Рішення

від 15.05.2024 по справі 748/3353/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/32/24 Єдиний унікальний № 748/3353/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2024 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі :

головуючого - судді: Меженнікової С.П.,

з участю секретаря Орішко К.В.,

прокурора ОСОБА_1 ,

представника третьої особиГоловного управління Держгеокадастру у Чернігівській області - Бойко Т.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіЧернігові цивільнусправу запозовом заступникакерівника Чернігівськоїобласної прокуратурив інтересахдержави вособі Михайло-Коцюбинськоїселищної радиЧернігівського районуЧернігівської областідо ОСОБА_2 ,третя особана сторонівідповідача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Головне управлінняДержгеокадастру уЧернігівській області,про усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року заступник керівника Чернігівської обласної прокуратурив інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов мотивував тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15.01.2015 № 25-144/14-15-сг передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1200 га, із кадастровим номером 7425584900:06:000:4008 для індивідуального садівництва. Вказував, що зазначена земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги р. Річище, яка є протокою (рукавом) р. Дніпро і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду. Зазначаючи про те, що прибережна захисна смуга становить 100 м, прокурор посилався на інформацію Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського №991-001-1304/991-083 від 02 серпня 2023 року, в якому зазначено, що поряд із спірною земельною ділянкою розташований водний об`єкт, який ідентифікується на геопорталі, як рукав річище, що є рукавом річки Дніпро, який згідно зі статтею 79 ВК України відноситься до великих річок, тож прибережна захисна смуга біля «рукава Річище», як складової частини Дніпра має становити 100 м.

Оскільки спірна земельна ділянка є землями водного фонду та не може передаватися в приватну власність громадянпрокурор просить суд ухвалити рішення, яким просить усунути перешкоди у здійсненні Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 0,1200 га з кадастровим номером 7425584900:06:000:4008 шляхом:

- зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000: 4008 площею 0,1200 га на користь держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000:4008 площею 0,1200 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 562987174255);

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:4008 площею 0,1200 га.

06 вересня 2023 року, згідно штемпеля на поштовому конверті, відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву, у якому вона просить застосувати строки позовної давності та залишити позов без задоволення, оскільки земельна ділянка 7425584900:06:000:4008 не знаходиться в межах прибережної смуги, та набута нею у власність відповідно до вимог чинного законодавства.Вказує, що позов ґрунтується на відповіді ОСОБА_3 обсерваторії від 02.08.2023, з яким вона не згодна, оскільки р. Річище має власну географічну назву, яка відмінна від р. Дніпро. Відповідно даних Державного водного кадастру, р. Річище є малою річкою, а не рукавом р.Дніпро. Спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, а не до земель водного фонду. Також зазначає, що до позову не надано жодного доказу, що спірна земельна ділянка на час набуття нею у власність (2014-2015рр.) знаходилася в межах прибережної смуги, а річка рячище була рукавом р.Дніпро. ( а.с.71-74)

18 вересня 2023 року, згідно штемпеля на поштовому конверті, Чернігівська обласна прокуратура надала відповідь на відзив, у якому зазначає, що землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування, такі землі не є землями державної власності сільськогосподарського призначення. А відтак, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не мало права розпоряджатися земельною ділянкою, безпідставно змінюючи її цільове призначення, а перебування у приватній власності ОСОБА_2 земельної ділянки завдає шкоду державним інтересам, оскільки права та інтереси, у т.ч. на земельні ділянки реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (ст.ст. 18, 19, п. «а» ч. 1 ст. 91 ЗК України) та набуваються згідно із законом, (ст. 14 Конституції України), що у випадку передачі у власність земельної ділянки водного фонду, такому порядку не відповідає. Відповідно до інформації Центральної геофізичної обсерваторії імені Срезневського від 02.08.2023 № 991-001-1304/991-083 земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:4008 знаходиться в межах прибережної захисної смуги (ПЗС) річки Річище, яка є протокою (рукавом) річки Дніпро, і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду. Згідно з інформацією Державного агентства водних ресурсів Україні 3827/5/5/11-23 від 04.08.2023 поряд із спірною земельною ділянкою розташовано водний об`єкт, який ідентифікується на геопорталі, як річка Річище, що є рукавом річки Дніпро.Отже, долученими до позову доказами доведено факт знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги річки Річище, яка є протокою (рукавом) річки Дніпро. Щодо строків позовної давності зазначає, що при заявленні застосування строків позовної давності відповідачем не враховано висновки Верховного Суду у справі № 648/533/16-ц, відповідно до яких, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. ( а.с.136-141)

12 вересня 2023 року Головне Управління Держгеокадастру у Чернігівській області надало пояснення у справі, відповідно до якого заперечує проти задоволення позову, оскільки на момент прийняття рішення Головним управлінням про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 згідно облікових даних Державного земельного кадастру (форма 6-зем) землі, за рахунок яких була сформована ця земельна ділянка, обліковувались як землі запасу, склад угідь - сільськогосподарські землі (пасовища), а не як землі водного фонду. Тому Головне управління не змінювало цільове призначення земель, як стверджує прокурор. На час прийняття оскаржуваного наказу Головне управління відповідно до приписів частини четвертої статті 122 ЗК України здійснювало передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність (користування) для всіх потреб. З огляду на зазначене Головне управління при наданні у власність земельної ділянки ОСОБА_2 діяло виключно в межах законодавства.

Вважає, що у листі Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 02.08.2023 №№991-001-1304/991-083, на який посилається прокурор, висновки про знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:4008 в межах прибережної захисної смуги зроблені співробітниками Центральної геофізичної обсерватори їм. ОСОБА_4 лише на основі аналітичних міркувань і не можуть бути обгрунтованими. Формулювання «безпосередня близькість» є оціночним поняттям в той час як стаття 60 ЗК України містить нормативно встановлені межі прибережної захисної смуги 25 метрів, 50 метрів, 100 метрів для малих, середніх, великих річок відповідно та не містить поняття «безпосередня близькість».

Також звертає увагу на той факт, що згідно інформації з відкритих джерел Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського здійснює діяльність за напрямками, які не пов`язані із геодезією або землеустроєм та не є установою, що проводить геодезичні дослідження або експертизи у сфері землеустрою і не має в своєму складі відповідних атестованих спеціалістів. Висновки викладені в листі від 02.08.2023 №991-001-1304/991-083, на думку Головного управління, не можуть бути належним доказом на підтвердження факту знаходження спірної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги, оскільки факт знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги можна встановити лише шляхом зіставлення геодезичних даних (каталогів координат по просторовому місцерозташуванню поворотних точок досліджуваних об`єктів) на підставі Порядку визначення розмірів меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486. Тобто встановити факт знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги може лише сертифікований інженер-землевпорядник або експерт шляхом проведення геодезичних досліджень. Матеріали справи не містять відповідних висновків, зроблених такими суб`єктами.

Щодо встановленої нормативної ширини прибережної захисної смуги навколо р. Річище у 100 метрів зазначає наступне. Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського ДСНС України у листі від 02.08.2023 №991-001-1304/991-083 зазначила, що Річище є протокою (рукавом) річки Дніпро, що виник за природних умов. Державне агентство водних ресурсів України (дал. - Держводагенство) у своєму листі від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23 зазначило, що одним із завдань Держводагенства є ведення Державного водного кадастру за розділом «Поверхневі водні об`єкти». Держводагенством дані Державного водного кадастру за розділом «Поверхневі води» було внесено до наборів відкритих даних та оприлюднено для вільного доступу за посиланням. Відповідно до раніше оприлюднених даних (2021 р.) річка Річище класом об`єкту належить до малих річок, площа водозбору 1 тис квадратних кілометрів належить до басейну річки Дніпро. Відповідно до листа Держводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23 водний об`єкт Річище вже зазначено як рукав річки Дніпро з власною назвою. Однак, слід зазначити, що у листі не вказано, до якого класу об`єктів належав водний об`єкт Річище станом на момент виникнення спірних правовідносин (2015) і чим це підтверджується, як і не зазначено, коли та у зв`язку з чим були внесені зміни до Державного водного кадастру відносно водного об`єкту - Річище. За наведених вище обставин лист Держводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23 не може бути належним доказом, оскільки згідно відомостей Держводагенства один і той самий водний об`єкт в різні періоди часу класифіковано по-різному (у 2021 році - як мала річка, у 2023 - як рукав річки Дніпро).

Також зазначає, що відповідно до відомостей, що знаходяться у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації у 2021 році на території Чернігівські області на виконання пункту 5 Рішення Ради національно безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 №180/2021 Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів проведено інвентаризацію водних об`єктів на території Чернігівської області. Узагальнені матеріали інвентаризації водних об`єктів 29.12.2021 затверджені рішенням комісії у вигляді зведених форм: «Інформація щодо площинних водних об`єктів (озера ставки, водосховища, водойми) на території Чернігівської області», до якої внесено 2601 водний об`єкт, «Інформація щодо річок та струмків на території Чернігівської області» до якої внесено 265 лінійних водних об`єкта. Як вбачається з оприлюдненої на офіційному веб-сайті інформації про характеристики річок Чернігівської області, до малих річок, протяжність яких перевищує 10 км відноситься річка Річище, протяжністю 12 км. Слід зазначити, що така інформація про характеристики річок Чернігівської області та відомості Державного водного кадастру у відкритому доступі за 2021 рік співпадають, водний об`єкт Річище класифіковано як малу річку.

Відповідно до Закону України "Про географічні назви" (далі Закону №2604-IV) здійснюється найменування та перейменування всіх географічних об`єктів, в тому числі і гідрографічних. Так, до географічних об`єктів відносяться зокрема водні об`єкти: океани, моря, морські течії, затоки, бухти, лимани, протоки, озера, водосховища, ставки, річки, канали, морські течії, архіпелаги. В статті 1 Закону №2604-IV наведені основні терміни, які вживаються у такому значенні: географічні назви - власні назви географічних об`єктів, що застосовуються для їх розпізнавання та встановлення відмінності від інших об`єктів. Тобто, виходячи з приписів цього Закону кожному об`єкту, а не його частині дається власне найменування - географічна назва. Оскільки річка Річище має власну географічну назву, отже вона є об`єктом відмінним від об`єкту - річка Дніпро.

Головне Управління Держгеокадастру у Чернігівській області вважає, що доданими до позову доказами не підтверджується факт знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:4008 в межах прибережної захисної смуги та віднесення її до земель водного фонду, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.( а.с.112-115)

13 вересня 2023 року, згідно штемпеля на поштовому конверті, Чернігівська обласна прокуратура надала заперечення на пояснення, у яких зазначає, щодоводи третьої особи є безпідставними та необґрунтованими. Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 6-2069цс16 форма 6-зем не є доказом, який підтверджує цільове призначення земельної ділянки, потребує додаткової оцінки суду, оскільки інформація, надана Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаської області, є статистичною, а суд має надати їй оцінку з урахуванням інших, безспірних доказів у справі. Твердження головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про те, що р. Річище належить до малих річок є виключно його безпідставними припущеннями, які необгрунтовані жодними належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами. Інформація Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 02.08.2023 № 991-001-1304/991-083 є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом в розумінні ст.ст. 76-79 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки стосується предмета доказування та надана уповноваженим суб`єктом. ( а.с.125-131)

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 серпня 2023 року відкрито провадження справі.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 07 травня 2024 року відповідачу ОСОБА_2 у прийнятті доказів, надісланих суду 03.05.2024, відмовлено, оскільки вони були поданні без пітвердження надсилання (надання) їх копій стороні позивача, як то передбачено ч.9 ст.83 ЦПК України, та з пропущенням строку для подання доказів, а підстав для його поновлення, суд не знайшов.

У судовому засідання прокурор позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив їх задовольнити.

Михайло-Коцюбинька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області свого представника в судове засідання не забезпечила, надавши клопотання про розгляд справи без участі їх представника ( а.с.199)

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення та подана 03.05.2024 нею заява.

Представник третьої особи Головного управління Держеокадастру у Чернігівській області Бойко Т.М. у судовому засіданні просила відмовити в задоволення позову, посилаючись на обставини, зазначені у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15 січня 2015 року № 25-144/14-15-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_5 та передано їй у власність земельну ділянку загальною площею 0,1200 га із кадастровим номером 7425584900:06:000:4008 для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.( а.с. 29)

На підставі вищезазначеного наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 28.01.2015 внесено відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 7425584900:06:000:4008 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.( а.с. 27-28).

Відповідно до довідки форми 6-зем, виданої Управлінням Держземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області, яка включена до складу проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 за рахунок земель запасу (2014 рік), спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, і відведена ОСОБА_2 за рахунок земель запасу. (а.с.91,117)

До 01 січня 2016 року згідно з наказом Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 «Про затвердження форми державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» встановлювалися форми звітів про розподіл земель, зокрема, за їх власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності.

У листі Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 02 серпня 2023 року № 991-001-1304/991-083 зазначено, що водний об`єкт р. Річище, яка є протокою річки Дніпро, виникла за природних умов у заплаві річки Дніпро, була і продовжує залишатися складовою акваторії Дніпра, який у свою чергу, згідно з Водним кодексом України належить до великих річок, тож прибережна захисна смуга для р. Річище, як складової частини Дніпра має становити 100 м. У період з 2004 до 2017 року русло р. Річище в межах зазначених у листі земельних ділянок суттєво не змінилося. Земельна ділянка, зокрема, з кадастровим номером 7425584900:06:000:4008, як на період відведення земельної ділянки так і зараз знаходиться в межах прибережної захисної смуги р. Річище, яка є протокою (рукавом) р. Дніпро і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до великих річок та до земель водного фонду. (а.с.31-34)

Відповідно до викопіювання з ортофотоплану станом місцевості на 2009 рік з нанесенням меж земельної ділянки 7425584900:06:000:4008, берегової лінії водних об`єктів та межі 100 метрової прибережної смуги, дана земельна ділянка знаходиться в межах 100 метрової прибережної смуги. ( а.с.160)

Відповідно до повідомлення Державного агентства водних ресурсів України (ДЕРЖВОДАГЕНСТВО) від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23, поряд із земельною ділянкою 7425584900:06:000:4008 розташований водний об`єкт, який ідентифікується на геопорталі, як рукав Річище, що є рукавом річки Дніпро ( а.с.35-37)

Згідно інформації з порталу Державний водний кадастр, водний об`єкт Річище, ідентифікується, як Рукав, район басейну річки Дніпро, площа - 1.0 кв.км. (а.с.37)

Разом з тим, з порталу Державний водний кадастр за 2021 рік, водний об`єкт Річище, ідентифікується, як річка, клас об`єкту гідрографії мала, площа - 1.0 кв.км. ( а.с.119)

Як встановлено з інформації для підготовки «Екологічного паспорта Чернігівської області за 2022 рік» та «Доповіді про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2022 рік», наданої суду Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, в даній Інформації, у розділі під назвою «Перелік та загальна характеристика водних об`єктів загальнодержавного та місцевого значення» «Річки», вказано, що інформація про річки, які протікають територією області зазначена у таблиці 1 «Характеристика річок», що є Додатком 2. Згідно даної таблиці Річище відноситься до малих річок. ( а.с.203-233)

Деснянське басейновеуправління воднихресурсів улисті №188/1-6/ДС/25-24від 27.02.2024повідомило,щодо Таблиці 1 «Характеристика річок» внесено інформацію про річку Річище у відповідності до інвентаризаційної відомості «Інформація щодо річок та струмків на території Михайло-Коцюбинської територіальної громади», затвердженої комісією з інвентаризації лісових ресурсів, земель водного фонду та водних об`єктів на території Михайло-Коцюбинської селищної ради (створеної рішенням виконкому № 415 від 2.0.10.2021). При розподілі річок у таблиці на великі, середні та малі відповідно до класифікації річок, визначеної ч.1 ст. 79 Водного кодексу України використано перелік великих і середніх річок України, який відповідно до п. 5 ст. 79 Водного кодексу України розміщений на офіційному веб-сайті Держводагенства (https://davr.gov.ua/derzhavnij-vodnij-kadastr-za-rozdilom-poverhnevi-vodi-).Оскільки річка Річище не включена до переліку великих і середніх річок України, інформація про річку Річище в інформації занесена в підстрічку (заголовок) малі річки для визначення та узагальнення сумарної довжини річкової мережі по області (зведена інформація). Класифікація водних об`єктів проводиться відповідно до Водного кодексу України. Зокрема, класифікація річок відбувається за статтею 79 Водного кодексу України відповідно до площі водозабору. (а.с.201)

Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до пункту «є» частини першої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду.

Згідно зі статтею 58 ЗК України та статтею 4 ВК України до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

За правилами пункту «ґ» частини третьої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України.

Частина друга статті 59 ЗК України передбачає можливість передання земель водного фонду у приватну власність тільки у випадку безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів).

Інших випадків, за яких можна набути право приватної власності на земельні ділянки водного фонду, чинним законодавством не передбачено.

Згідно з частиною першою статті 60 ЗК України та частиною першою статті 88 ВК України земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.

Відповідно до частини другої статті 88 ВК України, пункту 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 га 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер 100 м.

З урахуванням підстав та предмета позову доказуванню прокурором підлягає обставина віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду та її розташування в межах прибережної захисної смуги водойми Річище.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. На підставі частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження своєї позиції прокурор посилається на листДержводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23, з доданою до нього інформацією з порталуДержавний водний кадастр, в якому зазначено, що водний об`єкт Річище є рукавом річки Дніпро. Разом з тим, відповідно до інформації з порталуДержавний водний кадастр за 2021 рік, наданої третьою особою по справі,річка Річище належить до малих річок.

Отже, згідно відомостей Держводагенства один і той самий водний об`єкт "Річище" в різні періоди часу класифіковано по-різному (у 2021 році - як мала річка, у 2023 - як рукав річки Дніпро). До якого класу об`єктів належав водний об`єкт "Річище" станом на момент виникнення спірних правовідносин (2015 рік)листДержводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23 такої інформації не містить.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що листДержводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23не містить інформації щодо предмету доказування у даній справі, а тому не може вважатися належним підтвердженням факту наявності порушення вимог Земельного та Водного законодавства України при передачі спірної земельної ділянки у власність.

Також, на підтвердження своєї позиції прокурор посилається на лист Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського №991-001-1304/991-083 від 02.08.2023, за змістом якого водний об"єкт р. Річище є рукавом Дніпра.

У постанові Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 372/1290/19 (провадження № 61-8369св22) зазначено, що «лист Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського № 17-08/60 від 11 січня 2019 року, на який посилався прокурор та за змістом якого водойма Козинка є рукавом Дніпра, виданий структурним підрозділом Державної служби з надзвичайних ситуацій, до компетенції якої не віднесено визначення розміру прибережних захисних смуг або класифікації річок».

До того ж, висновок Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського не можна вважати обґрунтованим тому, що матеріали справи містять докази які спростовують факти викладені в листі № 991-001-1304/991-083 від 02.08.2023.

Зокрема, у порталі Державний водний кадастр за 2021 рік, водний об`єкт Річище, ідентифікується, як річка, клас об`єкту гідрографії мала, площа водозбору 1.0 кв.км.

У таблиці «Характеристика річок», що є Додактом 2 до інформації для підготовки «Екололічного паспорта Чернігівської області за 2022 рік», наданої суду Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, Річище відноситься до малих річок.

Суд вважає за необхідне віднести надану Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів інформацію до числа достовірних, адже вона видана компетентним органом з урахуванням даних встановлених за матеріалами інвентаризації водних об"єктів у 2021 році.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів які б спростовували надану компетентним органом інформацію, матеріали справи не містять.

Зі змісту наданого прокурором викопіювання з ортофотоплану в масштабі 1:10 000 з нанесенням меж спірної земельної ділянки, берегової лінії водних об`єктів та межі 100-метрової прибережної захисної смуги вбачається, що станом на 2009 рік спірна земельна ділянка знаходилась у межах 100-метрової прибережної захисної смуги. Однак, станом на 2009 рік спірна земельна ділянка сформована не була.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельну ділянку відведено з порушенням порядку передачі земель у приватну власність, не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, а тому обґрунтованих підстав для втручання у мирне володіння майном та задоволення позовних вимог немає.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до відповідачів у спорі, які заявляють про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Отже, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що суд відмовив в задоволенні позову по суті підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд не вбачає.

До того ж, у п.74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 469/1044/17 зроблено висновок, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Так як у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України залишаються саме за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 15, 16, 29, 391 ЦК України, ст.19, 58, 59, 60, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. 79, 88 Водного кодексу України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відмовити.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Чернігівська обласна прокуратура (ЄДРПОУ 02910114, адреса місцезнаходження: вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів) в інтересах держави в особі Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області ( ЄДРПОУ 04412509, адреса місцезнаходження : вул. Шевченка, 50, смт Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область).

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа : Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ЄДРПОУ 39764881, адреса місцезнаходження: вул. П`ятницька, 11-а, м. Чернігів.

Повний текст рішення суду виготовлено 15 травня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С.П.Меженнікова