Ухвала

від 06.05.2024 по справі 335/12441/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12441/23 1-кс/335/1817/2024

6 травня 2024 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшої слідчої ОСОБА_3 , представника власника майнаадвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Запорізькійобласті капітанаполіції ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42023080000000103 від 03.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий за погодженням процесуального керівника прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначила, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42023080000000103 від 03.10.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами територіальних громад Запорізької області, які організували злочинну схему щодо заволодіння бюджетними коштами, виділених як компенсація за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та за фактом зловживання посадовими особами Кушугумської селищної ради Запорізького району з своїм службовим становищем, які діючи за попередньою змовою групою осіб із директором підрядної організації, в умовах воєнного стану заволоділи бюджетними грошовими коштами, виділеними на виконання робіт на об`єктах, розташованих на території громади.

З метою виявлення та вилучення речей і документів, для підтвердження протиправних дій посадових осіб Кушугумської селищної ради Запорізького району, 25.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від 29.03.2024 було проведено обшук житлового будинку, що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі і документи, а саме:

- заключні виписки, паперові таблиці з цифровими значеннями, аналіз виконання плану, звіт про сплату грошей до ТОВ «Н.П. Контракшн Компані», відомості щодо будування об`єктів, заява ТОВ «Сі Оіл», лист прокуратури, паспорти прив`язки ФОП на 62 аркушах;

- грошові кошти в розмірі 155000 грн.;

- мобільний телефон ОСОБА_6 iPhone 15 Pro, imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , який містить месенджери, в яких наявна переписка з приводу обставин кримінального провадження;

- записний блокнот ОСОБА_6 , який заповнений рукописним текстом кульковою ручкою синього кольору та 9 аркушів паперу з зразками почерку останнього;

- грошові кошти в розмірі 9000 Євро;

- флеш накопичувач з файлами названими прізвищами осіб фігурантів кримінального провадження.

25.04.2024 слідчим винесено постанову про визначення вилучених під час обшуку 25.04.2024 речовими доказом, так як воно є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.

Слідчий вказує що враховуючи вищевказані документи є речовими доказами, в розумінні ст. 98 КПК України, та як вони є матеріальним об`єктом, які зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.

На даний час існує сукупність підстав вважати, що зазначені вище речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є доказом його вчинення, оскільки є предметом протиправних дій, тому з метою збереження речових доказів зазначене майно підлягає арешту.

В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що зазначені речі та документи, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та слідчим винесено відповідну постанову про визнання його речовими доказами.

Тому слідчий просить накласти арешт на вилучене майно під час проведення обшуку від 25.04.2024 в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які є речовими доказами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання про арешт майна здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримала та просив задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні. посилаючись на те, що вказані речі не мають відношення до кримінального провадження.

Заслухавши слідчого, думку представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

В провадженні слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває клопотання СУ ГУНП в Запорізькій області (судова справа № 335/12441/23 по КП №42023080000000103 від 03.10.2023 року) про накладення арешту на майно, вилученого у ОСОБА_6 .

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42023080000000103 від 03.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 191 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Кушугумської селищної ради Запорізького району, які на думку досудового розслідування організували злочинну схему щодо заволодіння бюджетними коштами, виділених як компенсація за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Досудовим слідством встановлено, що голова Кушугумської селищної ради Запорізького району ОСОБА_6 , будучи обізнаним щодо державної програми, відповідно дост. 14 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України»тапостанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381 «Про порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації», з використанням електронної публічної послуги «Є-Відновлення», організував злочинну схему щодо заволодіння бюджетними коштами, виділених як компенсація за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Так, голова Кушугумської селищної ради Запорізького району ОСОБА_6 залучив до складу комісії селищної ради з питань щодо надання компенсації за пошкодженні об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, підконтрольних собі осіб.

Контролюючи вищевказану комісію, голова Кушугумської селищної ради Запорізького району ОСОБА_6 надає вказівки щодо складання фіктивних актів про часткове пошкодження, або повністю пошкоджене майно на підконтрольних собі власників будинків, які начебто частково пошкодженні внаслідок бойових дій, після чого у подальшому вказана комісія складає відповідний акт, а реєстратор за допомогою електронного підпису вносить недостовірну інформацію до реєстру пошкодженого майна та ДП «Дія», для подальшого отримання компенсацій.

Згідно інформації з з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_6 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 22.06.2011 №818, про знищення якого комісією складено фіктивний акт.

Крім того, відповідно до наданої інформації про пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна на території Кушугумської селищної ради Запорізького району встановлено об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав встановлено, що за вищевказаною адресою розташована будівля для ремонту машин з автомийкою, власником якої є ТОВ «СІОІЛ» (ЄДРПОУ 42988445), на який комісією також складено фіктивний акт щодо часткового пошкодження будівлі.

Крім того, посадові особи Кушугумської селищної ради Запорізького району, зловживаючи своїм службовим становищем, діючі за попередньою змовою групою осіб із директором підрядної організації , в умовах воєнного стану заволоділи бюджетними грошовими коштами, виділеними на виконання робіт на об`єктах, розташованих на території громади.

Упродовж 2003 року Кушугумською селищною радою Запорізького району в особі голови ОСОБА_6 укладено дві угоди з підконтрольних йому ТОВ «Клеріті Екшенз» (ЄДРПОУ 43494314), а саме:

на закупівлю робіт «Капітальний ремонт тротуару на розі вулиць Комбайна 42-вулиць Зарічна 69-146 смт. Кушугум» на загальну суму 3.188 млн. грн., де умисно зависили вартість ТМЦ що використовується при проведенні робіт, а також обсяги робіт, що призвело до розтрати бюджетних коштів;

на закупівлю робіт «Поточний ремонт спортивного майданчика в смт. Малокатеринівка» на загальну суму 718 тис. грн, де умисно завищили вартість ТМЦ що використовується при проведенні робіт, та здійснили заміну будівельних матеріалів на більш дешеві, що призвело до розтрати бюджетних коштів.

З метою виявлення та вилучення речей і документів, для підтвердження протиправних дій вищевказаних осіб, 25.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від 29.03.2024 було проведено обшук житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі і документи, а саме:

заключні виписки, паперові таблиці з цифровими значеннями, аналіз виконання плану, звіт про сплату грошей до ТОВ «Н.П. Контракти Компані», відомості щодо будування об`єктів, заява ТОВ «Сі Оіл», лист прокуратури, паспорти прив`язки ФОП - на 62 аркушах;

грошові кошти в розмірі 155 000 грн.;

мобільний телефон ОСОБА_6 iPhone 15 Pro, imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , який містить месенджери, в яких наявна переписка з приводу обставин кримінального провадження;

записний блокнот ОСОБА_6 , який заповнений рукописним текстом кульковою ручкою синього кольору та 9 аркушів паперу з зразками почерку останнього;

грошові кошти в розмірі 9 000 Євро;

флеш накопичувач з файлами названими прізвищами осіб - фігурантів кримінального провадження.

25.04.2024 слідчим винесено постанову про визначення вилучених під час обшуку 25.04.2024 речовими доказами, так як вони є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.171 Кримінального процесуального кодексу України - у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

За приписом абзацу 2 частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України - завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Кримінального процесуального кодексу України - слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За приписом ч.2 ст.173 Кримінального процесуального кодексу України - при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Україниарешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. При цьому даний захід забезпечення кримінального провадження може застосовуватися згідно з п. 2 ч. Зст. 132 КПК Українилише у разі, якщо слідчий, прокурор доведе потреби досудового розслідування у такому ступені втручання у права особи розпоряджатися своєю власністю.

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 170 КПК України, арешт на майно з метою забезпечення схоронності доказів може бути застосований виключно щодо майна, яке відповідає критеріям речових доказів.

Слідчий в судовому засіданні зазначила, що телефон та інші вилучені речі підлягають подальшому вивченню та використанню в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте в судовому засіданні слідчим не доведено, що вилучені грошові кошти мають ознаки речових доказів, тому на них не може бути накладено арешт.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-П). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series А № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А № 98).

Вимогами ч.5. ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Втім в судовому засіданні слідчим не доведено, що вилучені грошові кошти мають ознаки речових доказів, тому на них не може бути накладено арешт.

В постанові старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 від 25.04.2024, про визнання вказаного майна (грошових коштів) речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатнього обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч. 1ст. 98 КПК Українивідповідає вказане вище майно.

Тобто, правова підстава, передбачена ч. 3ст. 170 КПК України, на наявність якої посилається сторона обвинувачення у своєму клопотанні, відсутня.

За таких обставин, відсутні правові підстави вважати, що грошові кошти є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується та вбачається безпідставне обмеження права власності на володіння, користування та розпорядження належним майном.

Отже вилучені готівкові грошові кошти не є такими, що відповідають ознакам статті 98 КПК України.

Натомість представником ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_4 надані докази законності походження грошових коштів, вилучених у ОСОБА_6 25.04.2024 під час обшуку, зокрема надані і в тому числі і Декларація, час подання 30.03.2024, згідно якої задекларовані доходи останнього значно перевищують виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти.

При цьому, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчої про те, що майно вилучене 25.04.2024 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 перелік якого зазначено в протоколі обшуку від 25.04.2024, окрім грошових коштів, відповідають критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України, оскільки можуть містять відомості, які можуть використовуватися як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовими доказами.

Слід зауважити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а на підставі оцінки сукупності отриманих даних, доходить висновку, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження, заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Отже слідчийсуддя враховуєправову підставудля арештумайна,наслідки арешту,що такеобмеження якнакладення арештуна зазначенев клопотаннімайно,а саме:заключні виписки, паперові таблиці з цифровими значеннями, аналіз виконання плану, звіт про сплату грошей до ТОВ «Н.П. Контракшн Компані», відомості щодо будування об`єктів, заява ТОВ «Сі Оіл», лист прокуратури, паспорти прив`язки ФОП на 62 аркушах; мобільний телефон ОСОБА_6 iPhone 15 Pro, imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , який містить месенджери, в яких наявна переписка з приводу обставин кримінального провадження; записний блокнот ОСОБА_6 , який заповнений рукописним текстом кульковою ручкою синього кольору та 9 аркушів паперу з зразками почерку останнього; флеш накопичувач з файлами названими прізвищами осіб фігурантів кримінального провадження - є виправданим, оскільки є підстави вважати, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на вказане тимчасово вилучене майно із забороною користування та розпорядження може призвести до неможливості його дослідження, псування, втрати, використання, що відповідно до частини 3статті 170 КПК Україниарешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

За таких обставин клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 169 КПК України, копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору.

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 91, 92, 98, 131, 132, 169, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Запорізькійобласті капітанаполіції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арештна вилученемайно підчас проведенняобшуку від25.04.2024року житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- заключні виписки, паперові таблиці з цифровими значеннями, аналіз виконання плану, звіт про сплату грошей до ТОВ «Н.П. Контракшн Компані», відомості щодо будування об`єктів, заява ТОВ «Сі Оіл», лист прокуратури, паспорти прив`язки ФОП на 62 аркушах;

-мобільний телефон ОСОБА_6 iPhone 15 Pro, imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , який містить месенджери, в яких наявна переписка з приводу обставин кримінального провадження;

- записний блокнот ОСОБА_6 , який заповнений рукописним текстом кульковою ручкою синього кольору та 9 аркушів паперу з зразками почерку останнього;

-флеш накопичувач з файлами названими прізвищами осіб фігурантів кримінального провадження.

У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 155000грн.та 9000Євро відмовити, вилучені грошові кошти повернути власнику ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Копію ухвали після її оголошення видати учасникам розгляду клопотання, присутнім у судовому засіданні під час оголошення ухвали.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Арешт майна може бути скасований в порядкуст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1