Ухвала

від 13.05.2024 по справі 240/8683/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/8683/24

категорія 109000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглядаючи позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про визнання дій протиправними, скасування держаної реєстрації,

встановив:

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України ТОВ "Пісок Полісся" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об`єкта РДГВН №У-18-301/1;

- визнати протиправним та скасувати протокол №4558 від 25.10.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6604 виданий 31.12.2021 ТОВ "Пісок Полісся" з метою видобування піску Анастасіївського родовища.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25.10.2018 №4558 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.12.2021 №6604, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся". Таким чином, правовідносини з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у 2021 році, водночас даний позов позивач подав до суду 30.04.2024. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 КАС України трьохмісячний строк на звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивач одночасно з позовною заявою подав до суду клопотання, в якому просив поновити йому пропущений строк на звернення з даним позовом до суду.

Зі змісту заяви заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про поновлення строку поміж іншого слідує, що факт незаконності протоколу ДКЗ від 25.10.2018 №4558 та реєстрації ТОВ "Пісок Полісся" РДГВН для попередньої геолого-економічної оцінки ділянки піску Анастасіївського родовища з метою підрахунку запасів, а також видачі підприємству спеціального дозволу на користування надрами встановлено після опрацювання інформації зібраної після отримання інформації з Офісу Генерального прокурора 19.03.2024 за №7857-24 щодо розгляду звернення ОСОБА_1 у якому йшлося про отримання ТОВ "Пісок Полісся" спеціального дозволу на користування надрами на підставі рішення у справі №240/22046/20. З огляду на вказане, позивач просить врахувати відсутність інформування про рішення №240/22046/20, як поважну причину пропуску ним строку звернення до суду та поновити йому пропущений строк.

Розглянувши вказану заяву суд зазначає, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними. Ключовою є фраза з поважних причин, а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим".

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Оцінюючи зазначені в заяві про поновлення строку звернення до суду доводи позивача, суд зазначає, що рішення у справі №240/22046/20 від 09.02.2021, яким зобов`язано Державну службу геології та надр України надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин Анастасіївського родовища піску, яке розташоване на відстані близько 700 м на північний схід від с. Тарасівка, Житомирського району, Житомирського області, на відстані близько 100 м від залізничної колії Житомир-Фастів, строком на 20 років, без проведення аукціону, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07, набрало законної сили 20.05.2021.

Тобто з моменту оприлюднення, набранням вказаним рішенням законної сили та звернення до суду з цим позовом відбулося понад 3 роки. Об`єктивних причин, які перешкоджали позивачу в більш короткий термін ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень з рішенням у справі №240/22046/20 позивач не навів.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури та встановити позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог із зазначенням інших підстави для поновлення такого строку ніж ті, що були вказані в заяві, поданій до суду одночасно з позовом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Є.Ю. Романченко