Постанова

від 10.12.2024 по справі 240/8683/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8683/24

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Євген Юрійович

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

10 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Ярмощука В.П.,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" про визнання дій протиправними, скасування держаної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся", у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України ТОВ "Пісок Полісся" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об`єкта РДГВН №У-18-301/1;

- визнати протиправним та скасувати протокол №4558 від 25.10.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6604 виданий 31.12.2021 ТОВ "Пісок Полісся" з метою видобування піску Анастасіївського родовища.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року позовну заяву позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" про визнання дій протиправними, скасування держаної реєстрації залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, щона запити Житомирської окружної прокуратури Державна служба геології та надр України у 2021 році копії документів щодо реєстрації форми 3-гр. та оспорюваного протоколу ДКЗ не надала. Лише 17.04.2024 на адресу прокуратури направлені матеріали стосовно підстав отримання ТОВ "Пісок Полісся" спеціального дозволу на користування надрами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Інші сторони в судове засідання не зявились про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступне.

Зокрема, відповідно до положень ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна дізнатись» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Подібна позиція щодо застосування ст. 122 КАС України наведена в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 640/25034/19, від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 30.03.2021у справі № 400/1825/20.

Проте, суд першої інстанції зазначив про можливість органів прокуратури в період з грудня 2021 по квітень 2024 року вчиняти будь-які дії для отримання інформації та здійснення захисту державних інтересів.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що статус прокуратури зазнав суттєвих змін після прийняття у 2014 році нового Закону України «Про прокуратуру» та внесення у 2016 році змін до Конституції України щодо правосуддя.

Зокрема, у пояснювальній записці до законопроекту «Про прокуратуру» зазначалося, що адаптація національного законодавства до європейських норм потребує переосмислення ролі прокуратури у захисті інтересів держави та суспільства, позбавлення прокуратури надмірних повноважень щодо здійснення «загального нагляду» за додержанням законів та водночас вимагає запровадження правових механізмів, які дозволять підвищити ефективність її діяльності та зосередити основну увагу на питаннях, пов`язаних із кримінальним судочинством.

Отже, з 2014 року органи прокуратури не мають повноважень щодо здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Самі факти проведення засідання колегією ДКЗ, видання Держгеонадрами спеціального дозволу на користування надрами, як і їх оприлюднення, не надають прокурору права звернутися до суду з позовом про визнання їх протиправними (недійсними), оскільки таке право виникає лише в разі виявлення порушення або загрози порушення інтересів держави та встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Однак суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що саме звернення громадської організації «Народний контроль» від 22.11.2021 вих. №18/11/2021 не може бути підставою для звернення до суду про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, протоколу ДКЗ України № 4558 від 25.10.2018, а також спеціального дозволу на користування надрами № 6604 від 31.12.2021.

Встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру можливе лише в ході опрацювання відповідної інформації та матеріалів, отриманих відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», шляхом надання комплексної оцінки усім обставинам.

Разом із тим, з відповідей та матеріалів наданих на запит органів прокуратури Державною службою геології та надр України в 2021 році - неможливо встановити порушення вимог законодавства, оскільки вони не підтверджують факт встановлення порушення або загрози порушення інтересів держави та встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, в інформації не зазначається про відсутність спеціального дозволу на користування надрами у ТОВ «Пісок Полісся» на момент апробації запасів корисних копалин.

Крім того, з наданої на адвокатський запит відповіді Житомирської районної ради встановлено, що остання не володіла інформацією щодо видачі та існування протоколу ДКЗ №4558 та реєстрації форми 3 гр.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що на запити Житомирської окружної прокуратури Державна служба геології та надр України у 2021 році копії документів щодо реєстрації форми 3 - гр. та оспорюваного протоколу ДКЗ - не надала.

При цьому, на час розгляду звернення у 2021 році Державною службою геології та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами № 6604 від 31.12.2021 - виданий не був.

Більше того, листом Державної служби геології та надр від 17.04.2024 за № 2604/03-4/2-24 на адресу обласної прокуратури направлені матеріали стосовно підстав отримання ТОВ «Пісок Полісся» спеціального дозволу на користування надрами. Також, вказаним листом Державна служба геології та надр України надала інформацію про відсутність у ТОВ «Пісок Полісся» інших, окрім спірного, виданих спеціальних дозволів на користування надрами на Анастасіївське родовище.

Вказані матеріали отримані Житомирською обласною прокуратурою 24.04.2024 за №11766-24.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що до отримання листа Держгеонадр від 17.04.2024 за № 2604/03-4/2-24 Житомирська обласна прокуратура не володіла матеріалами з яких можливо встановити про порушення інтересів держави у зв`язку з державною реєстрацією робіт і досліджень та апробуванням запасів родовища.

Згідно ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такий порядок викладений у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Зважаючи на роль прокурора в демократичному суспільстві та потребу дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, законодавець виходить із того, що інтереси держави повинні насамперед захищати відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень.

Водночас, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно, а також у випадку відсутності такого органу (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що після надання Державною службою геології та надр України ТОВ «Пісок Полісся» спеціального дозволу на користування надрами Житомирська обласна прокуратура не володіла інформацією про недотримання відповідачами вимог законодавства, які порушують інтереси держави.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про знання прокурором інформації про порушення інтересів держави та можливості звернення до суду з позовом не ґрунтуються на доказах, суперечать матеріалам справи та вимогам законодавства.

Прокурором при заявленні позову обґрунтовано поважність причин пропуску заступником керівника Житомирської обласної прокуратури строку звернення до суду з вказаним позовом, надавши відповідну заяву про поновлення пропущеного строку, однак суд першої інстанції визнав їх не поважними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" про визнання дій протиправними, скасування держаної реєстрації скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 грудня 2024 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.