Ухвала

від 13.05.2024 по справі 916/404/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"13" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/404/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву Малого колективного підприємства "Мрія-2" про забезпечення позову вх.№2-797/24 від 10.05.2024 по справі №916/404/24

за позовом: Малого колективного підприємства "Мрія-2" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, буд. 39-Б)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мельничук Надії Михайлівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 550 348,74 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області (суддя Щавинська Ю.М.) перебуває справа за позовом Малого колективного підприємства "Мрія-2" до Фізичної особи-підприємця Мельничук Надії Михайлівни про стягнення безпідставно набутого майна - грошових коштів від здавання в оренду майна за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 75/98, за період з 01.02.2021 по 17.01.2023 у розмірі 468 700 грн, 3% річних за користування безпідставно отриманим майном у сумі 1 139,15 грн, індексу інфляції у сумі 7 545,54 грн, суми шкоди за користування земельною ділянкою у розмірі 88 020,86 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі №916/404/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Протокольною ухвалою від 22.04.2024 судом відкладено підготовче засідання при розгляді справи на 13.05.2024 о 15:00.

10.05.2024 до суду від Малого колективного підприємства "Мрія-2" надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1225362851106.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що ФОП Мельничук Н.М. є підприємцем, яка має основним видом діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Окремим видом її діяльності є надання в борг коштів третім особам.

Як вбачається з інформації, розміщеної у реєстрах, відповідач постійно придбає та продає об`єкти нерухомого майна, проводить інші різні операції із нерухомим майном.

Так, згідно з відомостями із Державного реєстру прав власності ОСОБА_1 на праві власності, серед іншого, належить квартира, двокімнатна, загальною площею (кв.м): 43.2, житловою площею (кв.м): 21.7 за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач зазначає, що ФОП Мельничук Н.М. може відчужити, переписати або іншим шляхом штучно позбавитися свого права власності задля несплати суми боргу у разі задоволення позовних вимог МКП "Мрія-2", а вартості даної квартири буде достатньо для погашення боргу.

При цьому, позивач зазначає, що вказане майно не є місцем проживання або реєстрації відповідачки, не є комерційною нерухомістю, а отже наявність арешту на це майно не порушить і не обмежить прав відповідачки, вона також зможе продовжувати здавати його в оренду, однак без права продажу на час розгляду цієї справи, з огляду на що наведений захід забезпечення позову є повністю співмірним із позовними вимогами та не перевищує ціну позову.

До зазначеної заяви позивачем додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 09.05.2024.

13.05.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення проти забезпечення позову, у яких остання зазначає, що заява позивача не підтверджена доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема, щодо реальності наміру вчинення відповідачем щодо майна, стосовно якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову, дій, спрямованих на його відчуження чи таких, що можуть призвести до ускладнення відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В свою чергу, на думку відповідача, відсутні достатньо обґрунтовані докази вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому.

Таким чином, відповідач зазначає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а заявник, подаючи заяву про забезпечення позову, обмежився лише загальними посиланнями на відповідність запропонованих ним заходів забезпечення позову критеріям і умовам для застосування таких заходів при зверненні з позовом майнового характеру, з огляду на що відповідна заява не підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву Малого колективного підприємства "Мрія-2", суд вказує наступне.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою забезпечення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні в тому числі забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору.

Приймаючи до уваги, що сума основної заборгованості становить 550 348,74 грн, а доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, на яке позивач просить суд накласти арешт, останнім суду не надано, що позбавляє суд можливості визначити співмірність ціни позову з вартістю відповідного майна, беручи також до уваги відсутність доказів щодо ухилення відповідача від виконання рішення суду у разі його задоволення, суд вважає, що наслідки вжиття заходів забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

При цьому, з доводів позивача та наданих ним доказів вбачається, що відповідач є підприємцем, яка має основним видом діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також володіє багатьма об`єктами нерухомого майна. Водночас, докази на підтвердження наміру реалізації відповідачем такого майна позивачем також не надані.

З огляду на вищевикладене у сукупності, суд вважає, що обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову повністю або частково не знайшли свого підтвердження, а у суду відсутні підстави вважати, що невжиття такого заходу забезпечення позову як арешт одного з об`єктів нерухомості відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням критеріїв розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Малого колективного підприємства "Мрія-2".

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Малого колективного підприємства "Мрія-2" про забезпечення позову за вх.№2-797/24 від 10.05.2024 по справі №916/404/24.

Ухвала суду набирає законної сили 13.05.2024 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Щавинська