Рішення

від 31.07.2024 по справі 916/404/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/404/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: за позовом: Малого колективного підприємства "Мрія-2" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, буд. 39-Б)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мельничук Надії Михайлівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 565 405,55 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Оськін М.Д. - довіреність від 01.09.2022

від відповідача: Батуріна Г.О. - ордер ВН №1357443 від 22.04.2024

Губська Х.Ю. - ордер ВН №1349787 від 01.04.2024

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

02.02.2024 Мале колективне підприємство "Мрія-2" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мельничук Надії Михайлівни, у прохальній частині якої просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуте майно - грошові кошти від здавання в оренду майна за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.02.2021 по 17.01.2023 у розмірі 468 700 грн, 3% річних за користування безпідставно отриманим майном у сумі 1 139,15 грн, індекс інфляції у сумі 7 545,54 грн, суму шкоди за користування земельною ділянкою у розмірі 88 020,86 грн.

29.02.2024 звернувся до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви, разом з якою надав уточнену редакцію позовної заяви, згідно прохальної частини якої просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуте майно - грошові кошти від здавання в оренду майна за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.02.2021 по 17.01.2023 у розмірі 453 700 грн, 3% річних за користування безпідставно отриманим майном у сумі 1 136,60 грн, індекс інфляції у сумі 7 491,28 грн, суму шкоди за користування земельною ділянкою у розмірі 88 020,86 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07.02.2024 позовну заяву Малого колективного підприємства "Мрія-2" за № 424/24 від 02.02.2024 залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом: реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) із наданням відповідних відомостей; зазначення відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; уточнення ціни позову; уточнення позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум; надання обґрунтованих розрахунків заявлених до стягнення сум, в тому числі суми у розмірі 88 020,86 грн; надання доказів оплати судового збору у визначеному законом розмірі (за необхідності).

Ухвала від 07.02.2024 була направлена позивачу на його юридичну адресу та отримана останнім 17.02.2024, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

29.02.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, недоліки позовної заяви усунув та надав уточнену редакцію позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі №916/404/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

02.04.2024 до суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.10-25).

02.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

18.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.142-151).

22.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача договорів оренди приміщення та актів прийому-передачі та Державної податкової служби в Одеській області податкової інформації про отримання відповідачем доходів за період з 01.02.2021 по 02.02.2023.

10.05.2024 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

10.05.2024 до суду від Малого колективного підприємства "Мрія-2" надійшла заява про забезпечення позову, у якій останнє просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_3 . Крім того позивачем також подано заяву про залучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору.

13.05.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення проти витребування доказів.

13.05.2024 до суду від позивача надійшли пояснення на заперечення про витребування доказів.

13.05.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення проти забезпечення позову.

Ухвалою суду від 13.05.2024 судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Протокольною ухвалою суду від 03.06.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на недоведеність відповідачем неможливості розгляду даної справи до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №495/12994/23. Протокольною ухвалою також відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів з підстав ненадання позивачем доказів неможливості самостійного отримання відповідних документів, а також з огляду на надання відповідачем податкових декларацій. Крім того, судом враховано, що докази, які просить суд витребувати позивач, потрібні останньому не на підтвердження своїх доводів, а з метою встановлення загальної суми отриманих відповідачем коштів за укладеними договорами оренди.

Протокольною ухвалою від 03.06.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

01.07.2024 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення по суті справи (т.3 а.с.129-131).

У судовому засіданні було оголошено перерву до 17.07.2024.

Судове засідання, призначене на 17.07.2024, не відбулося у зв`язку з відсутністю електроенергії.

17.07.2024 від позивача до суду надійшли пояснення, до яких також додано роздруківки судових рішень. Відповідні пояснення разом з доданими до них документами судом не прийнято з огляду на ненадання відповідного дозволу суду та відсутність звернення позивача з проханням надати такий дозвіл. Не прийнято судом також додані позивачем до пояснень роздруківки судових рішень, з огляду на подання таких доказів із пропуском процесуального строку. Водночас судом враховано надані раніше позивачем пояснення з приводу наявності таких судових рішень та відповідно їх доступність в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи незвернення відповідача з проханням надати відповідний дозвіл, судом не прийнято також пояснення відповідача.

У судовому засіданні 31.07.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні 31.07.2024 проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Малого колективного підприємства "Мрія-2".

МКП "Мрія-2" є власником магазину змішаної торгівлі, загальною площею 1171,7 кв.м., літ. «Б», за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 10.08.2010.

07.08.2013 між Мельничук Н.М. та ОСОБА_2 , яка незаконно діяла від імені МКП "Мрія-2" укладено Договір позики грошей на 100 000 доларів США, Іпотечний договір, Договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

05.12.2014 між Мельничук Н.М. , яка діяла на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.08.2013 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено два договори купівлі-продажу по 1/2 вказаного нерухомого майна та здійснені реєстрації права власності за останніми.

Рішенням Білгород-Дністровського суду Одеської області від 28.08.2018 по справі №495/9109/17 визнано недійсним договір позики 07.08.2013, Договір іпотеки від 07.08.2013, договір про задоволення вимог Іпотекодержателя від 07.08.2013, Договір про внесення змін №1 від 20.09.2013 до Договору позики грошей, посвідченого 07.08.2013, договір купівлі-продажу від 05.12.2014, витребувано із володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь МКП "Мрія-2" спірний магазин змішаної торгівлі.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2019 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.08.2018 в частині вирішення позовних вимог МКП "Мрія-2" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.12.2014 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, у задоволенні позову МКП "Мрія-2" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.12.2014 відмовлено, в іншій частині рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.08.2018 залишено в силі.

Дане судове рішення на той час було підставою для відновлення прав МКП "Мрія-2" та поновлення відповідної реєстрації права власності. Натомість Мельничук Н.М. та ОСОБА_3 чинили перешкоди МКП "Мрія-2" в оформленні права власності на спірне майно, звертались до суду з різними штучними позовами, при розгляді яких судами були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборону вчинення реєстраційних дій.

В рамках справи №520/16134/19 ухвалами суду від 07.08.2019 затверджено мирові угоди, на підставі яких визнано за Мельничук Н.М право власності на нерухоме майно. 29.01.2021 ФОП Мельничук Н.М. здійснила державну реєстрацію права власності на підставі ухвал Київського районного суду м. Одеси про затвердження мирових угод та 01.02.2021 уклала як суб`єкт підприємницької діяльності з орендарями договори оренди, на підставі яких отримувала орендну плату.

В подальшому постановами Одеського апеляційного суду від 26.04.2022 скасовано ухвали про затвердження мирових угод у праві №520/16134/19.

17.01.2023 МКП "Мрія-2" проведено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно та вже 03.02.2023 між МКП "Мрія-2" та орендарями нерухомого майна знов укладено договори оренди.

З 01.02.2021 по 02.02.2023 Мельничук Н.М. безпідставно отримувала грошові кошти з орендарів за використання нерухомого майна, яке належить на праві власності МКП "Мрія-2". Сума безпідставно отриманих коштів за такий період, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі положень ст. 1212, 1214 ЦК України, становить 453 700 грн.

Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат ґрунтуються на положеннях ст. 536, 625 ЦК України.

Крім того МКП "Мрія-2" є користувачем земельної ділянки на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи положення ст. 377 ЦК України користувачами земельної ділянки з 05.12.2014 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а з 01.02.2021 по 02.02.2023 Мельничук Н.М. , яка не здійснювала плату за користування землею.

Наразі позивачем отримана податкова вимога про необхідність оплати заборгованості за користування землею у розмірі 88 020,86 грн

Несплачена ФОП Мельничук Н.М. сума плати за користування землею є прямою шкодою для МКП "Мрія-2", яка на підставі ст. 1166 ЦК України повинна бути компенсована.

3.2. Доводи Фізичної особи-підприємця Мельничук Надії Михайлівни.

Право власності МКП "Мрія-2" є оспорюваним та недоведеним. Наразі в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває справа №495/12994/23 щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.08.2010.

Позивач не є власником нежитлових приміщень в період, за який вимагає стягнення коштів з відповідача, оскільки право власності на майно за рішенням суду, що набрало законної сили, виникає з моменту державної реєстрації відповідного права.

МКП "Мрія-2" не було позбавлено права та можливості реєстрації свого права власності у період з дня винесення судом касаційної інстанції постанови у справі №495/9109/17.

Відповідне право на спірний об`єкт нерухомого майна МКП "Мрія-2" зареєстровано 17.01.2023, натомість сума до стягнення заявлена за період з 01.02.2021 по 02.02.2023.

Для застосування у спірних правовідносинах механізму ст. 1214 ЦК України належить довести, що саме з часу, коли відповідачу стало відомо про безпідставність володіння певним майном, Мельничук Н.М. продовжувала утримувати магазин та отримувати від його використання прибуток. Доходи від використання такого майна підлягали б поверненню саме за час неправомірного утримання майна, тоді як його титульним власником вже було МКП "Мрія-2".

Натомість, позивач просить повернути усі доходи, отримані Мельничук Н.М. за час правомірного володіння нею магазином, зважаючи на те, що підстава такого володіння була згодом скасована судом.

Заявлена позивачем до стягнення сума у розмірі 453 700 грн є необґрунтованою та недоведеною, з урахуванням наступного:

- до позову надало лише 15 договорів оренди, укладених терміном на 12 місяців, без доказів їх продовження на новій строк;

- докази безпосереднього укладання договорів оренди (передачі майна в оренді за актом прийому-передачі) в матеріалах справи відсутні;

- договори містять вказівку щодо належності орендодавцю приміщень на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2014, проте 05.12.2014 Мельничук Н.М. відповідні приміщення було відчужено на користь третіх осіб;

- відсутні докази отримання відповідачем доходу за спірний період.

Оскільки положеннями ч.2 ст.1214 ЦК України передбачено відповідальність за безпідставне одержання чи збереження грошей, то нарахування процентів за користування ними за положеннями ст. 625 ЦК України до вказаних правовідносин не застосовується з підстав відсутності між сторонами такого грошового зобов`язання.

На ФОП Мельничук Н.М. не може бути покладений обов`язок зі сплати податку на землю, податковий борг МКП "Мрія-2" не є збитками, а МКП "Мрія-2" не є належним позивачем з вимогою про стягнення коштів за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1. Щодо переходу права власності на спірне майно.

Так відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, спірне майно, а саме: магазин змішаної торгівлі, загальною площею 1171,7 кв.м., літ. «Б», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , є предметом розгляду тривалих судових процесів, учасниками яких виступали: МКП "Мрія-2", Мельничук Надія Михайлівна , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Так рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.08.2018 у справі № 495/9109/17 позовну заяву МКП "Мрія-2" до Мельничук Н.М. , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Білгород-Дністровська міська рада) про визнання договорів недійсними та витребування майна, було задоволено.

Поновлено МКП "Мрія-2" строк звернення до суду щодо захисту порушених прав. Визнано недійсним договір позики, укладений між Мельничук Н.М. , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та МКП "Мрія-2" в особі директора ОСОБА_2 , посвідчений 07.08.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим номером 3038.

Визнано недійсним договір іпотеки від 07.08.2013 магазину змішаної торгівлі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з: магазину змішаної торгівлі літ. «Б» загальною площею 1168,2 кв.м., та належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 10.08.2010 на підставі рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради, замість договору купівлі-продажу від 18.06.1999 та акту передачі майна державного підприємства від 21.06.1999, дата 05.08.2010, №775, право власності на який зареєстровано КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» 12.08.2010 року, реєстраційний номер вищевказаного майна 31187424, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., та зареєстрований в реєстрі за №3039, укладений між Мельничук Н.М. , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та МКП "Мрія-2" в особі директора ОСОБА_2 .

Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.08.2013, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3041, укладений між Мельничук Н.М. , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та МКП "Мрія-2" в особі директора ОСОБА_2 .

Визнано недійсним договір про внесення змін №1 від 20.09.2013, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим №3852 до Договору позики грошей, посвідченого 07.08.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №3038.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05.12.2014, укладений між Мельничук Н.М. та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 5754.

Витребувано із володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь МКП "Мрія-2" магазин змішаної торгівлі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з: магазину змішаної торгівлі літ. «Б», загальною площею 1168,2 кв.м. та належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 10.08.2010 року на підставі рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради, замість договору купівлі-продажу від 18.06.1999 року та акта передачі майна державного підприємства від 21.06.1999 року, дата 05.08.2010 року, номер 775, право власності на який зареєстровано КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» 12.08.2010 року, реєстраційний номер вищевказаного майна 31187424.

Стягнуто з Мельничук Н.М. , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь МКП "Мрія-2" судовий збір у розмірі 8000 грн.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 13.12.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову МКП "Мрія-2" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2019 касаційну скаргу МКП "Мрія-2" задоволено частково, постанову апеляційного суду Одеської області від 13.12.2018 скасовано. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.08.2018 в частині вирішення позовних вимог МКП "Мрія-2" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.12.2014, укладеного між Мельничук Н.М. та ОСОБА_4 , скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позову МКП "Мрія-2" до Мельничук Н.М. та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.12.2014 відмовлено. В іншій частині рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року залишено без змін.

Ухвалюючи вказане судове рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції урахувавши, що магазин змішаної торгівлі вибув з володіння МКП "Мрія-2" поза його волею, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для витребування його у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь МКП "Мрія-2".

При цьому судами першої та касаційної інстанцій у межах розгляду цивільної справи № 495/9109/17 було встановлено, що магазин змішаної торгівлі літ. «Б» загальною площею 1171,7 кв.м. належить МКП "Мрія-2" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 10.08.2010 на підставі рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради, замість договору купівлі-продажу від 18.06.1999 та акту передачі майна державного підприємства від 21.06.1999, дата 05.08.2010, №775, право власності на який зареєстровано КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" 12.08.2010, реєстраційний номер вищевказаного майна 31187424.

Відповідні докази були досліджені при розгляді справи і закріплені в рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.08.2018 та підтверджені правовою позицією Верховного Суду по вказаній справі.

Крім того судами також встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований предмет іпотеки знаходиться у постійному користуванні МКП "Мрія-2" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ОД 27-005, виданого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів Одеської області 17 квітня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5, кадастровий номер не присвоювався.

Наявний в матеріалах даної справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також підтверджує обставину реєстрації права приватної власності на магазин змішаної торгівлі, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 за МКП "Мрія-2", дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 12.08.2010, відмітка про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблена 07.08.2013 (т.1 а.с.56-59).

В подальшому, як встановлено судом, ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 07.08.2019 (т.1 а.с.36-45) в рамках справи №520/16134/19 затверджено мирові угоди, укладені 05.08.2019 між Мельничук Н.М. та ОСОБА_3 , а також між Мельничук Н.М. та ОСОБА_4 , за якими, зокрема, припинено право власності ОСОБА_3 на 1/2 частини магазину змішаної торгівлі, загальна площа 1171,7 кв.м, літ. «Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127827751103, яка належить йому на праві приватної спільної часткової власності, та ОСОБА_4 на 1/2 частини магазину змішаної торгівлі, загальна площа 1171.7 кв.м, літ. «Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127827751103, яка належить йому на праві приватної спільної часткової власності, визнано за Мельничук Н.М. право власності на означене майно.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.65-66) судом встановлено обставину реєстрації Мельничук Н.М. 29.01.2021 права власності на магазин змішаної торгівлі, загальна площа 1171.7 кв.м, літ. «Б», розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для державної реєстрації слугували ухвали суду №520/16134/19 від 07.08.2019.

Постановами Одеського апеляційного суду від 26.04.2022 ухвали Київського районного суду м. Одеси від 07.08.2019 про визнання мирових угод на стадії виконання рішення скасовано в частині визнання за Мельничук Н.М. права власності на магазин змішаної торгівлі, загальна площа 1171.7 кв.м, літ. «Б», розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127827751103, у затвердженні мирових угод в частині визнання за Мельничук Надією Михайлівною права власності на магазин змішаної торгівлі, загальна площа 1171.7 кв.м, літ. «Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127827751103, відмовлено.

При цьому в таких постановах Одеський апеляційний суд зазначив, що, затверджуючи мирові угоди у даній справі в частині визнання за Мельничук Н. М. права власності на магазин змішаної торгівлі, загальна площа 1171.7 кв.м, літ. «Б», розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суд першої інстанції не дотримався обов`язкової ознаки даного правового інституту, яка полягає у тому, що мирова угода може стосуватися лише прав та обов`язків сторін, та при їх затвердженні вирішив права та обов`язки МКП "Мрія-2", яке є власником зазначеного вище майна, та яке не брало участі у розгляді справи, чим допустив безумовне порушення прав останнього.

Державна реєстрація припинення права власності Мельничук Н.М. була проведена 16.01.2023, підставою слугувало рішення Одеського апеляційного суду №520/16134/19 від 26.04.2022.

Реєстрація права власності на спірне майно за МКП "Мрія-2" згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.3 а.с.96-98) була проведена 17.01.2023.

4.2. Щодо обтяжень спірного нерухомого майна.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.65-67) судом встановлено, що спірне майно 03.03.2015 було обтяжено арештом на підставі ухвали суду від 27.02.2015 №495/1396/15-ц (особа майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_2 ), 10.03.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.03.2015 ВП №46724915.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.07.2019 у справі № 520/16134/19 накладено арешт на частину магазину змішаної торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_4 ; заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, але не виключно: Управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та іншим суб`єктам Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації та які вправі вчиняти реєстраційні дії відповідно до чинного законодавства України, вчиняти будь-які дії щодо 1/2 частини магазину змішаної торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_4 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.07.2019 по справі №520/16136/19 накладено арешт на 1/2 частину магазину змішаної торгівлі, загальна площа 1171,7 кв.м, літ. «Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 7966141, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127827751103, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2019 по справі №520/16136/19 заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема але не виключено: Управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та іншим суб`єктам Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації та які вправі вчиняти реєстраційні дії відповідно до чинного законодавства України, вчиняти будь-які дії щодо 1/2 частини магазину змішаної торгівлі, загальна площа 1171,7 кв.м, літ. «Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 7966141, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127827751103, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 .

В подальшому Київським районним судом м. Одеси справи №520/16136/19 та № 520/16134/19 об`єднано в одне провадження, вирішено розгляд здійснювати в рамах справи № 520/16134/19.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.08.2019 у справі справи № 520/16134/19 скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.07.2019 по цивільній справі № 520/16134/19, знято арешт з частини магазину змішаної торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_4 ; знято заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно, органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, але не виключно: Управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та іншим суб`єктам Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, та які вправі вчиняти реєстраційні дії відповідно до чинного законодавства України, вчиняти будь-які дії щодо 1/2 частини магазину змішаної торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_4 .

Скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 16.07.2019 та 18.07.2019 по цивільній справі № 520/16136/19, знято арешт з частини магазину змішаної торгівлі, загальна площа, 1171, 7 кв.м. літ.»Б» розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3 ; знято заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно, органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, але не виключно: Управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та іншим суб`єктам Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, та які вправі вчиняти реєстраційні дії відповідно до чинного законодавства України, вчиняти будь-які дії щодо 1/2 частини магазину змішаної торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_3 .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.11.2019 по справі № 520/16134/19 заяву Директора МКП "Мрія-" про вжиття заходів забезпечення позову у справі - задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову у цивільній справі №520/16134/19 шляхом заборони усім державним реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені, відповідно до законодавства, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - проводити будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , - до вирішення справи по суті.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.12.2019 по справі № 520/16134/19 у задоволенні заяви Директора Малого колективного підприємства «Мрія-2» про вжиття заходів забезпечення позову у справі відмовлено. Заяву Директора Малого колективного підприємства «Мрія-2» про зміну заходів забезпечення позову у справі задоволено. Змінено заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.11.2019 у цивільній справі №520/16134/19, заборонено усім державним реєстраторам, які уповноважені, відповідно до законодавства, здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, - проводити будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до вирішення спору по суті.

Постановою Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 520/16134/19 ухвалу Одеського апеляційного суду від 20.12.2019. скасовано, у задоволенні заяви Малого колективного підприємства "Мрія-2" від 04.11.2019 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 520/16134/19 відмовлено.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.09.2021 по справі № 495/6687/21 заяву Мельничук Надії Михайлівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Мельничук Надії Михайлівни до Малого колективного підприємства «Мрія-2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство «Агенція реєстраційних послуг» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48504481 від 04.09.2019 року задоволено частково, заборонено державним реєстраторам суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, реєстрації чи перереєстрації права власності та будь-які інші реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - магазину змішаної торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 31.05.2022 по справі № 495/6687/21 ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.09.2021 скасовано, прийнято постанову, якою заяву Мельничук Н.М. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Мельничук Н.М. до МКП "Мрія-2", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору комунальне підприємство "Агенція реєстраційних послуг" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48504481 від 04.09.2019 залишено без задоволення.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2022 по справі № 495/3782/22 заяву позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Мельничук Н.М. про стягнення заборгованості задоволено, накладено арешт на магазин змішаної торгівлі, загальною площею 1171,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належить Мельничук Н.М. , до набрання законної сили рішення по справі; заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам та державним реєстраторам Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єкту нерухомого майна, стосовно об`єкта будівлі магазину змішаної торгівлі літ. Б, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який належить Мельничук Надії Михайлівні , до набрання законної сили рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до Мельничук Надії Михайлівни про стягнення заборгованості.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.02.2023 по справі №495/3782/22 клопотання директора МКП «Мрія-2» Караулан Інни Миколаївни про про зміну заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_5 до Мельничук Надії Михайлівни , третя особа на стороні позивача: директор МКП "Мрія-2", про стягнення заборгованості задоволено, змінено заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2022 року, а саме: скасовано арешт на магазин змішаної торгівлі, загальною площею 1171,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який належить Мельничук Н.М. , до набрання законної сили рішенням по справі; скасовано заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам та державним реєстраторам Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єкту нерухомого майна, стосовно об`єкта будівлі магазину змішаної торгівлі літ. Б, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який належить Мельничук Н.М. , до набрання законної сили рішенням по справі; накладено арешт на житловий будинок, загальною площею 594 кв.м, житловою площею 151,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , який належить Мельничук Н.М. на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2018 року №210, номер запису про право власності 28485554 до набрання законної сили рішення по справі.

4.3. Щодо надання в оренду спірного майна.

У підтвердження обставини наявності у відповідача орендних правовідносин з іншими особами з приводу спірного нерухомого майна МКП "Мрія-2" надано суду (т.1 а.с.84-128):

- договір оренди нежитлового приміщення №23 від 01.07.2021, укладений із ФОП Ходос П.Г., термін дії 12 місяців з 01.07.2021 по 30.06.2022, орендна плата 500 грн, акт прийому-передачі від 01.07.2021. Договір та акт містять підписи сторін;

- договір оренди нежитлового приміщення №2 від 04.06.2021, орендар ФОП Шарандаченко О.А., термін дії 12 місяців з 04.06.2021 по 30.06.2022, орендна плата 4 000 грн, акт прийому-передачі від 01.07.2021. Договір та акт не містять підпису орендаря;

- договір оренди нежитлового приміщення №9 від 01.02.2021, орендар ФОП Токаренко Г.Г., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.01.2022, орендна плата 200 грн, підписаний сторонами акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір не містить підпису орендаря;

- договір оренди нежитлового приміщення №4 від 01.02.2021, орендар ФОП Лазар Л.В., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.01.2022, орендна плата 1000 грн, підписаний сторонами акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір не містить підпису орендаря;

- договір оренди нежитлового приміщення №7 від 01.02.2021, орендар ФОП Кравчук Т.В., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.12.2022, орендна плата 200 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір та акт не містять підпису орендаря;

- договір оренди нежитлового приміщення №13 від 01.02.2021, орендар ФОП Лук`янчук М.Д., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.12.2022, орендна плата 1500 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір та акт містять підписи сторін;

- договір оренди нежитлового приміщення №25 від 11.10.2022, орендар ФОП Шнирьова М.Е., термін дії 12 місяців з 11.10.2022 по 11.10.2023, орендна плата 700 грн, акт прийому-передачі від 11.10.2022. Договір та акт містять підписи сторін;

- договір оренди нежитлового приміщення №3 від 01.02.2021, орендар ФОП Цвіліховська О.Ф., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.01.2022, орендна плата 600 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір та акт містять підписи сторін;

- договір оренди нежитлового приміщення №8 від 01.02.2021, орендар ФОП Коркач С.В., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.12.2022, орендна плата 700 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір та акт не містять підпису орендаря;

- договір оренди нежитлового приміщення №10 від 01.02.2021, орендар ФОП Ніколаєнко А.М., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.12.2022, орендна плата 3000 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір та акт містять підписи сторін;

- договір оренди нежитлового приміщення №12 від 01.02.2021, орендар ФОП Тумін А.В., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.01.2022, орендна плата 2000 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір та акт містять підписи сторін;

- договір оренди нежитлового приміщення №б/н від 01.02.2021, орендар ФОП Черняга С.П., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.01.2022, орендна плата 1000 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір та акт містять підписи сторін;

- договір оренди нежитлового приміщення №5 від 01.02.2021, орендар ФОП Крицький В.М., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.01.2022, орендна плата 1000 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір та акт містять підписи сторін;

- договір оренди нежитлового приміщення №18 від 01.02.2021, орендар ФОП Мельник С.В., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.01.2022, орендна плата 400 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір та акт не містять підпису орендодавця;

- договір оренди нежитлового приміщення №17 від 01.02.2021, орендар ФОП Мельник С.В., термін дії 12 місяців з 01.02.2021 по 31.01.2022, орендна плата 500 грн, акт прийому-передачі від 01.02.2021. Договір не містить підпису орендаря.

Також позивачем надано суду листи (т.1 а.с.129-131), в яких особами, що їх підписали, повідомляється про укладання договорів оренди з ФОП Мельничук Н.М., копії яких не збереглися, розмір орендної плати та відсутність заборгованості.

4.4. Щодо земельної ділянки.

В матеріалах справи наявна копія державного акту на право постійного користування землею Серії ОД 27.005 від 17.04.1995 (т.3 а.с.10-13), згідно якого Малому підприємству "Мрія-2" надано у постійне користування 0,045 га землі в межах згідно з планом землекористування для будівництва магазину будівельних матеріалів відповідно до рішення виконкому Білгород-Дністровської міської Ради народних депутатів від 16.06.1994 №731.

План зовнішніх меж землекористування, наданий позивачем як частина державного акту, містить відомості щодо п`яти земельних ділянок, №2 та №4 з яких закреслені. Зі змісту плану судом встановлено, що площа ділянки №1 становить 0,045 га, та 0,0108 га, опис меж від А до А землі міської ради, адреса не значиться, площа ділянки №3 становить 0,0518 га, опис меж від Адо Б - вул. Ізмаїльська, від Б до А землі міської ради, площа ділянки №5 становить 0,0175, опис меж від А до Б землі загального користування міста Білгород-Дністровського, від Б до А землі МКП "Мрія-2" (постійне користування).

Зміни в землекористуванні, надані позивачем в якості додатку до державного акту (т.3 а.с.12-13) містять розгорнуту інформацію щодо земельних ділянок та документів, на підставі яких внесено зміни. Так відповідні зміни відображають наступну історію надання земельних ділянок позивачу: 1) 25.07.1995 - 0,0108 га, 11.12.1997 - 0,0558 га, 11.11.1999 - 0,0518 га, при цьому земельна ділянка 0,0558 га вилучена у зв`язку із відмовою, 11.11.1999 - 0,0238 га, 11.01.2000 - 0,0175 га.

Згідно листа Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (т.1 а.с.185) нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки, розташованої на території м. Білгород-Дністровський, станом на 01.01.2020 складає: щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 - 1346,86 грн, щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 - 1291,21 грн.

Листом від 26.06.2023 (т.1 а.с.211) Головне управління ДПС в Одеській області повідомило МКП "Мрія-2" про наявність податкового боргу у сумі 103 582,91 грн, в тому числі по земельному податку з юридичних осіб у сумі 88 020,86 грн, який виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу (термін виникнення з 30.07.2021 по 02.03.2023).

До вказаного листа також додано рішення заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки.

Також позивачем надано суду податкові декларації з плату за землю (т.1 а.с.188, 190) за 2021 рік на суму 49 208,07 грн, 2022 рік на суму 54128,79 грн. Згідно означених декларацій площа земельної ділянки розбита на 4 одиниці та загалом становить 1251 кв.м.

Доказів оплати суми земельного податку матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо вимог про стягнення грошових коштів у сумі 453 700 грн.

Предметом спору в цій справі фактично є вимога Малого колективного підприємства "Мрія-2" до Фізичної особи-підприємця Мельничук Надії Михайлівни про відшкодування доходів, які могли бути одержані відповідачем за час користування безпідставно набутим майном за період з 01.02.2021 по 17.01.2023 з підстав, передбачених статтями 1212, 1214 ЦК України.

Тобто даний позов спрямований на захист інтересів власника майна, а спірні відносини регулюються положеннями глави 83 ЦК України.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним (ч. 1 ст. 390 ЦК України).

Частиною першою статті 1212 ЦК України унормовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з абзацом першим частини першої 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Із цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За змістом абзацу першого частини першої ст. 1214 ЦК України право власника на відшкодування може бути реалізоване за сукупності таких складових:

1) доходи повертаються саме особою, яка володіє або володіла, майном безпідставно;

2) повертаються доходи, які ця особа одержала або могла одержати від такого майна;

3) повертаються доходи, отримані з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Слід також враховувати, що конструкція абзацу першого частини першої статті 1214 ЦК України передбачає встановлення часу (строку) неправомірного використання майна, адже встановлює правило, що повертаються доходи, отримані з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Отже, за загальним правилом умовою виникнення додаткового кондиційного обов`язку з повернення доходів від безпідставно набутого майна є лише недобросовісна поведінка набувача, адже за період, коли останній був упевнений у підставності свого збагачення і не повинен був знати про протилежне, відшкодування кондикційних доходів цією нормою не передбачається.

Судом достеменно встановлена обставина реєстрації Мельничук Надією Михайлівною 29.01.2021 права власності на спірне майно на підставі ухвал суду від 07.08.2019, винесених у справі №520/16134/19, якими було затверджено мирові угоди, припинено право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спірне майно, із визнанням такого права за Мельничук Н.М. , та які в подальшому були скасовані Постановами Одеського апеляційного суду від 26.04.2022.

Поряд з цим 03.07.2019 Верховним Судом винесено постанову у справі №495/9109/17, учасником якої, а саме відповідачем, була Мельничук Надія Михайлівна , якою залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким витребувано у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь власника майна - МКП "Мрія-2" магазину змішаної торгівлі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, обставина приєднання Мельничук Н.М. до апеляційної скарги ОСОБА_3 , про що зазначено у постанові апеляційного суду у справі №495/9109/17, свідчить про обізнаність Мельничук Н.М. щодо наявності судового провадження, предметом розгляду якого було вибуття спірного майна з власності МКП "Мрія-2".

Отже станом на момент набуття Мельничук Н.М. на підставі ухвал суду у справі №520/16134/19 права власності на спірне майно та в подальшому в момент реєстрації набутого права, остання з високим ступенем вірогідності була обізнана (повинна була /могла бути обізнана) з обставиною володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спірним майном без достатньої правової підстави та, відповідно, про відсутність законних підстав для набуття нею права власності на магазин.

Суд також враховує ту обставину, що на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спірне майно було відчужено саме Мельничук Н.М. на підставі договорів купівлі-продажу, правомірність яких також була предметом розгляду справи №495/9109/17.

З огляду на конструкцію ст.1214 ЦК України, а також на висновки суду щодо обізнаності Мельничук Н.М. з обставиною володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спірним майном без достатньої правової підстави та відповідно про відсутність законних підстав для набуття нею права власності на магазин, доводи відповідача стосовно того, що Мельничук Н.М. дізналась про володіння спірним майном без достатньої правової підстави за наслідком скасування ухвал Київського районного суду м.Одеси від 07.08.2019, судом до уваги не приймаються.

Визначаючи строк володіння Мельничук Н.М. спірним майном без достатньої правової підстави, суд зауважує, що таким є період з 29.01.2021 (дата державної реєстрації права власності) по 16.01.2023 (дата державної реєстрація припинення права власності Мельничук Н.М. ).

Такі висновки суду щодо кінцевої дати володіння спірним майном ґрунтуються також на відсутності в матеріалах справи доказів, що підтверджують вчинення відповідачем дій, направлених на скасування запису про право власності Мельничук Н.М. після ухвалення Одеським апеляційним судом 26.04.2022 постанови у справі 520/16134/19.

Не приймаються судом до уваги також доводи відповідача щодо відсутності державної реєстрації права власності позивача на спірне майно у період, за який заявлені вимоги про стягнення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (провадження №12-234гс18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справ №916/675/15.

Отже, при дослідженні судом обставин існування в особи права власності на нерухомість необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Як вже було зазначено судом, обставина належності спірного майна позивачу була встановлена судами першої та касаційної інстанції у межах розгляду цивільної справи №495/9109/17 та в подальшому також підтверджена у постановах Одеського апеляційного суду у справі №520/16134/19, якими скасовано ухвали про затвердження мирових угод.

Суд також враховує наявність у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про прийняття 12.08.2010 рішення про державну реєстрацію права власності МКП "Мрія-2" на спірне майно, підставою виникнення якого вказано свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 10.08.2010.

При цьому суд зауважує про відсутність в матеріалах справи доказів визнання недійсним свідоцтва про право власності МКП "Мрія-2" на спірне нерухоме майно. Доводи відповідача стосовно того, що відповідне свідоцтво визнано недійсним та скасовано на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2020 у справі №495/7605/19 до уваги не приймаються, оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 31.05.2024, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2020 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Натомість справа №495/12994/23, на яку посилається відповідач, та предметом розгляду якої є визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, станом на момент прийняття рішення у даній справі не розглянута.

З урахуванням встановлених судом обставин, правомірним є висновок щодо наявності у позивача права на відшкодування всіх доходів, які одержала або могла одержати ФОП Мельничук Н.М. від спірного майна за період з 29.01.2021 по 16.01.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту реєстрації права власності на спірне майно Мельничук Н.М. використовувала останнє у своїй господарській діяльності, діючи як суб`єкт підприємницької діяльності, про що свідчать наявні в матеріалах справи договори оренди нежитлового приміщення.

Оцінюючи надані позивачем на підтвердження обставини отримання відповідачем плати від здавання спірного майна в оренду договори на предмет їх належності суд зазначає про неможливість врахування наступних договорів: №2 від 04.06.2021, №9 від 01.02.2021, №4 від 01.02.2021, №7 від 01.02.2021, №8 від 01.02.2021, №18 від 01.02.2021, №17 від 01.02.2021, як таких, що не містять підпису або орендаря, або орендодавця, що свідчить про не укладення таких договорів та відсутність жодних правових наслідків для сторін.

Надані позивачем листи за підписом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за відсутності доказів реального укладання договорів, погодження сторонами його істотних умов, також не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів.

В той же час суд зауважує про доведення позивачем обставини можливості отримання відповідачем доходу від передачі безпідставно набутого майна в оренду за наслідком укладання типових договорів оренди нежитлового приміщення №23 від 01.07.2021, №13 від 01.02.2021, №25 від 11.10.2022, №3 від 01.02.2021, №10 від 01.02.2021, №12 від 01.02.2021, №б/н від 01.02.2021, №5 від 01.02.2021.

Визначаючи розмір доходу, який міг бути отриманий відповідачем, суд враховує погоджений сторонами у п.3.1. договорів строк оренди - 12 місяців, а також те, що умовами п. 12.3. договору сторони погодили, що будь-які зміни та доповнення до договору дійсні тільки за умов, що вони зроблені в письмовій формі шляхом підписання додаткової угоди, докази підписання яких та відповідно продовження договорів на новий строк в матеріалах справи відсутні.

При цьому, за думкою суду, зазначення у договорі при визначенні дат початку та закінчення строку дії останнього, періоду, що перевищує дванадцять місяців, не змінює обставину погодження саме дванадцятимісячного строку дії договору.

З урахуванням означеного, за підрахунком суду, загальний розмір орендної плати, який міг бути отриманий відповідачем за наявними в матеріалах справи договорами, становить 117 435,46 грн та розрахований наступним чином:

- договір №23 від 01.07.2021 - 500 грн *12 міс. = 6 000 грн;

- договір №13 від 01.02.2021 - 1500 грн * 12 міс. = 18 000 грн;

- договір №25 від 11.10.2022 - сума орендної плати за таким договором судом розрахована за період з 11.10.2022 по 16.01.2023 та становить 474,18 грн (21 день жовтня) + 1400 (листопад та грудень) + 361,28 грн (16 днів січня - до моменту внесення запису про припинення права власності на спірне майно за Мельничук Н.М. ) = 2235,46 грн;

- договір №3 від 01.02.2021 - 600 грн * 12 міс. = 7 200 грн;

- договір №10 від 01.02.2021 - 3000 грн *12 міс. = 36 000 грн;

- договір №12 від 01.02.2021 - 2 000 грн * 12 міс. = 24 000 грн;

- договір №б/н від 01.02.2021 - 1000 грн * 12 міс. = 12 000 грн;

- договір №5 від 01.02.2021 - 1000 грн * 12 міс. = 12 000 грн.

Окремо суд звертає увагу на надану позивачем копію договору №25 від 11.10.2022, який фактично укладено відповідачем вже після скасування судом апеляційної інстанції ухвал суду про затвердження мирових угод (дана обставина відповідачем не спростована), що в повній мірі підтверджує обставину володіння відповідачем спірним майном після квітня 2022 року.

Враховуючи доведення наявними в матеріалах справи доказами обставини безпідставного користування відповідачем у період з 29.01.2021 по 16.01.2023 належним на праві власності МКП "Мрія-2" майном, з огляду на висновки суду щодо наявності підстав вважати обізнаною ФОП Мельничук Н.М. про володіння таким майном без достатньої правової підстави, суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача суми доходу, який ФОП Мельничук Н.М. могла отримати від здавання майна в оренду, у розмірі 117 435,46 грн.

5.2. Щодо вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат.

Як встановлено судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтуються на положеннях ст. 1214, 536 та 625 ЦК України.

Надаючи оцінку таким вимогам, суд зазначає про хибне тлумачення позивачем норм ст. 1214, 536 та 625 ЦК України у їх взаємозв`язку, з урахуванням наступного.

Так конструкція ст.1214 ЦК України у системному тлумаченні з нормами ст.1212 ЦК України дає підстави дійти висновку про можливість застосування частини 1 або ч.2 ст. 1214 у разі встановлення обставини набуття або збереження особою майна без достатньої правової підстави, тобто положення ст. 1214 визначають окремі незалежні один від одного наслідки збереження майна без достатньої правової підстави.

Застосовуючи буквальне тлумачення норм ст.1214 ЦК України, суд відзначає, що ч.2 названої статті передбачає нарахування процентів за користування саме грошима, які безпідставно одержані чи збережені. Натомість конструкція ч.1 ст.1214 ЦК України передбачає повернення доходів від володіння майном, поняття яких є значно ширшим ніж грошові кошти, та включає в себе також плоди та інше.

Більш того конструкція ст.536 ЦК України передбачає обов`язок сплати процентів саме за користування чужими грошовими коштами, натомість в даному випадку судом встановлена лише можливість отримання відповідачем доходу від здавання майна в оренду у вигляді грошових коштів.

Отже в даному випадку суд зазначає про неможливість застосування до даних правовідносин положень ст. 536 ЦК України.

Щодо застосування положень ст.625 ЦК України до даних правовідносин, суд перш за все зауважує, що виплати, передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України, не є відсотками за користування чужими грошима в розумінні статті 536 цього Кодексу, а є гарантією належного виконання грошового зобов`язання, тобто мають самостійну правову природу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Можливість нарахування 3% річних та інфляційних втрат у разі порушення грошового зобов`язання, пов`язана з пропуском строку виконання такого грошового зобов`язання боржником.

Дійсно норма статті 1214 ЦК України передбачає встановлення часу (строку) неправомірного використання майна, за який повинні бути відшкодовані одержані доходи. Водночас, вона не регулює строк, в який ці доходи мають бути сплачені зобов`язаною особою на користь власника майна.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Натомість матеріали справи не містять доказів фактичного отримання відповідачем орендної плати, оскільки підтверджена лише можливість отримання відповідних грошових коштів, як і не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою відшкодування відповідних доходів.

Водночас фактично загальна сума доходів, яка могла бути отримана відповідачем, встановлена судом в рамках даної справи,

За цих обставин суд зазначає про недоведення позивачем правомірності нарахування 3% річних та інфляційних втрат у спірних відносинах, що має наслідком відмову у задоволенні таких вимог.

Не приймаються судом до уваги також посилання відповідача на постанову ВП ВС від 10.04.2018 у с праві №910/10156/17, оскільки висновок у даній справі стосується виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі ст. 1212 ЦК України, натомість в даному випадку спірні правовідносини регулюються положеннями ст. 1214 ЦК України.

5.3. Щодо вимог про стягнення суми податкового боргу.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальне правило статті 1166 ЦК України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми. В іншому випадку відшкодування шкоди відбуватиметься за правилами вищезазначеної статті.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Правові висновки щодо елементів складу цивільного правопорушення; їх визначення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника; а також підстав та умов цивільної відповідальності містяться у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).

Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

У відповідності до положень статті 74 ГПК України саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Обґрунтовуючи вимоги в цій частині, позивач вказує перш за все на несплачену ФОП Мельничук Н.М. добровільно суму земельного податку у розмірі 88 020,86 грн за час користування нею спірним майном, яке належить позивачу на праві приватної власності та розташоване на належній позивачу на праві постійного користування земельній ділянці.

При цьому позивач посилається на положення ст.377 ЦК України та зазначає, що користувачем земельної ділянки у спірний період була саме Мельничук Н.М. з огляду на набуття нею права власності на спірне майно.

Натомість посилання позивача на неправомірну поведінку відповідача у вигляді несплати земельного податку не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки за змістом ст.22 та ст. 1166 ЦК України неправомірна поведінка має стосуватися саме особи, яка звертається з відповідними вимогами, тобто в даному випадку, МКП "Мрія-2".

В той же час несплата земельного податку за наявності обов`язку такої сплати, про що наголошує позивач, лежить в площині відносин користувача земельної ділянки та органу, який є отримувачем земельного податку.

При цьому суд також зазначає про суперечливість позиції позивача, яка з одного боку зводиться до безпідставності набуття відповідачем права власності на спірне майно, та відповідно наявності підстав для стягнення доходів отриманих в результаті користування майном, а з іншого ґрунтується на необхідність реалізації обов`язку, який виникає внаслідок правомірного набуття права власності.

Доводи позивача про відсутність у МКП "Мрія-2" можливості оплати податку внаслідок неотримання доходу з огляду на безпідставне утримання відповідачем майна також не можуть слугувати підставою для висновку щодо наявності неправомірної поведінки та причино-наслідкового зв`язку.

Не доведено позивачем також обставини понесення витрат у вигляді сплати земельного податку, а також розміру податку.

Так у своєму листі Головне управління ДПС в Одеській області вказує на наявність у позивача податкового боргу по земельному податку у сумі 88 020,86 грн без вказання земельних ділянок та їх розміру.

Поряд з цим наданий позивачем акт на право постійного користування землею містить інформацію щодо наявності у позивача у користуванні фактично чотирьох земельних ділянок, площами 0,0108 га, 0,1518 га, 0,0238 га, 0,0175 га, з яких позивачем і було самостійно визначено у податкових деклараціях суму зобов`язання зі сплати податку на землю.

У наданому суду розрахунку суми боргу у розмірі 88 020,86 грн позивачем вказано земельні ділянки площею: 518 кв.м., 450 кв.м., 175 кв.м.

Поряд з цим матеріали справи не містять технічної документації щодо встановлення меж таких земельних ділянок, а також відомостей щодо розташування спірного нерухомого майна в межах земельних ділянок площею саме 518 кв.м., 450 кв.м., 175 кв.м.

Також є незрозумілим визначений позивачем період заборгованості, а саме: з 02.03.221 по 02.03.2023, тоді як порушене право позивача було відновлено 17.01.2023. шляхом внесення запису про право власності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивачем не доведено належними доказами як протиправної поведінки відповідача та наявності збитків у розмірі 88 020,86 грн, так і причинно-наслідкового зв`язку, а отже підстави для задоволення вимог в цій частині відсутні.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельничук Надії Михайлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Малого колективного підприємства "Мрія-2" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, буд. 39-Б, код ЄДРПОУ 19052330) безпідставно набуте майно - грошові кошти від здавання в оренду майна у сумі 117 435 /сто сімнадцять тисяч чотириста тридцять п`ять/ грн 46 коп., судовий збір у сумі 1 761 /одна тисяча сімсот шістдесят одна/ грн 53 коп.

3. В задоволенні решту позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 серпня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська