Рішення

від 15.04.2024 по справі 952/235/22

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 952/235/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2024 Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколенко Л.О.,

за участю сторін:

представника позивачки - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , в якому просила розірвати Договір №09-10 про надання інформаційно - консультативних послуг від 19.10.2021, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 57 148 (п?ятдесят сім тисяч сто сорок вісім) гривень 00 коп., а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_3 як Замовником та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як Виконавцем 19.10.2021 було укладено Договір №09-10 про надання інформаційно консультативних послуг, відповідно до якого Замовник замовляє у Виконавця, а Виконавець зобов`язується надати Замовнику інформаційно-консультативні послуги щодо придбання автомобіля в Республіці Корея, його доставки в Україну, розмитнення, а також іншого характеру згідно пункту 1.2 Договору, а Замовник зобов`язується оплатити їх вартість у порядку та розмірі, передбачених цим Договором.

Позивачка зазначає, що на виконання умов договору Договору №09-10 про надання інфомаційно-консультативних послуг від 19.10.2021 нею як Замовником було здійснено належним чином свій обов`язок стосовно оплати послуг Виконавця, та згідно з квитанцією №0.0.2316635318.1 від 25.10.2021 було сплачено на рахунок Відповідача по справі 7 938 грн (сім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) гривень 00 коп., із призначенням платежу: згідно договору №09-10 від 19.10.2021.

Також відповідно до квитанції 0.0.2326379868.2 від 03.11.2021 Позивачкою було сплачено на рахунок Відповідача 49 210 грн (сорок дев`ять тисяч двісті десять) гривень 00 коп., із призначенням платежу: згідно рахунку №2 від 29.10.2021 року.

Позивачка посилається на п. 2.3.1 та 2.3.2 Договору №09-10 про надання інфомаційно-консультативних послуг від 19.10.2021, відповідно до яких Виконавець зобов`язується надати Замовнику Послуги згідно пункту 1.2. даного Договору, за умови вчасного та належного виконання Замовником своїх зобов`язань за даним договором та інформувати Замовника про хід виконання даного Договору, в тому числі про місцезнаходження автомобіля, стан розмитнення тощо, шляхом надіслання sms повідомлень.

Однак, на думку Позивачки, ФОП ОСОБА_4 як Виконавцем не було виконано обов`язку щодо надання ОСОБА_3 передбачених договором послуг, що складає більше 6 місяців з моменту укладання договору.

На підтвердження обставин викладених у позовній заяві, Позивачкою було надано наступні докази: копія Договору №09-10 про надання інформаційно-консультативних послуг від 19.10.2021, копія Додаткової угоди №1 від 29.10.2021 до Договору №09-10 про надання інформаційно-консультативних послуг від 19.10.2021 , копія квитанції №0.0.2316635318.1 від 25.10.2021, копія квитанції 0.0.2326379868.2 від 03.11.2021 (дублікат чека), копія запиту на отримання інформації за договором з поштовим чеком на підтвердження відправлення його Відповідачу.

16.09.2022 Заочним рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області позов ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення грошових коштів було задоволено.

06.12.2022 до суду надійшла заява Відповідача про перегляд заочного рішення, ухваленого 16.09.2022 Зачепилівським районним судом Харківської області у цивільній справі №952/235/22 за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення грошових коштів. Пропуск строку подачі даної заяви Відповідач обґрунтував тим, що повне заочне рішення Відповідачу не було вручене судом після його проголошення, а також тим, що поштове відправлення із повним заочним рішення Відповідач також не отримав.

12.06.2023 ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області заяву Відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення, ухваленого 16.09.2022 Зачепилівським районним судом Харківської області у цивільній справі №952/235/22 за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення грошових коштів було задоволено. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.06.2023 до суду надійшов відзив Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на позовну заяву ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, в якому Відповідач просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з наступним.

Відповідач зазначив, що п. 2.3. Договору №09-10 про надання інфомаційно-консультативних послуг від 19.10.2021 перелічені зобов`язання Відповідача за Договором, а саме: надати Замовнику Послуги, згідно пункту 1.2. даного Договору за умови вчасного та належного виконання Замовником своі?х зобов`язань за даним Договором (вчасноі? оплати Послуг Виконавця, послуг транспортування, розмитнення тощо) та інформувати Замовника про хід виконання даного Договору, в тому числі про місцезнаходження автомобіля, стан розмитнення тощо, шляхом надсилання sms повідомлень.

За твердженнями Відповідача, після отримання 25.10.2021 оплати послуг у розмірі 7 938 (сім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп., на виконання умов Договору, він приступив до надання інформаціи?но-консультативних послуг, передбачених п. 1.2. Договору.

29.10.2021 між Позивачкою і Відповідачем була укладена Додаткова угода №1 до Договору №09-10 про надання інфомаційно-консультативних послуг від 19.10.2021, яка передбачала доставку в Україну, розмитнення та передачу Позивачці автомобіля KIA Sorento 2013 року випуску з VIN номером НОМЕР_1 . Для вибору конкретного автомобіля було необхідно ознайомити Позивачку з умовами функціонування внутрішнього/експортного ринку Республіки Корея, компаніи?, що здіи?снюють торгівлю вживаними автомобілями, а також провести пошук і підбір власне цього конкретного автомобіля.

Відповідач зазначив, що відповідно до коносаменту №CIGSMACR2112SN18, автомобіль KIA Sorento 2013 року випуску з VIN номером НОМЕР_1 було завантажено та відправлено з порту м. Масан, Республіка Корея до порту м. Чорноморськ, Україна 21.12.2021, що свідчить про здійснення купівлі, оплати та організації доставки автомобіля в Україну.

21.01.2022 Позивачка видала довіреність ТОВ «Глобал Логістик Інвест» та ОСОБА_5 на представництво інтересів Позивачки з питань отримання вантажів, митного оформлення та доставки автомобіля до місця призначення. 23.02.2022, відповідно до електронної декларації №UA500100/2022/005600, було проведено митне оформлення автомобіля.

Наступного дня, 24.02.2022, в Україні було введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Росії, що ускладнило виконання умов Договору. Відповідач також зазначив, що не мав можливості безпосередньо брати участь у доставці автомобіля через свій виїзд з України.

Відповідач наголосив, що продовжував надання консультативних послуг та із залученням третіх осіб повідомляв Позивачці інформацію щодо місцезнаходження автомобіля, який з моменту російського вторгнення перебував на території ДП «МТП Чорноморськ».

Відповідно до листа Одеської обласної державної адміністрації №2853/5/01-45/2786/2- 22 від 14.04.2022, за наявною в обласній військовій адміністрації інформацією, на користь держави за рішенням військового командування ОК «ПІВДЕНЬ» з території ДП «МТП Чорноморськ» були примусово відчужені та передані ряд транспортних засобів, до числа яких входив, зокрема, автомобіль KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 , який було передано на баланс військової частини НОМЕР_2 . А отже, подальше виконання договору стало тимчасово неможливим через настання форс-мажорних обставин, що не залежать від сторін Договору.

Відповідач також вказав, що сам характер послуг, які надавались за Договором (інформаціи?но-консультативні), передбачає собою постіи?ну взаємодію між замовником і виконавцем і послуги за Договором не могли бути надані без інформування і залучення Позивачки на тому чи іншому етапі, так як, відповідно до п. 1.3. Договору, Відповідач не виступав представником, агентом, поручителем чи посередником, а отже, и? не міг діяти від імені Позивачки.

Відповідно до переписки у мессенджері Viber між Позивачкою та помічницею Відповідача, співпраця та контакт із Позивачкою тривали, як мінімум, до квітня 2022 року. Зокрема, з переписки можна зробити висновки, що Позивачку повідомили про прибуття автомобіля до України та необхідність організації його митного оформлення, а повідомлення від 16.03.2022 підтверджують, що діалог між Позивачкою та помічницею Відповідача йшов саме про автомобіль KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 , передбачений Додатковою угодою, а також те, що Позивачка була проінформована про відчуження та передачу автомобіля KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 , на баланс військової частини НОМЕР_2 .

Відповідач також не погодився з посиланням Позивачки на загальну суму понесених нею витрат (збитків) на оплату послуг за Договором №09-10 про надання інформаційно-консультативних послуг від 19.10.2021 та в заперечення зазначив наступне.

Одночасно із укладенням Договору 19.10.2021, Відповідачем та Позивачкою було підписано заявку до Договору, відповідно до 4 пункту якої встановлено, що вартість послуг Виконавця була погоджена сторонами у сумі 7 938 (сім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.3. Договору, оплата за Договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування (внесення) Замовником на банківський рахунок Виконавця коштів у наступні строки: 100% вартості протягом 2-х банківських днів з дати підписання Договору.

Відповідач звернув увагу суду на те, що відповідно до квитанції 0.0.2316635318.1, наданої Позивачкою у якості доказу здійснення нею обов`язку щодо оплати послуг Відповідача, вищезазначена сума (7938 гривень) була повністю сплачена Позивачкою 25.10.2021 із призначенням платежу «згідно договору №09-10 від 19.10.2021р.».

Отже, на думку Відповідача, здійсненням цього платежу Позивачка повністю виконала своє зобов`язання щодо 100% оплати послуг Відповідача та провела повний розрахунок із Відповідачем відповідно до умов Договору.

Крім того, Відповідач вважає, що Позивачкою не надано жодних доказів ані про те, що умови виконання Договору були змінені сторонами, ані про те, що сторони погоджували зміну вартості (ціни) Договору.

Щодо квитанції 0.0.2326389868.2 від 03.11.2021 на суму 49 210 (сорок дев`ять тисяч двісті десять) гривень 00 коп. із призначенням платежу «згідно рахунку №2 від 29.10.2021 р.», Відповідач переконаний, що наявні в матеріалах справи докази не надають можливості достовірно встановити відношення платежу від 03.11.2021 на суму 49 210 гривень 00 коп. до оплати послуг Відповідача за Договором.

Таким чином, Відповідач стверджує, що сумлінно виконував свої зобов`язання за Договором та Додатковою угодою до моменту настання форс-мажорних обставин, що унеможливило подальше виконання умов Договору.

На підтвердження обставин викладених у відзиві, Відповідачем було надано наступні докази: Скан-копія коносаменту CIGSMACR2112SN18 із перекладом, Скан-копія довіреності ОСОБА_3 на ім`я ТОВ Глобал Логістик Інвест та ОСОБА_5 , Скан-копія електронної декларації UA500100 2022 005600, Скріншот із Єдиного держ. інформ. веб-порталу Єдине вікно щодо митного оформлення авто VIN KNAKU815DDA375043, Скан-копія листа Одеської ОДА щодо вилучення авто VIN KNAKU815DDA375043, Скріншоти переписки ОСОБА_3 із помічницею ОСОБА_4 в месенджері Viber, Скан-копія заявки до Договору 09-10 про про надання інформаційно-консультативних послуг від 19.10.2021.

04.07.2023 до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 , яка не була прийнята судом у зв?язку з порушенням Позивачкою строків, встановлених ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 17.06.2022 про відкриття провадження у справі №952/235/22, відповідно до ч. 4 ст. 179 ЦПК України.

10.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення представника Відповідача ОСОБА_2 , в яких останній просив суд взяти до уваги факт засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Представник Відповідача у письмових поясненнях надав посилання на веб-сторінку, на якій у відкритому доступі розміщено офіційних лист Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин: https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022

Представник Відповідача зазначив, що вищенаведене є офіційним підтвердженням, що зазначені вище обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом із письмовими поясненнями представником Відповідача було надіслано до суду копію офіційного листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

В судовому засіданні 12.06.2023 та в подальших судових засіданнях представник Позивачки позов підтримував, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник Відповідача в судовому засіданні 12.06.2023 та в подальших судових засіданнях позов не визнавав, просив в задоволенні позову відмовити та заперечував обставини невиконання Відповідачем обов`язків за Договором №09-10 про надання інформаційно-консультативних послуг від 19.10.2021, надавав пояснення аналогічні поясненням у відзиві на позов.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних в справі доказів, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, принцип змагальності згідно ст 12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом було встановлено, що між Позивачкою та Відповідачем 19.10.2021 було укладено Договір №09-10 про надання інформаційно-консультативних послуг, відповідно до якого Відповідач мав надати Позивачці інформаційно-консультативні послуги щодо придбання автомобіля в Республіці Корея, його доставки в Україну, розмитнення, а також іншого характеру згідно пункту 1.2 Договору, а Позивачка, в свою чергу, зобов`язалася оплатити їх вартість у порядку та розмірі, передбачених цим договором.

Крім того, суд також встановив, що 29.10.2021 між Позивачкою та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №09-10 про надання інформаційно-консультативних послуг від 19.10.2021, якою було конкретизовано зобов?язання Відповідача за Договором.

Відтак, пунктом 1.2 Договору №09-10 до послуг, які мали би бути надані Відповідачем Позивачці було віднесено:

-консультації про умови роботи на внутрішньому/експортному ринку Республіки Корея та/або компаній (включаючи онлайн-платформи), що здійснюють торгівлю такими, що були в користуванні (вживаними) та/або пошкодженими автомобілями на території Республіки Корея (у тому числі через онлайн-платформи);

-консультації щодо пошуку автомобіля, що був в користуванні (вживаного) в Республіці Корея (включаючи онлайн-платформи), підбір такого автомобіля;

-консультації щодо здійснення платежів за придбаний автомобіль, інші послуги, пов?язані із придбанням автомобіля;

-консультації щодо доставки придбаного автомобіля в порт відправки в Республіці Корея, організація такої доставки до порту в Республіці Корея та відправки в Україну;

-консультації щодо розмитнення автомобіля на території України та підбір брокера;

-консультації щодо доставки розмитненого автомобіля до Замовника, організація такої доставки;

-консультація щодо сертифікації та державної реєстрації автомобіля, організація таких дій.

Також суд встановив, що Додатковою угодою №1 сторонами по справі були конкретизовані умови Договору №09-10, а саме встановлено обов?язок Відповідача доставити автомобіль в Україну, а також із залученням третіх осіб провести розмитнення автомобіля і передати авто KNAKU815DDA375043, 2013 KIA Sorento його власнику, в особі Позивачки.

Крім того, п. 2.3.2 Договору №09-10 було додатково встановлено обов?язок Відповідача інформувати Позивачку про хід виконання Договору, в тому числі про місцезнаходження автомобіля, стан розмитнення тощо, шляхом надіслання sms повідомлень.

Стосовно обов?язків Позивачки за Договором №09-10, суд з?ясував, що відповідно до п. 2.1. Договору, Позивачка зобов?язалася:

-надати Відповідачу вихідні дані щодо автомобіля, який Позивачка планує придбати (марка, модель, рік випуску тощо);

-вчасно сплачувати за автомобіль, придбаний на внутрішньому/експортному ринку, а також послуги третіх осіб, пов?язаних з придбанням автомобіля (транспортні, брокерські, стоянка в портах, митні платежі, сертифікація тощо);

-видати брокеру нотаріально посвідчену довіреність, необхідну для розмитнення автомобіля;

-вчасно сплачувати послуги щодо витрат державної реєстрації автомобіля.

Жодних додаткових зауважень під час надання пояснень сторонами у судових засіданнях, а також жодних доказів на підтвердження збільшення переліку прав, обов?язків сторін або ж збільшення переліку послуг за Договором ані Позивачкою, ані Відповідачем надано не було.

Таким чином, суд вважає встановленим в повному обсязі загальний зміст зобов?язань Позивачки та Відповідача за договором, а також повним перелік замовлених Позивачкою послуг, що мали бути надані за Договором №09-10 про надання інформаційно-консультативних послуг від 19.10.2021.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Аргументуючи підстави подання позовної заяви, Позивачка зазначила, що Відповідачем на день подання позовної заяви не було виконано обов?язку щодо надання передбачених договором послуг, що складає більше ніж 6 місяців з моменту укладення договору.

На думку суду, зазначене твердження Позивачки, а також посилання на ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якого споживач має право відмовитись від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов?язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим, є безпідставним з огляду на наступне.

На підставі аналізу поданих сторонами доказів суд прийшов до висновку, що строк (термін) виконання обов?язків Відповідача за Договором №09-10 не був встановлений сторонами, ані в тексті Договору, ані в тексті Додаткової угоди. Жодних зауважень з цього приводу в судових засіданнях жодна сторона не заявляла.

При цьому, судом з?ясовано, що відповідно до п. 3.3. Договору №09-10 встановлено строк виконання зобов?язання Позивачки стосовно оплати послуг Відповідача, а саме - протягом 2-х банківських днів з дати підписання Договору у розмірі 100% вартості. Таким чином, на думку суду, зазначений пункт Договору встановлює умову авансового платежу, тобто попередньої оплати послуг до моменту їх надання Відповідачем.

Крім того, повертаючись до зобов?язань Позивачки за Договором, суд бере до уваги п. 2.1.1., яким передбачено обов?язок Позивачки надати Відповідачу вихідні дані щодо автомобіля, який Позивачка планує придбати, без дотримання якого надання послуг не вбачається можливим.

На підставі Заявки до Договору №09-10, підписаної сторонами 19.10.2021 та наданої Відповідачем у додатках до відзиву на позовну заяву, суд вважає встановленим факт погодження Позивачкою вихідних даних, а саме вартісних та технічних характеристик автомобіля, який Позивачка планує придбати.

На вимогу п. 3.1. Договору №09-10 в Заявці сторонами було погоджено вартість (ціну) послуг Виконавця, а саме - 7 938 грн. (сім тисяч дев?ятсот тридцять вісім грн.), шо становить еквівалент 300 доларів США. Зазначена сума, як вбачається з квитанціїї №0.0.2316635318.1, що міститься в матеріалах справи, була сплачена Відповідачкою 25.10.2021.

Таким чином, на підставі вищезазначеного та у зв?язку із відсутністю погодженого сторонами строку виконання обов?язку Відповідачем за Договором №09-10, суд бачить доцільним вважати, що Відповідач мав приступити до виконання зобов?язань за Договором після виконання Позивачкою обов?язків, передбачених п. 3.3. та п. 2.1.1 Договору №09-10.

Суд бере до уваги твердження Відповідача про те, що умовами Договору не встановлено в якій саме формі мають бути надані послуги, а також не передбачено обов`язку Відповідача надавати послуги Позивачці у письмовому вигляді, а отже, послуги могли бути надані усно та спожиті Позивачем в процесі їх надання. Суд також враховує, що зважаючи на вищевказане, Відповідач не в змозі довести надання кожної конкретної послуги за Договором.

Проте, на думку суду, всі послуги, перелічені в п. 1.2. Договору, є комплексними та взаємопов`язаними та мають одну конкретну мету - отримання конкретно визначеного автомобіля Позивачкою, а отже, надання кожної наступної послуги неможливе без надання попередньої.

Таким чином, факт надання тієї чи іншої послуги може бути встановлений шляхом підтвердження отримання Позивачкою бажаних результатів від наданих послуг, відповідно до умов Договору.

Як було раніше встановлено судом, 29.10.2021 між Позивачкою і Відповідачем було підписано Додаткову угоду №1, у першому пункті якої було зазначено марку, модель, рік випуску та VIN номер автомобіля, який має бути доставлений в Україну, розмитнений і переданий Позивачу, а саме: KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 .

Не зважаючи на заперечення Позивачкою факту надання Відповідачем будь-яких послуг за Договором, Позивачка не заперечує факту існування зазначеної Додаткової угоди, а також не наводить доказів звернення до інших осіб за наданням аналогічних послуг.

Таким чином, суд вважає доведеним належними доказами, що станом на 29.10.2021 Відповідач здійснив пошук і підбір автомобіля, на умовах визначених сторонами, а отже, приступив до виконання покладених на нього обов?язків за Договором №09-10.

Відповідно до п. 2.4.2 Договору, Відповідач має право залучати за власним вибором до виконання Договору третіх осіб, а отже, на думку суду, Відповідач був уповноважений Позивачкою на доручення виконання певних дій, необхідних для виконання Договору, третім особам, зокрема компаніям-перевізниками, брокерам тощо.

Відтак, судом встановлено, що 21.01.2022 Позивачка видала ТОВ «Глобал Логістик Інвест» (код ЄДРПОУ: 43884612) та ОСОБА_5 довіреність, відповідно до якої зазначені особи мали виступати представниками Позивачки з питань отримання вантажів (в тому числі автомобілів будь-якої марки), проведення митного оформлення (розмитнення) з правом вивозу (ввозу) з митної території (на митну територію), експедируванням, супроводженням та транспортуванням його до місця призначення. Крім того, зазначеною довіреністю представникам надано право проводити сертифікацію та державну реєстрацію автомобілів від імені Позивачки.

З електронної декларації №UA500100/2022/005600 та відомостей із Єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», що містяться в матеріалах справи, також вбачається, що 23.02.2022 було проведене митне оформлення автомобіля KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 .

Враховуючи зазначене, суд вважає аргументованим твердження Відповідача, щодо того, що наданню цих послуг передує виконання обов`язку доставити автомобіль KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 в Украі?ну.

Суд також бере до уваги, що Відповідачем не надано доказів залучення третіх осіб до виконання Договору №09-10, проте, Позивачка, в свою чергу, також в судових засіданнях зазначала, що не зверталась до інших осіб з приводу надання аналогічних послуг. Отже, в даному випадку, не відступаючи від вимог п. 1 ст. 13 ЦПК України, суд може зробити висновок виключно з приводу отримання чи не отримання Позивачкою конкретної послуги за Договором, не встановлюючи на власний розсуд належність чи неналежність способу надання такої послуги.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також відсутність в матеріалах справи доказів, які б спростовували зазначені обставини, суд вважає доведеним, що автомобіль KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 був доставлений в Україну та розмитнений, а отже Позивачкою було отримано вказані послуги.

Отже, судом встановлено, що на дату подання позовної заяви Позивачкою не було отримано, а отже Відповідачем не були надані послуги з доставки розмитненого автомобіля до Позивачки, а також консультаційні та організаційні дії щодо сертифікації та державної реєстрації автомобіля. Відтак, судом встановлено наявність порушення умов Договору №09-10 Відповідачем виключно в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України, виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 141 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Сторона звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборноі? сили, що виникли після укладення Договору внаслідок подіи? надзвичаи?ного характеру, які Сторона об`єктивно не могла ні передбачити, ні запобігти і?м розумними заходами (форс-мажор).

Судом встановлено, що Відповідач у своїй позиції посилається на низку обставин, які вважає форс-мажорними, тобто такими, що унеможливили подальше надання послуг за Договором №09-10.

Зокрема, Відповідач зазначив, що після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України виїхав за кордон, та досі залишається за кордоном, тому не мав можливості брати безпосередню участь у процесі доставки автомобіля KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 з території морського порту м. Чорноморськ до Позивачки третіми особами.

Відповідач також зазначив, що на наступний день після розмитнення автомобіля було видано Указ Президента України №64\2022 від 24.02.2022, яким в Україні було запроваджено воєнний стан. На підставі чого, 28.02.2022 ТПП України на офіційному сайті розмістила загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, яким на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України.

Судом було встановлено, що зазначеним листом ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, суд бере до уваги, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов?язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Така позиція суду, кореспондує позиціям Верховного суду, викладеним у Постановах від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Проте, судом також встановлено, що відповідно до листа Одеської обласної державної адміністрації №2853/5/01-45/2786/2-22 від 14.04.2022, за наявною в обласній військовій адміністрації інформацією, на користь держави за рішенням військового командування ОК «ПІВДЕНЬ» з території ДП «МТП Чорноморськ» були примусово відчужені та передані ряд транспортних засобів, до числа яких, зокрема, входив і автомобіль KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 , який було передано на баланс військової частини НОМЕР_2 .

Суд вважає, що зазначені обставини, відповідно до ЦК України та ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» можуть вважатись форс-мажорними обставинами в даному конкретному випадку, оскільки їх настання значною мірою вплинуло на можливість виконання Договору №09-10 Відповідачем та було пов?язане з діями третіх осіб та подіями, які жодна із сторін Договору не могла ані передбачити, ані запобігти їм розумними заходами.

Крім того, суд також враховує п. 5.2. Договору №09-10, відповідно до якого при настанні і (або) припиненні форс-мажорних обставин сторона, яка довідалася або повинна була довідатися про цей факт, мала повідомити іншу сторону протягом 15 діб.

Відповідно до ст. 100 ЦК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Верховний Суд у постановах від 13.07 2020 у справі №753/10840/19, від 18.02 2021 у справі №442/3516/20 надані сторонами скріншоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.

Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, вiд 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07 2020 у справі №753/10840/19, вiд 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

У постановi вiд 29.012021 у справі №922/51/20 Верховний Суд вказав, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Аналогічний висновок зроблений у постанові від 23.09.2021 у справі №910/17662/19.

На підставі переписки у месенджері Viber між Позивачкою, яка встановлена однією із учасників переписки на підставі телефонного номеру, зазначеного в процесуальних документах, та помічниці Відповідача, а також беручі до уваги усі наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що Позивачка повідомлялась про перебіг виконання Договору №09-10 та брала активну участь в його виконанні, шляхом дотримання зобов?язань, передбачених п. 2.1 Договору.

Враховуючи вищевказане, відсутність чітко встановленої в Договорі №09-10 процедури повідомлення про настання форс-мажорних обставин, а також наявність заперечень Позивачки лише щодо належності зазначеного доказу, але не щодо самого факту існування такої переписки, суд робить висновок про інформованість Позивачки щодо відчуження та передачі автомобіля KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 на баланс військової частини НОМЕР_2 .

Суд додатково зазначає, що у процесі розгляду справи судом не були взяті до уваги деякі докази сторін, зокрема, коносамент №CIGSMACR2112SN18, наданий Відповідачем на підтвердження доставки автомобіля KIA Sorento, 2013 року, VIN: НОМЕР_1 із Південної Кореї до України, оскільки зазначений доказ є недопустимим та поданим з порушенням вимог ст. 79 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути посвідчена нотаріально, а також квитанція №0.0.2326379868.2 від 03.11.2021 на суму 49 210 (сорок дев?ять тисяч двісті десять) гривень 00 коп., оскільки зазначений доказ не є достовірним та належним та не надає можливості встановити відношення зазначеної оплати до правовідносин сторін за Договором №09-10.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення грошових коштів відсутні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , суд виходить з того, що Позивачкою не доведено факту ненадання Відповідачем послуг за Договором №09-10 про надання інформаційно-консультативних послуг від 19.10.2021 та не надано жодних доказів на підтвердження вказаної в позовних вимогах суми збитків, понесених Позивачкою.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-79, 81, 141, 247, 258, 263-265, 274-279, ЦПК України, ст.ст. 100, 526, 530, 626-627, 901, 906 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Повний текст рішення складено 22.04.2024.

Суддя Є.І. Яценко