Постанова

від 17.04.2024 по справі 925/1961/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа№ 925/1961/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ФГВФО: Сидоренко Ю.А. - за довіреністю № 60-15436/23 від 25.12.2023.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14 (суддя Хабазня Ю.А., повний текст ухвали складено та підписано - 15.01.2024), яка прийнята за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 06.04.2023 таким, що не підлягає виконанню

у справі № 925/1961/14

за заявою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ»

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14 (суддя Хабазня Ю.А., повний текст ухвали складено та підписано - 15.01.2024) у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб від 26.12.2023 відмовлено повністю.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 12, 326-328 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивоване тим, що наказ суду від 06.04.2023 у справі № 925/1961/14 не був виданий помилково (ухвала суду від 16.03.2023 № 1, на виконання якої його було видано, набрала законної сили, судами апеляційної і касаційної інстанцій не була скасована, отже підлягає примусовому виконанню), а також обов`язок ПАТ «Енергобанк» не є припиненим після видачі наказу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14; скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 06.04.2023 таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

На переконання скаржника, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або процедура ліквідації, своїх зобов?язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Також, скаржник зазначає, що затвердження ліквідаційного балансу на виконання ч. 3 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» свідчить про завершення ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», а на виконання ч. 2 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складання ліквідаційного балансу, вважаються погашеними.

До того ж, ліквідаційна процедура Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», відповідно до ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вважається завершеною, активи банку реалізовано, кошти одержані від реалізації спрямовані на задоволення вимог кредиторів, непродані активи відсутні.

Крім того, 22.07.2019 відбулися електронні торги з продажу лоту № EPCU072019. За результатами проведення аукціону переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп». 12.09.2019 між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» укладено договір відступлення прав вимоги № 23 від 12.09.2019, а відтак останнє є новим кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ».

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи не надали відзиву на апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі № 925/1961/14 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1961/14 за заявою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» про банкрутство юридичної особи; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14 до надходження матеріалів справи.

19.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/1961/14.

Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 16.02.2024 по 23.02.2024 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 925/1961/14 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14 залишено без руху.

13.03.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 925/1961/14, поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 925/1961/14 за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14; розгляд апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14 призначено на 17.04.2024.

Явка представників учасників справи

17.04.2024 у судове засідання з`явився представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Інші учасники справи у судове засідання 17.04.2024 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 925/1961/14 було надіслано учасникам справи в електронний кабінет та засобами поштового зв?язку, що підтверджується довідками про доставку електронного документа та відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення/поверненнями.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, колегія суддів робить акцент на тому, що з 18.10.2023 адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані зареєструвати у відповідності до ч. 6 ст. 6 ГПК України свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника скаржника.

Позиції учасників справи

17.04.2024 у судовому засіданні представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 06.04.2023 таким, що не підлягає виконанню.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.12.2014 у справі № 925/1961/14 порушено провадження у справі про банкрутство боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Вихор Ю.С.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.05.2015 у справі № 925/1961/14 затверджено реєстр вимог кредиторів із загальною сумою вимог 12 657 579,96 грн.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 25.08.2015 у справі № 925/1961/14, зокрема, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

В подальшому, 12.09.2019 між ПАТ «Енергобанк» (від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Паламарчук В.В.) та ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» підписано договір про відступлення прав вимоги № 23, згідно з яким Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (а.с. 138 т. 26), серед яких дійсно є боржник.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області № 1 від 13.08.2020 у справі № 925/1961/14 відмовлено повністю у задоволенні клопотання ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» № 26-20 від 23.06.2020 про заміну первісного кредитора - ПАТ «Енергобанк», із вимогами забезпеченими заставою у розмірі 4 136 554,51 грн на його правонаступника - ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп».

Вищевказане судове рішення мотивоване тим, що неподання заявником на вимогу суду належним чином завірених копій первинних документів про право вимоги, свідчить про відсутність у нього таких документів в натурі; що своє право вимоги та суму цієї вимоги за основним зобов`язанням ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» не довів.

30.07.2020 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1439 вирішила визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Енергобанк» здійснювати Фондом безпосередньо (а.с. 106 т. 26).

28.05.2020 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 10023 затверджено ліквідаційний баланс станом на 15.05.2020 та звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «Енергобанк» (а.с. 108 т. 26).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ «Енергобанк» від 30.12.2020 керівником банку є директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рекрут С.В. (а.с. 109 т. 26).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 у справі № 925/1961/14 відмовлено у задоволенні заяви боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражної керуючої Цинди Л.Г. від 07.08.2020 № 02-01/112 про виключення ПАТ «Енергобанк» з реєстру вимог кредиторів.

Зазначене вище судове рішення обґрунтоване тим, що обставини, на які посилається ліквідатор банкрута, а саме визнання права власності за ПАТ «Енергобанк» на заставне рухоме і нерухоме майно, яке належало боржнику, були установлені і відомі суду на момент затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ухвалою суду 27.05.2015 у цій справі; що останньою визнано вимоги ПАТ «Енергобанк» на суму 4 136 554,51 грн такими, які підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, та задоволенню у першу чергу; що ухвала суду від 27.05.2015 не містить мотивів прийняття такого рішення, отже слід виходити з того, що суд при прийнятті рішення погодився з доводами заявника; що посилаючись на ті обставини, які були відомі суду на момент прийняття ухвали суду від 27.05.2015, ліквідатор банкрута фактично просить переглянути вказане судове рішення та постановити інше, що є недопустимим - судове рішення набрало законної сили, є обов`язковим і підлягає виконанню та може бути переглянуте лише шляхом подання апеляційної скарги на нього чи перегляду за нововиявленими обставинами; що будь-яких доказів тих обставин, що вимоги ПАТ «Енергобанк» були погашені у ліквідаційній процедурі після винесення ухвали суду від 27.05.2015, суду не надано.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області № 1 від 16.03.2023 у справі № 925/1961/14 заяву ліквідатора банкрута, арбітражної керуючої Цинди Л.Г. від 16.01.2023 № 02-01/15 задоволено повністю; затверджено схвалений комітетом кредиторів (протокол від 05.01.2023 № 34) звіт ліквідатора банкрута, арбітражної керуючої Цинди Л.Г. від 16.01.2023 № 02-01/14 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.08.2022 до 31.12.2022 на суму 124 300,00 грн, з яких: 99 300,00 грн грошова винагорода, виплату якої не здійснено, 25 000,00 грн витрати, які за рахунок майна боржника не відшкодовано; - заяву ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Цинди Л.Г. від 16.01.2023 № 02-01/16 задоволено повністю та вирішено стягнути, зокрема, з Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на користь арбітражної керуючої Цинди Людмили Геннадіївни 209 226,16 грн грошової винагороди та 8 665,74 грн витрат ліквідатора банкрута за період з 28.11.2019 по 31.12.2022 разом 217 891,90 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі № 925/1961/14 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», виведенням з ринку якого здійснюється ФГВФО безпосередньо залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області № 1 від 16.03.2023 у справі № 925/1961/14 - без змін.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 925/1961/14 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», виведенням з ринку якого здійснюється ФГВФО безпосередньо на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2023 № 1 (в частині задоволення вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК», на користь арбітражного керуючого грошової винагороди та витрат ліквідатора банкрута) у справі № 925/1961/14.

27.12.2023 Публічне акціонерне товариство «Енергобанк», виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою від 26.12.2023 про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 06.04.2023 у справі № 925/1961/14 таким, що не підлягає виконанню (а.с. 99 т. 26).

Вищевказана заява та додаткові пояснення від 04.01.2024 (а.с. 130 т. 26) мотивовані тим, що:

- постановленою у цій справі ухвалою суду № 1 від 16.03.2023 (залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023) стягнуто, зокрема, з Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на користь арбітражної керуючої Цинди Людмили Геннадіївни 217 891,90 грн; суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження з перегляду вказаних вище судових рішень;

- згідно з постановою Правління Національного банку України від 12.02.2015 № 96 та на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.02.2015 №29 з 13.02.2015 було розпочато процедуру виведення ПАТ «Енергобанк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації; тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці - з 13.02.2015 до 12.05.2015 включно; рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.04.2015 № 93 здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» було продовжено до 11.06.2015;

- відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11.06.2015 № 370 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.06.2015 № 115, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» строком на один рік, з 12.06.2015 до 11.06.2016 включно;

- рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 № 842, від 16.05.2019 № 1209 процедуру ліквідації ПАТ «Енергобанк» було продовжено відповідно до 11.06.2018 включно та з 12.06.2019 до 11.06.2020 включно; що згідно із вказаними рішеннями відповідно продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Енергобанк»;

- згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.07.2020 № 1439 визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з 30.07.2020 повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Енергобанк» здійснюються Фондом безпосередньо; що аналогічна інформація міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- згідно з ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону;

- 28.05.2020 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням за №1023 затвердила ліквідаційний баланс ПАТ «Енергобанк» та звіт про виконання ліквідаційної процедури банку;

- станом на дату затвердження ліквідаційного балансу реалізацію активів ПАТ «Енергобанк» завершено, кошти від продажу майна спрямовані на задоволення вимог кредиторів, непродані активи у банку відсутні, отже, відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» затвердження ліквідаційного балансу свідчить про завершення ліквідаційної процедури ПАТ «Енергобанк», а вимоги до банку, не задоволені у результаті продажу його майна (активів), на дату складання ліквідаційного балансу вважаються погашеними;

- 22.07.2019 був проведений електронний аукціон з продажу прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, які укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, а також дебіторської заборгованості, переможцем якого визначено ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» і з яким 12.09.2019 був укладений договір про відступлення прав вимоги № 23, отже, ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» є новим кредитором ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ».

За наслідками розгляду вищевказаної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Об`єктом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14 про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 06.04.2023 таким, що не підлягає виконанню.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Черкаської області № 1 від 16.03.2023 у справі № 925/1961/14 заяву ліквідатора банкрута, арбітражної керуючої Цинди Л.Г. від 16.01.2023 № 02-01/15 задоволено повністю; затверджено схвалений комітетом кредиторів (протокол від 05.01.2023 № 34) звіт ліквідатора банкрута, арбітражної керуючої Цинди Л.Г. від 16.01.2023 № 02-01/14 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.08.2022 до 31.12.2022 на суму 124 300,00 грн, з яких: 99 300,00 грн грошова винагорода, виплату якої не здійснено, 25 000,00 грн витрати, які за рахунок майна боржника не відшкодовано; - заяву ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Цинди Л.Г. від 16.01.2023 № 02-01/16 задоволено повністю та вирішено стягнути, зокрема, з Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на користь арбітражної керуючої Цинди Людмили Геннадіївни 209 226,16 грн грошової винагороди та 8 665,74 грн витрат ліквідатора банкрута за період з 28.11.2019 по 31.12.2022 разом 217 891,90 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі № 925/1961/14 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», виведенням з ринку якого здійснюється ФГВФО безпосередньо залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області № 1 від 16.03.2023 у справі № 925/1961/14 - без змін.

В силу ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За змістом ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Слід зазначити, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним. При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17.

Разом з тим, у ч. 2 ст. 328 ГПК України визначено дві вичерпні підстави для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню: 1) помилкова видача наказу судом; 2) відсутність у боржника обов`язку (у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням або з інших причин).

Отже, коло підстав, з яких наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов`язується саме з обставинами, які виникли після його видачі. Тобто заявник повинен довести (а суд відповідно до поданих доказів повинен установити) відсутність обов`язку виконувати судове рішення, які настали після видачі наказу суду.

Проте, наказ суду від 06.04.2023 у цій справі не був виданий помилково (ухвала суду від 16.03.2023 № 1, на виконання якої його було видано, набрала законної сили, судами апеляційної і касаційної інстанцій не була скасована, отже підлягає примусовому виконанню), а також обов`язок ПАТ «Енергобанк» не є припиненим після видачі наказу.

При цьому, доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції фактів продажу 22.07.2019 прав вимоги до боржника (ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ») на користь ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» згідно з договором про відступлення прав вимоги 12.09.2019 № 23 та припинення ПАТ «Енергобанк» рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.05.2020 № 1023, затвердження ліквідаційного балансу та звіту про виконання ліквідаційної процедури банку, фактично є намаганням змусити суд переглянути судові рішення (ухвали суду від 27.10.2020 та від 16.03.2023 № 1) та установлені ними обставини (факти), і є спробою скасувати їх через процедуру визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Необхідно звернути увагу, що в судових рішеннях зазначено порядок їх оскарження і заявник оскаржував ухвалу суду № 1від 16.03.2023, обставини на які останній посилається були відомі йому як на момент прийняття ухвал суду від 27.10.2020 та від 16.03.2023 № 1, так і на момент подання ним і апеляційної, і касаційної скарг, тому такі доводи мали бути викладені в цих скаргах та оцінюватись (переоцінюватись) судом вищої інстанції.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, вимога про заміну первісного кредитора у цій справі (ПАТ «Енергобанк») на його правонаступника (ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп») була розглянута судом і у її задоволенні було відмовлено ухвалою суду від 13.08.2023. Також судом було відмовлено у виключенні ПАТ «Енергобанк» з реєстру вимог кредиторів боржника ухвалою суду від 27.10.2020.

Відтак, кредитором у справі залишається ПАТ «Енергобанк», оскільки не доведено іншого.

Крім того, оскільки ліквідація АТ «Енергобанк» здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, АТ «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, АТ «Енергобанк» зобов`язане було внести до кошторису витрат та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошторис витрат з внесеними витратами арбітражного керуючого Цинди Л.Г. пов`язаними з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язаний був затвердити такий кошторис.

За таких обставин, місцевий господарський суд належним чином оцінивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 06.04.2023 таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» з ринку залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2024 у справі № 925/1961/14 залишити без змін.

3. Справу № 925/1961/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 13.05.2024 (у зв?язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Отрюха Б.В. у відпустці).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко