Ухвала

від 13.05.2024 по справі 921/2/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/2/21(921/744/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024

у справі № 921/2/21(921/744/21)

за позовом Приватного підприємства "Да-Руся"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки і нерухомого майна та визнання права власності

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" в особі ліквідатора Шимечка А.Я.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН"</a>,

про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки і нерухомого майна та визнання права власності

в межах справи №921/2/21

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод"

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/2/21 про банкрутство ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод», відкрита ухвалою суду від 14.07.2021.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2022 у цій справі припинено процедуру розпорядження майном боржника; ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Шимечка А.Я.

ПрАТ «Да-Руся» подало до Господарського суду Тернопільської області 15.11.2021 позовну заяву до ТОВ «Маммон» про витребування з чужого незаконного володіння будівлі складської дільниці № 2, загальною площею 1122,4 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,2315 га за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 6110100000:02:01:0050, що розташована у АДРЕСА_1 .

07.02.2022 ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» в особі ліквідатора Шимечка А.Я. подав заяву як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору з аналогічними позовними вимогами до того ж відповідача - ТОВ «Маммон» про витребування з чужого незаконного володіння будівлі складської дільниці № 2, загальною площею 1122,4 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,2315 га за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 6110100000:02:01:0050, що розташована у АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.05.2023 у справі №921/2/21(921/744/21) відмовлено у задоволенні позовних вимог первісного позивача так і третьої особи із самостійними вимогами до відповідача.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 рішення Господарського Тернопільської області від 31.05.2023 у справі №921/2/21(921/744/21) скасовано в частині відмови у позові про витребування об`єктів нерухомого майна. У цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Маммон» (код ЄДРПОУ: 43181472, адреса: 46003, м.Тернопіль, вул. Полковника Нечая, 25) на користь ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» (код ЄДРПОУ: 01267917, адреса: 46003, м. Тернопіль, вул. Полковника Нечая, 25) таке нерухоме майно:

- будівлю складальної дільниці № 2 загальною площею 1 122,4 кв.м., що розташована: у м. Тернополі по вул. Полковника Нечая, 25а;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 6110100000:02:01:0050, площею 0,2315 га, що розташована у м. Тернополі, вул. Полковника Нечая,;

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі №921/2/21(921/744/21), в якій скаржниця просить суд скасувати вказану постанову, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.05.2023 у справі №921/2/21(921/744/21) залишити в силі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №921/2/21(921/744/21) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.04.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2024 витребувано з Господарського суду Тернопільської області/Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №921/2/21(921/744/21) та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «МАММОН», ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі №921/2/21(921/744/21), повернення без розгляду касаційних скарг або залишення касаційних скарг без руху до надходження матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

06.05.2024 витребувані Верховним Судом матеріали справи №921/2/21(921/744/21) надійшли на його адресу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права- статті 12, 37 Закону України «Про іпотеку», статті 12, 387, 388, частину 5 статті 1268, статтю 1296 Цивільного кодексу України та не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №910/5958/20, від 21.07.2022 у справі №537/4780/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16.

Також, разом із касаційною скаргою, скаржницею було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, в обґрунтування якого скаржниця зазначає, що розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання цієї касаційної скарги (66 932,88 грн), перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.

На підтвердження наведених доводів ОСОБА_1 надає копію податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2023 рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 13.02.2024, копію довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 від 18.02.2024; та довідки з банківських рахунків. Скаржниця зазначає, що із наданих документів вбачається, що її загальний дохід за 2023 рік становить 1 011 849,93 грн, 5% з цієї суми складатиме 50 592,50 грн, що є менше розміру судового збору, який підлягає сплаті у даному випадку.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, при наявності умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Враховуючи викладене та оцінивши доводи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв`язку з чим, з огляду на положення ч. 1 ст. 294 ГПК України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 також було подано клопотання про залучення її до участі у справі №921/2/21(921/744/21) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та який був єдиним власником, кінцевим бенефіціаром та директором ТОВ «Маммон». З моменту його смерті на товаристві не залишилось осіб, які б мали повноваження вчиняти дії від його імені. Вказує, що рішення у справі, що розглядається може вплинути на права та інтереси спадкоємця ОСОБА_3 , оскільки безпосередньо впливає на обсяг майна, розмір та вартість корпоративних прав власника ТОВ «Маммон», які належать до спадкового майна.

Відповідно до статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (частина перша статті 50 ГПК України)

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина четверта статті 50 ГПК України).

Колегія суддів наголошує, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. При цьому зазначення на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв`язок.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третіх осіб, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

При цьому, рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21.

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції передбачені у статті 300 ГПК України, відповідно до якої, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Приписами частини сьомої статті 301 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Отже, наведені норми ГПК унеможливлюють залучення судом касаційної інстанції до участі у справі третьої особи. Таке залучення може бути здійснене, за наявності підстав для цього, судами попередніх інстанцій, які здійснюють розгляд справи із встановленням її обставин та оцінкою доказів.

З огляду на викладене у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі №921/2/21(921/744/21) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 50, 234, 235, 288, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №921/2/21(921/744/21).

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі №921/2/21(921/744/21).

3. Призначити до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №921/2/21(921/744/21) на 19 червня 2024 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 07 червня 2024 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

5. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення її до участі у справі №921/2/21(921/744/21) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

6. Повідомити учасників справи, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- якщо касаційна скарга подані до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

8. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік