Рішення

від 13.05.2024 по справі 380/839/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року справа №380/839/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретаря судового засідання Лужняк О.М.

за участю

представника позивачаЛевкович Т.В.

представника відповідачаКухар Н.М.

розглянувши у судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 08.03.2024 року, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25317/13-01-07-10 від 10.11.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оплата за товар, що був поставлений за кордон, має відбуватись у строки встановлені зовнішньоекономічним договором, однак не більше 365 днів (за операціями до запровадження в Україні воєнного стану) або 180 днів (за операціями, що здійснені з 05.04.2022 року) з дня митного оформлення продукції, що експортується. У випадку недотримання цих вимог застосовується пеня. Вказує, що сертифікатом Львівської ТПП від 27.05.2021 року було засвідчено PROD IMPORT LTD (Грузія) виключно неможливість дотримання цим суб`єктом господарювання граничних строків розрахунків у відповідності до вимог національного законодавства. Вказаний сертифікат не посилається на «несвоєчасне надходження (ненадходження) грошових коштів від PROD IMPORT LTD (Грузія), як визначену ним підставу, з якою пов`язується виникнення форс-мажору. Посилається на те, що видаючи сертифікат, Львівська ТПП не була та не може бути обмежена фактом існування довідки Торгово-промислової палати Грузії №459/1від 25.05.2021 року та засвідчення такою форс-мажорних обставин. Львівська ТПП за фактом аналізу усіх поданих документів, зокрема, й відомостей, що зазначені у довідці Торгово-промислової палати Грузії №459/1 від 25.05.2021 року, в межах власної компетенції правомірно засвідчила форс-мажор для PROD IMPORT LTD (Грузія) за період з 21.03.2020 року по 27.05.2021 року. Вказує, що перевірка, яка проводилась у 2021 році, внаслідок якої було складено акт №12344 та перевірка, яка була проведена у 2023 році, за результатами якої було складено акт №24586, мали один і той самий предмет, тобто такими було охоплено питання дотримання ним граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях із PROD IMPORT LTD (Грузія). Тому такі дії відповідача є неправомірними, оскільки порушують п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України. Зазначає, що контролюючим органом неправильно визначено період нарахування пені, а тому курс валют на дату виникнення порушення, у зв`язку із неврахуванням факту засвідчення форс-мажорних обставин згідно сертифікату Львівської ТПП від 27.05.2021 року. Посилається на те, що у межах проведеної перевірки його у 2021 році відповідачем надавалась оцінка сертифікату Львівської ТПП від 27.05.2021 року та було враховано такий як підставу для звільнення відповідальності за порушення граничних строків розрахунків. У ході проведеної перевірки у 2023 році з незрозумілих причин позиція відповідача щодо оцінки сертифікату кардинально змінилась і такий не був взятий до уваги ним. Посилається на те, що відповідачем було неправомірно нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією із LLC IGRIKA (Грузія) згідно договору постачання №010920 від 03.09.2020 року, оскільки розраховано пеню у період дії форс-мажорних обставин, що були підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1. Контролюючим органом невірно визначено період нарахування пені, а тому курс валют на дату виникнення порушення, у зв`язку із неврахуванням факту засвідчення форс-мажорних обставин згідно сертифікату Львівської ТПП від 20.03.2023 року. Також зазначає, що відповідачем було неправомірно нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією із FOOD MIX GEO LTD (Грузія) згідно договору постачання №010722 від 26.10.2022 року, оскільки розраховано пеню у період дії форс-мажорних обставин, що були підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1. Контролюючим органом неправильно визначено період нарахування пені, а тому курс валют на дату виникнення порушення, у зв`язку із неврахуванням факту засвідчення форс-мажорних обставин згідно сертифікату Львівської ТПП від 09.06.2023 року. Зазначає, що неврахування відповідачем сертифікатів Львівської ТПП призвело до неправильного визначення періоду, за який нарахована пеня, застосованого курсу валют, а тому й розмір пені, що визначений у ППР, що свідчить про протиправність та необхідність скасування такої. При цьому, розрахунок штрафної санкції (пені) є обов`язком виключно контролюючого органу і жодна інша особа, орган не може перебирати такі повноваження.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що існування карантину як особливих обставин життя країни чи області не є форс-мажором. Карантин стане форс-мажорною обставиною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, саме через нього. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні скаржник, який покликається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Стверджує, що карантинні обмеження не поширюються на переказ коштів на рахунки резидента за операціями експорту товару. Згідно з ч.1 ст.218 ГК України відсутність у боржника коштів не вважається форс-мажорною обставиною Вказує, що позивач може доводити лише невиконання/неналежне виконання зовнішньоекономічного контракту нерезидентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин. Посилається на те, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але лише в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Стверджує, що надання сертифікату торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законом порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин або лист ТПП України не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. Окрім того, вказує, що особами, які можуть бути суб`єктами визначеного статтею 13 Закону №2473-VIII правопорушення, є резиденти. Отже, саме на резидентів, а не на їх контрагентів покладений обов`язок із забезпечення фінансової дисципліни в частині зарахування виручки на їх валютні рахунки, у тому числі і шляхом ініціювання відповідних судових чи арбітражних процедур.

У заяві про зміну підстав позову позивач зазначає, що відповідач не мав права нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з PROD IMPORT LTD (Грузія), з LLC IGRIKA (Грузія), оскільки така нарахована за періоди, що початково розпочинаються 31.03.2021 року та завершується 22.05.2022 року, 19.03.2023 року за завершується 13.04.2023 року. Тобто відповідач застосував пеню всупереч приписам абзацу 11 п.52.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у період дії карантину на території України. Окрім того, розрахунок періоду нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з FOOD MIX GEO LTD (Грузія) відповідачем здійснювався починаючи з 10.06.2023 року, тобто, у період дії карантину на території України. Відтак, відповідачем всупереч приписам абзацу 11 п.52.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України неправильно розраховано, неправильно визначено період нарахування, а тому й встановлено загальний розмір пені за операціями з FOOD MIX GEO LTD (Грузія).

У відзиві на заяву про зміну підстав позову відповідач зазначає, що пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлена саме Законом №2473-VIII та не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України. Також позивачем не враховано, що оскільки ця норма застосовується при порушенні податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС України, а у цьому випадку контроль здійснює НБУ та комерційні банки, податковому органу відведена каральна роль (застосування штрафу). Вказує, що діючи на власний ризик в межах контракту, позивач не був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, враховуючи ризики їх недодержання іншою стороною. Оскільки позивач мав право звернутись у встановленому порядку до уповноваженої установи з питань неналежного виконання контрагентом зобов`язання, проте цього не вчинив, контролюючим органом правомірно нараховано пеню за час прострочення оплати товару.

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що податковий орган не тільки здійснює каральну роль, а й здійснює контроль та виконує функції щодо проведення розрахунків в іноземній валюті згідно Закону України «Про валюту і валютні операції». Законодавством не встановлено прямих застережень щодо факту невідповідності застосування пені, що визначена нормами ЗУ «Про валюту і валютні операції» до норм ПК України, яка виключає відповідальність за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті.

Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 25.03.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 15.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортних зовнішньоекономічних контрактах від 14.05.2018 року №010518 (дати здійснення операцій 04.10.2019, 01.11.2019, 21.11.2019, 05.12.2019, 20.12.2019 та 03.01.2020), від 03.09.2020 року №010920 (дата здійснення операції 20.09.2022) та від 26.10.2022 року №010722 (дата здійснення операції 12.12.2022) відповідачем складено акт №24586/13-01-07-10/ НОМЕР_1 від 04.10.2023 року.

Як вбачається зі змісту вказаного акта, перевіряючими встановлено порушення позивачем ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з врахуванням вимог п.21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5 та п.14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в результаті чого допущено порушення законодавчо встановлених строків розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічними контрактами від 15.05.2018 року №010518, укладеним з PROD IMPORT LTD (Грузія), дати здійснення операцій 01.11.2019 року, 21.11.2019 року, 05.12.2019 року, 20.12.2019 року та 03.01.2020 року, від 03.09.2022 року та від 26.10.2022 року №010722, укладеним з FOOD MIX GEO LTD (Грузія), дата здійснення операцій 12.12.2020 року.

24.10.2023 року представником позивача було подано відповідачу заперечення на згаданий акт, в яких він просив розглянути у строк, визначений чинним законодавством України, згадані заперечення та надати вмотивований висновок про результати розгляду цих заперечень.

Відповідач листом №31823/6/13-01-07-10-16 від 03.11.2023 року повідомив його, що у розгляді згаданих заперечень від 24.10.2023 року приймав участь представник позивача. В ході проведеного засідання постійно діючою комісією з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області розглянуто наведені аргументи в поданому запереченні та прийнято рішення, що порушення, відображені в акті перевірки від 04.10.2023 року, вважаються правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі згаданого акта перевірки з врахуванням висновку постійно діючої комісії з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області від 03.11.2023 року №278/13-01-07-10/ НОМЕР_1 на підставі підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідно до змін підп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, внесених Законом України від 12.05.2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» та п.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №25317/13-01-07-10 від 10.11.2023 року, відповідно до якого на підставі виявлених порушень загальна сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, яку позивач повинен сплатити за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності» (21081000) за період з 31.03.2021 року по 27.07.2023 року складає 11029415 грн. 97 коп.

Представник позивача звернувся до відповідача із скаргою від 22.11.2023 року на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, за наслідками розгляду якої рішенням №37449/6/99-00-06-01-02-06 від 20.12.2023 року вказану скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №25317/13-01-07-10 від 10.11.2023 року без змін.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є податкове повідомлення-рішення №25317/13-01-07-10 від 10.11.2023 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України).

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до абзацу п`ятого підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Абзацом шостим цієї норми передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст.86 ПК України).

Відповідно до абзацу 11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2473-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (ч.4 ст.11 Закону №2473-VIII).

Частиною першою ст.13 Закону №2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою цієї норми передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII).

Нормативне визначення форс-мажору закріплено у ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року №671/97-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон №671/97-ВР), у відповідності до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ХІІ від 17.03.2020 року були внесені зміни у ч.2 ст.14-1 Закону №671/97-ВР, якими доповнено перелік форс-мажорних обставин - карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що між позивачем (продавець) та PROD IMPORT LTD (покупець) було укладено договір поставки №010518 від 14.05.2018 року, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукти заморожене м`ясо, субпродукти і шкурну сировину.

Окрім того, між позивачем (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ігріка» було укладено договір постачання №010920 від 03.09.2020 року, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукти заморожене м`ясо, субпродукти та шкурну сировину.

Також між позивачем продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Мікс Гео», Грузія (покупець) було укладено договір постачання №010722 від 26.10.2022 року, у відповідності до якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукти заморожене м`ясо, субпродукти та шкурну сировину.

Продукцію відвантажено на підставі вантажно-митних декларацій, які наявні в матеріалах справи.

Перевіряючи правильність висновків контролюючого органу про наявність підстав для нарахування пені за несвоєчасне проведення розрахунків за вказаними договорами, суд зазначає наступне.

Як уже згадувалось, абзацом 11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та частиною шостою ст.13 Закону №2473-VIII чітко передбачено зупинення нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 року №1423) на території України карантин установлений з 19.12.2020 року до 30.06.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В матеріалах справи наявний сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4600-23-2815, відповідно до якого Львівська торгово-промислова палата на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): форс-мажорні обставини у покупця відповідно до договору постачання №010722 від 26.10.2022 року, укладеного між ТОВ "Дрогобицький м`ясокомбінат" (продавець) і ТОВ «Фуд Мікс Гео» (покупець), а саме карантинні обмеження.

Також наявний сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4600-21-0475 відповідно до якого Львівська торгово-промислова палата на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): форс-мажорні обставини у покупця відповідно до договору поставки №010518 від 14.05.2018 року, укладеного між ТОВ "Дрогобицький м`ясокомбінат" (постачальник) і «Prod Import Ltd» (покупець), що підтверджується довідкою Торгово-промислової палати Грузії №459/1 від 25.05.2021 року.

Відповідно до сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4600-23-1338 Львівська торгово-промислова палата на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): форс-мажорні обставини у покупця відповідно до договору постачання №010920 від 03.09.2020 року, укладеного між ТОВ "Дрогобицький м`ясокомбінат" (постачальник) і LLC Igrika (покупець), а саме карантин.

Також серед матеріалів справи наявний лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, відповідно до якого Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року. Зазначені обставини є з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання, відповідно, яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, строк якого продовжувався Указами від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, №341/2022 від 17.05.2022 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року та діє на час ухвалення даного судового рішення.

Враховуючи встановлені обставини, а також норми законодавства, суд вважає, що в періоди обов`язку щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів за уже згаданими договорами №010920 від 03.09.2020 року, №010722 від 26.10.2022 року діяли форс-мажорні обставини карантинні обмеження та збройна агресія російської федерації проти України.

Що стосується договору поставки №010518 від 14.05.2018 року, то у даному випадку діяли форс-мажорні обставини, які підтверджені довідкою Торгово-промислової палати Грузії №459/1 від 25.05.2021 року.

При цьому, варто додатково зазначити, що навіть станом на дату проведення перевірки та складання акту перевірки - 04.10.2023 року діяла форс-мажорна обставина збройна агресія російської федерації проти України.

Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у 2021 році контролюючим органом уже проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача податкового законодавства за період з 01.07.2017 року по 31.12.2020 року, валютного за період 01.07.2017 року по 31.12.2020 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період 01.07.2017 року по 31.12.2020 року, за наслідками чого було складено акт №12344/13-01-07-01/ НОМЕР_1 від 07.06.2021 року.

Суд звертає увагу, що перевірками, на підставі якої було складено акт №12344/13-01-07-01/ НОМЕР_1 від 07.06.2021 року та на підставі якої було складено акт №24586/13-01-07-10/30899640 від 04.10.2023 року у даній справі, було охоплено одне і те ж питання дотримання позивачем граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях із PROD IMPORT LTD, однак в одному випадку порушення граничних строків розрахунків встановлено не було, а в іншому (у спірних правовідносинах) такі вже уважались порушенням, що суперечить принципу належного врядування.

Підсумовуючи викладене, на переконання суду, контролюючим органом було протиправно нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, як наслідок, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на практику Верховного Суду, зокрема, постанови від 23.02.2022 року у справі №922/2897/21, від 04.06.2022 року у справі №922/2394/21, оскільки у даному випадку у сертифікатах про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Львівської торгово-промислової палати йдеться про те, що вони стосуються конкретно позивача, тобто, є індивідуальними стосовно нього.

При цьому, судом не беруться до уваги інші твердження відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає, що питання з приводу їх стягнення буде вирішуватися судом після надання позивачем відповідних доказів щодо їх понесення ним.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25317/13-01-07-10 від 10.11.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький м`ясокомбінат" (адреса: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 114; код ЄДРПОУ 30899640) 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 14 травня 2024 року.

СуддяВ.Я.Мартинюк