Рішення

від 14.05.2024 по справі 910/3/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 Справа № 910/3/24

Суддя Мацко О.С. , розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас Полтава», 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 80, кв. 117, код ЄДРПОУ 43797263,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкень Енергетика Україна», 02121, м. Київ, вул. Братства Тарасівців, 3, оф. 402, код ЄДРПОУ 41602068,

про стягнення 485 832,59 грн.

Без виклику представників

ВСТАНОВИВ:

01.01.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Верітас Полтава» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкень Енергетика Україна» 485 832,59 грн., з яких 270 000,00 грн. заборгованість за контрактом на спеціалізовану постову охорону об`єкта № 1 від 01.02.2021 р., 82 142,81 грн. пеня, 110 882,88 грн. інфляційні втрати, 22 806,90 грн. 3 % річних. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.01.2024 р. вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду Полтавської області. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.02.2024 р. залишено вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас Полтава» без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви (протягом трьох днів з дня вручення ухвали суду) шляхом надання суду належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Аль-Атті Ірини Василівни на здійснення представництва позивача у даній справі.

22.02.2024 р. від позивача до суду надійшла заява з доказами усунення зазначених недоліків позовної заяви; 28.02.2024р. відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору. Ухвала направлена сторонам, в т.ч. відповідачу - поштою, у зв"язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого кабінету у системі Електронний суд; ухвала отримана відповідачем 12.03.2024р. (докази отримання арк..справи 101).

05.04.2024р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення, що за суттю є заявою про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн. Ухвалою від 09.04.2024р. суд прийняв дану заяву до розгляду, роз"яснив відповідачу про його обов"язок зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлюватися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Ухвала направлена сторнам, в т.ч. відповідачу поштою.

Станом на час прийняття даного рішення відповідач відзив на позов, будь-яких заяв чи клопотань не надав. Відтак, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору 1 на спеціалізовану постову охорону об"єкта від 01.02.2021р.

Так, позивач зазначає, що на виконання умов даного договору ним надано послуг відповідачу на загальну суму 270 000,00 грн. Вказане підтверджується, серед іншого, Актами наданих послуг, копії яких додані до позовної заяви. Згідно умов Контракту на спеціалізовану поставу охорону об`єкта №1 від 01.02.2021р. (копія арк..справи 48-52) виконавець (позивач) здійснює спеціалізовану постову оорону об`єкта замовника (відповідача) шляхом виставлення 8 цілодобових постів охорони, розташованих на території Полтавської і Харіквської областей; вартість послуг 28 000,00 грн. без ПДВ в місяць за одни цілодобовий пост охорони згідно виписаних рахунків-фактур та актів виконаних робіт за місяць. Оплата здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця коштів на протязі 5 робочих днів наступного місяця за попередній місяць, на підставі виставлених виконавцем актів виконаних робіт та рахунків-фактур (п.2.2 догвоору).

Послуги вважаються виконаними і прийнятими, якщо до 10 числа наступного місяця за місяцем надання послуг замовник не пред`явив мотивовану письмову претензію виконавцю по якості наданих послуг . До завершення поточного місяця виконавець надає замовнику 2 примірники Акту приймання послуг, який останній зобов`язаний протягом 3 робочих днів підписати і 1 примірник повернути виконавцю, або у випадку наявності заперечень щодо обсягу послуг в той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані зауваження.

За умови неповернення підписаного акту чи ненадання обґрунтованих зауважень щодо обсягу послуг, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень (п.2.4, 2.5 договору).

Договрі набирає чинності з 01 лютого 2021р. і діє до 31.12.2021р. з можливістю пролонгації (п.4.1). Дата взяття об`єкта під охорону з 01.02.2021р. (п.4.2).

При цьому, позивач у позові вказує, що з 01.02.2021р.по 23.02.2021р. позивач здійснював спеціалізовану постову охорону 8 цілодобових постів охорони, з 24.02.2021р. по 11.08.2021р. 9 постів охорони, з 12.08.2021р. по 31.12.2021р. 10 постів охорони, вартість послуг в період до 30.09.21р. становила 28 000,00 грн в міс., а з 01.10.2021р. до кінця року 27 000,00 грн. без ПДВ за один цілодобовий пост охорони. При цьому, така зміна обсягів надання послуг та їх вартості здійснювалася за усною домовленістю між сторнами, додаткові угоди до контракту не укладалися, проте все це відображено у підписаних обома сторонами Актах надання послуг протягом дії договору:

-Акт №1 від 28.02.2021р. на суму 229 000,00 грн., №2 від 31.03.2021р. на суму 252 000,00 грн., №1 від 30.04.2021р. на суму 252 000,00 грн., Акт №4 від 31.05.2021р. на суму 252 000,00 грн., Акт №6 від 30.06.2021р. на суму 252 000,00 грн., №8 від 31.07.2021р. на суму 252 000,00 грн., №12 від 31.05.2021р. на суму 270 064,51 грн., №13 від 30.09.2021р. на суму 273 466,67 грн., №15 від 31.10.2021р. на суму 260 419,36 грн., №16 від 30.11.2021р. на суму 270 000,00 грн., №17 на суму 270 000,00 грн. від 31.12.2021р.

Загальна вартість наданих послуг згідно даних Актів, які підписані сторонами, скріплені печатками (крім Акту №17 за грудень 2021р., про що йтиметься далі), містять всі необхідні реквізити та приймаються судом у якості належних і допустимих доказів 2 832 950,54 грн.. з яких оплачено відповідачем було 2 562 950.54 грн. Відтак, несплаченою залишається сума основного боргу за контрактом 270 000,00 грн.

Відповідач заперечень проти позову, як зазначалося вище, не надав. Як вбачається з самого позову та пояснень, наданих у ньому позивачем, несплаченими залишаються послуги за грудень 2021р. Відповідач пояснив це позивачу тим, що 04.09.2021р. на території бурового майданчика ВК-21 свердловини №100 Сарської ділянки Харкіського ГКР було викрадено силові кабелі верхнього приводу. Однак, як зазначає позивач, в порушення умов укладеного контракту (а саме: п.3.4.11,. яким передбачено обов"язок замовника письмово повідомляти про дату та час встановлення факту та розмірів завданих збитків і зняття залишків товарно-матеріальлних цінностей, грошових коштів замовника, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку в день події на об`єкті замовника), виконавець був повідомлений про вказаний факт лише 09.12.2021р., підтверджуючих документів щодо факту зазнання збитків внаслідок крадіжки, надано не було; акт надання послуг за вересень №13 було підписано і скріплено печаткою з боку замовника без жодних зауважень. Акт надання послуг за грудень 2021р. (а.с.47) було надано у встановлені строки, однак відповідачем не підписано. Відповідно до п.2.5 контракту, за умови неповернення підписаного акту чи ненадання обґрунтованих зауважень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк,в изначений п.2.4 контракту, важається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

Відтак, суд погоджується з тим, що у даному випадку наявні підстави вважати послуги наданими належним чином.

При прийнятті рішення суд керувався наступним:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Судом встановлено, що п.3.1.3 контракту сторони погодили наступне: «У разі затримки оплати наданих послуг замовником виконавець має право направити на адресу замовника претензію із нарахованою пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості за надані послуги, а замовник зобов`язаний хх розглянути, про що письмово повідомити виконавця, та перерахувати суму виниклої заборгованості і нарахованої пені». Тобто, фактично сторонами погоджено відповідальність замовника у вигляді пені та встановлено її розмір - подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Відповідну претензію відповідач залишив без задоволення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд перевірив здійснений позивачем розрахунок пені, що міститься в позовній заяві, та дійшов до висновку про його правомірність, обгрунтованість та арифметичну правильність. Жодних заперечень проти позову в цій частині чи обґрунтованого контр розрахунку відповідач не надав.

Крім того, на підставі ч.2 ст.625 ЦК країни, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач нарахував та заявив до стягнення 110 882, 88 грн інфляційних та 22 806, 90 грн річних. За результатами розрахунків суду, дані суми також є обґрунтованими і підлягають стягненню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 5 829.99 грн. (1.5 відсотка ціни позову, яка складає 485 832.59 грн., з застосуванням коефіцієнту 0.8 у зв"язку з поданням позову через систему Електронний суд).

Стосовно витрат на правову допомогу:

У позовній заяві позивачем вказано орієнтовний розмір витрат на професійну правову допомогу 20 000,00 грн. та зазначено, що детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги будуть надані суду у строки, визначені ч.8 ст.129 ГПК України. Разом з позовом було надано Договір №31/05 про надання правової допомоги від 31.05.2023р., укладений між адвокатським об`єднанням «Мірлєкс» та позивачем (а.с.53-55).

05.04.2024р. до суду надійшли додаткові пояснення у справі заява про розподіл судових витрат з доказами понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу, яка прийнята до розгляду ухвалою від 09.04.24р. При цьому представником позивача адвокатом Аль-Атті Іриною Василівною подано до суду ордер на надання правничої (правової) допомоги від 31.05.2023р., Акти надання послуг №28 від 29.03.2024р., прибутковий касовий ордер №17 від 29.03.2024р., додатково з клопотанням Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №31/05 від 31.05.2023р. Згідно Додатку, вартість послуг правової допомоги щодо надання юридичного супроводження його господарської діяльності з ТОВ «Бейкень Енергетика Україна», а саме: консультаційних послуг, аналізу первинних документів Клієнта, збору документів, які стали підставою для формування позовних вимог, складання претензій, аналізу договірних документів між сторонами для стягнення заборгованості у досудовому та/або судовому порядку, аналізу матеріалів справи для подачі позову до суду, в т.ч і документів, поданих клієнтом та надання консультацій з даного предмету, підготовки позовної заяви, аналізу господарсько-фінансової звітності клієнта для обрахування обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, складає 20 000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. є такими, що пов`язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК, а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Клопотання про зменшення розміру вказаних витрат від відповідача до суду не надходило, хоча відповідач був повідомлений судом належним чином про подання позивачем заяви про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у вказаному розмірі та її прийняття до розгляду судом.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, а витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені у розмірі 20 000 грн, вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.126, 129, 233-234, 238-240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкень Енергетика Україна» ( 02121, м. Київ, вул. Братства Тарасівців, 3, оф. 402, код ЄДРПОУ 41602068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас Полтава» (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 80, кв. 117, код ЄДРПОУ 43797263) 270 000,00 грн основного боргу, 110 882.88 грн інфляційних, 82 142.81 грн пені, 22 806.90 грн річних, 5 829.99 грн судового збору, 20 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу адвоката.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 14.05.2024р.

Суддя О.С.Мацко