Ухвала

від 15.05.2024 по справі 31/250пн

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 31/250пн

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролім"

до: 1) Маріупольської міської ради, 2) Приватного підприємства "Шрім",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) ОСОБА_1 , 2) Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполь (Комунального комерційного підприємства "Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість"), 3) Маріупольського споживчого товариства "Азовкооперація" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовкооперація"),

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн. Вказана касаційна скарга була надіслана 18.04.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Однак у поданій касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у ОСОБА_1 . Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Однак всупереч вимогам пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначено повне найменування і місцезнаходження третіх осіб у справі № 31/250пн, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а саме Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполь (Комунального комерційного підприємства "Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість") та Маріупольського споживчого товариства "Азовкооперація" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовкооперація").

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн та постановити нову ухвалу, якою поновити строк на апеляційне оскарження за вказаною апеляційною скаргою.

За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції складає 3028,00 грн.

Оскільки предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції у справі № 31/250пн, судовий збір за подання касаційної скарги на таку ухвалу справляється на загальних підставах.

Верховний Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, щодо застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у якому визначено, що положення цієї норми стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції. Однак ОСОБА_1 до касаційної скарги доказів сплати судового збору не додала.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно:

- належним чином виконати вимоги пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України і надати суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначеними у ній відомостями: 1) про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника, 2) про найменування та місцезнаходження інших учасників справи № 31/250пн (з урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (3028,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 31/250пн залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).