікацій не виявлено. Актом виконаних робіт від 15 грудня 2022 року встановлено, що управителем через залиття квартири АДРЕСА_4 з вище розташованої квартири АДРЕСА_1 було припинено теплопостачання на будинок. Після надання доступу в квартиру АДРЕСА_5 було перекрито вентилі на батареї опалення в спальні із-за порушення цілісності батареї.

Актом виконаних робіт від 20 грудня 2022 року встановлено, що управителем проведені роботи по розвоздушиванню системи ЦО по першому під`їзді по заявці власника квартири АДРЕСА_5 . Актом виконаних робіт від 21 грудня 2022 року встановлено порушення цілісності частини трубопроводу на горищі будинку по АДРЕСА_3 , по стояку над квартирою АДРЕСА_2 внаслідок ракетного обстрілу та тривалої зупинки роботи Краматорської ТЕЦ із-за тривалого відключення енергопостачання. Пошкодження оперативно усунуте.

Внаслідок збройної агресії рф проти України та ракетними обстрілами інфраструктурних об`єктів, що є загально відомим фактом та не потребує доведення в суді, в м. Краматорську, Донецької області, який наближений до зони активних бойових дій, в зимовий період, з 10 грудня 2022 року по 15 січня 2023 року, у зв`язку із відключенням електроенергії ТОВ «Краматорськтеплоенерго» припинялось на тривалий час теплопостачання на багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 : 16 грудня 2022 на 18 годин, 17 грудня 2022 року на 10 годин, 29 грудня 2022 року на 6 годин.

За встановлених у даній справі обставин, вини відповідача, який, як управитель багатоквартирного будинку, виконував свої обов`язки в умовах обставин непереборної сили, які незалежали від його волі, а були надзвичайними, невідворотними та об`єктивними, не встановлено, доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Посилання апеляційної скарги на те, що відповідач був би звільнений від відшкодування спричиненої йому шкоди виключно у разі затоплення його квартири через пряма ракетне влучання за встановлених у даній справі обставин відхиляються.

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Рішення таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров