Ухвала

від 16.05.2024 по справі 488/3807/16-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3807/16-ц

Провадження № 4-с/488/1/24

УХВАЛА

Іменем України

16.05.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі Волошиній Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії та постанову приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича, -

встановив:

Заявник - ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні № 63961110, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д., звернулася до суду із даною скаргою, в обґрунтування якої вказала наступне.

Рішеннями Корабельного районного суду м. Миколаєва по цивільним справам № 488/3807/16-ц та № 1403/1806/12 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 були стягнуті грошові кошти на загальну суму 11340338,89 грн. та 8527968,00 грн. відповідно. На виконання вказаних судових рішень Корабельним районним судом м. Миколаєва були видані відповідні виконавчі листи. В подальшому постановами приватного виконавця Баришнікова А.Д. від 18.12.2020 р. були відкриті відповідні виконавчі провадження, які постановою від 18.12.2020 р. були об`єднані у зведене виконавче провадження № 63957883.

В межах зведеного виконавчого провадження приватний виконавець Баришніков А.Д. 18.12.2020 р. виніс дві постанови про арешт коштів, нерухомого та рухомого майна боржника.

Постановою від 11.01.2021 р. було оголошено в розшук майно боржника (автомобіль).

21.11.2023 р. приватним виконавцем Баришніковим А.Д. без повідомлення боржника та без фактичного виїзду за місцезнаходженням майна, був проведений опис майна боржника нежитлової будівлі торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , про що була складена відповідна постанова.

Боржник ОСОБА_1 вважає проведений опис майна та відповідні дії приватного виконавця незаконними і такими, що порушують вимоги ч. 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та її права як боржника у виконавчому провадженні. Зокрема, скаржник посилається на те, що постанова про опис майна від 21.11.2023 р. не містить площі кожного приміщення, з яких складається нерухоме майно, не містить опису матеріалу стін та інших індивідуальних ознак цього нерухомого майна. Крім цього, опис був проведений без повідомлення та участі боржника, що позбавив її можливості приймати участь та надавати свої пояснення.

Посилаючись на викладене, скаржник просила:

-визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. щодо опису нерухомого майна боржника;

-скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. від 21.11.2023 р. про опис та арешт майна боржника, винесену в межах виконавчого провадження № 63961110.

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Приватний виконавець Баришніков А.Д. надав відзив, у якому заперечував проти задоволення скарги посилаючись на її безпідставність, необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Дослідивши скаргу та зібрані по справі письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. З Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1)виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1') судових наказів;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7)рішень іншихдержавних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;

10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або

Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими

документами;

11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

Стаття 18 цього ж Закону визначає права та обов`язки державних виконавців, зокрема, зазначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першоїстатті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. перебуває зведене виконавче провадження № 63961110, у складі виконавчих проваджень:

- № 63957883 з примусового виконання виконавчого листа № 488/3807/16-ц, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва 24.01.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 11340338 грн. та судового збору у розмірі 8810,00 грн.;

-№ 63957790 з примусового виконання виконавчого листа № 1403/1806/12, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва 20.06.2014 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 8527969,46 грн.

Відповідно до ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч.ч. 1,3,4 ст. 50 Закону звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

У разізвернення стягненняна об`єктнерухомого майна,об`єкт незавершеногобудівництва,майбутній об`єктнерухомості виконавецьздійснює вустановленому закономпорядку заходищодо з`ясуванняналежності майнаборжнику направі власності/спеціальномумайновому праві,а такожперевірки,чи перебуваєце майнопід арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Згідно ч.ч.1-2ст.56Закону арештмайна (коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Із матеріалів зведеного виконавчого провадження № 63961110 вбачається, що 18.12.2020 р. приватний виконавець Баришніков А.Д. виніс постанову про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 . Цього ж дня приватним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Частиною 5 ст. 56 Закону визначено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису);

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;

4) якщо опису підлягає об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно, зокрема, нежитлові приміщення торговельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 11.10.2012 р., виданого Виконкомом Миколаївської міськради.

Після отримання приватним виконавцем технічної документації з ММБТІ щодо вищевказаного нерухомого майна, ним було проведено опис та арешт цього об`єкту нерухомості, про що було складено постанову від 21.11.2023 р., яку оспорює боржник у даній справі. Згідно постанови про опис та арешт майна від 21.11.2023 р., описане нерухоме майно боржника складається із: магазину-бару загальною площею 128,70 кв.м., до складу якого входять наступні приміщення: кафе площею 31,70 кв.м, вбиральня площею 3,0 кв.м., мийка площею 3,40 кв.м., кухня площею 8,70 кв.м., підсобне приміщення площею 11,80 кв.м., основне приміщення площею 27,30 кв.м., основне приміщення площею 15,30 кв.м., основне приміщення площею 16,10 кв.м., щитова площею 11,40 кв.м.; магазину літ. Д загальною площею 56,0 кв.м., до складу якого входять наступні приміщення: основне приміщення площею 9,40 кв.м., основне приміщення площею 9,90 кв.м., основне приміщення площею 13,10 кв.м., основне приміщення площею 23,60 кв.м.; магазину літ. Е загальною площею 89,80 кв.м., до складу якого входять наступні приміщення: основне приміщення площею 10,70 кв.м., основне приміщення площею 10,70 кв.м., основне приміщення площею 13,40 кв.м., основне приміщення площею 15,10 кв.м., основне приміщення площею 13,20 кв.м., основне приміщення площею 26,70 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту оспорюваної постанови вбачається, що у описі майна дійсно відсутні дані щодо матеріалу стін та кількості поверхів описаного об`єкту нерухомості, однак суд вважає, що це само по собі не може свідчити про неправомірність дій приватного виконавця чи незаконність оспорюваної постанови, оскільки по-перше, боржником не доведено порушення цим його прав у виконавчому провадженні, по-друге, такі дані відсутні в матеріалах технічної інвентаризації, правовстановлюючому документі та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, які були отримані приватним виконавцем.

Копія даної постанови 21.11.2023 р. направлена боржникові за вих. № 8869.

При цьому відповідно до ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбаченихпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що такий документ виконавчого провадження як постанова про опис та арешт майна надсилається сторонам та іншим учасниками виконавчого провадження простим поштовим відправленням.

Відповідно до ст. 22 Закону виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченомучастиною третьоюстатті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Зі змісту постанови від 21.11.2023 р. вбачається, що вона була складена у відсутності сторін виконавчого провадження, і у присутності двох понятих. Доказів того, що поняті є заінтересованими особами чи з інших міркувань не відповідають вимогам ст. 22 Закону, судовим розглядом не встановлено.

Щодо доводів боржника про неповідомлення його про проведення опису та арешту майна, чим були порушені його права та інтереси, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Стаття 19 Закону визначає, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом (ч. 1 ст. 19 Закону).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Перелік обов`язків виконавця наведений в частині другій статті 18 Закону про виконавче провадження, де відсутні вимоги обов`язкового повідомлення виконавцем боржника про проведення опису майна останнього.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 р. за № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень, також не містить вимог щодо обов`язкового повідомлення боржника про проведення виконавчих дій, в тому числі, опису майна. Так, відповідно до абзацу першого пункту 13 розділу VIII Інструкції від 02.04.2012 № 512/5 якщо опис і арешт майна здійснюються за участю сторін виконавчого провадження (їх представників), постанова про опис та арешт майна (коштів) складається в трьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, інші - видаються під підпис сторонам виконавчого провадження. Виходячи зі змісту наведеного положення Інструкції, опис і арешт майна не обов`язково здійснюється за участю сторін виконавчого провадження.

У зв`язку з цим, за відсутності встановленого нормативно-правовими актами обов`язку виконавця заздалегідь повідомляти боржника про проведення виконавчих дій, зокрема з опису майна такого боржника, доводи боржника про порушення його прав внаслідок неповідомлення виконавцем про опис майна, на яке накладено арешт, є необґрунтованими та безпідставними.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.05.2022 р. у справі № 916/2100/20, від 17.08.2020 у справі № 910/11364/17 та від 10.12.2021 у справі № 903/1215/15.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про те, що приватний виконавець діяв відповідно до закону і право заявника не було порушено, через це не вбачає правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії та постанову приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича відмовити.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ Л.І.Селіщева