Ухвала

від 15.05.2024 по справі 911/1810/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1810/18 (911/3398/20)

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали

скарги ОСОБА_1

на бездіяльність приватного виконавця у справі

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» Данілова Артема Івановича, м. Одеса

до 1) ОСОБА_2 , м. Київ

2) ОСОБА_3 , м. Київ

3) ОСОБА_1 , м. Чернігів

4) ОСОБА_4 , м. Нью Йорк, США

5) ОСОБА_5 , м. Київ

про покладення субсидіарної відповідальності

у межах справи №911/1810/18

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул. Ломоносова, буд.1, ідентифікаційний код 20042911)

Без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Київської області (далі суд) перебуває справа №911/1810/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (далі ТОВ «УНСП «Шмайсер») на стадії судової процедури - ліквідація банкрута, яку на підставі постанови суду від 27.07.2020 здійснює арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович (свідоцтво №486 від 04.04.2013).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, ухвалою суду від 15.01.2021 у справі №911/1810/18 (911/3398/20), залишеною в силі постановами Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2021, серед іншого: покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «УНСП «Шмайсер» на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; далі скаржник), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; стягнуто солідарно із вказаних осіб на користь ТОВ «УНСП «Шмайсер» 3 746 144,99грн.

01.06.2021 на виконання ухвали у цій частині судом видано накази №911/1810/18 (911/3398/20).

2. 27.04.2024 засобами поштового зв`язку до суду звернувся представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 із скаргою (вх. №14/24 від 30.04.2024, далі - скаржник) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича, пов`язаною із не вчиненням дій із зупинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №69479763 на підставі заяви представника скаржника.

Ухвалою суду від 08.05.2024 вищевказану скаргу повернуто без розгляду на підставі ч.2 ст. 170 ГПК України (відсутні докази направлення скарги усім учасникам справи).

3. 10.05.2024 через канцелярію суду представником ОСОБА_1 ОСОБА_6 подано скаргу (вх. №15/24 від 10.05.2024, далі - скаржник) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича (далі приватний виконавець), пов`язаною із не вчиненням дій із зупинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №69479763 на підставі заяви представника скаржника.

Крім того, скаржником у п. 1 скарги заявлено клопотання про поновлення строку для звернення із вищевказаною скаргою, розглянувши яке суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Так, із матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця із заявою від 18.04.2024 про зупинення виконавчих дій, за результатами розгляду якої приватним виконавцем відмовлено у її задоволенні, про що свідчить повідомлення №11152 від 22.04.2024, яке отримано, як зазначає скаржник у своїй скарзі 23.04.2024.

Ураховуючи зазначене та положення ст. 341 ГПК України, ОСОБА_1 мав право звернутись до суду із відповідною скаргою у строк до 03.05.2024.

Водночас, як указано вище, скаржник звернувся до суду у порядку ст. 339 ГПК України 10.05.2024, що підтверджується вхідним штампом суду за №№15/24, тобто, після спливу встановленого Законом процесуального строку, у зв`язку із чим й заявив відповідне клопотання про його поновлення.

Як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №918/539/16 поновлення пропущеного строку для подання скарги відбувається виходячи із поважності причин його пропуску. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця, саме на скаржника покладається обов`язок доведення наявності непереборних обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, установлений законом.

Так, скаржник в обґрунтування свого клопотання зазначив про те, що: оскаржуване рішення приватного виконавця датоване 22.04.2024 та отримано ОСОБА_1 23.04.2024, а тому останнім було вперше ініційоване звернення із скаргою 27.04.2024, тобто, в межах установленого законом строку; ухвалою суду від 08.05.2024 скарга повернута без розгляду, що не залежало від сторони скаржника, у зв`язку із чим наявні підстави для його поновлення. Додатково скаржник звертає увагу на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 в частині необхідності уникнення надмірного формалізму у трактуванні процесуального законодавства.

Проаналізувавши наведені скаржником обставини, суд зазначає наступне.

3.1. Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Так, ч. 2 ст. 170 ГПК України встановлено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.

Отже, зазначеним приписом установлений процесуальний обов`язок учасника справи, який ініціює відповідне питання, надіслати копії/примірника, зокрема, скарги, іншим учасникам справи, чого представником ОСОБА_1 у свій час зроблено не було.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У зв`язку з чим твердження, що повернення судом скарги без розгляду є тією обставиною, яка не залежала від сторони скаржника, суд вважає помилковим.

3.2. Разом із цим, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Ураховуючи зазначене та положення ст.ст. 543, 544 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що інформування скаржником інших учасників справи про ініціювання ним відповідного питання у визначений процесуальним законом спосіб, не може вважатись «надмірним формалізмом», оскільки: забезпечення реалізації прав відповідних учасників на подання письмових пояснень та участі у судовому засіданні тощо відповідає загальним принципам господарського судочинства; особи, на яких покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «УНСП «Шмайсер», відповідають солідарно, а відтак, повинні бути обізнані про хід відповідного виконавчого провадження.

Інших обставин, які б вказували на поважність пропущеного строку скаржником суду не наведено.

З огляду на викладене, судом не встановлено правових підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску процесуального строку поважними, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку.

4. Згідно ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 13, 118, 170, 234-235, 339, 341 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 (вх. №15/24 від 10.05.2024) на бездіяльність приватного виконавця повернути скаржнику без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 15.05.2024 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 15.05.2024.