Рішення

від 14.05.2024 по справі 440/1892/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/1892/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Пришибської сільської ради, Відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /т. 3, а.с. 27-28/ просила:

визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Пришибської сільської ради від 03.02.2023 №20-К "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Ольги Довгань" (зі змінами згідно розпорядження сільського голови Пришибської сільської ради від 23.02.2023 №25-К "Про внесення змін до розпорядження №20-к від 03 лютого 2023 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Ольги Довгань");

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради з 24.02.2023;

стягнути з Виконавчого комітету Пришибської сільської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.02.2023 по день ухвалення рішення, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів;

стягнути з Виконавчого комітету Пришибської сільської ради моральну шкоду за незаконне звільнення у розмірі 100000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що спірним розпорядженням її звільнено з посади в органі місцевого самоврядування за систематичне невиконання посадових обов`язків з посиланням на попереднє застосування до неї дисциплінарних стягнень шляхом оголошення доган. Однак розпорядження Пришибського сільського голови від 31.10.2022 №№ 118-к та 119-к про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень визнані протиправними та скасовані судом, внаслідок чого позивач вважала формулювання підстави звільнення незаконним. Також позивач наголошувала на недотриманні відповідачем порядку проведення службового розслідування, висновки якого слугували підставою для видання спірного розпорядження.

2. Позиція відповідачів.

Представник Пришибської сільської ради у відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 1, а.с. 111-121/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що факт систематичного невиконання позивачем посадових обов`язків встановлений за результатами службового розслідування, що оформлені актом від 03.02.2023. Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у вересні, жовтні, грудні 2022 року видала ряд наказів, якими фактично переклала виконання своїх повноважень на заступника начальника та головного спеціаліста підпорядкованого їй відділу. Крім того, відповідач врахував, що розпорядженнями сільського голови Пришибської сільської ради від 31.10.2022 №№ 118-к та 119-к до ОСОБА_1 застосовані дисциплінарні стягнення шляхом оголошення доган за неналежне виконання посадових обов`язків. На цій підставі представник відповідача вважав, що звільнення ОСОБА_1 з посади є законним та обґрунтованим.

У відзиві Виконавчого комітету Пришибської сільської ради та Відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради представник відповідачів виклав аналогічні доводи щодо вирішення спору /т. 2, а.с. 62-66, 75-79/.

3. Процесуальні дії у справі, заяви учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 провадження у цій справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/1098/23 за позовом ОСОБА_1 до Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 поновлено провадження у справі; залучено до участі у справі в якості співвідповідачів: Виконавчий комітет Пришибської сільської ради та Відділ освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради.

Представники позивача у відповіді на відзив /т. 1, а.с. 198-206, т. 2, а.с. 88-96/ наполягали на безпідставності доводів відповідача та просили задовольнити позов повністю.

Представник Пришибської сільської ради у запереченні на відповідь /т. 1, а.с. 246-248/ повторив раніше повідомлені суду обставини щодо підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з посади.

У підготовчому засіданні 20.02.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Пришибської сільської ради про виклик свідків /а.с. 59/.

У підготовчому засіданні 28.03.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представники позивача та Виконавчого комітету Пришибської сільської ради надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Пришибська сільська рада та Відділ освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради у судове засідання 30.04.2024 не з`явились, причин неявки суду не повідомили.

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

А відповідно до частини дев`ятої зазначеної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ОСОБА_1 розпорядженням сільського голови Пришибської сільської ради від 26.04.2021 №88-к з 27.04.2021 призначена на посаду начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму Виконавчого комітету Пришибської сільської ради.

31.01.2023 головний спеціаліст відділу освіти, культури, спорту та туризму Виконавчого комітету Пришибської сільської ради ОСОБА_2 звернулась до Пришибського сільського голови з доповідною запискою, у якій повідомляла про систематичне зловживання начальником відділу ОСОБА_1 своїми посадовими обов`язками шляхом доручення підлеглим працівникам виконання завдань, що не входять до їх посадових обов`язків /т. 1, а.с. 127-128/.

Того ж дня Пришибським сільським головою видано розпорядження №14 "Про проведення службового розслідування", яким на підставі статей 42, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зобов`язано створити комісію з проведення службового розслідування, провести службове розслідування за фактом дій та бездіяльності начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму Виконкому Пришибської сільської ради ОСОБА_1 протягом трьох робочих днів /а.с. 136-138/.

01.02.2023 позивач надала Голові комісії з проведення службового розслідування письмові пояснення /т. 1, а.с. 160-162/.

03.02.2023 Комісією складений акт про результати службового розслідування, у якому викладений висновок про систематичне невиконання ОСОБА_1 обов`язків, покладених на неї трудовим договором, шляхом розширення трудової функції головного спеціаліста відділу ОСОБА_2 за рахунок власних посадових обов`язків /а.с. 169-177/. На цій підставі Комісія рекомендувала розглянути питання про притягнення начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму Виконавчого комітету Пришибської сільської ради ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Позивач з актом службового розслідування ознайомлена 23.02.2023 /т. 1, а.с. 177/.

03.02.2023 Пришибським сільським головою видано розпорядження №20-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Ольги Довгань", яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення; звільнено з 03.02.2023 ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, враховуючи що до неї раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення /т. 1, а.с. 179-181/.

23.02.2023 Пришибським сільським головою видано розпорядження №25-к "Про внесення змін до розпорядження №20-к від 03 лютого 2023 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Ольги Довгань", яким на підставі листка тимчасової непрацездатності ЛН 6792897-2013012339-1 від 22.02.2023 вирішено внести зміни до пункту 2 розпорядження від 03.02.2023 №20-к в частині визначення дати звільнення позивача з посади - 23.02.2023 /т. 1, а.с. 182/.

Не погодившись з правомірністю вищезгаданих розпоряджень Пришибського сільського голови, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 43 Основного Закону України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 1 Закону України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" (надалі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету /частина перша статті 2 Закону №2493-III/.

За приписами частини першої статті 20 Закону №2493-III крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Частиною першою статті 147 КЗпП передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Статтею 148 КзпП визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується правомірності звільнення позивача зі служби в органі місцевого самоврядування через систематичне невиконання посадових обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 16.05.2023 у справі №460/11742/21 зазначив, що за усталеною судовою практикою розгляду трудових спорів, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема, за пунктом 3 статті 40 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Тож обов`язковою умовою звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП є попереднє застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Оспорюване розпорядження в якості підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення шляхом звільнення з посади містить посилання, що на підставі розпоряджень сільського голови Пришибської сільської ради від 31.10.2022 №№ 118-к та 119-к ОСОБА_1 було оголошено догани.

Так, розпорядженням сільського голови Пришибської сільської ради від 31.10.2022 №118-К "Про притягнення до дисциплінарного стягнення начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради ОСОБА_1 " за незалежне виконання посадових обов`язків начальнику відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради ОСОБА_1 оголошено догану /т. 1, а.с. 183-184/.

Також розпорядженням сільського голови Пришибської сільської ради від 31.10.2022 №119-К "Про притягнення до дисциплінарного стягнення начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради ОСОБА_1 " начальнику відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради ОСОБА_1 оголошено догану за незалежне виконання посадових обов`язків /т. 1, а.с. 185-186/.

Однак рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №440/1098/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023, задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправними та скасовано розпорядження сільського голови Пришибської сільської ради від 31.10.2022 №118-К "Про притягнення до дисциплінарного стягнення начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради ОСОБА_1 ", від 31.10.2022 №119-К "Про притягнення до дисциплінарного стягнення начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради ОСОБА_1 " /т. 2, а.с. 4-9, 23-34/.

Доводи відповідачів про те, що Пришибській сільській раді на дату видання спірних розпоряджень не було відомо про оскарження ОСОБА_1 до суду розпоряджень сільського голови від 31.10.2022 №№ 118-К, 119-К не зумовлюють підстав для висновку про правомірність звільнення позивача за систематичне невиконання посадових обов`язків, оскільки згадані розпорядження, як правові акти індивідуальної дії, внаслідок визнання їх протиправними та скасування судом втратили чинність з моменту прийняття.

Як наслідок, позивача слід вважати такою, що не притягувалась до дисциплінарної відповідальності.

За відсутності факту притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання без поважних причин посадових обов`язків, звільнення позивача за пунктом 3 статті 40 КЗпП є незаконним.

Стосовно посилань відповідачів на висновки акта від 03.02.2023 про результати службового розслідування щодо видання позивачем наказів (від 29.09.2022 №126, від 07.10.2022 №128, від 05.12.2022 №141, від 08.12.2022 №143, від 19.12.2022 №148) про ймовірне покладення окремих повноважень начальника відділу чи інших повноважень, не передбачених посадовою інструкцією, на підлеглих працівників без їх згоди, суд враховує, що наведене не може бути визнане достатньою підставою для звільнення позивача за пунктом 3 статті 40 КЗпП.

Зазначені обставини є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування розпорядження сільського голови Пришибської сільської ради від 03.02.2023 №20-К "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Ольги Довгань" (зі змінами згідно розпорядження сільського голови Пришибської сільської ради від 23.02.2023 №25-К "Про внесення змін до розпорядження №20-к від 03 лютого 2023 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Ольги Довгань").

При цьому суд зауважує, що визначення підстав для звільнення працівника з роботи є компетенцією роботодавця, а до повноважень суду віднесено оцінку обґрунтованості таких підстав.

З урахуванням наведеного суд, надаючи правову оцінку спірним розпорядженням, не уповноважений досліджувати інші обставини, аніж ті, які слугували підставою для звільнення позивача та зазначені у розпорядженні сільського голови Пришибської сільської ради від 03.02.2023 №20-К.

Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тож позивача належить поновити на посаді начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради.

Щодо дати, з якої ОСОБА_1 слід поновити на роботі, суд зазначає, що з урахуванням розпорядження сільського голови Пришибської сільської ради від 23.02.2023 №25-К позивач звільнена з посади з 23.02.2023, оскільки до 22.02.2022 вона перебувала на лікарняному.

Тому ОСОБА_1 належить поновити на роботі з 23.02.2023, а не з 24.02.2023, як про це просила позивач у позовній заяві.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

За змістом пункту 2 названого Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Зі змісту залученої до матеріалів справи довідки відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради від 19.03.2024 №01-11/27 /т. 3, а.с. 45/ суд встановив, що заробітна плата ОСОБА_1 за грудень 2022 року склала 10511,35 грн, а за січень 2023 року - 8342,72 грн.

Як у грудні 2022 року, так і у січні 2023 року кількість робочих днів склала 22, загальна кількість робочих днів - 44.

Тож середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становитиме 428,50 грн ((10511, 35 + 8342,72) : 44).

За період з 23.02.2023 по 14.05.2024 вимушений прогул становить 322 робочих дні.

Отже на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 137977,00 грн (322 х 428,50 грн).

Зазначену суму суд стягує з відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради, оскільки останній є окремою юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах ДКСУ та бухгалтерію, а тому є відповідальним за оплату праці позивача.

Стосовно доводів представника позивача про необхідність врахування при обчисленні середнього заробітку ОСОБА_1 щомісячної премії у розмірі 7110,00 грн та щомісячної доплати за складність і напруженість в розмірі 4180,00 грн, суд зауважує, що такі виплати на користь позивача фактично здійснені не були, оскільки розпорядженням сільського голови Пришибської сільської ради від 11.10.2022 №111-к ОСОБА_1 позбавлено цих виплат.

Позивач доказів оскарження згаданого розпорядження, визнання його протиправним та скасування не надала.

Так само позивач не ініціювала судове провадження про нарахування та виплату їй щомісячної премії й надбавки.

Пунктом 3 Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

А оскільки у силу наведених вище положень пункту 3 Постанови №100 для обчислення середнього заробітку працівника враховуються фактично виплачені суми, підстав для врахування щомісячної премії та надбавки немає.

Щодо вимоги позивача про стягнення з виконавчого комітету Пришибської сільської ради моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн, суд виходить з такого.

У силу статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зі статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Поняття доказів наведено у статті 72 КАС України, відповідно до якого доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У силу статей 73, 74 КАС України надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до частин першої, четвертої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають учасники справи.

Таким чином, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, у такому випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків тощо.

Такий висновок щодо застосування норм права у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, наведений у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №460/1060/19.

Отож необхідною умовою виникнення відповідальності у вигляді обов`язку відшкодувати заподіяну майнову і немайнову шкоду є неправомірність дій або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою, вини особи у заподіянні шкоди.

Позивач в обґрунтування вимоги про стягнення моральної шкоди у грошовому еквіваленті посилалась на погіршення стану здоров`я внаслідок її незаконного звільнення з роботи, на підтвердження чого надала викопіювання з медичної картки /т. 1, а.с. 209-238/.

Однак суд враховує, що надані медичні документи датовані вереснем - листопадом 2022 року, тобто обставини звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою, проходження медичних обстежень, придбання ліків мали місце до звільнення позивача з роботи у лютому 2023 року та безпосередньо не пов`язані з предметом спору у цій справі.

Обставини щодо попередніх притягнень позивача до дисциплінарної відповідальності не зумовлюють підстав для вирішення питання про відшкодування моральної шкоди в межах цього провадження, оскільки не стосуються предмета доказування у цій справі.

За обставин цього спору суд зазначає, що ОСОБА_1 не довела завдання їй моральних страждань внаслідок незаконного звільнення у тій мірі, з якою пов`язується наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у матеріальному виразі.

А тому сам факт визнання судом порушення відповідачем прав позивача і поновлення його прав є достатньою та справедливою сатисфакцією у спірних відносинах, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди належить відмовити.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

А тому, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради з 23.02.2023 та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9427,00 грн належить допустити до негайного виконання.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За відсутності документально підтверджених судових витрат учасників справи, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 205, 229, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Пришибської сільської ради від 03.02.2023 №20-К "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Ольги Довгань" (зі змінами згідно розпорядження сільського голови Пришибської сільської ради від 23.02.2023 №25-К "Про внесення змін до розпорядження №20-к від 03 лютого 2023 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Ольги Довгань").

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради з 23.02.2023.

Стягнути з відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул з 23.02.2023 по 14.05.2024 у розмірі 137977,00 грн (сто тридцять сім тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень) з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради з 23.02.2023 та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул за один місяць у розмірі 9427,00 грн з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідачі:

1) Пришибська сільська рада (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 21062746; вул. Центральна, 46, с. Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39741);

2) Виконавчий комітет Пришибської сільської ради (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 04384687; вул. Центральна, 46, с. Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39741);

3) відділ освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 44559843; вул. Центральна, 46, с. Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39750).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба