Постанова

від 03.12.2007 по справі 33/60-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/60-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

     П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"27"  листопада 2007 р.          №33/60-07

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді   Олійника В.Ф., суддів Гончар Т.В., Кравець Т.В.

при секретарі –Кобзевій Л.О.

за участю представників:

позивача –Верещагін Є.В.

1-го відповідача –Хитрова О.М.

2-го відповідача –Дудник Д.В.

3-ї особи на стороні першого відповідача-Крячко О.В.

3-я особа- Дочірнє підприємство "Завод ім. Малишева"- не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" (вх. № 3238Х/2-5)

на рішення господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі № 33/60-07

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до  1) Підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод", м. Дергачі,

     2) Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків,

 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1) Дочірнє підприємство "Завод ім. Малишева", м. Харків

 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод"

про визнання права власності,

встановила:

У лютому 2007  року Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків (далі АК "Харківобленерго") звернулась в суд з позовом до Підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод", м. Дергачі про визнання права власності  на частину повітряної лінії 110 кВ від підстанції Залютине до опори №25 та частину відпайки від опори №25 до підстанції «Філія заводу ім. Малишева»(повітряна лінія ПЛ 110 кВ "Залютине" - "Філія заводу ім. Малишева" за обліком відповідача), обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з 1962 року на балансі позивача перебуває повітряна лінія електропередач 110 кВ "ТЕЦ-5 - Шпаківка" (інвентаризаційний № 566186) залишковою вартістю станом на 01.01.2007р. 162965,43 грн. та з 1989р. на балансі позивача окремо обліковується реконструкція .повітряної лінії 110 кВ "ТЕЦ-5 - т. Шпаківка" (інвентаризаційний № 566305) залишковою вартістю на 01.01.2007р. 636135,44 грн. Обидва вищеназвані об'єкти разом складають повітряну лінію ПЛ 110 кВ "ТЕЦ -5 - т. Шпаківка". Згодом з перейменуванням у 1999 році підстанції "ТЕЦ-5" у підстанцію "Залютине", ця лінія йменується 110 кВ "Залютине - т. Шпаківка". Від опори № 25 цієї лінії відходить відгалуження (відпайка) до підстанції "Філія заводу ім. Малишева", яка також обліковується на балансі позивача (інвентаризаційний № 566304) з залишковою вартістю на 01.01.2007р. 438504,53 грн., сама ж підстанція належить відповідачеві.

Позивач посилався на те, що спірна повітряна лінія електропередач не є нерухомим майном, оскільки може бути переміщена без ЇЇ знецінення та зміни її призначення, а права на неї не підлягають державній реєстрації. Позивач відкрито, безперервно володіє спірною повітряною лінією більше п'яти років, а тому відповідно до ч. 1 ст.  344 ЦК України набуває право власності на це майно. Володіння полягає у використанні ним спірної повітряної лінії у своїй ліцензійній діяльності для передачі електроенергії до споживачів, їх обслуговуванні, в тому числі пов'язаному з грошовими витратами.

   Ухвалою суду першої інстанції від 17.05.2007 року до участі у справі в якості  третьої особи на стороні першого відповідача було залучено Державне підприємство «Завод ім. Малишева».

   Ухвалою суду першої інстанції від 14.08.2007р. до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України в Харківський області, а також в якості третьої особи (2) на стороні першого відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод".

           Рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі  №33/60-07 в задоволенні позову було відмовлено.

  В апеляційній скарзі АК «Харківобленерго»ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з посиланням на те, що суд  першої  інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку  зібраним  доказам,  суд порушив норми матеріального та процесуального права.

 Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України,  колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено, що Державним підприємством завод ім. Малишева було побудовано високовольтну одноланцюгову ПЛ-110 кВ п/ст. №20 - п/ст. філії заводу. Даний факт підтверджується актами прийняття закінченого будівництва № 138, 139,140,141 та 142 на які посилався відповідач та які були досліджені у суді першої інстанції. (Т.2 а.с. 15-23 )

Згідно до наказу Мінпромполітики України №138 від 09.04.1999р., відповідно до акту передачі майна від 01.06.1999р. спірне майно було передано на баланс Підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод. (т.1 а.с. 86-93)

Таким чином спірне майно входить до складу цілісного майнового комплексу Підприємства "Дергачівський державний моторобудівний завод та є власністю   держави в особі   Фонду державного майна України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дергачівський моторобудівний завод»було створено членами трудового колективу Підприємства "Дергачівський  державний моторобудівний завод. (т.2 а.с.39-47, 49)

Судом першої інстанції також було встановлено, що 28.04.2007 року між регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області  (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод"(Орендарем) був укладений договір оренди № 449-ЦМК цілісного майнового комплексу на строк з 17.05.2007 року по 16.04.2010 року, згідно до п.1.1. якого Орендодавець передав Орендарю цілісний майновий комплекс першого відповідача, розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, залишкова вартість якого становить 17725,2 тис. грн. (т.2 а.с.50)

Відповідно до ч.1 статті 23 Закону України "Про оренду державного та юмунального майна" та п.2.2. зазначеного договору оренди, передання майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно.

З матеріалів справи також вбачається, що 17.05.2007 року між Орендодавцем та Орендарем був підписаний акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу, відповідно до якого під № 94 зазначено: «Інв. №61787, Лінії електропостачання (від 1ЕЦ-5), 110 кВ на з/б опорах, первісна вартість 1 532 018,08, залишкова вартість 530 440,00 грн.»(Т.2 а.с.56).

Отже, судом першої інстанції було встановлено, що на цей час майно,   яке    було   передано у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод" є державною власністю. На цьому наполягає і другий відповідач - Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській області у відзиві на апеляційну скаргу.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що спірні лінії електропостачання є нерухомим об'єктом, оскільки відповідно до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Колегія суддів погоджується з висновком про те, що в разі переміщення спірного об'єкту необхідно буде вчинити ті ж самі дії, внаслідок яких в разі введення в експлуатацію буде створений новий об'єкт, що виключає саму можливість переміщення. Тобто по суті це буде будівництво нової споруди з використанням елементів старої споруди.

В апеляційні скарзі позивач вказує на те, для вирішення питання про віднесення повітряних ліній електропередач до нерухомого майна, необхідна наявність спеціальних знань і суд міг вирішити дане питання лише залучивши експерта.

Колегія суддів вважає, що ст. 181 ЦК України дає визначення нерухомого майна. Віднесення майна до нерухомості відбувається на підставі одного з двох критеріїв: матеріальний критерій - за ним до нерухомого майна відносяться земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; юридичний критерій, віднесення майна до нерухомого відбувається на основі закону. Зокрема ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», даючи визначення нерухомого майна вказує на те, що до нерухомості відносяться будівлі, споруди тощо. Згідно «Державного класифікатору будівель і споруд ДК 018-2000»затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. №507, до споруд в тому числі відносяться і повітряні лінії електропередач.

Щодо строку набувальної давност фактом володіння річчю позивач вважає користування та обслуговування повітряних ліній електропередач.

Проте, обслуговування повітряних ліній електропередач відбувається на основі Актів розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 01.03.2000 р. та 30.07.2002 р. Ці акти є додатками №8 до договору постачання електричної енергії №53002 від 30.07.2002 р., і ними обслуговування повітряних ліній електропередач покладено на позивача. Тобто дане обслуговування є не формою володіння повітряними лініями електропередач, а обов'язком позивача за договором постачання електроенергії. Також на підтвердження факту володіння апелянт вказує те, що ним здійснюється користування повітряними лініями електропередач, проте користування та володіння  є по суті різними.

Щодо набуття позивачем права власності на спірне майно за строком набувальної давності колегія суддів зазначає, що  суд першої інстанції правомірно вказав на те, що для застосування набувальної давності відповідно до ст. 344 ЦК України, володіння повинно бути добросовісним, тобто володілець не знає та не може знати, що він володіє чужою річчю. Апелянт не довів   факт   добросовісності заволодіння ним повітряними лініями електропередач.  

          Згідно п.8 Прикінцевих та перехідних положень   ЦК України, який вступив в дію 01.01.2004р. положення ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три  роки  до  набрання  чинності  ЦК  України.  Інакше кажучи, відлік 10 років (встановлених для нерухомого майна) може починатися з 01.01.2001 р. З цього випливає, що, як давно б не почалося володіння   річчю,   право   на   набуття   нерухомого   майна   за   набувальною   давністю  може виникнути   лише   після   01.01.2011р.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконливого висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, 105, 110 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,-          

          п о с т а н о в и л а:

              Апеляційну скаргу  Акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 04.10.07 по справі № 33/60-07 залишити без змін.

Справу №33/60-07  повернути до господарського суду Харківської області.

Роз'яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

              Судді                                                               В. Олійник                                                                                        

                                                                                           Т. Кравець

                                                                                       Т. Гончар

Постанова підписана 29.11.2007 року