Рішення

від 11.04.2024 по справі 314/2921/16-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2921/16-ц

Провадження № 2-др/314/4/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сердюка Романа Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 314/2921/16-ц, заяву представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Жидкової Лілії Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 314/2921/16-ц,

за участю представник відповідача ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа № 314/2921/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, що є у спільній частковій власності. Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 11.01.2024 позов задоволено.

17.01.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додатково рішення. Заява обґрунтована тим, що при ухваленні рішення суду питання стягнення судових витрат відповідача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката Сердюка Р. В. судом не вирішувалося.

До закінчення судових дебатів у судовому засіданні 11.01.2024 представник відповідача адвокат Сердюк Р. В. зробив відповідну заяву про намір стягнення з позивача ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 36000 грн.

Заперечень проти зазначеної суми з боку позивачки та її представниці не було, проте тоді ж адвокат Жидкова Л. І. також заявила про свій намір подати документи про стягнення судових витрат позивачки ОСОБА_2 у розмірі 40000 грн.

За вказаних обставин відповідач ОСОБА_1 просить стягнути з позивачки ОСОБА_2 понесені ним судові витрати на правничу допомогу.

При цьому представник відповідача зазначив, що спочатку він уклав договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_1 для ведення справи про поділ майна подружжя від 20.01.2014.

У подальшому, через те, що позивачка спочатку у судовому порядку визначила розмір часток подружжя у майні, а вже потім пред`явила позов про його поділ у натурі, до основного договору ОСОБА_1 та його адвокат Сердюк Р. В. уклали додаткові угоди.

Протягом 5 днів після прийняття рішення судом 15.01.2024, сторони уклали витяг з основного договору та наступних додатків, який містить всі обставини, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу. Всі інші умови та зміст основного договору з додатками до нього, є конфіденційними і розголошенню не підлягають, оскільки вони містять інформацію, на яку поширюються положення про адвокатську таємницю. Проте можуть бути надані зацікавленим особам на їх обґрунтований запит та у встановленому законом порядку та строки.

Також 15.01.2024 сторони уклали акт виконаних робіт та склали довідку про вартість послуг.

Представник відповідача стверджує, що загальний розмір понесених судових витрат відповідачем ОСОБА_1 у даній справі становить 36000,00 грн, сплачених відповідно до основного договору та наступних додатків, укладених з адвокатом з приводу правничої допомоги у даній справі.

22.01.2024 представниця позивачки подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та поновлення строку подання доказів, у якій зазначила, що до закінчення судових дебатів, які відбулися 11.01.2024, вона заявила, що витрати позивачки на правничу допомогу по справі складають 40000 грн. Позивачка та її представниця не були присутні в суді під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення 11.01.2024, залишила зал судового засідання з поважної причини. Вступна та резолютивна частини рішення були оприлюднені тільки 15.01.2024.

У зв`язку із хворобою представниці позивачки та неможливістю зустрічі із позивачкою строк подачі доказів понесення витрат на правничу допомогу були подані позивачем з пропуском строку з поважної причини.

Вирішивши справу по суті, суд не вирішив питання про стягнення витрат позивачки на професійну правничу допомогу адвоката Жидкової Л. І.

Представниця позивачки також зазначила, що розподіл судових витрат, строки подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по справі на час її звернення до суду (16.03.2016) не передбачалися ЦПК строки надання вказаних доказів, які на тепер передбачені ст. 141 ЦПК України. Договір про надання правничої допомоги між адвокатом та позивачем від 04.04.2016 передбачав фіксовану суму гонорару, яка була сплачена вдень укладання договору, та на вказаний доказ не розповсюджується актуальна редакція ст. 141 ЦПК України.

Усі зміни до цивільного процесуального закону, які вносились до нього після березня 2016 року та звужують права, не мають зворотної дії.

Враховуючи зазначені обставини, представниця позивачки вважає, що строк звернення із цією заявою нею не пропущений. У разі, якщо суд не погодиться з тим, що строк звернення із цією заявою не пропущений, адвокат Жидкова Л. І. звертається із заявою про поновлення цього строку.

31.01.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зменшення судових витрат та заперечення проти їх обґрунтованості та доведеності, у якій він зазначив, що на підтвердження вимог адвокат Жидкова Л. І. надала акт прийому-передачі наданих послуг від 19.01.2024, довідку від 19.01.2024 та договір-доручення про надання правничої допомоги від 04.03.2016. Між укладанням договору від 04.03.2016 та акту з довідкою від 19.01.2024 пройшло майже 8 років.

Ознайомившись із вказаними документами, відповідач ОСОБА_1 вважає, що вони укладені не з проміжком у 8 років, а у один день. Таким чином, стверджує відповідач, адвокат позивачка та її представниця намагаються штучно і протиправно створити підстави для стягнення з нього грошових коштів у значному розмірі, уклавши договір «задніми» числами. Такі документи не можуть бути належним підтвердженням понесених судових витрат.

Відповідач стверджує, що у період з 2015 по 2016 роки адвокат Жидкова Л. І. використовувала інший бланк договору.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до наданого позивачкою договору-доручення про надання правничої допомоги від 04.03.2016 вбачається, що клієнт та адвокат визначили предмет договору як надання правової допомоги у всіх справах, гонорар адвоката визначено 40000,00 грн, тобто за всі справи.

Кошти, сплачені за 6 справ, не підлягають відшкодуванню в межах однієї із справ. Визначення предмету договору «у всіх справах» та встановлення обов`язку по конкретній справі, свідчить, що вказаний розмір гонорару також покривав й інші справи, що є логічним та правдоподібним.

Відповідач також зазначив, що сумнівними є доводи про реальність та сплату гонорару адвокату у розмірі 40000,00 грн. Згідно з п.4.1 наданого договору гонорар сплачується клієнтом на час укладання договору, тобто на 04.03.2016 він вже мав бути сплачений. Разом з тим, представниця позивачки надала довідку від 19.01.2024 про те, що прийняла готівка від позивачки ОСОБА_2 лише 19.01.2024. Отже відсутність юридично логічний зв`язок між умовами договору та фактом сплати готівки лише 19.01.2024.

В умовах договорів, які виявлені в інших справах, вбачається, що гонорар адвокату за ведення цивільної справи визначається разовий за взаємною згодою сторін, розмір якого фіксується в низі обліку доходів адвоката, затвердженій податковим органом. Вказані документи мають взаємовиключний зміст.

Позивачка та її представниця не надіслали відповідачу докази понесених витрат на правничу допомогу всупереч вимогам процесуального закону.

Також ОСОБА_1 заявив вимогу про зменшення розміру гонорару адвоката Жидкової Л. І. Відповідач погоджується із тим, що розгляд справи був тривалим та складним, однак всі складнощі, пов`язані із розглядом даної справи, були штучно створені позивачкою, її представницею, а також непрофесійними діями судового експерта, який неналежним чином проводи експерті дослідження.

Крім того, суд має враховувати поведінку сторін, направлену на прискорення розгляду справи. Зокрема, відповідач подав заяву про визнання позовних вимог, тобто вчинив дії, направлені на прискорення розгляду справи та зменшення судових витрат, але позивачка та її адвокат заперечували проти такого завершення розгляду справи та, таким чином, прияли збільшенню її тривалості та сприяли штучному збільшенню судових витрат.

У судовому засіданні 31.01.2024 об`єднані заяви позивачки та відповідача про ухвалення додаткового рішення в одне провадження.

05.02.2024 відповідач ОСОБА_1 надав до суду доповнення до раніше поданих заперечень проти доведеності судових витрат та заяви про призначення судової експертизи і повідомлення про орієнтовний розмір судових витрат відповідача ОСОБА_1 на стадії провадження щодо ухвалення додаткового рішення суду, у яких зазначив, що договір, наданий представницею позивачки на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн, жодного разу не вказувався як підстава для видачі ордера до ухвалення рішення суду 11.01.2024 та подачі заяви адвокатом Жидковою Л. І. від 19.01.2024, тому правова допомога згідно з вказаним договором не надавалася. Адвокат Жидкова Л. І., оформлюючи два ордери від 05.03.2018 та 15.02.2022, не могла наперед знати про майбутній договір на 40000,00 грн.

Справжній договір, укладений між позивачкою та її представницею, знаходиться у першому томі справи на 75 аркуші.

Також відповідач заявив вимогу про стягнення судових витрат відповідача на гонорар адвоката Сердюка Р. В. на стадії ухвалення додаткового рішення у справі у сумі 27000 грн.

06.02.2024 позивачка надала до суду заяву про відмову у задоволенні клопотання про призначення по справі почеркознавчої та технічної експертизи та про відмову задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. ОСОБА_2 зазначила, що відповідач та його представник умисно затягували розгляд справи, відповідач не надав суду договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

26.02.2024 позивачка надала до суду заяву (додаткову) про відмову у задоволенні клопотання про призначення по справі почеркознавчої та технічної експертизи та про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якій вона зазначила, що на час відкриття провадження у справі на 31.03.2016 ЦПК передбачав, що витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Саме на це орієнтувалась сторона позивача під час звернення з цим позовом до суду.

Статтею 1 ЗаконуУкраїни «Про граничнийрозмір компенсаціївитрат направову допомогуу цивільнихта адміністративнихсправах»,який бувчинним начас відкриттяпровадження,визначався граничнийрозмір витратна правовудопомогу. Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

На підтвердження цих обставин суду необхідно було надати договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

ЦПК України (в ред. від 24.02.2016) не передбачав вимог про надання доказів про понесені судові витрати (правову допомогу) після ухвалення судом рішення.

Усі зміни до цивільного процесуального закону, які вносились до нього після березня 2016 року, та звужують права позивачки, не мають зворотної дії.

Позивачка стверджує, що ні сторона позивача, ні сторона відповідача по цій справі не може розраховувати на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з тим, що не можна вперше заявити про це в судових дебатах, не надавши до цього жодної заяви про понесені витрати, не надавши на час ухвалення рішення доказів понесення цих витрат, не поставивши питання про поновлення строку подачі заяви про відшкодування цих витрат.

ОСОБА_2 вважає за необхідне долучити оригінал договору та зазначити, що договір, який був наданий нею суду 19.01.2024 від 03.04.2016 в редакції від 19.01.2024. У цьому договорі була допущена технічна помилка та не було зазначено про те, що вказаний договір в редакції від 19.01.2024. Позивачка стверджує, що фактично це такий же договір, які договір з боку відповідача, наданий для підтвердження витрат на правничу допомогу, в якому зазначений проміжок часу 20.01.2014-15.01.2024.

На час відкриття провадження по цій справі був наданий договір на підтвердження повноважень адвоката Жидкової Л. І. від 05.03.2016, як того вимагав Цивільний процесуальний кодекс в редакції від 24.02.106. На цей час ні договір від 04.03.2016, ні договір від 05.04.2016 між нею та адвокатом Жидковою Л. І. не розірваний.

ОСОБА_2 зазначила, що на її думку, як сама заява про ухвалення додаткового рішення з боку відповідача, так і наступні заяви відповідача про призначення експертиз є тільки зловживанням процесуальними правами та направлені на штучне затягування розгляду справи, тому просила відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи, у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу та проводити розгляд справи без її участі.

11.03.2024 до суду надійшла заява представниці позивачки адвоката ЖидковоїЛ.І. про розгляд справи без її участі.

Ухвалою суду від 11.03.2024 визнано явку позивачки ОСОБА_2 та її представниці адвоката Жидкової Л. І. у судове засідання обов`язковою з огляду на те, що у заяві про розгляд справи без її участі не було зазначено чи підтримує позивачка та її представниця вимогу про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

29.03.2024 представниця позивачки адвокат Жидкова Л. І. надала до суду заяву про розгляд справи за заявою про ухвалення додаткового рішення по справі № 314/2921/16-ц без участі позивачки та її представниці відповідно до вимог законодавства, яке діяло на час звернення позивача з позовом (більш детально зазначено в додатковій заяві ОСОБА_2 про відмову у задоволенні клопотання про призначення по справі почеркознавчої та технічної експертизи та про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу від 26.02.2024. Взяти участь у судовому засідання позивачка та її представниця не зможуть з поважних причин.

Суд прийшов до висновку про розгляд справи без участі позивачки та її представниці за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивачки на користь ОСОБА_1 судових витрат у виді витрат на надання професійної правничої допомоги, заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на надання професійної правничої допомоги з підстав, зазначених відповідачем та його представником у заявах та клопотаннях, які містяться матеріалах справи.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 11.01.2024 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За умовами частин 1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, що є у спільній частковій власності задоволено, судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, тому заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сердюка Р.В. не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі не дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Представником позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу надано:

- копію договору-доручення про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Жидковою Л. І. та ОСОБА_2 від 04.03.2016;

- копію довідки від 19.01.2024 про прийняття адвокатом Жидковою Л. І. від ОСОБА_2 суми 40000 грн;

- копію акту прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 04.03.2016, складеного 19.01.2024.

Однак, представником позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати позивачкою ОСОБА_2 коштів в розмірі 40000,00 грн., зокрема, не надано відповідної (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, відсутність належного підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови у задоволенні заяви представника позивачки про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Оскільки відсутні належні, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, відтак у задоволенні заяви представника позивача про їх стягнення необхідно відмовити.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сердюка Романа Вікторовича про стягнення з позивачки ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Жидкової Лілії Іванівни про стягнення з відповідача ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 11.04.2024.

Суддя Н. Ю. Мануйлова

11.04.2024