Ухвала

від 07.05.2024 по справі 203/4731/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4731/22

Провадження № 1-кс/0203/1565/2024

УХВАЛА

07 травня 2024 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волноваха, одруженого: дружина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, утримуючого непрацездатних дружину та тещу пенсіонера ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючого вищу освіту, раніше не судимого, працюючого на посаді в.о. директора Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62022050030000407 від 10.11.2022 року,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №62022050030000407 від 10.11.2022 року, в якому слідчий просить суд:

- застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з призначенням застави у розмірі, достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього кримінальним процесуальним законом, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме не менше розміру, встановлених під час досудового розслідування збитків у сумі 11601520,00 грн та з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

В обґрунтування своїх вимог слідчий зазначив, що підозрюваний є службовою особою, бо обіймає посаду виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», має відповідні службові повноваження, обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем повторно, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, спричинивши збитки державі на загальну суму 11601520,00 грн. Слідчий вказав, що враховуючи характер злочину та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його судом винуватим, є всі підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного, пов`язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам, буде відповідати характеру суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

З огляду на викладене вище, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.2024 року, судову справу №203/4731/22, провадження №1-кс/0203/1565/2024, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана на адресу суду, 06.05.2024 року.

Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 07.05.2024 року, в яке з`явились усі учасники справи.

Під час судового засідання прокурор ОСОБА_4 зазначив, що підтримує клопотання слідчого та просить суд його задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням пояснили суду таким чином, як про це вказано. Прокурор пояснив, що ризики, на які вказує слідчий, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, неможливо застосувати до підозрюваного інший запобіжний захід.

Слідчий та другий прокурор ОСОБА_3 підтримали клопотання та просили суд його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 надала суду письмові заперечення проти задоволення клопотання з додатками та пояснила, що сторона захисту у повному обсязі заперечує проти задоволення клопотання слідчого, зважаючи на його необґрунтованість. Захисник вважає повідомлення про підозру необґрунтованим, а ризики недоведеними. При цьому, на думку захисника, повідомлення про підозру не відповідає витягу з ЄРДР, бо вказані різні обставини кримінального правопорушення. Так, за твердженнями захисника, сторона обвинувачення не довела суму збитків, не було встановлено початок робіт, допитані під час досудового розслідування свідки, не мають відношення до виконання будівельних робіт, бо це військові особи та особи, які проходили повз. Крім того, більше року триває досудове розслідування, утримують телефон ОСОБА_6 Увесь цей час підозрюваний не переховується, не перетинав державний кордон, свідки не перебувають із ОСОБА_6 у трудових відносинах, під час обшуків він все надав добровільно, нічого не спотворив, має належну процесуальну поведінку. Наразі підприємство не працює, припинені трудові правовідносини. Підозрюваний має хворобу, що не дозволяє тримати його під вартою, бо він потребує постійного лікарського нагляду, має міцні соціальні зв`язки, втратив все майно, є ВПО, не має судимостей. Захисник зазначила, що підозрюваний спроможний внести заставу у розмірі 500000,00 грн та надає згоду на застосування домашнього арешту за місцем проживання у м. Києві. Тому захисник просила суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.

Другий захисник підозрюваного ОСОБА_8 додав, що підозрюваний має ряд хвороб та не може перебувати під вартою, просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого або застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав своїх захисників, пояснивши, що він допомагав людям виїжджати з м. Маріуполя після початку війни, є інсулінозалежним, має хворобу серця. Як вважає підозрюваний, повідомлена йому підозра є необґрунтованою, оскільки роботи виконувались швидко, хотіли показати приклад для всієї морської галузі країни, задача була скоріше закінчити будівництво. Підозрюваний перебував м. Маріуполі до 22.03.2022 року, допомагав обороняти місто, порт, допомагав військовим, а вже 22.03.2022 року він переїхав до м. Запоріжжя. За твердженнями підозрюваного, жодних збитків ним не було нанесено державі, він погашав дебіторську заборгованість. Тому він бажає довести у суді свою невинуватість.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурорів, слідчого, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, перебуває кримінальне провадження №62022050030000407 від 10.11.2022 року.

01.05.2024 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №62022050030000407 від 10.11.2022 року, яке було вручене захиснику ОСОБА_8 01.05.2024 року, а підозрюваний відмовився від отримання повідомлення про підозру та його підпису, що зафіксовано у присутності двох понятих 01.05.2024 року о 09:29 годині.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України за підписом Прем`єр-міністра України ОСОБА_11 «Про погодження призначення ОСОБА_6 виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» від 15.04.2020 року №426-р, погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури щодо призначення ОСОБА_6 виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт».

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 24.04.2020 року №24-Ос за підписом міністра ОСОБА_12 «Про призначення керівника державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», ОСОБА_6 було призначено з 24.04.2020 року виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління з посадовим окладом, згідно із штатним розписом для керівника цього підприємства.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав від 06.04.2024 року, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт», код ЄДРПОУ 01125755, з 03.06.2013 року.

Відповідно до довідки від 09.01.2024 року про взяття на облік внутрішньо переміщену особу (ВПО) №3009-7001948228, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування: 03037, АДРЕСА_2 .

Відповідно до характеристик ОСББ «Біла Вежа» від 02.05.2024 року за вих. №22, ОСОБА_6 , який перебуває за адресою: АДРЕСА_4 , зарекомендував себе з позитивної сторони, доброчесною людиною, яка проявляє поважне ставлення до усіх мешканців будинку. Характерною поведінкою для ОСОБА_13 є чемність, ввічливість та привітність. Завжди дотримується правил співмешкання з сусідами, є доброзичливим та стриманим, має правильні життєві пріоритети та орієнтири.

Відповідно до статуту Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (в редакції станом на 02.08.2021 року №407), Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Підприємство створено з метою організації і здійснення перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, обслуговування суден, пасажирів і вантажів, перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать підприємству, а також для отримання прибутку.

Підприємство є юридичною особою публічного права.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Підприємство у своїй діяльності керується законодавством України щодо запобігання корупції та вживає всіх необхідних заходів для виникнення корупційних правопорушень посадовими особами підприємства.

Відповідно до наказу ДП «Маріупольський морський торговельний порт» від 12.05.2022 року №25-к/вс «Про припинення простою та призупинення дії трудових договорів з працівниками Маріупольського порту», з 12.05.2022 року було припинено простій для працівників Маріупольського порту, призупинено дію трудових договорів з працівниками Маріупольського порту до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Відповідно до висновку експерта від 06.10.2023 року №680-23, будівельні роботи, які зазначені в актах (дублікатах) виконаних робіт за формою КБ2в №№90-133 за договором №20-17/22/65 від 21.02.2022 року як виконані з 21.02.2022 року по 28.02.2022 року, неможливо виконати в повному обсязі у зазначений термін, у тому числі за наявності форс-мажорних обставин, не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, що наведені у дослідницькій частині.

Відповідно до висновку експерта від 28.02.2024 року №СЕ-19/105-23/1272-ПЧ, рукописні записи «т. ОСОБА_8 к оплате», «т. ОСОБА_8 в работу» та підписи біля нього в рахунках на оплату, визначених у висновку, виконані ОСОБА_6 .

Відповідно до висновку експерта від 20.03.2024 року №1545/24-71 за результатами проведення судової економічної експертизи, перерахування грошових коштів з рахунків Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125755) за договором підряду №20-17/22/65 від 21.02.2022 року на рахунки ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Приазовье» (код ЄДРПОУ 35129287) в межах наявних документів документально підтверджується на суму 13921824,00 грн (в тому числі ПДВ 2320304,00 грн).

У ході судового розгляду клопотання судом також були безпосередньо досліджені наступні письмові докази, що містяться в матеріалах справи: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, рапорти, протоколи допитів свідків, листи, договір підряду, акти, рахунки на оплату, платіжні доручення, платіжні інструкції, довідки про доходи, декларація ОСОБА_6 , довідка про взяття на облік ВПО, свідоцтво про укладення шлюбу, договір купівлі-продажу, медичні документи ОСОБА_6 , довідки, трудова книжка ОСОБА_6 , позитивні характеристики ОСОБА_6 , подяка, почесна грамота, оголошення, наказ.

Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявністю хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 7 статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбаченіпунктом 1 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктами 2 та 3 частини першоїцієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з положеннямистатті 9 Конституції Українита статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньКонвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини 5 статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також за визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

При цьому слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених частиною 1статті 194 КПК України,за якою прокурор зобов`язаний довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а й надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового розгляду обставин кримінального провадження, дає слідчому судді підстави для висновку про те, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, безпосередньо досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, яке є особливо тяжким та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Суд, вирішуючи клопотання слідчого, враховує особу підозрюваного, те, що підозрюваний ОСОБА_6 працює на посаді в.о. директора державного підприємства, є службовою особою, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють, наслідки, до яких воно призвело, зокрема, перерахування грошових коштів з рахунків державного підприємства у загальному розмірі 13921824,00 грн, вагомість доказів, отриманих у ході проведення слідчих (розшукових) дій, висновки експертів.

При цьому у ході судового розгляду клопотання суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний обізнаний про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим; незаконного впливу на свідків, в тому числі працівника підприємства, яких було допитано тільки на стадії досудового розслідування; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний як в.о. директора підприємства може спотворити первинні документи підприємства, що можуть мати значення для досудового розслідування до його завершення. Своєю чергою, сторона обвинувачення довела суду належними та допустимими доказами те, що існує ризик того, що підозрюваний може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків задля схиляння їх до зміни показань під час судового провадження.

Водночас суд вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Слідчий та прокурор безпідставно в обґрунтування наявності цього ризику посилаються на тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити вплив на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Адже ці підстави обґрунтування наявності ризиків враховані судом під час надання оцінки ризикам переховування, впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що визначені пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, та наявність яких доведена стороною обвинувачення.

Також у світлі викладеного вище суд бере до уваги те, що відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені органом досудового розслідування до ЄРДР ще 10.11.2022 року, та з цього часу триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, слідчим були допитані свідки, проводились необхідні експертизи, отримані їх результати, інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, про що вказано вище. Проте підозрюваний ОСОБА_6 жодного разу протягом вказаного періоду і до пред`явлення йому повідомлення про підозру 01.05.2024 року не ухилився від сприяння слідству, бажає встановити істину у кримінальному провадженні, не виявляв бажання переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури, та зворотного суду не доведено.

Крім того, суд враховує особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, одружений, має постійне фактичне місце проживання як ВПО, утримує непрацездатних дружину та тещу пенсіонера, його стан здоров`я, те, що він потребує догляду лікаря-спеціаліста, медичного обстеження, бо хворіє, зокрема, на цукровий діабет 2 типу, середньої важкості, є інсулінозалежним.

Суд доходить висновку, що сторона обвинувачення не довела належними та допустимими доказами неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що з огляду на встановлені ризики, буде сприяти постійному контролю за підозрюваним за місцем його постійного фактичного місця проживання, та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, його належну процесуальну поведінку, з урахуванням доведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, його стану здоров`я.

Тому на підставі вимог частини 4 статті 194 КПК України вважає за необхідне обмежитися застосуванням до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його постійного фактичного проживання.

За правилами, встановленими частинами 1, 2, 6 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, з 24.02.2022 року на території держави було введено воєнний стан, строк дії якого було продовжено.

Тому необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування строком на два місяці, тобто до 01.07.2024 року включно за адресою його постійного фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій у зв`язку з російською агресією проти України, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі.

З огляду на викладене, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя на підставі пунктів 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкрімінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого.

Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 199 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62022050030000407 від 10.11.2022 року, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід увиді цілодобового домашнього арешту, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, у зв`язку з російською агресією проти України, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі, строком на двамісяці у межах строку досудового розслідування,тобто до 01.07.2024 року включно, за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.07.2024 року включно, такі обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкрімінованого йому злочину;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати Солом`янське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 49) за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставити його на облік та забезпечити щоденний контроль за виконанням ним ухвали суду в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.07.2024 року включно.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання слідчого відмовити.

Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Строк дії ухвали визначити до01.07.2024 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 13.05.2024 року о 17:50 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1