РІШЕННЯ
Іменем України
02 травня 2024 року м. Чернігів справа № 927/1595/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Приватного акціонерного товариства «ГАЗТЕК» (код 31815603) 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11 (office@gaztek.com.ua) (ІНФОРМАЦІЯ_1)До Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (код 03358104) 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 (office@cn.naftogaz.com) (ІНФОРМАЦІЯ_2) Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» (код 00153117) 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 26, офіс 505 (chornomornaftogas@ukr.net)2. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код 41037901) 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1 (info@arma.gov.ua)про визнання недійсними рішень загальних зборів
за участі представників:
від позивача: Беркута Н.М. - адвокат (ордер серії АХ № 1158920 від 21.11.2023, в судових засіданнях 13.03.2024, 04.04.2024, 29.04.2024), Юркова Т.С. - адвокат, дов. від 29.12.2023 № 29/12-07 (в судовому засіданні 02.05.2024)
від відповідача: Чернінська Л.М. - адвокат, дов. від 01.01.2024 № 01Др-15-0124
від третіх осіб: Краснов І.В. - предст. АТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (адвокат, ордер серії АІ № 1441645 від 01.03.2024, в судових засіданнях 13.03.2024, 04.04.2024, 02.05.2024); Онищенко Т.О. - предст. АТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (адвокат, ордер серії АІ № 1587208 від 22.04.2024, в судовому засіданні 29.04.2024); Корнієнко К.С. - предст. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (в порядку самопредставництва)
В судовому засіданні 02.05.2024р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2023 відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ГАЗТЕК» (надалі - ПрАТ «ГАЗТЕК», позивач) до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (надалі - АТ «Чернігівгаз», відповідач) про визнання недійсними рішень загальних зборів.
Дана позовна заява надійшла до суду 24.11.2023, однак ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2023 була залишена без руху.
Після усунення виявлених судом недоліків ПрАТ «ГАЗТЕК» було подано уточнену позовну заяву якою позивач просить:
1) визнати недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» від 08.06.2023, стосовно:
- припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;
- обрання членів Наглядової ради Товариства;
- затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства;
2) визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» від 08.06.2023, щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;
3) визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» від 08.06.2023, щодо обрання членів Наглядової ради Товариства;
4) визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
Процесуальні дії у даній справі:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2023 про відкриття провадження у справі постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження; залучено Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (надалі - АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз»); призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 10.01.2024; встановлено процесуальні строки: для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; для подання третьою особою письмових пояснень щодо позову - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала суду від 12.12.2023 була направлена АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 12.12.2023 15:49.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 12.12.2023 є такою, що отримана третьою особою 12.12.2023.
Третя особа процесуальним правом на участь в призначеному на 10.01.2024 підготовчому засіданні не скористалась (як і процесуальним правом на подання письмових пояснень щодо позову).
14 грудня 2023 року надійшло клопотання ПрАТ «ГАЗТЕК» про звернення Господарського суду Чернігівської області до Суду ЄС про винесення попереднього рішення яким позивач просив звернутися до Суду Європейського Союзу (European Court of Justice (ECJ)) із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення з певних питань та зупинити розгляд справи № 927/1595/23 до отримання відповідей від Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини.
28 грудня 2023 року, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 27.12.2023 на позовну заяву.
В підготовчому засіданні 10.01.2024 суд встановив процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - до 18.01.2024 включно; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; для подання третьою особою письмових пояснень щодо відзиву - до 18.01.2024 включно. Також, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2024.
12 січня 2024 року від відповідача надійшли заперечення проти клопотання ПрАТ «ГАЗТЕК» про звернення Господарського суду Чернігівської області до Суду ЄС про винесення попереднього рішення.
17 січня 2024 року, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву.
22 січня 2024 року, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення АТ «Чернігівгаз».
02 лютого 2024 року, з пропуском встановленого судом процесуального строку, до Господарського суду Чернігівської області надійшли письмові пояснення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» щодо позову.
В підготовчому засіданні 07.02.2024 повноважним представником АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» заявлено усне клопотання про поновлення процесуального строку на подання третьою особою письмових пояснень щодо позову, яке він обґрунтовував несвоєчасною передачею йому матеріалів позовної заяви, що унеможливило подати заяву по суті справи у встановлений судом процесуальний строк.
Оскільки третьої особою не було подано належних доказів на підтвердження вказаної вище обставини, суд вважав за необхідне, в силу приписів ч. 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, вимагати від товариства подати письмову заяву про поновлення процесуального строку на подання письмових пояснень щодо позову з наданням підтверджуючих доказів неможливості їх своєчасного подання до суду.
Процесуальним правом на подання письмових пояснень щодо відзиву третя особа не скористалась.
В підготовчому засіданні 07.02.2024 повноважним представником АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Дане клопотання обумовлено тим, що в позовній заяві позивач зазначає, що 05.07.2022 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» укладено Договір № 11/2022 управління активами (майном), за умовами якого останньому передано корпоративні права, що на праві власності належать ПрАТ «ГАЗТЕК». При цьому, позивач вважає вказаний договір таким, що укладений в порушення законодавчо встановлених норм, оскільки вчинений без участі (посередництва) інвестиційної фірми, а тому є нікчемним та не потребує визнання його недійсним у судовому порядку (ст. 7, 36 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»); як наслідок - Договір не створює юридичних наслідків (ст. 215, 216 Цивільного кодексу України).
На думку АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», прийняте за результатами вирішення даного спору судове рішення може вплинути на права та обов`язки Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як сторони Договору щодо правових наслідків недійсності нікчемного правочину, якщо суд дійде висновку, що вищевказаний договір дійсно нікчемний.
В підготовчому засіданні 07.02.2024 суд задовольнив усне клопотання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та залучив Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у зв`язку з чим постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.03.2024 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Крім того, суд зобов`язав сторін не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали від 07.02.2024 направити третій особі (АРМА) копії позовної заяви з додатками, копії відзиву на позов з додатками, а докази такого направлення надати суду, а також встановив процесуальний строк для подання третьою особою (АРМА) письмових пояснень щодо позову та відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії позовної заяви та відзиву на позовну заяву з додатками.
Ухвала суду від 07.02.2024 була направлена третій особі - АРМА до її електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 08.02.2024 13:24.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 07.02.2024 є такою, що отримана АРМА 08.02.2024.
14 лютого 2024 року ПрАТ «ГАЗТЕК» подані до суду пояснення в яких позивач посилається на зміст судових рішень, доданих ним до цих пояснень, просить врахувати їх під час прийняття рішення по суті спору, а також поновити строк для подання доказів (копій судових рішень).
22 лютого 2024 року, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшли письмові пояснення АРМА щодо позову та відзиву.
05 березня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про поновлення процесуального строку на подання третьою особою письмових пояснень щодо позову, яка мотивована тим, що з огляду на воєнний стан та періодичні обстріли у третьої особи наявна затримка з отриманням та обробкою кореспонденції. Текст ухвали направлявся лише через електронний кабінет суду в роботі якого й досі виникають помилки щодо відображення процесуальних документів. У зв`язку з цим представник третьої особи ознайомився з матеріалами позовної заяви лише 22.01.2024, після чого адвокату знадобився триваліший час для узгодження правової позиції з клієнтом, зважаючи на вищезазначені причини.
Також, 05.03.2024 ПрАТ «ГАЗТЕК» подані до суду додаткові пояснення, які за своїм змістом фактично являються відповіддю на пояснення третіх осіб. В цій заяві по суті справи позивач просить поновити строк на їх подання.
Процесуальним правом на участь в призначеному на 05.03.2024 підготовчому засіданні третя особа - АРМА не скористалась.
В підготовчому засіданні 05.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про поновлення процесуального строку на подання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» письмових пояснень щодо позову.
За змістом ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Задовольняючи відповідну заяву цієї третьої особи, суд виходив з того, що ухвала суду від 12.12.2023, якою був встановлений процесуальний строк для подання третьою особою письмових пояснень щодо позову, була отримана АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» 12.12.2023 через електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Відповідно процесуальний строк на подання такої заяви по суті справи сплив 27.12.2023. Втім, відносини представництва з адвокатом Варданяном А.А. (особою, яка підписала письмові пояснення) були оформлені лише 25.12.2023, тобто наприкінці процесуального строку встановленого судом.
Суд зазначає, що в умовах воєнного стану при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.
Також суд врахував, що на момент розгляду заяви АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про поновлення процесуального строку, позивач вже подав відповідь на пояснення третьої особи щодо позову. Тому поновлення пропущеного АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» процесуального строку не порушить принципи змагальності учасників справи.
Щодо поданих позивачем 14.02.2024 пояснень суд зазначає, що судові рішення не являються доказами в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, незалежно від залучення копій таких рішень до справи. В такому ж порядку, суд повинен враховувати зміст судових рішень, пов`язаних з предметом спору, з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача про поновлення процесуального строку на подання копій судових рішень.
Щодо поданих позивачем 05.03.2024 додаткових пояснень суд зазначає, що за своїм змістом фактично вони являються відповіддю на пояснення третіх осіб. Оскільки судом не встановлювався процесуальний строк на подання позивачем відповіді на пояснення третіх осіб, цей строк не міг бути пропущений позивачем, тому суд в підготовчому засіданні 05.03.2024 постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача про поновлення процесуального строку. Зважаючи на подання такої відповіді під час підготовчого провадження, така заява по суті справи буде врахована судом під час вирішення спору по суті.
В підготовчому засіданні 05.03.2024 повноважним представником АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» заявлено усне клопотання про надання можливості подання заперечення на відповідь позивача на пояснення, що надійшли до суду 05.03.2024 через систему «Електронний суд» (додаткові пояснення у справі від 04.03.2024).
Суд задовольнив дане клопотання третьої особи та встановив процесуальний строк для подання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» заперечення на відповідь позивача на пояснення, що надійшла до Господарського суду Чернігівської області 05.03.2024 через систему «Електронний суд» (додаткові пояснення у справі від 04.03.2024) - до 11.03.2024 включно.
Крім того, в підготовчому засіданні 05.03.2024 повноважним представником АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справ № 320/14073/23 та № 927/925/23. Також, представник третьої особи просив надати час на підготовку такого клопотання в письмовій формі.
В підготовчому засіданні 05.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.03.2024.
07 березня 2024 року через систему «Електронний суд» АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» подано клопотання про зупинення провадження у справі в якому третя особа просить зупинити провадження по справі № 927/1595/23 до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 320/17043/23 та у справі № 927/925/23.
08 березня 2024 року, у встановлений судом процесуальний строк, через систему «Електронний суд» АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» подано заперечення на відповідь позивача на пояснення третіх осіб.
12 березня 2024 року ПрАТ «ГАЗТЕК» подано заперечення на клопотання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 320/17043/23 та у справі № 927/925/23.
В підготовчому засіданні 13.03.2024 суд постановив протокольні ухвали про відмову у задоволенні клопотання ПрАТ «ГАЗТЕК» про звернення Господарського суду Чернігівської області до Суду ЄС про винесення попереднього рішення та про відмову у задоволенні клопотання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 320/17043/23 та у справі № 927/925/23 (обґрунтування підстав відхилення цих клопотань буде наведено нижче).
У зв`язку з закінченням строку на проведення підготовчого провадження, в підготовчому засіданні 13.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Після початку розгляду справи по суті позивачем було заявлено усне клопотання про оголошення перерви з метою надання можливості для підготовки до цієї стадії судового процесу.
Оскільки інші учасники розгляду справи не заперечили проти даного клопотання позивача, суд його задовольнив та оголосив перерву до 04.04.2024.
В судовому засіданні 04.04.2024 після заслуховування вступних слів учасників справи суд оголосив перерву до 17.04.2024.
09 квітня 2024 року ПрАТ «ГАЗТЕК» подано клопотання яким позивач просить долучити до матеріалів справи науковий висновок від 30.03.2024, підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем і врахувати його як письмові пояснення сторони.
15 квітня 2024 року АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» подані заперечення якими третя особа просить не приймати до розгляду та не враховувати при прийнятті рішення по справі поданий позивачем науковий висновок.
До початку судового засідання 17.04.2024 о 08:49 надійшло повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області.
Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов`язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.
Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 17.04.2024 на 09:00 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 17.04.2024 № 45-24 щодо оголошення повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2024 було призначено судове засідання на 29.04.2024 про що повідомлено учасників справи шляхом направлення ухвали до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
18 квітня 2024 року АРМА подані заперечення якими третя особа просить не приєднувати до матеріалів справи поданий позивачем науковий висновок.
Згідно ст. 108, 109 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
Таким чином, позивач має право подати до суду висновок експерта у галузі права, який не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.
В той же час, суд не може врахувати цей висновок в якості письмових пояснень позивача, оскільки відповідно до ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Оскільки позивач не отримував дозвіл суду на подання додаткових пояснень, суд залишає їх без розгляду.
В судовому засіданні 29.04.2024 суд продовжив розгляд справи по суті. Однак, у зв`язку з виникненням технічних проблем у представника позивача під час участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в судовому засіданні була оголошена перерва до 02.05.2024, про що позивач був належним чином повідомлений шляхом направлення ухвали до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
В судовому засіданні 02.05.2024 суд продовжив розгляд справи по суті. У представника позивача знову виникли технічні проблеми під час участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (з представником позивача був перерваний зв`язок).
Представники інших учасників справи заперечили проти відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.
Оскільки представник позивача взяв участь в судовому засіданні 02.05.2024 в режимі відеоконференції, однак зв`язок з ним перервався, саме він несе ризик технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду.
Суд врахував, що перерва з цих же підстав вже оголошувалася в судовому засіданні 29.04.2024 і що судове засідання на цій стадії судового процесу може відбутися і без участі представника позивача, тому розгляд справи був продовжений.
В судовому засіданні 02.05.2024р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розгляд клопотання ПрАТ «ГАЗТЕК» про звернення Господарського суду Чернігівської області до Суду ЄС про винесення попереднього рішення
ПрАТ «ГАЗТЕК» звернулося з клопотанням про звернення Господарського суду Чернігівської області до Суду ЄС про винесення попереднього рішення яким позивач просив:
1. Звернутися до Суду Європейського Союзу (European Court of Justice (ECJ)) із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення з таких питань:
1.1. Чи втручання Держави Україна у мирне володіння майном, а саме, арешт акцій (корпоративних прав) АТ «Чернігівгаз» і передача їх в управління АРМА з подальшим визначенням управителем АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», є позбавленням власності (абзац перший статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини) чи контролем за використанням майна (абзац другий статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини)?
1.2. Чи Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року допускає автоматичне (без додаткового судового рішення) повне блокування (позбавлення власника усіх пов`язаних з ними прав) арештованих активів лише на підставі ухвали слідчого судді (яка за національним законодавством не оскаржується) про передачу арештованих доказів у кримінальному провадженні для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості?
1.3. Яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року встановлює різницю між заморожуванням та арештом активів (freezing and seizure orders)?
1.4. Яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року та acquis communautaire регулює проміжне використання арештованих активів (interim use of assets) урядовими установами або третьою стороною до прийняття рішення про їх остаточної конфіскації або повернення власнику?
1.5. Чи слід вважати порушенням Директиви ЄС 2014/42/EU та статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини, якщо управління арештованими активами здійснюється з порушенням стандартів ISO 5500015 (огляд предмета управління активами, стандартні терміни та визначення), ISO 5500116 (вимоги до інтегрованої ефективної системи менеджменту для управління активами) та ISO 5500217 (керівництво щодо впровадження такої системи), або інших стандартів ISO?
1.6. Чи в контексті Директиви ЄС 2014/42/EU, є тотожними поняття арешту та управління: «Підприємством» (Businesses) та «Акціями чи іншими цінними паперами» (Shares or other securities)?
2. Зупинити розгляд справи № 927/1595/23 до отримання відповідей від Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини.
Дане клопотання мотивоване тим, що ПрАТ «ГАЗТЕК» намагається захистити свої права власника акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз», посилаючись на те, що арештованим є лише право розпорядження акціями, права ж за акціями жоден судовий орган не обмежував, а передача їх в управління АРМА не запроваджує такого обмеження автоматично.
Наразі мають місце факти, які свідчать про те, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» вчинило умисні дії по користуванню акціями, зокрема було призначено нове керівництво на підприємство. В подальшому дії таких нових керівників призвели до вилучення з підприємства цілісного майнового комплексу, звільнення працівників, позбавлення підприємства права здійснювати основну господарську діяльність (розподіл природного газу) через зупинення дії ліцензії. Тобто, такі дії АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», як управителя безумовно вплинули на вартість арештованих акцій. З публічно поширеної інформації на офіційних сайтах АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», ТОВ «Газорозподільні мережі України», НАК «Нафтогаз України» зазначено, що приватне ТОВ «Газорозподільні мережі України» стало товариством, яке виконує функцію розподілу природного газу замість АТ «Чернігівгаз». За час управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», АТ «Чернігівгаз» передає основні засоби вказаному ТОВ «Газорозподільні мережі України», що стане підставою для зупинення ліцензії на право розподілу газу для АТ «Чернігівгаз». Отже, підприємство, чиї корпоративні права були арештовані, через дії призначених Державою управителів, втратили основні засоби виробництва послуг з розподілу газу (газорозподільні мережі), що призвело до зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, масового відтоку працівників та фактичної зупинки діяльності.
На думку позивача, дані обставини, свідчать про те, що має місце втручання держави у володіння майном їх власників, у зв`язку із чим суд повинен встановити чи таке втручання є позбавленням власності, чи контролем за використанням майна, а також перевірити чи фактично відбулося позбавлення власності їх власників. Дослідження даних обставин безумовно впливає на висновки суду щодо законності або протиправності такого втручання.
Відповідь на поставлене питання є принциповим для визначення законності дій представників АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» під час прийняття оскаржуваних у даній судовій справі № 927/1595/23 рішень.
Позивач вважає, що в даному випадку арешт та передача в управління акцій є позбавленням власності, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можливо вчиняти для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів, тому в цьому контексті треба встановити чи відбулося таке втручання законно із законною метою та чи дотримано принцип пропорційності.
З наведеного вище вбачається, що в даній судовій справі, яка розглядається Господарським судом Чернігівської області є важливим вирішити питання - Чи арешт і передача в управління АРМА акцій є позбавленням власності (абзац перший статті 1 Першого протоколу до Конвенції) чи контролем за використанням майна (другий абзац)?
Отже, для вирішення поставленого питання щодо законності втручання у мирне володіння відносно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у даній судовій справі № 927/1595/23 є необхідність у зверненні Господарського суду Чернігівської області до Суду Європейського Союзу - за Попереднім рішенням (Рreliminary ruling) - це рішення Європейського суду (ЄС) щодо тлумачення права Європейського Союзу, яке дається у відповідь на запит (попереднє посилання) (preliminary reference) суду або трибуналу держави-члена. Попереднє рішення є остаточним визначенням права Європейського Союзу, без можливості оскарження. Суд ЄС передає своє рішення суду, який передає рішення, який зобов`язаний виконати рішення.
Отже, посилання на попереднє рішення, передбачене статтею 19(3)(b) Договору про Європейський Союз («TEU») і статтею 267 Договору про функціонування Європейського Союзу («TFEU»), є фундаментальний механізм права ЄС. Він призначений для забезпечення однакового тлумачення та застосування законодавства ЄС у межах Європейського Союзу, пропонуючи судам і трибуналам держав-членів засіб звернення до Суду Європейського Союзу («Суд») для попереднього розгляду, вирішення питань, що стосуються тлумачення законодавства ЄС або дійсності актів, прийнятих інституціями, органами, службами чи агентствами Союзу.
При цьому, позивач вважає, що суд, країни, яка не є країною-членом ЄС може звертатися з преюдиційним клопотанням до Суду ЄС.
Відповідач та треті особи заперечили проти задоволення клопотання позивача.
Розглянувши дане клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно ст. 3, 4, 11, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, право суду України на звернення до Суду Європейського Союзу (European Court of Justice (ECJ)) із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення, а також застосування норм права Європейського Союзу під час розгляду спорів, повинно бути чітко зафіксовано або законом України, або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Втім, на даний час такі джерела права відсутні, а Україна має статус країни кандидата на вступ до Європейського Союзу. Тому суди України не є суб`єктами звернення до Суду Європейського Союзу (European Court of Justice (ECJ)).
Крім того, питання, які позивач пропонує поставити Суду Європейського Союзу для винесення попереднього рішення, фактично стосуються законності арешту акцій (корпоративних прав) АТ «Чернігівгаз» і передачі їх в управління АРМА з подальшим визначенням управителем АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз».
Втім, в межах даної справи, суд досліджує спірні правовідносини щодо наслідків передачі акцій (корпоративних прав) АТ «Чернігівгаз» в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», зокрема, дотримання вимог законодавства при скликанні, проведенні та прийнятті рішень загальними зборами АТ «Чернігівгаз».
Отже, питання, які позивач пропонує поставити Суду Європейського Союзу, не стосуються предмета спору у даній справі.
Розгляд клопотання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 320/17043/23 та у справі № 927/925/23
АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» звернулося до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що скликання та проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» (рішення яких оскаржується ПрАТ «ГАЗТЕК»), серед іншого, здійснювалось на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - НКЦПФР, Комісія) від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» та Рішення НКЦПФР від 06.03.2023 № 236.
Позивач в якості однієї з підстав позову вказує, що приймаючі такі рішення Комісія фактично підміняє норми Закону України «Про акціонерні товариства», який є спеціальним законодавчим актом, що регулює порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.
При цьому, в провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 320/17043/23 за позовом Матерон Лімітед та ПрАТ «ГАЗТЕК» до НКЦПФР (з урахуванням об`єднання позовів) про:
визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття Рішення НКЦПФР від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів»;
визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році».
Таким чином, саме в межах названої адміністративної справи буде встановлена обставина правомірності нормативно - правових актів, на підставі яких та в порядку передбаченому якими АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» і скликались загальні збори акціонерів АТ «Чернігівгаз».
На думку третьої особи - заявника, в силу приписів ст. 20 ГПК України, Господарський суд Чернігівської області позбавлений можливості досліджувати обставини законності рішень НКЦПФР, оскільки Комісія є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України, відповідно до Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, що затверджене Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011, а отже на вказані рішення поширюється юрисдикція адміністративного суду, відповідно до ст. 19 КАС України.
Крім того, в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 927/925/23 за позовом, в тому числі, ПрАТ «ГАЗТЕК» до АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (треті особи: АТ «Чернігівгаз», ПАТ «Національний депозитарій України», АРМА) про визнання незаконними дій, а саме:
- визнання неправомірними дій АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» щодо скликання та проведення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної АТ «Чернігівгаз», як управителя на підставі Договору управління активами від 05.07.2022 № 11/2022, укладеного із Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів, за яким АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» отримано корпоративні права ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Транзит - Інвест», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Ласфано Україна» для виконання заходів забезпечення у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021;
- визнання протиправними (незаконними) дій АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», які полягають у прийнятті рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз», направленні повідомлення від 27.04.2023 № 249/23 та опублікуванні повідомлення б/д про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз», згідно якого призначено дату проведення загальних зборів акціонерів на 05.06.2023 року;
- визнання недійсним рішення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», оформлене повідомленням від 27.04.2023 № 249/23, адресованого до Наглядової ради АТ «Чернігівгаз»;
- визнання недійсним рішення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», оформлене повідомленням б/д про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» на 05.06.2023 року дистанційно у порядку, передбаченому Порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 № 236.
У позовній заяві по даній справі (№ 927/1595/23, яка розглядається Господарським судом Чернігівської області) ПрАТ «ГАЗТЕК», як на підставу для скасування рішень загальних зборів посилається в тому числі на те, що у АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» відсутнє право приймати рішення про скликання та проведення позачергових зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз», а отже ставить під сумнів та зазначає про необхідність дослідження обставин не лише проведення загальних зборів але і процедури їх скликання.
Представник відповідача та АРМА підтримали заявлене АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник ПрАТ «ГАЗТЕК» заперечив проти його задоволення, вказавши, серед іншого, що обставини, які встановлюються у справах № 320/17043/23 та № 927/925/23 не мають значення для вирішення господарської справи № 927/1595/23, оскільки не впливають на оцінку доказів у даній справі та не свідчать про об`єктивну неможливість суду розглянути справу за зібраними у ній доказами.
Розглянувши дане клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт четвертий частини першої статті 229 ГПК України).
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 по справі № 910/17615/20 виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Водночас, за приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
За частиною першою статті 5 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Статтею 265 КАС України визначені наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, за частиною другою цієї статті нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано порядок втрати чинності нормативно-правового акту в разі визнання його протиправним, а саме: з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду і практика щодо застосування положень частини другої статті 265 КАС України Верховним Судом є сталою. Так, у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14".
Тобто, визнання рішення НКЦПФР нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.
АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не обґрунтувало яким чином ймовірне у майбутньому визнання нечинними адміністративним судом рішень НКЦПФР впливатиме на зміст правовідносин, що виникли та існували між учасниками справи у попередній до втрати чинності цими актами період.
Суд також приймає до уваги і зважує на те, що під час розгляду справи про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового чи індивідуального акта суд адміністративної юрисдикції з`ясовує питання законності чи незаконності прийняття такого акта.
Під час ухвалення рішення адміністративний суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (частина перша статті 244 КАС України). Відповідно, за загальним правилом, враховуючи приписи статті 264 КАС України, обставини, які з`ясовуються адміністративним судом під час ухвалення рішення у справі щодо оскарження нормативно-правового акта, зокрема, НКЦПФР, стосуються законності такого акта та порядку його прийняття, що не належать до обставин справи господарської юрисдикції.
Суд звертається до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, у якій Велика Палата зазначила про те, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.
Вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 11 ГПК України, у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили; у разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України. Отже, якщо суд дійде висновку про таку невідповідність під час розгляду справи, правовідносини в якій виникли до набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового акта, суд не застосовує такий нормативно-правовий акт.
У відповідності до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/17043/23 відсутні.
Щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/925/23 суд зазначає, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тому суд не вбачає наявність підстав для зупинення провадження.
Стислий виклад позицій учасників справи:
ПрАТ «ГАЗТЕК»
ПрАТ «ГАЗТЕК» належать на праві власності корпоративні права, а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000115463, емітовані АТ «Чернігівгаз» у кількості 2 629 272 штук номінальною вартістю 0,25 грн кожна (депозитарна установа Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім»), та становлять 23,092892% від загальної кількості.
05 червня 2023 року АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» було проведено дистанційно позачергові загальні збори акціонерів АТ «Чернігівгаз» на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236. По кожному з питань порядку денного складено окремий протокол про підсумки голосування (протоколи № 1, № 2 та № 3 від 08.06.2023).
Проте, ПрАТ «ГАЗТЕК», що є акціонером АТ «Чернігівгаз», категорично не погоджується із рішеннями, оформленими протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування № 1, № 2 та № 3 від 08.06.2023, та вважає їх незаконними з таких підстав:
- АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не є акціонером (власником акцій) АТ «Чернігівгаз», а є управителем відповідно до Розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р та Договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022;
- скликання та проведення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» є протиправним та таким, що здійснено всупереч вимогам статей 41, 42, 43 Закону України «Про акціонерні товариства» та Статуту АТ «Чернігівгаз»;
- вчинення незаконних дій АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» призвело до порушення конституційних прав ПрАТ «ГАЗТЕК», визначених статтею 41 Конституції України, в частині права на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду в м. Києві від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к було накладено арешт, зокрема, на корпоративні права ПрАТ «ГАЗТЕК»: акції (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АТ «Чернігівгаз», у кількості 2 629 272 штук номінальною вартістю 0,25 грн кожна, шляхом заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій та розпоряджатися ними.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду в м. Києві від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к було передано вищевказані корпоративні права ПрАТ «ГАЗТЕК» в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
28 травня 2022 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках», яким погодився з пропозицією АРМА і Міністерства енергетики щодо передачі в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, корпоративних прав ПрАТ «ГАЗТЕК».
Дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію та узгоджені дії АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та АРМА не отримали, хоча це прямо передбачено Законом України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до статей 22 та 24 вказаного Закону, передача в управління АТ «ДАТ «Чономорнафтогаз» корпоративних прав АТ «Чернігівгаз» є концентрацією, для здійснення якої необхідний дозвіл АМК України, який до теперішнього часу отриманий не був.
В порушення законодавчо встановлених норм, 05.07.2022 між АРМА та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» було укладено договір № 11/2022 управління активами (майном), згідно якого АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» передано корпоративні права, що належать на праві власності позивачу.
На думку позивача, вищевказаний договір управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 є нікчемним та не потребує визнання його недійсним у судовому порядку з огляду на те, що останній вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми. Такі твердження позивача ґрунтуються на положеннях ст. 1045 Цивільного кодексу України, ч. 12, 13 ст. 36 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не є акціонером АТ «Чернігівгаз» та не є власником акцій ПрАТ «ГАЗТЕК», а є управителем відповідно до Розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р та Договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022. Даний договір не уповноважує його діяти від імені та за рахунок власників акцій, які передані в управління. Тобто, заходи Управителя з проведення позачергових загальних зборів акціонерів виходять за межі забезпечення у кримінальному проваджені, яке слугувало підставою для передачі акцій Управителю.
Право власності ПрАТ «ГАЗТЕК» на корпоративні права обмежено на підставі ухвали Печерського районного суду в м. Києві від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к. Обмеження, накладені цією ухвалою, стосуються виключно реалізації окремих корпоративних прав акціонера (не всіх), а саме: здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій; розпорядження акціями. Відтак, на гарантоване статтею 41 Конституції України право володіння та право користування корпоративними правами та акціями ухвала про забезпечення не поширюється. Тобто, суд обмежив лише права на цінні папери. Права ПрАТ «ГАЗТЕК» (власника) за цінними паперами, зокрема, права користуватися акціями, суд не обмежував.
Відповідно, ПрАТ «ГАЗТЕК», як акціонер, на право користування голосуючими акціями якого не накладено жодних арештів та заборон, вправі самостійно приймати рішення щодо проведення чергових, позачергових загальних зборів акціонерів, та наділений усіма правами передбаченими чинним законодавством України та Статутом, в тому числі щодо участі в управлінні товариством. Відсутність таких прав у АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз», а відповідно прийняті рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» від 08.06.2023, є незаконними та такими, що не створюють юридично-правових наслідків.
Згідно ч. 5 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства», позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів: 1) з власної ініціативи; 2) на вимогу акціонерів (акціонера), які (який) на день подання вимоги сукупно є власниками (власником) 5 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; 3) в інших випадках, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.
06 березня 2023 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів».
26 квітня 2023 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році».
Цим Рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства.
Також встановлено, що з метою скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів відповідно до цього Рішення акціонер, як особа, яка скликає збори, або його представник (в тому числі, особа, що здійснює управління акціями цього акціонерного товариства), для укладення з Центральним депозитарієм договору про надання послуг із проведення дистанційних загальних зборів надає Центральному депозитарію оформлені відповідно до вимог його регламенту перелік документів, визначений пунктом 2 Рішення.
Втім, повноваження, обов`язки та права Комісії чітко врегульовані та встановлені вимогами законодавства і є одночасно необмеженими в рамках прояву дискреції та, в той же час, вичерпними, з точки зору закону і у розумінні частини другої статті 19 Конституції України. Проте, вказане рішення фактично спрощує скликання та проведення позачергових загальних зборів для акціонерів, які володіють 50% акціями, наділяючи таких акціонерів правами, які не передбачені Законом України «Про акціонерні товариства», та спричиняє додаткові перешкоди (обмеження) для інших акціонерів стосовно їхнього права брати участь у позачергових загальних зборах.
Тобто, приймаючи Рішення № 466 від 26.04.2023, Комісія фактично підміняє норми Закону України «Про акціонерні товариства», який є спеціальним законодавчим актом, що регулює порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів, в частині визначення в пункті 1 порядку скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства, що взагалі суперечить тому порядку скликання позачергових загальних зборів акціонерів, який визначений в Законі України «Про акціонерні товариства».
На дату проведення позачергових дистанційних загальних зборів - 05.06.2023, була чинною ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 по справі № 320/17043/23, якою вжито заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили; зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили. Відповідно ці рішення Комісії, на підставі яких АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» проводило вказані загальні збори акціонерів АТ «Чернігівгаз», не діяли. Але, незважаючи на зупинення дії вищевказаних рішень, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» свідомо продовжило вчиняти незаконні дії щодо скликання та проведення 05.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» всупереч вимогам Закону України «Про акціонерні товариства» та Статуту Товариства.
Позивач не надавав пропозицій щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради Товариства, не видавав довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від імені акціонера ПрАТ «ГАЗТЕК», та, взагалі, позивач не приймав участі в проведених 05.06.2023 незаконних позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів.
Позивач звертає увагу суду на те, що у АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» відсутня ліцензія на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів (до 01 липня 2021 року така ліцензія називалася - на професійну діяльність на ринку цінних паперів - діяльність з управління цінними паперами).
Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», діяльність з торгівлі фінансовими інструментами (в т.ч. й діяльність з управління портфелем фінансових інструментів) провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом. Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів - це діяльність інвестиційної фірми з управління портфелями фінансових інструментів, які складаються з одного або більше фінансових інструментів, в інтересах клієнтів (ч. 9 ст. 44 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).
Таким чином, на думку позивача, АРМА повинно було обрати управителем арештованих акцій ПрАТ «ГАЗТЕК» лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів. АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» таким вимогам не відповідає, оскільки ліцензії на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами немає.
Враховуючи вищевикладені обставини, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», яке є Управителем відповідно до Розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р та Договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022, керуючись рішеннями Комісії від 06.03.2023 № 236 та від 26.04.2023 № 466, дія яких була зупинена на дату проведення позачергових дистанційних загальних зборів - 05.06.2023, без законних на то підстав та не маючи повноважень представників акціонерів ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ОМЕГА-КАПІТАЛ», ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ЛАСФАНО Україна» з грубим порушенням чинного законодавства провело незаконні позачергові дистанційні загальні збори акціонерів за участі фактично лише 1 акціонера АТ «НАК «Нафтогаз України», яке володіє 25,000% акцій.
За таких обставин, проведення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» за власної ініціативи АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», без згоди ПрАТ «ГАЗТЕК», як власника акцій, суперечить положенням діючого Статуту АТ «Чернігівгаз», нормам законодавства, волі акціонерів та є незаконним, а рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» від 08.06.2023, є недійсними.
АТ «Чернігівгаз», АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», АРМА
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином.
Законом України «Про депозитарну систему України» визначено поняття: права на цінні папери - речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права); права за цінними паперами - права, що виникають із зобов`язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Як слідує із ст. 961 Цивільного кодексу України, корпоративними правами закон визначає сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Зі змісту ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність товариства.
В результаті порівняльного аналізу даної норми з положеннями ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» можна зробити висновок, що до корпоративних майнових прав належать такі права акціонера: 1) участь в управлінні товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства. Тоді як право на отримання інформації про господарську діяльність товариства необхідно відносити до корпоративних немайнових прав.
Таким чином, застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом арешту активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).
За таких обставин, АРМА на підставі ухвали слідчого судді набуло права на цінні папери та права за цінними паперами.
На думку відповідача та третіх осіб, передача АРМА цінних паперів в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» повністю відповідає вимогам ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності».
Укладення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» договору на управління активами (майном) з АРМА було погоджено як НАК «Нафтогаз України», так і Кабінетом Міністрів України.
У відповідності з Договором управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022 АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» набуло права щодо реалізації корпоративних прав позивача. Зокрема, в п. 1.3 та 4.3 даного договору вказано, що Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору. Управитель має право здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства».
Таким чином, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» отримало від АРМА права на цінні папери та права за цінними паперами, а тому АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» має право, зокрема, голосувати на загальних зборах акціонерів, право на отримання дивідендів, право визначати кандидатури для обрання до складу наглядової ради, скликання позачергових загальних зборів акціонерів тощо.
Такі висновки АТ «Чернігівгаз» також ґрунтуються на нормах ч. 5 ст. 35 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», глави 1 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 року № 735.
Зважаючи на умови п.п. 1.1.1 п. 1.1 Договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» є управителем пакету голосуючих акцій емітента у розмірі більше 50 відсотків.
Доводи позивача про те, що АРМА повинна була передати активи юридичній особі, яка має виключний вид діяльності операції з фінансовими інструментами та має ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталів з торгівлі фінансовими інструментами (яка передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів), на думку відповідача та третіх осіб є помилковими, оскільки норми ч. 1 ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (у тому числі і інші положення даного закону) не передбачають, що передача активів (зокрема у формі цінних паперів) повинна здійснюватися юридичній особі, яка має виключний вид діяльності операції з фінансовими інструментами та має ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталів з торгівлі фінансовими інструментами (яка передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів).
Поняття діяльності з управління портфелем фінансових інструментів, визначене в ч. 9 ст. 44 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», та управління активами, визначене в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», не є тотожними, зокрема діяльність з управління активами, яку здійснює АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не передбачає торгівлю фінансовими інструментами, а лише зберігання та управління наданими активами. Більш того, надані активи АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» підлягають поверненню АРМА після спливу дії Договору від 05.07.2022.
З вказаних мотивів, безпідставними є доводи щодо нікчемності Договору від 05.07.2022, зокрема, з підстав визначених ч. 13 ст. 36 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», адже цей договір не є ані деривативним контрактом, ані правочином щодо фінансових інструментів.
В рамках Договору від 05.07.2022 АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не є учасником жодного з наведених в Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» ринків капіталу, не здійснює діяльність, пов`язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, його діяльність з управління активами не пов`язана з торгівлею цінними паперами, а лише управління ними згідно з ч. 1 ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Крім того, законність договору від 05.07.2022 № 11/2022 досліджувалася Господарським судом Тернопільської області в межах справи № 921/600/22 та Господарським судом Черкаської області в межах справи № 925/1355/22.
Так, Господарським судом Тернопільської області внаслідок розгляду вказаної справи 04.05.2023 прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, серед інших, про визнання недійсним договору від 05.07.2022 № 11/2022. Судом проаналізовано правомірність укладання договору та підтверджено його дійсність. Зазначене судове рішення не скасовано та є чинним.
23 березня 2023 року Господарським судом Черкаської області прийнято рішення по вказаній справі в якому судом висловлено позицію про недоведеність позивачем позовних вимог та про відсутність з боку АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», як Управителя, порушень вимог закону та Договору управління. Зазначене судове рішення підтверджено постановою Касаційного господарського суду від 31.01.2024.
Щодо необхідності отримання дозволу на концентрацію, то відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої Антимонопольний комітет України не надав дозволу як на таку, що не відповідає умовам частини першої цієї статті, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. Проаналізувавши вищезазначену норму, можна прийти до висновку, що законодавством передбачено інший механізм отримання дозволу на концентрацію, а саме відповідно до рішення Кабінету Міністрів України. Відповідач звертає увагу, що Договір управління активами укладений між АРМА та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» був укладений на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 р. № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках». Тобто, Кабінет Міністрів України, зваживши всі доводи, та можливі ризики, а також наслідки для суспільства, визначив конкретну особу, з якою доручив АРМА укласти договір управління активами, що за своєю суттю, є безумовним дозволом на здійснення концентрації. Враховуючи вищенаведене, надання дозволу на концентрацію від Антимонопольного комітету України, відповідно до приписів ст. 25 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не вбачається за необхідне.
Щодо можливого порушення частини 3 статті 88 Закону України «Про акціонерні товариства» в частині призначення посадових осіб відповідач вказує, що згідно цієї норми закону, посадовими особами товариства не можуть бути посадові особи іншого суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства.
Однак, сфера діяльності Операторів ГРМ визначається не тільки предметно, тобто тим видом економічної діяльності, яким займається підприємство, а й територіально, тобто місцевістю, на якій Оператор ГРМ здійснює свою діяльність, що конкретно визначається постановою НКРЕКП під час винесення рішення про надання ліцензії.
Тому перебування одночасно на посаді умовного оператора ГРМ «А» та умовного оператора ГРМ «Б» не створює жодних негативних наслідків в частині конфлікту інтересів, та можливого зловживання на користь когось із них, оскільки сфера діяльності таких операторів обмежена територією, на якій вони мають право здійснювати розподіл природного газу відповідно до наданої НКРЕКП ліцензії. Перелічені позивачем Оператори ГРМ, де члени наглядової ради АТ «Чернігівгаз» виконують обов`язки посадових осіб, не здійснюють свою діяльність на території провадження ліцензійної діяльності АТ «Чернігівгаз», а тому, зазначене позивачем «порушенням», по суті своїй, порушенням не є, та не суперечить приписам ч. 3 ст. 88 Закону України «Про акціонерні товариства».
Щодо заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23, шляхом зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 та від 26.04.2023 № 466, то постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 по справі № 320/17043/23 апеляційні скарги АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було задоволено, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 - скасовано.
При цьому, дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) на позачергових загальних зборах акціонерів АТ «Чернігівгаз» - 26.05.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування - 01.06.2023; дата та час початку голосування акціонерів на позачергових загальних зборах акціонерів АТ «Чернігівгаз» - 26.05.2023 (об 11:00 годині). Тобто, початок проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» визначається датою 26.05.2023р, а закінчення - 08.06.2023, що підтверджується прийнятими рішеннями, які оформлені протоколами від 08.06.2023.
Тобто, на момент початку та закінчення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» ухвала Київського окружного адміністративного суду не діяла. Крім того, даною ухвалою суду не було заборонено проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз».
АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» вважає, що повернення активів власнику в даному випадку можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів. Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарського суду.
Водночас до скасування арешту активів у встановлений законом спосіб вони в будь - якому разі залишаються під контролем Управителя, з яким Національне агентство уклало відповідний договір.
Наразі, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» здійснює управління активами на підставі Договору на управління, який є чинним в теперішній час, ніким не оскаржений та не визнаний в судовому порядку недійсним. Доказів скасування арешту активів на сьогоднішній день позивачем не надано, арешт активів залишається чинним.
Судове рішення в цій господарській справі не відновить прав ПрАТ «ГАЗТЕК» на володіння, користування та розпорядження активами за наявності чинного їх арешту, що підтверджує неефективність засобів правового захисту обраних позивачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 24.11.1994, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 120 0000 000322. Основний вид діяльності: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.
Відповідно до пункту 1.1.2 Статуту АТ «Чернігівгаз», є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», а також інших нормативно-правових актів України.
ПрАТ «ГАЗТЕК» є акціонером АТ «Чернігівгаз», якому належать на праві власності цінні папери - акції: вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000115463, емітовані АТ «Чернігівгаз» у кількості 2 629 272 штук, номінальною вартістю 0,25 грн кожна (депозитарна установа Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім»), що становить 23,092892% у статутному капіталі, що підтверджується інформаційною довідкою Національного депозитарію України від 30.01.2023 № 99000.
Іншими акціонерами АТ «Чернігівгаз» у власності яких пакет голосуючих акцій, який становить 5 і більше відсотків акцій, являються: АТ «НАК «Нафтогаз України» - 25,000015% у статутному капіталі; Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) - 7,303845% у статутному капіталі; ТОВ «Транзит - Інвест» - 9,650003% у статутному капіталі; ТОВ «Омега - Капітал» - 19,650191% у статутному капіталі; ТОВ «Ласфано Україна» - 13,275142% у статутному капіталі.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі № 757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонено здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз» та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, зокрема: ТОВ «Омега - Капітал» - 19,650191% від загальної кількості; Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) - 7,303845% від загальної кількості; ТОВ «Ласфано Україна» - 13,275142% від загальної кількості; ТОВ «Транзит - Інвест» - 9,650003% від загальної кількості; ПрАТ «ГАЗТЕК» - 23,092892% від загальної кількості.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 по справі № 757/11783/22-к задоволено клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та передано корпоративні права, що належать на праві власності: ТОВ «Омега - Капітал» (19,650191% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) (7,303845% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Ласфано Україна» (13,275142% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Транзит - Інвест» (9,650003% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ПрАТ «ГАЗТЕК» (23,092892% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»), на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі № 757/11188/22-к накладено арешт, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
28 травня 2022 року Кабінет Міністрів України, з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», погодився з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу (Розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках»).
Цим же розпорядженням Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, доручено забезпечити передачу активів відповідно до пункту 1 цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, а Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», Міністерству енергетики та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - вжити відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.
До переліку активів (корпоративні права), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, і які передаються в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» увійшли корпоративні права, що належать на праві власності: ТОВ «Омега - Капітал» (19,650191% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) (7,303845% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Ласфано Україна» (13,275142% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Транзит - Інвест» (9,650003% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ПрАТ «ГАЗТЕК» (23,092892% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 552-р «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» попередньо погоджено рішення правління Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» щодо надання згоди на вчинення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз».
Рішенням Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 05.07.2022 № 18/2022, яке є єдиним акціонером АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», надано згоду на вчинення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» значного правочину, а саме: укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном).
05 липня 2022 року між Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Установником управління) та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (Управителем) був укладений Договір управління активами (майном) № 11/2022 (надалі - Договір) згідно умов якого, на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 по справі № 757/11783/22-к та Розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках», у порядку та на умовах, визначених Договором, Установник управління передає Управителеві на строк, визначений у пункті 1.2 розділу 1 Договору, майно (далі - Актив/Активи) в управління, а Управитель приймає Активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління такими Активами, зокрема: корпоративними правами, що належать на праві власності: ТОВ «Омега - Капітал» (19,650191% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) (7,303845% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Ласфано Україна» (13,275142% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Транзит - Інвест» (9,650003% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ПрАТ «ГАЗТЕК» (23,092892% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»).
Строк управління Активами з дати підписання цього Договору і до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування Активів, шо може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що Управитель отримує повідомлення від Установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання Управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії Договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління Активів, набрання законної сили судовими рішеннями про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення Активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або до випадку, визначеного у розділі 6 Договору. Дані щодо припинення цього Договору вносяться до системи депозитарного обліку цінних паперів.
На підставі цього Договору Сторони забезпечують внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо Управителя, як керуючого рахунком в цінних паперах на умовах, визначених в п. 8.3 цього Договору.
Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього Договору.
Прийняття Управителем Активів в управління за цим Договором, наявність Активів на балансі Управителя не призводить до виникнення в Управителя права власності, а також права довірчої власності на Активи. Управління Активами Управителем не призводить до виникнення у нього будь-яких не передбачених законодавством переважних прав перед третіми особами щодо Активів. Управитель не має права відчужувати Активи, прийняті ним в управління (п. 3.2 Договору).
Пунктами 4.3, 4.4 Договору визначено, що Управитель, серед іншого, має право: здійснювати повноваження та мати всі права власника Активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства», з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим Договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору.
Управитель, серед іншого, зобов`язаний: управляти Активами відповідно до умов цього Договору та виконувати обов`язки акціонера, визначені статтею 29 Закону України «Про акціонерні товариства»; забезпечити належне збереження Активів; повернути Активи Установнику управління у порядку та на умовах, визначених цим Договором, у разі настання визначеної законом підстави припинення управління чи відмови Установника управління від цього Договору з підстав, визначених цим Договором; не відчужувати Активи, прийняті ним в управління.
Відповідно до п. 8.1 - 8.3 Договору, здійснення управління Активами Управителем передбачає, зокрема:
здійснення управління Активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначених законодавством;
участь у голосуванні з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору, відповідно до ст. 32, 33 Закону України «Про акціонерні товариства»;
самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору;
участь представників Управителя як членів наглядових рад та ревізійних комісій юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору, у засіданнях наглядових рад, їх комітетів, ревізійних комісій та голосування з усіх питань порядку денного.
Передача Установником управління Активів в управління Управителю здійснюється шляхом укладення цього Договору, на підставі якого Управитель набуває статусу керуючого рахунком в цінних паперах, на якому (рахунку в цінних паперах) вже обліковуються Активи, зазначені в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору, та на підставі якого Управитель надає депозитарній установі відповідні документи, визначені законодавством. Для виконання вимог цього пункту Установник управління забезпечить наявність необхідних записів в системі депозитарного обліку щодо передачі Активів Установнику управління.
03 травня 2023 року на адресу відповідача надійшло повідомлення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 27.04.2023 № 249/23 яким дане товариство, відповідно до п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 № 466, повідомляє наглядову раду АТ «Чернігівгаз» про прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз».
Зі змісту іншого повідомлення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», доданого позивачем до позовної заяви (том І, а.с. 13, 14), вбачається, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», яке є Управителем цінних паперів - акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз» у кількості 2 629 272 штук, що належать ПрАТ «ГАЗТЕК» та становлять 23,0929 % від загальної кількості простих іменних акцій товариства, у кількості 2 237 367 штук, що належать ТОВ «Омега - Капітал» та становлять 19,6508 % від загальної кількості простих іменних акцій товариства, у кількості 1 098 714 штук, що належать ТОВ «Транзит - Інвест» та становлять 9,65% від загальної кількості простих іменних акцій товариства, повідомляє про скликання позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» (далі - загальні збори), які будуть проведені дистанційно у порядку, передбаченому Порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі - Порядок).
Дата проведення загальних зборів (дата завершення голосування) - 05 червня 2023 року.
Бюлетені для голосування розміщуватимуться у вільному для акціонерів доступі на сторінці https://chornomornaftogaz.com.ua/pro-tovarystvo/insha-informatsiia.
Дата розміщення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26 травня 2023 року.
Дата розміщення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування - 01 червня 2023 року.
Дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів, - 31 травня 2023 року (станом на 23 годину).
Проект порядку денного:
1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.
Проект рішення: Припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення.
Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання не залежить від прийняття або неприйняття рішень з попередніх питань, включених до проекту порядку денного.
2. Обрання членів Наглядової ради Товариства
Обрання членів Наглядової ради Товариства здійснюватиметься шляхом кумулятивного голосування відповідно до пропозицій акціонерів.
Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання 1 проекту порядку денного.
3. Затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
Проект рішення: Затвердити умови цивільно - правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства, що додається.
Уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно - правові договори з Головою та членами Наглядової ради Товариства, умови яких затверджено Загальними зборами акціонерів Товариства.
Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання 2 проекту порядку денного.
Адреса сторінки на веб-сайті АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», на якій розміщена інформація з проектами рішень щодо кожного з питань, включеного до проекту порядку денного, а також інша інформація, передбачена чинним законодавством України: https://chornomornaftogaz.com.ua/pro-tovarystvo/insha-informatsiia.
Голосування на загальних зборах (направлення до депозитарної установи бюлетенів для голосування) розпочинається об 11-00 26 травня 2023 року та завершується о 18-00 5 червня 2023 року.
Голосування на загальних зборах з питань порядку денного проводиться виключно з використанням єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства), а з питання обрання членів Наглядової ради - з використанням єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування.
05 червня 2023 року АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» було проведено дистанційно позачергові загальні збори акціонерів АТ «Чернігівгаз», за результатами яких складено протокол від 08.06.2023, згідно якого прийнято рішення з наступних питань порядку денного:
1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства;
2. Обрання членів Наглядової ради Товариства;
3. Затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
У вказаному протоколі зазначена наступна інформація:
Дата проведення загальних зборів - 05.06.2023.
Дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023.
Дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування - 01.06.2023.
Дата та час початку голосування акціонерів - 26.05.2023 (об 11:00 годині).
Дата та час завершення голосування акціонерів - 05.06.2023 (о 18:00 годині).
Загальна кількість акціонерів, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного станом на 23 годину 31.05.2023, становить 345 осіб, яким належить 11 385 629 штук простих іменних акцій, в тому числі 11 162 772 штуки голосуючих простих іменних акцій, які враховуються при визначенні кворуму та надають право голосу для вирішення питань, які відносяться до компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства. Всього Товариством розміщено 11 385 633 штуки простих іменних акцій. В переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, не розкрита інформація про акціонерів, яким сукупно належить 4 штуки простих іменних акцій Товариства.
Загальні збори мають кворум з усіх питань порядку денного за умови реєстрації для участі у загальних зборах акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50% голосуючих простих іменних акцій Товариства.
Для участі в загальних зборах зареєстровано 6 осіб, яким належить 11 154 811 штук голосуючих простих іменних акцій АТ «Чернігівгаз», що становить 99,92868% від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. Кворум загальних зборів становить 99,92868%.
Голосування з питань 1, 3 порядку денного проводилося з використанням єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства).
Голосування з питання 2 порядку денного проводилося з використанням єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування.
Голосування проводиться за принципом одна голосуюча проста іменна акція - один голос, крім кумулятивного голосування.
Рішення з питань 1, 3 порядку денного приймається простою більшістю голосів від кількості голосів зареєстрованих для участі у загальних зборах власників голосуючих простих іменних акцій.
Рішення з питання 2 порядку денного приймається шляхом кумулятивного голосування власників голосуючих простих іменних акцій.
По кожному з питань порядку денного складено окремий протокол про підсумки голосування (протоколи № 1, № 2 та № 3 від 08.06.2023).
За результатами голосування на проведених дистанційно 05.06.2023 загальних зборах були прийняті наступні рішення:
По першому питанню порядку денного прийнято рішення припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення.
Підсумки голосування: «ЗА» - 11 154 811 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. «ПРОТИ» - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Не брали участь у голосуванні - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.
По другому питанню порядку денного прийнято рішення обрати до складу наглядової ради:
1. Горбенко Д.В. , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест»;
2. Євтушенко Є.В. , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест»;
3. Король Л.І. , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест»;
4. Резніченко Н.А. , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест»;
5. Сабанюк О.С. , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест».
Підсумки кумулятивного голосування:
- кандидат Горбенко Д.В., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811);
- кандидат Євтушенко Є.В., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811);
- кандидат Король Л.І., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811);
- кандидат Резніченко Н.А., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811);
- кандидат Сабанюк О.С., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811).
Не брали участь у голосуванні - 0 голосів для кумулятивного голосування. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів для кумулятивного голосування.
По третьому питанню порядку денного прийнято рішення затвердити умови цивільно - правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства. Уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно-правові договори з Головою та членами Наглядової ради Товариства, умови яких затверджено Загальними вборами акціонерів Товариства.
Підсумки голосування: «ЗА» - 11 154 811 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. «ПРОТИ» - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Не брали участь у голосуванні - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальний зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.
Як вбачається з листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.06.2023 № 26/03/6457 на адресу АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», Комісією здійснено нагляд за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах АТ «Чернігівгаз», скликаних на 05.06.2023, відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236.
За результатами проведення наглядів за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах відповідача, скликаних на 05.06.2023, порушень вимог чинного законодавства не виявлено.
Надаючи оцінку доводам позивача та запереченням інших учасників справи проти заявленого позову, суд виходить з наступного:
щодо нікчемності договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022
Згідно ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У відповідності з абз. 7 ч. 6, ч. 7 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
До повноважень Національного агентства віднесено укладення цивільно - правових угод з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами (п. 4 ч. 1 ст. 10 цього Закону).
При цьому, за змістом ст. 1 цього Закону, активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими; управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.
Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Такі активи, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Управління такими активами здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.
Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.
У разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.
Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.
Особливості управління активами у виняткових випадках, встановлені в ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», згідно положень якої у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.
Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу;
2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.
Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов`язковим забезпеченням безперервності управління активами.
Національне агентство повідомляє Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів:
1) протягом трьох робочих днів з дня надходження визначених абзацом другим частини першої статті 19 цього Закону документів щодо прийняття в управління відповідних активів;
2) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня завершення перевірки, проведеної відповідно до статті 22 цього Закону, під час якої виявлено обставини негативного характеру, визначені пунктами 1 або 2 частини першої цієї статті.
Кабінет Міністрів України не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителем таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті.
За результатами консультацій, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади за погодженням з Національним агентством вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком.
Рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами.
Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 по справі № 925/1355/22 за позовом ТОВ «Міжрегіональна торгівельна компанія» до АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про визнання недійсним рішення наглядової ради АТ «Черкасигаз», надаючи оцінку питанню передачі в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» активів позивача (АТ «Черкасигаз») відповідно до умов договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 (згідно якого також передані в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» і активи АТ «Чернігівгаз»), зробив висновки про те, що активи позивача у зв`язку з винятковим випадком були передані в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» саме у порядку, встановленому ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а не у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього закону.
Питання існування та оцінки випадку як виняткового для застосування ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» остаточно вирішував виключно Кабінет Міністрів України у розпорядженні від 28.05.2022 № 429-р за поданням АРМА, яке є чинним.
У розумінні положень Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» арешт активів у кримінальному провадженні та одночасне існування виняткових випадків може бути підставою для початку здійснення управління активами управителем у порядку статті 211 цього Закону: (1) без здійснення оцінки активів та (2) без передачі в управління визначеним за результатами конкурсу особам за договором, укладеним у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Водночас ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», унормовуючи можливість не дотримуватись порядку, встановленого нормою частини другої статті 21 цього Закону, не містить заборони на укладення договору на управління активами (за умов існування арешту активів та виняткових випадків). Отже укладення договору, який лише має бути укладений відповідно до глави 70 ЦК, не є підставою для висновку про необхідність здійснення управління за таким договором з дотриманням всіх без виключення норм статті 21 цього Закону.
При цьому факт укладення АРМА з управителем договору про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком, не свідчить про те, що зазначені випадки припинили своє існування, що змінився режим управління такими активами і, що на правовідносини сторін щодо управління такими активами не поширюються особливості, визначені ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», яка (стаття) безпосередньо унормовує особливості такого управління.
Так, відповідно до абзаців другого, третього підпункту 3 частини сьомої ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.
При цьому норми ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» не містять обов`язку управителя під час здійснення повноважень власника активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи погоджувати свої дії з власником таких активів.
Відповідно до частини сьомої ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управитель активами повинен лише забезпечити збереження їх вартості, а також вжити заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру.
Відтак та обставина, що управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 ЦК, про передачу в управління таких активів у зв`язку з винятковим випадком, є підставою для висновку, що на управителя не поширюються обов`язки, передбачені абзацом другим підпункту 3 частини сьомої ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо необхідності погоджувати свої дії з власником таких активів, оскільки укладення договору не свідчить, що виняткові обставини усунені. Зазначений обов`язок у управителя відсутній в силу нормативного регулювання, передбаченого абзацом другим підпункту 3 частини сьомої статті 21 цього Закону, та унормування статтею 211 цього Закону особливостей управляння активами у виняткових випадках.
Усунення виняткових обставин, за умови, що арешт прийнятих в управління активів не буде скасовано, має мати наслідком припинення сторонами такого договору та укладення іншого договору відповідно до глави 70 ЦК, з дотриманням вимог, передбачених частиною другою ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а саме: (1) із здійсненням оцінки активів та (2) з передачею в управління визначеним за результатами конкурсу особам за договором, укладеним у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Згідно ст. 1029 - 1033, 1037, 1045 глави 70 Цивільного кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.
Договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.
У випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Управителем може бути суб`єкт підприємницької діяльності. Управитель діє без довіреності.
Управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління.
Особливості управління цінними паперами встановлюються законом.
Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов`язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, регулюються Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Стаття 7 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» відносить цінні папери до фінансових інструментів (п. 1 ч. 1).
Стаття 8 цього Закону вказує, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Цінні папери за порядком їх розміщення або видачі поділяються на емісійні або неемісійні. Емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску цінних паперів стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов`язання (емітента). До емісійних цінних паперів належать, зокрема, акції.
Приписом ч. 13 ст. 36 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» встановлено, що деривативні контракти, які є фінансовими інструментами, та правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті, є нікчемними.
Позивач стверджує, що договір управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 є нікчемним, оскільки його було вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми.
Згідно ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, такою підставою є суперечність зміста правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
В той же час, п. 9 ч. 12 ст. 36 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» встановлено, що деривативні контракти, які є фінансовими інструментами, та правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків вчинення правочинів, пов`язаних з виконанням судових рішень.
Відповідно до ст. 369 Кримінального процесуального кодексу України, судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, ніж вирішення обвинувачення по суті, викладається у формі ухвали.
У відповідності з ст. 534, 535 Кримінального процесуального кодексу України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов`язок виконати судове рішення.
Як було вказано вище, корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ «ГАЗТЕК», були передані в управління АРМА на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 по справі № 757/11783/22-к.
Надалі, АРМА, використовуючи надані йому законодавством повноваження, передало вказані вище корпоративні права в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» в порядку, визначеному ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
При цьому, в договорі управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 прямо вказано, що він укладений на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 по справі № 757/11783/22-к та Розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що даний договір, пов`язаний з виконанням судового рішення, оскільки був укладений на виконання ухвали слідчого судді і поза організованим ринком капіталу, а тому на нього не поширюються вимоги щодо необхідності вчинення цього правочину за участю або посередництвом інвестиційної фірми (п. 9 ч. 12 ст. 36 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).
Таким чином, доводи позивача про те, що договір управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 є нікчемним правочином не підтвердилися під час розгляду даної справи.
Доводи позивача про те, що у Науковому висновку від 30.03.2024, підготовленому кандидатом юридичних наук, членом Науково - консультативної ради при Верховному Суді Мица Ю.В., вказано, що укладення АРМА з АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» договору управління цінними паперами (акціями), на які накладений арешт у кримінальному провадженні, не пов`язано з виконанням судового рішення, суд відхиляє, оскільки висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду (ч. 1 ст. 109 ГПК України).
Крім того, згідно ч. 1 ст. 108 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
1) застосування аналогії закону, аналогії права;
2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Частиною 10 ст. 11 ГПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Науковий висновок від 30.03.2024 вимогам ч. 1 ст. 108 ГПК України не відповідає, оскільки фактично є суб`єктивною оцінкою Мица Ю.В. спірної правової ситуації.
Аргументи позивача щодо відсутності у АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами; можливості АРМА обрати управителем арештованих акцій позивача лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, яким не є АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», не беруться до уваги, оскільки у спірних правовідносинах управління акціями здійснюється шляхом їх передачі підприємству в управління на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», норми якого встановлюють особливий порядок, що застосовується у виняткових випадках. У такому випадку управитель обирається не на конкурсній основі, а за рішенням Кабінету Міністрів України.
Щодо відсутності дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначаються Законом України «Про захист економічної конкуренції», який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Даним Законом визначено, що з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб`єктів господарювання (далі - концентрація) (ч. 1 ст. 22).
Також цим Законом встановлено, що визнається і що не вважається концентрацією (ч. 2, 3 ст. 22); хто визнається учасниками концентрації (ст. 23); випадки, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 24); підстави надання дозволу на концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 25); розгляд заяв та справ про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання (розділ VІ).
Позивач вказує, що дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію та узгоджені дії АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та АРМА не отримали, хоча це прямо передбачено Законом України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до статей 22 та 24 вказаного Закону, передача в управління АТ «ДАТ «Чономорнафтогаз» корпоративних прав АТ «Чернігівгаз» є концентрацією, для здійснення якої необхідний дозвіл АМК України, який до теперішнього часу отриманий не був.
Однак, для перевірки таких доводів позивач не надає необхідних розрахунків та підтверджуючих їх документів, а лише вказує, що здійснення таких дій у вигляді отримання в управління АТ «ДАТ «Чономорнафтогаз» акцій операторів газорозподільних систем було предметом дослідження № 13-09/238 від 23.05.2023 щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції в частині контролю за концентрацією. За результатами проведеного дослідження в частині отримання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» в управління акцій акціонерних товариств - операторів газорозподільних систем, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, на виконання розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р, розпорядженням Голови Комітету - державним уповноваженим від 18.12.2023 № 01/219-р - № 01/241-р розпочато розгляд справ про порушення за ознаками вчинення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» порушень, передбачених пунктом 12 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді здійснення концентрацій шляхом одержання в управління акцій АТ - операторів газорозподільних систем, зокрема АТ «Чернігівгаз».
Фактично позивач вважає, що концентрація відбулась при укладенні між третіми особами у справі договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022. Однак, правових наслідків порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції», що впливають на вирішення по суті даного спору, позивач не зазначає.
Недотримання вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для застосування відповідальності, встановленої цим законом.
Враховуючи чинність договору від 05.07.2022 № 11/2022, посилання позивача на неотримання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» дозволу на концентрацію, у контексті заявлених позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів АТ «Чернігівгаз», є безпідставними.
Доказів прийняття Антимонопольним комітетом України рішення у справі за ознаками вчинення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» порушення, передбаченого п. 12 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції, не надано.
Щодо права акціонера брати участь в управлінні товариством у разі арешту акцій у кримінальному провадженні та передачі активів в управління АРМА згідно договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 листопада 2011 року № 14-рп/2011).
Відповідно до Конституції України та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права визнання, дотримання і захист права власності є обов`язком держави (абзац перший пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 жовтня 2008 року № 24-рп/2008). Конституційний імператив щодо непорушності права приватної власності скеровано насамперед на убезпечення власника від протиправного втручання в здійснення ним своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном вільно та на власний розсуд (друге речення абзацу одинадцятого пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(ІІ)/2022).
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 321 ЦК України).
Зокрема, відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (частина десята статті 170 КПК України).
Отже, норми кримінального процесуального законодавства передбачають можливість арешту акцій (цінні папери) та корпоративних прав. Зазначені предмети арешту в частині десятій статті 170 КПК України указані через кому, що вказує на автономність цих двох категорій в аспекті предмету арешту у кримінальному провадженні.
За змістом частини першої статті 170 КПК України, частини першої статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», арешт активів може бути застосовано із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами.
Згідно з Конституцією України, юридичними позиціями Конституційного Суду України, Конвенцією та практикою Європейського суду з прав людини право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Однак будь-яке втручання у право власності має ґрунтуватися на законі, мати правомірну мету та бути домірним.
Ці питання (законність втручання, дотримання допустимих меж обмеження гарантованого Конституцією України права власності, дотримання принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності) вирішує слідчий суддя, який вирішує спочатку питання про арешт майна, а потім про передачу активів в управління АРМА. Господарський суд не має компетенцію переглядати законність судових рішень, ухвалених в порядку КПК України, що мали наслідком втручання в здійснення власником акцій своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном вільно та на власний розсуд.
Позивач вважає, що арешт корпоративних прав, що був накладений ухвалою слідчого судді від 17 травня 2022 року, стосується лише заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку та заборони розпоряджатися ними (тобто правомочності розпорядження), а інші корпоративні права залишаються вільними від обтяження (обмеження). Судовий арешт не встановлює заборону користуватися акціями, що обумовлює наявність у акціонера права участі в управлінні Товариства шляхом голосування на загальних зборах акціонерів, яке є проявом права користування. Договір управління активами не є легітимним рішенням, яким може виправдовуватися законність втручання у мирне володіння майном їх власників.
Суд вважає безпідставними аргументи позивача, що він має право брати участь в управлінні Товариством на момент спірних правовідносин, і виходить з такого:
Відповідно до статті 961 ЦК України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Відповідно частини першої статті 22 Закону України «Про акціонерні товариства», акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо відповідного акціонерного товариства.
Згідно з частиною першою статті 27 цього Закону, кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність товариства.
Голосуюча акція - будь - яка акція, що надає право своєму власнику або іншій уповноваженій особі брати участь та голосувати на загальних зборах, крім акції, за якою законом або у встановленому законодавством порядку встановлено заборону користування таким правом (пункт 4 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства»). Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюються законом (частина третя статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Аналогічні положення були передбачені у Законі України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства», що діяв до 01 січня 2023 року.
Частина перша статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначає, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
Отже, наявність ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав із встановленням заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися акціями, означає, що власник акцій тимчасово не може розпоряджатися ними на власний розсуд (їх відчужити, тощо). Арешт активів (акцій) у кримінальному провадженні із встановленням заборони розпоряджатися може бути підставою для передачі активів в управління АРМА відповідно до ухвали слідчого судді. У такому разі управління активами (акціями) здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Відповідно до абзацу п`ятого частини сьомої статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», що визначає особливості управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв, управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.
Отже, за загальним правилом, якщо ухвала про арешт акцій у кримінальному провадженні не містить вказівку про встановлення заборони користування акціями, що стосується обмеження права брати участь в управлінні товариством, і активи передані в управління на підставі ухвали слідчого судді, акціонер реалізує своє право управління шляхом погодження дій управителя, що передбачено абзацом п`ятим частиною сьомою статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Водночас таке правило (необхідність отримання погодження власника) не застосовується до правовідносин управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом (абзац шостий частини сьомої статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»).
У справі, що розглядається, Кабінет Міністрів України передав активи позивача в управління державному підприємству у зв`язку з винятковим випадком у порядку, встановленому статтею 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 року № 429-р), що породжує відповідні правові наслідки.
Наведене означає, що у спірних правовідносинах Управитель під час здійснення повноважень власника таких активів (акцій) не зобов`язаний погоджувати свої дії у вищих органах управління відповідної юридичної особи з власником таких активів (акціонером).
Тому позивач, як власник арештованих акцій, на які спочатку накладено арешт у кримінальному провадженні із встановленням заборони розпорядження (без окремої вказівки на заборону користування), але надалі ці акції були передані в управління АРМА за ухвалою суду та за рішенням Кабінету Міністрів України у зв`язку з винятковим випадком (особлива процедура за статтею 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»), не може посилатися на порушення свого права на управління, оскаржуючи права Управителя самостійно приймати рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз»,
Позивач помилково стверджує, що правовою підставою обмеження його корпоративних прав була виключно ухвала слідчого судді від 17 травня 2022 року про арешт корпоративних прав, що не встановлює заборону на користування акціями.
Питання про їх передачу в управління АРМА було вирішено наступною ухвалою слідчого судді від 24 травня 2022 року. Питання існування та оцінки випадку як виняткового для застосування статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» вирішував Кабінет Міністрів України у розпорядженні від 28.05.2022 № 429-р за поданням АРМА, яке є чинним, що впливає на особливості управління акціями та права акціонера.
Підсумовуючи викладене, суд, вирішуючи корпоративний спір, що виник за наслідками арешту акцій у кримінальному провадженні, дійшов таких висновків:
1) арешт корпоративних прав із встановленням заборони на розпорядження акціями у кримінального провадженні веде до тимчасового позбавлення власника акцій можливості розпоряджатися цими акціями, згідно з частиною першою статті 170 КПК України. Цей арешт може також обмежувати право користування акціями, зокрема права на участь в управлінні Товариством та інші корпоративні права, якщо такі обмеження чітко зазначені в ухвалі суду;
2) господарський суд не має повноважень змінювати чи роз`яснювати ухвали слідчого судді, що постановлені у кримінальному провадженні. Господарський суд може лише дослідити зміст ухвали про арешт та її вплив на спірні правовідносини, тому керуючись принципом правової визначеності, зобов`язаний керуватися буквальним формулюванням резолютивної частини ухвали про арешт щодо встановлених заборон та обмежень;
3) за загальним правилом, якщо акції передані в управління на підставі ухвали слідчого судді, управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником акцій. Такий обов`язок відсутній - якщо акції передані в управління підприємству за рішенням Кабінету Міністрів України у порядку особливої процедури;
4) у спірних правовідносинах правовою підставою обмеження прав акціонера є не лише ухвали слідчого суду про арешт корпоративних прав у спосіб встановлення заборони на реалізацію акцій (на чому помилково наполягає позивач), а й рішення Кабінету Міністрів України, що дозволяє Управителю діяти у вищих органах управління юридичної особи на власний розсуд без погодження з власником акцій, на які накладено арешт. Власник акцій, чиї права обмежені судовим арештом та рішенням Кабінету Міністрів України, має право оскаржити такі дії в установленому порядку. Господарський суд не має компетенції це переглядати в корпоративному спорі, тому відповідні аргументи позивача не беруться до уваги.
Відповідна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/331/23.
Щодо доводів позивача про порушення чинного законодавства та статуту відповідача під час скликання та проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз»
За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Наведені вище норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.
З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.
Відповідно до ч. 6 ст. 961 Цивільного кодексу України, корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Позивач зазначає, що скликання та проведення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» є протиправним та таким, що здійснено з порушенням вимог статей 41, 42, 43 Закону України «Про акціонерні товариства» та статуту АТ «Чернігівгаз», наслідком чого є порушення прав позивача щодо володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а саме цінними паперами - акціями.
У відповідності з ст. 36 Закону України «Про акціонерні товариства» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.
Також статутом відповідача визначено, що Загальні збори є вищим органом товариства; до виключної компетенції Загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. Голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом (п.п. 9.1.1, п.п. 9.2.2.16, 9.2.2.17 Статуту).
Рішення загальних зборів учасників акціонерного товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
Частиною 1 ст. 61 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують права та охоронювані законом інтереси акціонера, який оскаржує рішення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16, постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 та від 04.02.2020 у справі № 915/540/16 зробила висновок, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання та проведення, але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
У постанові ОП КЦС Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.
Частиною 1 ст. 1037 ЦК України визначено, що управитель управляє майном відповідно до умов договору.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 35 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином. Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів.
Відповідно до п. п. 10 - 12 глави 1 Розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).
У разі передачі цінних паперів в управління АРМА реалізація прав на такі цінні папери та прав за ними здійснюється АРМА.
У разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством.
Набуття Фондом, АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов`язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.
АРМА набуває повноваження щодо управління такими цінними паперами з дня прийняття їх в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника цінних паперів, копії яких надійшли до АРМА з відповідним зверненням прокурора.
Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором про управління між АРМА та Управителем.
Депозитарна установа припиняє виконання розпоряджень депонента та/або керуючого рахунком депонента щодо належних такому депоненту цінних паперів, переданих в управління АРМА, з моменту отримання від АРМА повідомлення про прийняття АРМА в управління цінних паперів.
З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства та умов договору слідує, що управитель набув повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором.
За змістом ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Згідно з ч. ч. 3 - 5 ст. 961 ЦК України, учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.
Також зі змісту ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства» слідує, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Відповідні положення знайшли своє відображення й у п. 4.1.1 Статуту відповідача.
У п. п. 13, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» законодавець виділяє права на цінні папери (речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права)) та права за цінними паперами (права, що виникають із зобов`язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента)).
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, зміст ухвал Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к і від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р, положення Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Закону України «Про депозитарну систему України», Положення про провадження депозитарної діяльності, умови пп. 1.1.1, п. п. 3.1, 4.3, 8.1 договору № 11/2022 від 05.07.2022, з дати укладення цього договору АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» отримало в управління належні позивачу цінні папери (акції), емітовані відповідачем, та повноваження щодо реалізації як прав на цінні папери, так і прав за цінними паперами, серед яких право на участь в управлінні акціонерним товариством, у тому числі на скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства.
При цьому, як було вказано вище, це дозволяє Управителю діяти у вищих органах управління юридичної особи на власний розсуд без погодження з власником акцій, на які накладено арешт.
Умовами п. п. 3.5 та 8.1 договору № 11/2022 від 05.07.2022 передбачено право управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, а також участь та голосування з усіх питань.
Згідно з п. 3.1 договору управління активами здійснюється управителем в інтересах, зокрема власника активів.
Управитель зобов`язаний, з-поміж іншого при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону (п. 4.4 договору).
Як убачається з матеріалів справи, у Бюлетені № 2 для кумулятивного голосування у відомостях щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради АТ «Чернігівгаз» зазначено, що вони є представниками позивача; особою, що внесла пропозицію щодо кандидатів, вказано АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» як управителя акціями АТ «Чернігівгаз», власником яких є позивач, згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.
Таким чином, оскільки АТ «ДАК «Чорноморнафтогаз» здійснює управління активами позивача на підставі договору № 11/2022 від 05.07.2022, у тому числі в інтересах останнього, а також наділений повноваженнями реалізовувати передбачені права акціонера позивача, зокрема призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, брати участь та голосувати з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, протилежні доводи позивача суд вважає непереконливими.
З приводу проведення позачергових загальних зборів у період дії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23, суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 9.15 Статуту відповідача, порядок та випадки проведення та прийняття рішень Загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюються відповідно до вимог закону.
Згідно ст. 38 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори акціонерів можуть проводитися шляхом: 1) очного голосування (далі - очні загальні збори); 2) електронного голосування (далі - електронні загальні збори); 3) опитування (далі - дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, можуть проводитися дистанційні загальні збори. У такому разі волевиявлення акціонерів фіксується шляхом опитування, що проводиться через депозитарну систему України. Порядок проведення дистанційних загальних зборів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
При цьому, ч. 2 вищенаведеної статті передбачено, що положення статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів не застосовуються до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, з метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства» та відповідно до статті 6, пункту 3726 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу прийнято рішення від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році».
Цим рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Також передбачено, що позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236 (далі - Порядок № 236).
Зокрема, відповідно до п. 1 Порядку № 236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку.
Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п. 2 Порядку № 236).
АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», з урахуванням п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 466 від 26.04.2023, як особа, що здійснює управління більш ніж 50% акцій АТ «Чернігівгаз» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022, договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, повідомило Наглядову раду АТ «Чернігівгаз» про прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» (повідомлення від 27.04.2023 № 249/23).
05.06.2023 було проведено дистанційні позачергові загальні збори акціонерів АТ «Чернігівгаз», за результатами яких складено протокол від 08.06.2023 про прийняття рішень з питань порядку денного:
1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства;
2. Обрання членів Наглядової ради Товариства;
3. Затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
Скликання зборів у такий спосіб не суперечить Закону України «Про акціонерні товариства» та статуту відповідача, оскільки останніми передбачена можливість проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, порядок скликання та проведення таких зборів визначено рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 236 від 06.03.2023, № 466 від 26.04.2023.
При цьому, згідно пункту 3726 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань у випадках і межах, встановлених законом, визначає особливості функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, діяльності учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом, має повноваження розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові для виконання нормативні акти (п. 13 ст. 8 цього ж Закону).
Отже судом, не було встановлено невідповідності нормативного акта, прийнятого НКЦПФР, правовому акту вищої юридичної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведених рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 320/17043/23 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, зокрема оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Надаючи оцінку повноваженням ДАТ «Чорноморнафтогаз» на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору.
Процедура проведення загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» із визначенням проекту порядку денного, дати оприлюднення бюлетенів для голосування, дати початку та завершення голосування, розпочалась до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Таким чином, рішення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про скликання та проведення зборів не може суперечити вищевказаній ухвалі про забезпечення позову. Оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) та початок голосування були призначені на 26.05.2023, що передує даті постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до п. 9.12.2 статуту відповідача, рішення Загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.
Враховуючи зазначені положення статуту відповідача та те, що протоколи про підсумки голосування № № 1, 2, 3, якими оформлено спірні рішення складено 08.06.2023, вважаються прийнятими після скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023.
Заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 стосуються не заборони прийняття спірних рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів відповідача, а зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. При цьому прийняття рішення про скликання і проведення зборів та прийняття рішень за наслідками таких зборів у цій справі відбулось за межами строку дії ухвали суду про забезпечення позову.
Щодо правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.12.2020 по справі № 826/12267/18 та від 04.11.2020 по справі № 826/3525/17, на які посилається позивач, то суд вважає їх нерелевантними, оскільки в межах цих справ оскаржувалися рішення Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, прийнятих цими особами в період дії судового рішення про забезпечення позову, яким цим же особам було заборонено до вирішення справи по суті приймати певні рішення.
В цій же справі оскаржуються рішення загальних зборів акціонерів, зокрема, з підстав їх прийняття в період дії судового рішення про забезпечення позову, яким було зупинено дію нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Тобто, правовідносини в цих справах не є подібними.
Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» призвели до порушення конституційних прав позивача, визначених ст. 41 Конституції України, в частині володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.
Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого статтею 7 ГПК України, і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).
Відповідно до наявних матеріалів справи та вимог законодавства України активи позивача арештовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 в межах кримінального провадження. Також у межах кримінального провадження арештовані активи позивача передані в управління АРМА, яке, у свою чергу, будучи підконтрольним Кабінету Міністрів України, на підставі розпорядження останнього уклало договір № 11/2022 від 05.07.2022 з управління активами (майном).
Наведене свідчить, що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів.
Тобто акції позивача, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, не можуть перебувати у прямому управлінні позивача, а в силу приписів законодавства щодо передання арештованих активів у кримінальному провадженні в управління АРМА, продовжуватимуть на підставі чинного договору № 11/2022 від 05.07.2022 перебувати в управлінні АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», яке наділено правомочностями на управління активами, що включають як права на цінні папери, так і права за цінними паперами.
Повернення активів власнику, відповідно, можливість власника безпосередньо реалізовувати свої корпоративні права, можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів (ч. 6 ст. 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»). Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарського суду.
Враховуючи чинність арешту активів позивача, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 в межах кримінального провадження; ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к про передачу корпоративних прав позивача в управління АРМА; розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках»; договору управління активами від 05.07.2023 № 11/2022, умовами якого передбачені відповідні права АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» як управителя, а також положення законодавства, якими визначені повноваження управителя, позивачем не доведено порушення прав на користування акціями саме рішеннями позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз», оформленими протоколами від 08.06.2023, як акціонера, корпоративні права якого арештовані та передані в управління у порядку Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 129 ГПК України з огляду на відмову в задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства «ГАЗТЕК» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про визнання недійсними рішень загальних зборів залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2024р.
Суддя А.С.Сидоренко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2024 |
Оприлюднено | 16.05.2024 |
Номер документу | 119011667 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Сидоренко А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні