Ухвала

від 29.04.2024 по справі 910/21682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.04.2024Справа № 910/21682/15За заявою Державного підприємства "Конярство України"

про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 № 910/21682/15 за нововиявленими обставинами

у межах справи № 910/21682/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України"

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Секретар судового засідання Муханьков Ю.В.

Представники учасників: згідно з протоколом судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

29.01.2024 до суду від Державного підприємства "Конярство України" надійшла заява про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 № 910/21682/15 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2024 відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою Державного підприємства "Конярство України" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі №910/21682/15. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 25.03.2024.

21.03.2204 до суду надійшли пояснення Фонду державного майна України на заяву Державного підприємства «Конярство України» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі №910/21682/15.

Судове засідання, призначене на 25.03.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2024 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 29.04.2024.

У судове засідання, призначене на 29.04.2024, з`явилися представники заявника та Фонду державного майна України.

У судовому засіданні 29.04.2024 представник заявника просив подану заяву задовольнити.

Представник Фонду державного майна України надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях.

Статтею 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності переглянути прийняті ними судові рішення, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/21682/15, визнано кредиторські вимоги, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» на суму 55 163 621,18 грн., що набуло право вимоги до боржника на підставі договорів відступлення прав вимоги № 4170 від 25.03.2014, № 1541 від 25.03.2014 № 8-04 від 25.03.2014, № 01/03-12 від 25.03.2014, № 20/02-12 від 25.03.2014, № 10/05-12 ф від 25.03.2014, № 16/03-12 ф від 25.03.2014, № 29/02-12 ф від 25.03.2014, № 28/02- 12 ф від 25.03.2014, № 19/04-12 ф від 25.03.2014, № 01/031 вфп від 25.03.2014, № 8-02 від 25.03.2014, №12Б від 25.03.2014, №13Б від 25.03.2014, № 15Б від 25.03.2014, № 17Б від 25.03.2014, № 28Б від 25.03.2014, № 24Б від 25.03.2014, № 34Б від 25.03.2014, № 32Б від 25.03.2014, № 27Б від 25.03.2014, № ЗО від 25.03.2014, № 3651 від 25.03.2014, № 3605 від 25.03.2014, № 4233 від 25.03.2014, № 3774 від 25.03.2014, № 2965 від 25.03.2014, № 4188 від 25.03.2014, № 3628 від 25.03.2014, № 01/03-Д від 25.03.2014, № 2012/2 від 25.03.2014, № 46 від 25.03.2014, № 48 від 25.03.2014, № 4256 від 25.03.2014, № 26/03-12 ф від 25.03.2014, № 8 від 25.03.2014, № 8-022 від 25.03.2014, № 25/5 від 25.03.2014, № СН 2012 від 25.03.2014, № б/н від 25.03.2014, №2110 від 25.03.2014, № 24/05-13 ф від 23.04.2014, № 01/03 від 25.03.2014, № 01/03 від 25.03.2014, № 06/05 від 25.03.2014, № 8-021 від 25.03.2014, № 22/03 від 25.03.2014, № 17/02 від 25.03.2014, № 9 від 25.03.2014, № 10 від 25.03.2014, № 2012 від 25.03.2014, № 2909-11 від 25.03.2014, № 3425 від 25.03.2014, № 12/04-12 ф від 25.03.2014, № 15/09-11 ф від 25.03.2014, № 18/05-12 ф від 25.03.2014, № 20/04-12 ф від 25.03.2014, № 21/02- 12 ф від 25.03.2014, № 25/04-12 ф від 25.03.2014, № 29/03-12 ф від 25.03.2014, № 30/08-11 від 25.03.2014, № 2809-11 ф від 25.03.2014, № 3319 від 25.03.2014, № 3424 від 25.03.2014, № 3624 від 25.03.2014, № 35 від 25.03.2014, № 05/08/12-П1 від 25.03.2014, № 8 від 25.03.2014, № 16 від 25.03.2014, № 31 від 25.03.2014, № 33 від 25.03.2014, № 10 від 25.03.2014, № 3653 від 25.03.2014, № 50 від 25.03.2014, № 68 від 25.03.2014, № 11 від 25.03.2014, № 18/10-11 ф від 25.03.2014, № 4191 від 25.03.2014, № 29/03-12 фп від 25.03.2014, № 4189-У від 25.03.2014, № 05/03-12 ф від 25.03.2014, № 25 від 25.03.2014, № 26 від 25.03.2014, № 14 від 25.03.2014, № 4196 від 25.03.2014, № 50 від 25.03.2014, № 2012/2 від 25.03.2014, №2185 від 25.03.2014, № 3714 від 25.03.2014, № 69 від 25.03.2014, № 8-03 від 25.03.2014, № 3017 від 25.03.2014, № 0402-01/01 від 25.03.2014, № 0402-01/02 від 25.03.2014, № 09/10/12 від 25.03.2014, № 25/03- 14 від 25.03.2014, № Семена 2012 від 25.03.2014, № 20/09 від 23.07.2015, № 02/03-3K3 від 23.07.2015, № 15/11 від 23.07.2015, № 09/08 від 23.07.2015, № 26/10 від 23.07.2015, № 15/03 від 23.07.2015, № 18 від 23.07.2015, № 02/03 від 23.07.2015, № 27/02 від 25.07.2015, №24/5 від 25.03.2014, № 8 від 25.03.2014.

За наведеними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» передані права вимоги до боржника за наступними договорами, а саме: Договір про надання ПФД №2909-11ф від 29.09.2011; Договір поставки № 3425 від 30.05.2012; Договір про виконання сільськогосподарських робіт № 25/5 (послуги) від 01.04.2012; Договір поставки 2012 від 01.03.2012; Договір оренди № 9 від 01.08.2012; Договір оренди № 10 від 01.08.2012; Договір №2751 від 01.01.2012; Договір № 4170 від 12.03.2013; Договір № 1541 від 01.04.2012; Договір оренди транспортного засобу № 8-04 від 08.02.2012; Договір купівлі-продажу № 09/10/12 від 09.10.2012; Договір купівлі-продажу незавершеного виробництва № 0402-01/01 від 28.02.2014; Договір купівлі-продажу незавершеного виробництва № 0402-01/02 від 28.02.2014; Договір № 25/03-14 від 19.04.2011; Договір поставки товару № 2243 від 26.12.2011; Договір поставки сіна від 27.12.2012; Договір б/н від 30.07.2013; Договір № Семена 2012 від 29.05.2012; Договір оренди автомобіля № 8 від 01.04.2012; Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 26/03- 12ф; Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 24/05-ІЗф; Договір № 2110 від 01.08.2011; Договір № 8-022 від 08.02.2012; Договір № 8-021 від 08.02.2012; Договір про надання ПФД № 17/02-12ф від 17.02.2012; Договір про надання ПФД № 01/03вфп від 01.03.2012; Договір про надання ПФД № 06/05-13ф від 06.05.2013; Договір про надання ПФД № 22/03-12ф від 22.03.2012; Договір оренди транспортного засобу № 8-02 від 08.02.2012; Договір поставки № 3651 від 22.08.2012; Договір поставки № 3605 від 31.07.2012; Договір поставки № 4233 від 01.04.2013; Договір поставки № 3774 від 01.10.2012; Договір поставки № 2965 від 03.04.2012; Договір поставки № 4188-У від 01.04.2013; Договір поставки № 3268 від 15.08.2012; Біржовий договір № 01/03-Д від 01.03.2012; Договір поставки № 2012/2від 06.08.2012; Договір на виконання сільгоспробіт № 46 від 01.04.2012; Договір на виконання сільгоспробіт № 48 від 01.04.2012; Договір на виконання сільгоспробіт № 4256 від 01.03.2012; Договір оренди № 3714 від 08.05.2012; Біржовий договір № 4196 від 15.04.2013; Договір оренди № 8-03 від 08.02.2012; Біржовий договір № 2012/2 від 06.08.2012; Біржовий договір № 3017 від 27.03.2012; Біржовий договір № 05/08/12-П1 від 05.08.2012; Біржовий договір № 2185 від 05.04.2012; Договір про виконання сільгоспробіт № 50 від 01.04.2012; Договір поставки № 3624 від 01.08.2012; Договір про надання ПФД № 05/03-12ф від 05.08.2012; Біржовий договір № 4189 від 01.04.2013; Договір поставки № 3653 від 22.08.2012; Біржовий договір № 16 від 12.05.2012; Договір поставки № 4191 від 12.04.2013; Біржовий договір № 31 від 08.06.2012; Біржовий договір № 33 від 08.06.2012; Біржовий договір № 10 від 11.05.2012; Договір про надання ПФД № 18/10-11 ф від 18.10.2011; Договір про виконання сільгоспробіт № 69 від 01.04.2012; Договір про виконання сільгоспробіт № 4257 від 01.03.2013; Договір про виконання сільгоспробіт № 68 від 01.04.2012; Договір про надання ПФД № 29/03-12фп від 29.03.2012; Договір надання ПФД № 29/03-12ф від 29.03.2012; Договір надання ПФД № 15/09-11ф від 15.09.2011; Договір надання ПФД № 20/04- 12ф від 20.04.2012; Договір надання ПФД № 18/05-12ф від 18.05.2012; Договір надання ПФД № 30/08-11ф від 30.08.2011; Договір надання ПФД № 21/02-12ф від 21.02.2012; Договір надання ПФД № 25/04-12ф від 25.04.2012; Договір надання ПФД № 12/04-12ф від 12.04.2012; Договір надання ПФД № 09/08-12ф від 09.08.2012; Договір надання ПФД № 15/11-12ф від 15.11.2012; Договір надання ПФД № 15/03-12ф від 15.03.2012; Договір надання ПФД № 20/09- 12ф від 20.09.2012; Договір надання ПФД № 26/10-11 ф від 26.10.2012; Договір надання ПФД № 02/03-12ф від 02.03.2012; Договір надання ПФД № 02/03-12ф від 02.03.2012; Біржовий договір № 12 від 12.05.2012; Біржовий договір № 13 від 12.05.2012; Біржовий договір № 15 від 12.05.2012; Біржовий договір № 17 від 16.05.2012; Біржовий договір № 24 від 21.05.2012; Біржовий договір № 27 від 21.05.2012; Біржовий договір № 28 від 22.05.2012; Біржовий договір № 30 від 08.06.2012; Біржовий договір № 32 від 21.06.2012; Біржовий договір № 34 від 31.07.2012; Біржовий договір № 35 від 31.07.2012; Біржовий договір № 8 від 11.05.2012; Біржовий договір № 11 від 12.05.2012; Біржовий договір № 14 від 12.05.2012; Біржовий договір № 25 від 21.05.2012; Біржовий договір № 26 від 21.05.2012; Договір про надання ПФД № 27/02-12ф від 27.02.2012; Біржовий договір № 18 від 16.05.2012; Договір надання ПФД № 01/03Івпф від 01.03.2012; Договір надання ПФД № 19/04-12ф від 19.04.2012; Договір надання ПФД № 28/02- 12ф від 28.02.2012; Договір надання ПФД № 29/02-12ф від 29.02.2012; Договір надання ПФД № 16/03-12ф від 16.03.2012; Договір надання ПФД № 01/03-12ф від 01.03.2012; Договір надання ПФД № 20/02-12ф від 20.02.2012; Договір надання ПФД № 10/05-12ф від 10.05.2012; Договір поставки № 3319 від 01.03.2012 року; Договір про виконання сільгоспробіт № 24/5 від 01.04.2012; Договір про надання ПФД № 2809-11ф від 28.09.2011; Договір поставки № 3424 від 30.05.2012.

Разом із цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/21682/15 (910/5147/22) визнано недійсними, зокрема, договори відступлення прав вимоги № 4170 від 25.03.2014, № 1541 від 25.03.2014 № 8-04 від 25.03.2014, № 01/03-12 від 25.03.2014, № 20/02-12 від 25.03.2014, № 10/05-12 ф від 25.03.2014, № 16/03-12 ф від 25.03.2014, № 29/02-12 ф від 25.03.2014, № 28/02- 12 ф від 25.03.2014, № 19/04-12 ф від 25.03.2014, № 01/031 вфп від 25.03.2014, № 8-02 від 25.03.2014, №12Б від 25.03.2014, №13Б від 25.03.2014, № 15Б від 25.03.2014, № 17Б від 25.03.2014, № 28Б від 25.03.2014, № 24Б від 25.03.2014, № 34Б від 25.03.2014, № 32Б від 25.03.2014, № 27Б від 25.03.2014, № ЗО від 25.03.2014, № 3651 від 25.03.2014, № 3605 від 25.03.2014, № 4233 від 25.03.2014, № 3774 від 25.03.2014, № 2965 від 25.03.2014, № 4188 від 25.03.2014, № 3628 від 25.03.2014, № 01/03-Д від 25.03.2014, № 2012/2 від 25.03.2014, № 46 від 25.03.2014, № 48 від 25.03.2014, № 4256 від 25.03.2014, № 26/03-12 ф від 25.03.2014, № 8 від 25.03.2014, № 8-022 від 25.03.2014, № 25/5 від 25.03.2014, № СН 2012 від 25.03.2014, № б/н від 25.03.2014, №2110 від 25.03.2014, № 24/05-13 ф від 23.04.2014, № 01/03 від 25.03.2014, № 01/03 від 25.03.2014, № 06/05 від 25.03.2014, № 8-021 від 25.03.2014, № 22/03 від 25.03.2014, № 17/02 від 25.03.2014, № 9 від 25.03.2014, № 10 від 25.03.2014, № 2012 від 25.03.2014, № 2909-11 від 25.03.2014, № 3425 від 25.03.2014, № 12/04-12 ф від 25.03.2014, № 15/09-11 ф від 25.03.2014, № 18/05-12 ф від 25.03.2014, № 20/04-12 ф від 25.03.2014, № 21/02- 12 ф від 25.03.2014, № 25/04-12 ф від 25.03.2014, № 29/03-12 ф від 25.03.2014, № 30/08-11 від 25.03.2014, № 2809-11 ф від 25.03.2014, № 3319 від 25.03.2014, № 3424 від 25.03.2014, № 3624 від 25.03.2014, № 35 від 25.03.2014, № 05/08/12-П1 від 25.03.2014, № 8 від 25.03.2014, № 16 від 25.03.2014, № 31 від 25.03.2014, № 33 від 25.03.2014, № 10 від 25.03.2014, № 3653 від 25.03.2014, № 50 від 25.03.2014, № 68 від 25.03.2014, № 11 від 25.03.2014, № 18/10-11 ф від 25.03.2014, № 4191 від 25.03.2014, № 29/03-12 фп від 25.03.2014, № 4189-У від 25.03.2014, № 05/03-12 ф від 25.03.2014, № 25 від 25.03.2014, № 26 від 25.03.2014, № 14 від 25.03.2014, № 4196 від 25.03.2014, № 50 від 25.03.2014, № 2012/2 від 25.03.2014, №2185 від 25.03.2014, № 3714 від 25.03.2014, № 69 від 25.03.2014, № 8-03 від 25.03.2014, № 3017 від 25.03.2014, № 0402-01/01 від 25.03.2014, № 0402-01/02 від 25.03.2014, № 09/10/12 від 25.03.2014, № 25/03- 14 від 25.03.2014, № Семена 2012 від 25.03.2014, № 20/09 від 23.07.2015, № 02/03-3K3 від 23.07.2015, № 15/11 від 23.07.2015, № 09/08 від 23.07.2015, № 26/10 від 23.07.2015, № 15/03 від 23.07.2015, № 18 від 23.07.2015, № 02/03 від 23.07.2015, № 27/02 від 25.07.2015, №24/5 від 25.03.2014, № 8 від 25.03.2014.

Судом ураховано, що судовий спір про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, на підставі яких ТОВ «Східна Вугільна Компанія» стало кредитором у справі № 910/21682/15, вирішений лише у листопаді 2023 року, що слугувало підставою для можливості подання заяви про перегляд ухвали від 24.04.2017 при визнання ТОВ «Східна Вугільна Компанія» кредитором боржника.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права.

У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ("Беллет проти Франції" (Bellet v. France), рішення від 4.12.1995 року, Серія A, № 333-Б, ст. 42, п. 36).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Відтак, приймаючи до уваги основні принципи господарського судочинства та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про те, що строк на подання даної заяви пропущений з поважних підстав, та ухвала Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/21682/15 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх існування на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 325 ГПК України в разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Лише за умови одночасного існування цих трьох нерозривно пов`язаних ознак, суд може визнати наведені заявником обставини нововиявленими.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Суди вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 908/1043/17, від 28.10.201 у справі № 910/1645/19.

Звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ДП "Конярство України" послалося на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/21682/15 (910/5147/22) визнано недійсними, зокрема, договори відступлення прав вимоги № 4170 від 25.03.2014, № 1541 від 25.03.2014 № 8-04 від 25.03.2014, № 01/03-12 від 25.03.2014, № 20/02-12 від 25.03.2014, № 10/05-12 ф від 25.03.2014, № 16/03-12 ф від 25.03.2014, № 29/02-12 ф від 25.03.2014, № 28/02- 12 ф від 25.03.2014, № 19/04-12 ф від 25.03.2014, № 01/031 вфп від 25.03.2014, № 8-02 від 25.03.2014, №12Б від 25.03.2014, №13Б від 25.03.2014, № 15Б від 25.03.2014, № 17Б від 25.03.2014, № 28Б від 25.03.2014, № 24Б від 25.03.2014, № 34Б від 25.03.2014, № 32Б від 25.03.2014, № 27Б від 25.03.2014, № ЗО від 25.03.2014, № 3651 від 25.03.2014, № 3605 від 25.03.2014, № 4233 від 25.03.2014, № 3774 від 25.03.2014, № 2965 від 25.03.2014, № 4188 від 25.03.2014, № 3628 від 25.03.2014, № 01/03-Д від 25.03.2014, № 2012/2 від 25.03.2014, № 46 від 25.03.2014, № 48 від 25.03.2014, № 4256 від 25.03.2014, № 26/03-12 ф від 25.03.2014, № 8 від 25.03.2014, № 8-022 від 25.03.2014, № 25/5 від 25.03.2014, № СН 2012 від 25.03.2014, № б/н від 25.03.2014, №2110 від 25.03.2014, № 24/05-13 ф від 23.04.2014, № 01/03 від 25.03.2014, № 01/03 від 25.03.2014, № 06/05 від 25.03.2014, № 8-021 від 25.03.2014, № 22/03 від 25.03.2014, № 17/02 від 25.03.2014, № 9 від 25.03.2014, № 10 від 25.03.2014, № 2012 від 25.03.2014, № 2909-11 від 25.03.2014, № 3425 від 25.03.2014, № 12/04-12 ф від 25.03.2014, № 15/09-11 ф від 25.03.2014, № 18/05-12 ф від 25.03.2014, № 20/04-12 ф від 25.03.2014, № 21/02- 12 ф від 25.03.2014, № 25/04-12 ф від 25.03.2014, № 29/03-12 ф від 25.03.2014, № 30/08-11 від 25.03.2014, № 2809-11 ф від 25.03.2014, № 3319 від 25.03.2014, № 3424 від 25.03.2014, № 3624 від 25.03.2014, № 35 від 25.03.2014, № 05/08/12-П1 від 25.03.2014, № 8 від 25.03.2014, № 16 від 25.03.2014, № 31 від 25.03.2014, № 33 від 25.03.2014, № 10 від 25.03.2014, № 3653 від 25.03.2014, № 50 від 25.03.2014, № 68 від 25.03.2014, № 11 від 25.03.2014, № 18/10-11 ф від 25.03.2014, № 4191 від 25.03.2014, № 29/03-12 фп від 25.03.2014, № 4189-У від 25.03.2014, № 05/03-12 ф від 25.03.2014, № 25 від 25.03.2014, № 26 від 25.03.2014, № 14 від 25.03.2014, № 4196 від 25.03.2014, № 50 від 25.03.2014, № 2012/2 від 25.03.2014, №2185 від 25.03.2014, № 3714 від 25.03.2014, № 69 від 25.03.2014, № 8-03 від 25.03.2014, № 3017 від 25.03.2014, № 0402-01/01 від 25.03.2014, № 0402-01/02 від 25.03.2014, № 09/10/12 від 25.03.2014, № 25/03- 14 від 25.03.2014, № Семена 2012 від 25.03.2014, № 20/09 від 23.07.2015, № 02/03-3K3 від 23.07.2015, № 15/11 від 23.07.2015, № 09/08 від 23.07.2015, № 26/10 від 23.07.2015, № 15/03 від 23.07.2015, № 18 від 23.07.2015, № 02/03 від 23.07.2015, № 27/02 від 25.07.2015, №24/5 від 25.03.2014, № 8 від 25.03.2014.

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У той же час, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/21682/15 на підставі вищезазначених договорів про відступлення права вимоги визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» кредитором боржника на суму 55 163 621,18 грн.

Отже, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» кредитором боржника у справі № 910/21682/15 відбулося на підставі договорів про відступлення права вимоги, які в подальшому визнані в судовому порядку недійсними.

Частиною 2 статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

За частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина 1 статті 236 ЦК України).

Отже, встановлений судом факт недійсності договорів, про що стало відомо після набрання законної сили в межах справи № 910/21682/15 (910/5147/22), є істотною для справи обставиною в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/13318/16.

З огляду на наведене, оскільки грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» до Державного підприємства "Конярство України" ґрунтувалися на правочинах, права вимоги за якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» набуло на підставі договорів про відступлення права вимоги, які в судовому порядку визнані недійсними, суд дійшов висновку про необхідність виключення зі складу визнаних на підставі цих договорів грошових вимог на суму 55 161 185,18 грн. та 2 436,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

З огляду на встановлені обставини суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню заяву Державного підприємства "Конярство України" про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/21682/15 за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне частково скасувати пункт 1 вказаної ухвали суду та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» у визнанні кредитором на суму 119 632 979,52 грн.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 320-323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Державного підприємства "Конярство України" про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 № 910/21682/15 за нововиявленими обставинами.

2. Скасувати частково пункт 1 ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/21682/15 у частині визнання кредитором у справі по відношенню до боржника:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» з грошовими вимогами у розмірі 55 163 621,18 грн., з яких 2 436,00 грн. - вимоги першої черги, 55 161 185,18 грн. - вимоги четвертої черги задоволення.

3. У скасованій частині ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/21682/15 прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» у визнанні кредитором на суму 119 632 979,52 грн.

4. Викласти пункт 5 ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/21682/15 у новій редакції: "Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія» у визнанні кредитором на суму 119 632 979,52 грн.".

5. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/21682/15 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до положень статей 254-257 протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 15.05.2024

Суддя А.В. Яковенко