Ухвала

від 26.04.2024 по справі 201/1743/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

26 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 201/1743/23

провадження № 61-3567ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА» про визнання договорів припиненими та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА») про визнання договорів припиненими та стягнення грошових коштів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2023 року позов частково задоволено.

Визнано припиненим договір на екскурсійно-освітнє обслуговування від 07 лютого 2022 року № 1/070222, укладений між ТОВ «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА»та ОСОБА_1 .

Визнано припиненим договір на екскурсійно-освітнє обслуговування від 07 лютого 2022 року № 1/070222, укладений між ТОВ «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА» та ОСОБА_2 .

Стягнено з ТОВ «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА»на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 63 520,00 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання відносно судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року залишено без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2023 року.

08 березня 2024 року ТОВ «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА» засобами поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанцій скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

- справи про розірвання шлюбу.

Предметом позову у справі № 201/1743/23 є вимоги немайнового характеру - про визнання припиненими договорів на екскурсійно-освітнє обслуговування, та вимоги майнового характеру - про стягнення заборгованості в загальному розмірі 553 651,41 грн, що складається з основного боргу - 63 520 грн, інфляційних втрат - 8 014,61 грн, пені - 482 116,80 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3 028, 00 грн.

Ціна позову у справі № 201/1743/23 становить 553 651,41 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн).

Щодо справи в частині вимог немайнового характеру - про визнання припиненими договорів на екскурсійно-освітнє обслуговування, то вона не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Справа № 201/1743/23 є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

У касаційній скарзі ТОВ «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА» зазначає, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки є рішення судів першої та апеляційної інстанцій у аналогічних справах з протилежними правовими висновками.

Також відповідач зазначає про те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки оскаржуваними рішеннями з нього на користь позивача стягнено значну суму коштів, яка вкрай негативно вплине на діяльність товариства.

Забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним з фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03, від 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року заявник зазначає, що розгляд справи відбувся за відсутності ТОВ «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА», не повідомленого про місце, дату і час судового засідання. Відповідач взагалі не знав про наявність цієї судової справи, оскільки позивачі ввели суд в оману та не зазначили адресу для листування з відповідачем, хоча вказана інформація вказана в оскаржуваних позивачами договорах на екскурсійно-освітнє обслуговування (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

Витребувати із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 201/1743/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ-ВЕСТ БРІДЖ УКРАЇНА» про визнання договорів припиненими та стягнення грошових коштів.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

А. С. Олійник

І. М. Фаловська