Постанова

від 08.05.2024 по справі 551/682/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/682/23 Номер провадження 22-ц/814/1905/24Головуючий у 1-й інстанції Кулик Н.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: представника позивача адвоката Шведенка П.Ю.,

розглянувши вм.Полтавіцивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка»

на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 26 січня 2024 року, прийнятого під головуванням судді Кулик Н.В. в сел. Шишаки,-

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з даним позовом. Зазначала, що вона має на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 5325783800:00:015:0027, площею 4,49 га, що розташована на території Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області.

Дана земельна ділянка належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.07.2014 року після смерті її діда ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 надавав земельну ділянку в оренду ТОВ «АФ «ім.Довженка».

Після прийняття спадщини, позивач довгий час не цікавилась долею свого майна, а згодом дізналася про існування заборгованості відповідача перед нею по сплаті орендних платежів за три роки, яку відповідач сплатив.

Однак, сума орендної плати, на думку позивача, була не вигідна та не справедлива, у зв`язку з чим ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шведенка П.Ю. звернулася до товариства з метою отримання копії договору про оренду земельної ділянки.

Після отримання договору оренди землі №78 від 17 вересня 2015 року, укладеного між нею та ТОВ «АФ «ім.Довженка» та акту прийому передачі земельної ділянки, позивач зрозуміла, що вказані документи нею підписані не були і жодних перемовин безпосередньо з відповідачем щодо оренди земельної ділянки вона не проводила.

На підтвердження вказаного надала до суду копію висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 05.11.2021 року, який складений експертами ТОВ «Офіс незалежних експертів».

Позивач вважала, що в даному випадку між нею і відповідачем відсутні будь які договірні правовідносини з приводу ділянки і тому наполягала на усуненні перешкод в користуванні її земельною ділянкою, які наявні з боку відповідача та скасуванні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 26 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5325783800:00:015:0027 шляхом повернення власнику ОСОБА_1 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25081789 від 06 жовтня 2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:015:0027.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «імені Довженка» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 2 147 грн. 20 коп.

Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог.

Рішення оскаржило ТОВ «Агрофірма «ім.Довженка», в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вважають, що договір оренди №78 від 17.09.2015 року не визнаний судом недійсним чи неукладеним, а отже даний правочин є правомірним, тобто виходячи з презумпції правомірності правочину, вказаний договір є дійсним та таким, що укладений у відповідності до норм чинного законодавства.

Зазначають, що жодних перешкод позивачеві у користуванні його земельною ділянкою товариство чинити не може, оскільки користується спірною земельною ділянкою відповідно до укладеного між сторонами договору оренди.

Вказують, що до укладення договору оренди землі Атанасі отримувала орендну плату, а саме кошти готівкою в сумі 8949,81 грн. (як спадкоємець за договором оренди, який був укладений між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_2 )

Після укладення спірного договору позивач протягом 2017-2023 років отримувала орендну плату шляхом перерахування коштів на її банківські рахунки.

Стверджують, що до грудня 2020 року ОСОБА_1 , отримуючи орендну плату, не заявляла претензій до відповідача щодо невигідності та несправедливості орендної плати, не зверталась до підприємства із вимогами про розірвання договору оренди чи про визнання його недійсним.

Вважають, що висновок експерта від 05.11.2021 року є недопустимим та неналежним доказом відповідно до вимог ст.77-79 ЦПК України у зв`язку з тим, що ТОВ «Офіс незалежних експертів» не є державною спеціалізованою установою, тому не має повноважень на проведення експертних досліджень в галузі почеркознавчої експертизи.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

З матеріалівсправи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 31 липня 2014 року приватним нотаріусом Шишацького районного нотаріального округу Плаксіною П.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 698, належить земельна ділянка площею 4,9498 га з кадастровим номером 5325783800:00:015:0027, яка розташована на території Миргородського (колишнього Шишацького) району Полтавської області.

Згідно договору оренди землі № 78 від 17 вересня 2015 року ОСОБА_1 , як орендодавець, надала, а орендар ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка » прийняв у платне, строкове користування на десять років вказану земельну ділянку.

За даними акту приймання - передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до договору оренди землі від 17 вересня 2015 року ОСОБА_1 , як орендодавець, передала орендарю ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» у строкове платне користування належну їй земельну ділянку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що 17 вересня 2015 року не підписувала договір оренди землі та не погоджувала його істотніумови.

Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, рішення мотивував тим, що користування, належною позивачем, земельною ділянкою відповідачем за вказаних обставин ( підписання договору оренди землі іншою особою ) є таким, що створює перешкоди в користуванні володільцем своїм майном.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Так, за змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована нанабуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четвертастатті 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За змістом статей76,102ЦПК Українивисновок експерта є доказомобставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

За встановленими у справі обставинами, договіроренди ОСОБА_1 не підписувала та, відповідно, волевиявлення щодо правочину не було, істотних умов цього договору не погоджувала.

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст.77ЦПКУкраїни належнимиєдокази,якімістятьінформацію щодопредметадоказування. Предметомдоказування єобставини,щопідтверджуютьзаявлені вимогичизапереченняабо маютьіншезначеннядля розглядусправиіпідлягають встановленнюприухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень.

Висновок експертного дослідження, наданого позивачем, відповідач не спростовував.

З урахуванням викладеного немає підстав вважати договір оренди землі №78від 17вересня 2015рокуукладеним.

Отже, суд першої інстанції оцінивши заперечення самого факту укладення правочину позивачем, обгрунтовано зазначив про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача (наприклад, зайняттям та використанням іншою особою земельної ділянки позивача за відсутності встановлених для цього правових підстав).

Зайняття земельної ділянки відповідачем створює перешкоди в користуванні володільцем своїм майном. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник землі вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном (такі висновки наявні й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Помилковим є твердження апеляційноїскарги щодо неналежностіекспертного дослідження.

Відповідно до чч.1 та 3 ст.7 закону «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність провадять державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Виключно державними спеціалізованими установами проводиться судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Таким чином, на замовлене заявником експертне почеркознавче дослідження не поширюється вимога щодо необхідності його проведення виключно державними спеціалізованими установами.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності в порядку,передбаченому цим законом (ч.3 ст.10 закону «Про судову експертизу»).

Встановлено,що експерт,яка виконувалависновок експертногопочеркознавчого дослідження,має атестацію експерта вищого класу та була атестована за спеціальністю «Дослідження почерку та підписів».

Інші доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 26 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.05.2024 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна