Ухвала

від 10.05.2024 по справі 610/2339/23

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2339/23 № 1-кс/610/575/2024м. Балаклія10 травня 2024 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю

прокурора: ОСОБА_2 ,

обвинуваченої: ОСОБА_3 (відеоконференція),

захисника: ОСОБА_4 (відеоконференція),

секретаря: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12022221080000724 про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Балаклія Харківської області, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1 , громадянки України, з повною вищою освітою, провідного бібліотекаря Балаклійської міської бібліотеки-філії № 1, розлученої, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 закінчується 13.05.2024, однак підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні дотепер не проведено, тому 07.05.2024 прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження тримання обвинуваченої під вартою в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України для запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Прокурор клопотання підтримав із наведених у ньому підстав. Пояснив, що 07.05.2024 обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 було здано до Балаклійського районного суду Харківської області, по ньому підготовче судове засідання не проведено та невідомо про його призначення.

Обвинувачена не заперечувала проти задоволення клопотання. Підтвердила, що підготовче судове засідання по кримінальному провадженню на сьогодні не було проведено і невідомо про його призначення.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра необґрунтована, ризики, на які вказує прокурор, відсутні, його підзахисна після деокупації міста не переховувалась, її лише майже через рік взяли під варту, має постійне місце реєстрації, міцні соціальні зв`язки, раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась. Заборона застосування більш м`яких запобіжних заходів є неконституційною. Просив зміни запобіжний захід на більш м`який або визначити розмір застави.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 19.03.2024 до підозрюваної ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.05.2024 включно, без визначення розміру застави.

07.05.2024 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022221080000724 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 111-1 КК України, який цього ж дня було направлено з поданням до Харківського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.05.2024 вищевказаний обвинувальний акт постановлено передати на розгляд до Первомайського міськрайонного суду Харківської області.

Підготовче судове засідання у справі не проводилось та відсутні дані про його призначення.

Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Судом встановлено, що слідчим відділенням ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221080000724 від 12.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

14.03.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Вона обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:

«22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Встановлено, що 24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом президента російської федерації володимира путіна, російська федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи збройні сили російської федерації.

Одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна передбачалося здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів збройних сил російської федерації, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України , підрозділів Національної гвардії України для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії російської федерації, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна з метою недопущення пересування військових підрозділів Збройних сил України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії російської федерації; пошкодження військових об`єктів Збройних сил України, які мають важливе оборонне значення та об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.

Відповідно до п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - окупаційна адміністрація російської федерації - це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Після незаконного вторгнення на територію України збройних сил російської федерації та фактичної окупації м. Балаклія Ізюмського району Харківської області з 02.03.2022, у громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

З цією метою, ОСОБА_3 , перебуваючи на території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, діючи умисно та свідомо, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, направлений на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, добровільно зайняла посаду т.зв. «директора Балаклейской публичной библиотеки Изюмского района Харьковской области», з місцем постійної роботи за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, 16 .

Перебуваючи на вказаній посаді у період з 30.07.2022 до 08.09.2022, тобто до деокупації м. Балаклія Ізюмського району Харківської області Збройними силами України, ОСОБА_3 забезпечувала керівництво та організацію роботи «Балаклейской публичной библиотеки Изюмского района Харьковской области», здійснювала підбір та працевлаштування працівників до закладу, проводила наради та надавала вказівки підлеглим працівникам, приймала участь у нарадах в окупаційній адміністрації м. Балаклія, тобто фактично здійснювала організаційно-розпорядчі функції у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Ізюмського району Харківської області».

Надана стороною обвинувачення сукупність матеріалів кримінального провадження на даному етапі кримінального провадження, до моменту вирішення обвинувачення по суті, є достатньою для його обґрунтованості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, що підтверджується:

1)Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_6 , з показань якої було встановлено, що наприкінці липня 2022 року свідок разом із своєю подругою ОСОБА_7 звернулись до адміністрації м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, так як дізнались, що йде набір працівників у КЗ «Публічна бібліотека Балаклійської міської ради Харківської області» Зайшовши до кабінету відділу культури, на другому поверсі, там знаходилась раніше невідома жінка, яка представилась, як ОСОБА_3 та запропонувала роботу в бібліотеці, на що жінки погодились, так як їм були потрібні кошти. В кінці розмови ОСОБА_3 сказала приходити на роботу 01.08.2023, та в цей день свідок разом із своєю подругою ОСОБА_8 прийшли до приміщення вищевказаної бібліотеки. На другому поверсі в читальному залі ОСОБА_3 проводила збори з працівниками та розповідала про обов`язки, тобто вона займалась прийомом на роботу. В той же день свідок власноручно написала заяву на прийняття на роботу на посаду прибиральниці на ім`я так званого голови окупаційної адміністрації ОСОБА_9 . Кожного дня ОСОБА_3 проводила з працівниками наради. Після завершення робочого дня відпускала додому. Приблизно у середині серпня 2022 року, коли всі працівники бібліотеки знаходилися на робочому місці, вранці, під час проведення ранкової наради, ОСОБА_3 повідомила про те, що скоро буде свято "день прапора російської федерації" і їм потрібно зробити фотографію для звіту. В той же день ОСОБА_3 зібрала працівниць у приміщенні дитячого відділення вищевказаної бібліотеки, де дала їм прапор російської федерації та маленькі прапорці, які вони тримали в руках.

2)Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , з показань якого було встановлено, що він знає ОСОБА_3 , яка до повномасштабного вторгнення працювала в бібліотеці, була керівником проф. комітету, особисто зустрічався з нею по робочим питанням. Після деокупації м. Балаклія Ізюмського району Харківської області , а саме після 08.09.2022 свідок повернувся на роботу до Балаклійської міської ради. Під час огляду приміщення адміністрації було багато документів, які складали працівники окупаційної влади та йому на очі потрапляли документи, в яких фігурувала ОСОБА_3 , як директор Балаклійської міської бібліотеки т.з «Балаклейской гражданской администрации», яка являлась окупаційним органом влади. Так, в вересні 2022 року, перебуваючи на своєму робочому місці, коли роботу міської ради було майже відновлено, на робочому комп`ютері він виявив фото, на якому було зображено: на задньому плані на полицях маються фото прапорів російської федерації в рамках, та в центрі кімнати знаходяться 9 жінок, всі тримають російський прапор. Серед жінок впізнав крайню зліва жінку, яка тримає маленький російськи прапорець, якою являється саме ОСОБА_3 . З комп`ютера він встиг зробити фотографію з монітору на свій особистий телефон, яку додав до матеріалів кримінального провадження.

3)Заявою від ОСОБА_10 про долучення до матеріалів кримінального провадження роздрукованої фотографії, яку зазначив в протоколі допиту.

4)Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , з показань якої встановлено, що влітку 2022 року вона дізналась, що можна влаштуватися на роботу в місті та вона з подругою ОСОБА_6 пішли до Балаклійської адміністрації. Звернувшись до відділу культури, їй запропонували влаштуватися до бібліотеки за адресою: м. Балаклія, вул. Жовтнева, буд. 16 , на посаду прибиральниці, на що вона погодилась. Свідок вийшла на роботу до бібліотеки та в читальному залі ОСОБА_3 , яка сказала, що вона являється Директором міської бібліотеки т.з. «Балаклейской гражданской администрации», почала розповідати про об`єм роботи, що потрібно прибирати в бібліотеці та підготувати її до роботи. Також свідок повідомила, що наприкінці серпня 2022 року в один із днів ОСОБА_3 зібрала працівників для того, щоб зробити фотографію з прапором російської федерації в приміщенні бібліотеки, та сказала, що хто відмовиться більше не буде працювати в бібліотеці. Фото було виготовлено в приміщенні бібліотеки.

5)Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 , з показань якої встановлено, що приблизно в середині весни 2022 року приїхала до центру міста в аптеку, яка знаходиться по вулиці Жовтнева, поряд з бібліотекою, де вона побачила, що до бібліотеки відкрились двері, та вона вирішила зайти туди, щоб забрати з її кабінету свої речі та копії документів. Вона підійшла до бібліотеки, постукала в двері, звідти вийшов чоловік та сказав їй, що не пустить її всередину, бо сторонніх до приміщення він не пускає, а лише може пустити з дозволу ОСОБА_3 , так як вона тут керівник. Також свідок засвідчила, що ОСОБА_3 знає дуже давно, близько років 20, так як вона працювала в бібліотеці в м. Балаклія по вул. Перемоги , на посаді провідного бібліотекара. Приблизно в середині літа 2022 року вона знову приїхала до центру м. Балаклія до аптеки та знову вирішила зайти до бібліотеки, щоб забрати свої документи. Її знову зустрів вищеописаний чоловік, який впустив до бібліотеки. В бібліотеці була ОСОБА_13 та інші особи, які намагалися відбирати літературу з фонду бібліотеки з 1991 року по цей час для вилучення та списання українських авторів. Вона забрала документи зі свого кабінету, а потім в неї була розмова з ОСОБА_14 , під час якої та пропонувала свідкові вийти на роботу, на що остання відмовила їй. Потім вона вимагала свідка віддати всі ключі від бібліотеки (від кабінетів, читальних зал, підсобки, тощо).

6)Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_15 , з показань якої встановлено, що з моменту окупації м. Балаклія вона на роботу не виходила, до міста приїздила декілька разів, щоб перевірити свою квартиру. Також свідок засвідчила, що ОСОБА_3 вона знає дуже давно, близько років 20, так як вона працювала в бібліотеці в м. Балаклія по вул. Перемоги , на посаді провідного бібліотекара. Після деокупації м. Балаклія вона повернулась до бібліотеки на роботу. В бібліотеці книги фонду, а саме книжки з 1991 року по теперішній час, переважно українських авторів та на українській мові, були підготовлені для вилучення з бібліотеки, актів на списання не було, але книжкові формуляри були підготовлені для списання. Всі полочні і книжкові роздільники були переведені на російську мову, документів за підписом ОСОБА_3 вона не бачила.

7)Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.12.2023, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 04.12.2023, під час якого було вилучено: в оригіналі - «Трудовой договор от 01.08.2022 Комунального учреждения публичная библиотека и гр. ОСОБА_11 » за підписом « ОСОБА_3 », «Заявление на единовременную материальную помощь» з рукописним текстом за підписом « ОСОБА_3 », в копіях - «Трудовой договор от 20.07.2022 отдела культуры, молодёжи и спорта Изюмской военно-гражданской администрации Харьковской области в лице начальника ОСОБА_16 и гр. ОСОБА_3 в качестве директора Балаклейской публичной библиотеки Изюмского района Харьковской области» за підписом « ОСОБА_3 », копія картки платника податків ОСОБА_3 , копія паспорту ОСОБА_3 , «Трудовой договор от 01.08.2022 Комунального учреждения публичная пиблиотека и гр. ОСОБА_6 » за підписом « ОСОБА_3 »; «Трудовой договор от 01.08.2022 Комунального учреждения публичная пиблиотека и гр. ОСОБА_17 » за підписом « ОСОБА_3 », «Трудовой договор от 01.08.2022 Комунального учреждения публичная пиблиотека и гр. ОСОБА_18 » за підписом « ОСОБА_3 »; «Трудовой договор от 01.08.2022 Комунального учреждения публичная пиблиотека и гр. ОСОБА_19 » за підписом « ОСОБА_3 »; «Трудовой договор от 01.08.2022 Комунального учреждения публичная пиблиотека и гр. ОСОБА_20 » за підписом « ОСОБА_3 »; «Заявление от 19.07.2022 на имя начальника отдела культуры, молодежи и спорта Изюмской ВГА ОСОБА_16 » за підписом « ОСОБА_3 », які було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

8)Протоколом огляду предметів, під час якого було оглянуто фотографію, на якій зображено ОСОБА_3 з працівниками бібліотеки з прапором російської федерації, яку надав свідок ОСОБА_10 , яку було визнано речовим доказом.

9)Протоколом огляду місця події, під час якого було оглянуто КЗ «Балаклійську публічну бібліотеку Балаклійської міської ради» за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, буд. 16/21 , та вилучено: Книгу в твердій обкладинці « Губер П.К. Дон-Жуанский список А.С. Пушкина : Главы из биографии с 9-ю портретами. - Х.: Дельта, 1993. - 219 с. ISBN 5-7707-4257-7»; Книгу в твердій обкладинці « Воронин А.Н . В 75 Инкасатор. Высокое напряжение: Детектив. Роман. - м.: Современный литератор, 2001. - 384 с. ISBN 985-456-835-0», які визнано речовими доказами.

10)Протоколом огляду комп`ютерних даних, під час якого було оглянуто сторінки соціальної мережі «Фейсбук», де зафіксовано публікації щодо візиту міністра культури ОСОБА_24 до КЗ «Балаклійської публічної бібліотеки Балаклійської міської ради» після деокупації м. Балаклія.

11)Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_25 , з показань якої встановлено, що близько в кінці липня 2022 року вона вирішила звернутись до адміністрації для того, щоб влаштуватися на роботу, там їй порекомендували звернутися до відділу культури, так як існує вакансія в центральній бібліотеці. Після чого свідок звернулась у відділу культури та влаштувалась на роботу в бібліотеці на посаду бібліотекара. Після чого 01.08.2022 близько 10.00 год було призначено збори в Центральній бібліотеці в читальному залі на другому поверсі, які проводила ОСОБА_3 . В цей день робітники також зібралась в читальному залі та заповнювали «трудові договори», заяви про прийом на роботу. 20.08.2022 працівники почали безпосередньо працювати з книгами. ОСОБА_26 ходила до адміністрації майже кожного дня, на наради, після яких вона всіх збирала та ставила певні задачі. Так, основною задачею було те, що працівникам потрібно було з книжкового фонду бібліотеки вилучати книги, видання яких датовані після 1991 року, для того щоб їх фасувати, щоб швидше можна було відкрити бібліотеку до 1 вересня 2022 року, а вже потім вилучені книги сортувати, для чого свідок не знає. Також свідок зазначила, що десь 12.08.2022 ОСОБА_13 сказала, що потрібно зробити декілька фотографій для звіту на фоні малюнків та стендів з книгами. Так працівники бібліотеки сфотографувалися в дитячому відділі з прапором російської федерації.

12)Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_27 , з показанням якої встановлено, що десь в кінці липня 2022 року свідок звернулася до окупаційної адміністрації, щоб влаштуватися на роботу за своєю спеціальністю пов`язаною з медициною. Там їй сказали звернутися в відділ культури, так як існує вакансія в центральній бібліотеці. Після чого свідок влаштувалась на роботу до бібліотеки. 31.07.2022, коли вона знаходилась вдома, до неї прийшла жінка, яка представилась ОСОБА_8 , та повідомила, що їй потрібно прийти 01.08.2022 до бібліотеки на збори працівників, та її буде прийнято на роботу. 01.08.2022 в читальному залі бібліотеки на 2 поверсі збори проводила жінка, що приходила до неї додому, яка представилась ОСОБА_3 , директором бібліотеки, роздала аркуші паперу, на яких всі присутні писали заяви про прийняття на роботу. Наступного дня вона прийшла на роботу, де в дитячому відділі на нараді ОСОБА_8 ставила задачі по прибиранню бібліотеки та прилеглої території. В цей день робітники також зібралися в читальному залі та заповнювали «трудові договори» та заяви «Про прийом на роботу». Десь в кінці серпня 2022 року працівники почали безпосередньо працювати з книгами. ОСОБА_3 ходила до адміністрації майже кожного дня з ранку на наради, після яких вона збирала підлеглих та ставила певні задачі. Так, основною задачею було те, що їм потрібно було з книжкового фонду бібліотеки вилучати книги, видання яких датовані після 1991 року, а саме знімати з полиць, складувати на підлозі та вже фасувати, а вже потім вилучені книги сортувати, для чого вона не знає. В кінці серпня 2022 року працівники приготували виставки літератури, ОСОБА_28 почала всіх змушувати фотографуватися на фоні своїх виставок літератури, а також фотографуватися на фоні малюнків з російським прапором, тримаючи при цьому великий російський прапор перед собою. Коли вона почала відмовлятися фотографуватися, ОСОБА_3 наказала сфотографуватися на фоні російського прапору.

13)Протоколом тимчасового доступу до речей і документів, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22.01.2024, під час якого було вилучено шляхом копіювання з жорсткого диску Seeagate NL 35.2 250 Gb, S/n НОМЕР_1 інформацію у вигляді фотографій бібліотекарів з російським прапором та т.зв. «Уставом библиотеки», які було оглянуто та визнано речовими доказами.

14)Протоколом тимчасового доступу до речей і документів, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 28.02.2024, під час якого було вилучено: в оригіналах: копія документу « Приказ Начальника Балаклейского территориального управления Изюмской военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области » № 2 від 06.07.2022 року» з написом нанесений синьою ручкою «Директор ГБУ Публичная библиотека ознакомлена» та підпис; копія частини документу «Служебная записка исх. № 6 от 05.08.2022 вх. № 492 15.08.2022», в копіях: протокол огляду місця події від 14-17.09.2022 року; ухвала Павлоградського міськрайонного суду від 22.09.2022 року про арешт майна; копія документу « ОСОБА_29 главы временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» № 4 від 06.07.2022 року; «Приказ Начальника Балаклейского территориального управления Изюмской военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» № 2 від 06.07.2022 року, які було визнано речовими доказами.

15)Даними висновку судового експерта № СЕ-19/121-24/8249-ПЧ від 25.04.2024.

16)Даними протоколу допиту підозрюваної, яка визнала вчинення нею інкримінованого кримінального правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» № 9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

До того ж у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій, а тим паче в умовах повномасштабної війни, цілком можливо втекти на тимчасово окуповану територію, через неконтрольовані ділянки державного кордону до країни-агресора або легально виїхати за кордон, зокрема, як біженець.

У розумінні Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суттєвим є той фактор, що про підозру ОСОБА_3 повідомлено 14.03.2024, що стало початком притягнення її до кримінальної відповідальності, тому ризик втечі фактично виник лише з цієї дати і в подальшому лише збільшується внаслідок наближення моменту можливого призначення передбаченого суворого покарання.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань у кримінальному провадженні - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань тощо.

Крім того, існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, оскільки згідно підозри ОСОБА_3 добровільно в умовах воєнного стану зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто добровільно співпрацювала з окупантами, що означає діяльність на шкоду інтересам людей і держави Україна, тому є достатні підстави обґрунтовано припускати можливість надання допомоги державі-агресору РФ.

Хоча ОСОБА_3 має повну вищу освіту, офіційно працювала на посаді провідного бібліотекаря Балаклійської міської бібліотеки-філії № 1, розлучена, раніше не судима, за місцем проживання характеризується в цілому посередньо, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , але ці самі обставини існували і на час інкримінованого їй кримінального правопорушення та застосування запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

За правилом п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Таким чином запобіжний захід у виді тримання під вартою є безальтернативним, а відсутність достатніх підстав для визначення розміру застави крім іншого також ґрунтується на: тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, а це тяжкий злочин в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, вчинений в умовах воєнного стану, у тяжкий для держави та людей час, цей злочин є надзвичайно небезпечним, адже захист суверенітету і територіальної цілісності України і недоторканості, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу , що може свідчити про підвищену суспільну небезпеку останньої.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій, слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Це рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому обставини, на яких ґрунтуються заперечення сторони захисту проти клопотання, не є достатніми для запобігання зазначеним ризикам, які є підвищеними.

Інші позитивні дані про особу обвинуваченої цього висновку не спростовують. Не надано доказів того, що за станом здоров`я вона не може утримуватись під вартою або у тих умовах, за потреби, їй не може бути надана кваліфікована медична допомога.

Продовження строку тримання під вартою необхідно для забезпечення здійснення судового провадження, яке з об`єктивних причин не закінчено на даний час.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, на сьогоднішній час не встановлено.

З вказаних підстав, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 199 КПК України, зважаючи на не проведення дотепер підготовчого засідання Первомайським міськрайонним судом Харківської області, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 на 60 (шістдесят) діб.

Необхідність продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою на вказаний строк ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою.

На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, остаточної правовій кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-201 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора задовольнити повністю.

2.Обвинуваченій ОСОБА_3 продовжити строк тримання під вартою, без визначення розміру застави, до вирішення відповідного питання судом, але не пізніше ніж до 08 липня 2024 року включно.

3.Зобов`язати прокурора негайно повідомити близького родича обвинуваченої ОСОБА_3 про тримання під вартою останньої.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою в той же строк, але з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1