Рішення

від 15.05.2024 по справі 752/24927/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24927/23

Провадження № 2/752/2587/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Гненик К.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст «Дом Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 18 310, 63 грн. заборгованості за спожиті послуги з утримання будинку та прибудинкової території, з яких:

- 17 673, 79 грн. - основна сума заборгованості;

- 403, 49 грн.- індексу інфляції;

- 233, 85 грн. - 3 % річних;

Посилається в позові на те, що товариство є організацією, яка надає послуги з обслуговування житлового будинку на прибудинкової території на адресою: АДРЕСА_1 на підставі Акту приймання-передачі житлового комплексу з балансу ТОВ`УМК» на балан ТОВ`Дом Сервіс» від 19 серпня 2017 року.

Відповідач на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 300 від 19 листопада 2013 року є власником квартири АДРЕСА_2 .

Станом на 01 листопада 2023 року заборгованість відповідача за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 грудня 2021 року по 01 листопада 2023 року становить 17 673, 79 грн.

З урахуванням цього та вимог ст.625 ЦК України просить задовольнити позов та стягнути інфляційні втрати та річні в сумі, приведеній у розрахунку.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 28 листопада 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 30 листопад 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

25 січня 2024 року відповідач подав відзив, яким проти позову заперечує.

Посилається на те, що договір між ним та позивачем про надання житлово-комунальних послуг не укладався в зв`язку з невідповідністю актам цивільного законодавства договорів, запропонованих для укладення позивачем на його запит.

Це є підставою для відмови в позові та його письмової відмови від отримання від позивача будь-яких послуг, щодо яких з ним не узгоджені умови і не укладено письмового договору.

Умови укладення цивільних договорів врегульовано нормами цивільного законодавста, а згідно ст.ст.203, 215 ЦК України підставою недійсності павочинів є їх суперечність актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.12. ч.1 ст18 Закону України» Про житлово-комунальні послуги» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг, який укладається на підставі типового договору.

Привівши аналіз Законів України» Про житлово-комунальні послуг» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зазначає, що позивач не є визначеним відповідно до закону управителем, а умови договору щодо управління багатоквартирним будинком не затверджувалися зборами співвласників цього будинку.

З урахуванням цього вважає, що між ним та позивачем не міг бути укладений договір про наданя послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки він суперечить актам цивільного законодавства.

Департаментом житлово-комунальної інфраструктури на запит його представника було повідомлено, що департамент не приймав на зберігання протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку щодо обрання управителя будинку і в депаратмені відстуні документи, які регулюють відносни співвласників будинку та позивача.

Вважає також, що з урахуванням змісту ст.6 Закону України «Про житлово-комнальні послуги» позивач не може бути виконавцем житлово-комунальних послуг, а тому він не є суб`єктом правовідносин у сфері їх надання.

Провівши аналіз цивільного законодавства вважає, що за відсутності договору між ним та позивачем, останній не може стягувати з нього плату за надані послуги.

Такий договір позивачем не був підготовлений і ним не підписувався.

Крім того, на його запит позивач надав складові вартості за послуги з обслуговування житлового будинку.

Звернув уваг на те, що на момент виникнення спору з 01 листопада 2017 року до 10 червня 2018 року залежно від функціонального призначення послуга з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території залежно від функціонального призначення є послугою з утримання будинків та прибудинкових територій.

Позивач, як виконавець, відповідно до вимог Закону України» Про житлово-комунальні полуги» в редакції на той момент, мав статус виконавця.

Згідно з п.1 ч.1 ст.21 Закону позивач, як виконавець, зобов`заний був підготувати та укласти договір із споживачем про надання житлово-комунальних послуг, розробити та подати на затвердження органом місцевого самоврядування тарифи за такі послуги.

Він, як споживач, не міг укласти такий договір, так як він не був п підготовлений позивачем, як виконавцем.

Зазначив також, що Акт приймання-передачі житлового будинку з балансу ТОВ`УМК» на баланс позивача не містить мети, з якою він передавався, а тому вважає, що є підстави для з`ясування передачі будинку на обслуговування позивача.

Він не сплачує послуги позивача не з підстав відсутності договору, а з підстав суперечності дій позивача актам цивільного законодавства.

Звернув увагу на те, що скористався своїм правом та подав за місцем проживання в Придніпровський районний сд м.Черкаси позов про визнання дій позивача щодо надання послуг такими, що здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, визнання недійсним договору про надання послуг, визнання тарифів у невстановлений законом спосіб.

Справа передана за підсудністю до Голосіївського районного суду м.Києва і не розглянута.

Зазначив, що неодноразово з 2018 року звертався до позивача з проханням підготувати та укласти з ним договір відповідно до законодавства з усіма додатками.

Позивач на його звернення не реагував. а тому листом від 09 вересня 2021 року він відмовивя отримувати від позивача будь-які послуги, щодо яких з ним не узгоджені умови і не укладено письмового договору між ним, як співвласником будинку, та позивачем.

З урахуванням викладеного вважає, що між ним та позивачем не виникло будь-яких відносин, а тому просить у позові відмовити.

01 лютого 2024 року позивач подав відповідь на відзив.

Зазначає, що товариство є балансоутримувачем будинку відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуг» ( на момент виникнення спірних правовідносин ) на підставі Аку приймання-передачі житлового комплексу з баланс ТОВ`УМК» від 19 серпня 217 року.

Відповідно д ст. 24 Закону ( на момент виникнення правовідносин з відповідачем ), балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти ним.

А відповідно до ст. 25 Закону управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку або комплексу будинків і споруд, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів.

Товариство є суб`єктом правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг і це підтверджується відповідними судовими рішеннями.

Щодо відсутності договірних відносин з відповідачем, зазначив, що між товариством та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, а тому відповідач зобов`язаний оплачувати надані йому послуги.

Щодо тарифив та складової вартості послуги зазначає, що вони щомісячно затверджуються наказом товариства з розрахунку фактично понесених витрат та первинних документів.

Копію наказів за період виникнення заборгованості відповідча за надані послуги надав до відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що ТОВ» Дом Севіс» зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19 серпня 2017 року з основним видом економічної діяльності - комплексне обслуговування об`єктів.

19 серпня 2017 року Актом приймання-передачі житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 житловий комплекс за вказаною адресою був переданий з балансу ТОВ «УМК» на баланс ТОВ «Дом Сервіс».

На підставі даного Акту ТОВ`Дом Сервіс» надає послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території.

Рішенням загальних зборів учасників від 18 серпня 2017 року затверджено Статут ТОВ`Дом Сервіс».

Мета та предмет діяльності товариства визначено в розділі 3 Статуту, якими є, в тому числі: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна; виконання функцій замовника та виконавця житлово-комунальних послуг; забезпечення експлуатації житлових будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами.

Відповідач на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19 листопада 2013 року є власником квартири АДРЕСА_2 .

Вказаа обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 листопада 2021 року.

( а.с. 38 - 56 )

З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість за надані відповідачу послуги становить 17 673, 79 грн. за період часу з грудня 2021 року до листопада 2022 року.

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані нормами ЦК України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Перелік житлово-комунальних послуг визначено статтею 5 Закону, згідно з якою

до житлово-комунальних послуг належать:

Житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

-забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

-купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

-поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

-інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

За змістом ч. 1 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Таким чином, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, як їх користувач, оскільки користувався ними, як власник квартири у багатоквартирному житловому будинку.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно з п.1 ч.4 ст.8 Закону управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний, серед іншого, забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, 02 березня 2018 року в справі №915/89/16, 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц / провадження № 14-280цс18/ які, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, мають враховуватися судом.

В порушення вимог закону відповідач плату за надані послуги не вносить.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З долучених позивачем до відповіді на відзив наказів вбачається, що складові вартості на послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території встановлювалися наказами товариства щомісяця.

(т.1 а.с. 208-249)

Відповідно до ч.1 ч.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З точки зору закону дана норма підлягає застосуванню як договірних, так і недоговірних зобов`язань.

Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Виходячи з того, що відповідач плату за надані житлово-комунальні послуги не вносить, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а розрахунок належних до сплати сум, доведеним.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, приведені в відзиві, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Крім того, суд також враховує, що ст. ст. 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Тобто, рівними є не тільки права, а й обов`язки сторін у справі.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Звертаючись до суду, позивачем приведені обставини та надані докази, якими обґрунтовуються вимоги позову.

Частиною 1 ст.80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Заперечуючи проти позову, посилаючись на неотримання послуг позивача, в той же час відповідач не заперечував, що в порядку, визначеному звконом, від наданих позивачем послуг він не відмовлявся, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості в вигляді актів, які б давали підстави для звільнення від їх сплати, не надав, як і не надав доказів виклику представників позивача для перевірки якості та повноти наданих послуг.

Що стосується посилання на необхідність перевірки підстав передачі будинку на обслуговування позивача, вказані обставини були предметом розгляду Київського апеляційного суду в спаві № 752/13161/19, в якій позивачем також ставилося питання про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

З урахування цього, а також предмету спору сторін, приведені в відзиві обґрунтування не можуть бути прийняті судом до уваги.

Що стосується решти пиведених у відзиві обставин в обґрунтування заперечень проти позову, суд виходить з того, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Це ж підтверджується чисельними рішеннями Європейського суду з прав людити та Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при зверненні до суду судовий збір.

Керуючись ст.ст.11, 15, 16, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 7, 19 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»,ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 102, 103, 109, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю`Дом Сервіс» 17 673. 79 гр. заборгованості, 403. 49 гр. інфляційних втрат, 233, 85 гр. рчних та 2 684. 00 гр. судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю`Дом Сервіс», адреса: 03022 м.Київ вул. Михайла Максимовича, 3-Д, приміщення 528, ЄДРПОУ: 41532263.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя К.В.Машкевич