Ухвала

від 16.09.2024 по справі 31/250пн

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 31/250пн

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролім"

до: 1) Маріупольської міської ради, 2) Приватного підприємства "Шрім",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) ОСОБА_1 , 2) Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполь (Комунального комерційного підприємства "Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість"), 3) Маріупольського споживчого товариства "Азовкооперація" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовкооперація"),

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн. Вказана касаційна скарга була надіслана 15.08.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 31/250пн, якою на підставі частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн, оскільки апеляційну скаргу було подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а доказів наявності обставин, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, скаржником не надано і судом таких обставин не встановлено.

Не погоджуючись із ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 31/250пн, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролім" до Маріупольської міської ради про визнання права власності задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2008 рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн скасовано в частині визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролім" на нежитлові приміщення Літ. А5-1 та Літ. Д-1, площею 27,1 мІ; справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.07.2008 до участі у справі № 31/250пн були залучені Приватне підприємство "Шрім" та ОСОБА_1 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.10.2008 до участі у справі № 31/250пн було залучено Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполь в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.11.2008 у справі № 31/250пн було залучено Приватне підприємство "Шрім" в якості відповідача 2 та Маріупольське міське споживче товариство "Азовкооперація" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.01.2009 у справі № 31/250пн, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.2009, позов Товариства з обмеженого відповідальністю "Ролім" про визнання права власності на об`єкти за Літ. Д-1 та Літ. А5- 1 задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2009 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.2009 і рішення Господарського суду Донецької області від 29.01.2009 у справі № 31/250пн було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.12.2010 у справі № 31/250пн, що набрало законної сили, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролім" задоволено у повному обсязі.

Досліджуючи обставини справи, апеляційний господарський суд установив, що під час нового розгляду справи ОСОБА_1 та Приватне підприємство "Шрім", яких було залучено до участі у справі, вважали, що прийняте рішення у цій справі порушує їхні права, оскільки ОСОБА_1 належить на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2003 право власності на будівлю на вул. Олімпійській 104 під Літ. Б-1, до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Ролім" самовільно прибудувало приміщення під Літ. Д-1, площею 27,1 мІ, а Приватному підприємству "Шрім" належить на праві власності приміщення Літ. А5-1.

Як установив апеляційний господарський суд, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, зазначала, що рішенням Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролім" до Маріупольської міської ради та визнано право власності на самочинно збудовані приміщення на АДРЕСА_1 , в тому числі на приміщення під Літ. Б-1, площею 235,5 мІ. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі також зазначала про те, що рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн оскаржувалося Приватним підприємством "Шрім" у частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролім" права власності на нежитлове приміщення Літ. Д-1, площею 27,1 мІ, та нежитлове приміщення Літ. А5-1. У частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролім" права власності на нежитлове приміщення Літ. Б-1 загальною площею 235,5 мІ рішення не оскаржувалося, зважаючи на наявність у ОСОБА_1 зареєстрованого права власності на спірне приміщення Літ. Б-1 на АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 також зазначала в апеляційній скарзі, що вона є власником 33/100 приміщення, розташованого на АДРЕСА_1 , та безперешкодно ним користувалася до початку війни. Натомість, як зазначала ОСОБА_1 , після її виїзду з м. Маріуполя, приміщення Літ. Б-1, розташоване на АДРЕСА_1 , захопило Товариство з обмеженою відповідальністю "Ролім" і наразі його використовує, мотивуючи це існуванням рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн, ОСОБА_1 зазначала, що вона не була залучена до участі у справі № 31/250пн під час ухвалення оскаржуваного в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду (22.11.2007), а була залучена пізніше в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Розглянувши доводи ОСОБА_1 про те, що її не було залучено до участі у справі № 31/250пн під час ухвалення рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007, апеляційний господарський суд встановив, що судове рішення від 22.11.2007 у справі № 31/250пн було оскаржено Приватним підприємством "Шрім", директором якого є ОСОБА_1 . За наслідками касаційного перегляду зазначеного судового рішення справу № 31/250пн було передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області в частині визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролім" на нежитлові приміщення Літ. А5-1 та Літ. Д-1, площею 27,1 мІ. При цьому під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.07.2008 у справі № 31/250пн ОСОБА_1 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не було залучено до участі у справі № 31/250пн. Тому, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд ухвалою від 02.04.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з урахуванням такого.

Частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальне правило, згідно з яким учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до абзацу 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) встановлено, що апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Таким чином, прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливим лише з дотриманням приписів частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) щодо поновлення строку подання скарги.

Судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Отже, з огляду на те, що з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася до Східного апеляційного господарського суду 20.02.2024, тобто майже через 17 років після ухвалення оскаржуваного рішення, правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України при постановленні ухвали від 02.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував частину 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України шляхом відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2007 у справі № 31/250пн.

Конструкція вказаної правової норми процесуального закону не передбачає подвійного тлумачення, її правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо застосування положень пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з Господарським процесуальним кодексом України (в редакції, чинній до 15.12.2017) у разі якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, керуючись частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 31/250пн.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження залишається Судом без розгляду.

Суд роз`яснює ОСОБА_1 , що вона має право на повернення судового збору, сплаченого за подання цієї касаційної скарги у порядку, визначеному пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтею 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 31/250пн.

2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 15.08.2024 № 0.0.3823240773, повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак