Постанова

від 08.05.2024 по справі 918/1048/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року Справа № 918/1048/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Приліпа М.М.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024 у справі №918/1048/23 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом Акціонерного товариства "ЕКСПОРТНИЙ КРЕДИТНИЙ БАНК ТУРЕЧЧИНИ" (ТУРК ЕКСІМБАНК) TURKIYE IHRACAT KREDI BANKASI ANONIM SIRKETI (TURK EXIMBANK)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024 у справі №918/1048/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (33027, м. Рівне, бул. Б. Хмельницького, буд. 50, код ЄДРПОУ 13970259) на користь Акціонерного товариства "ЕКСПОРТНИЙ КРЕДИТНИЙ БАНК ТУРЕЧЧИНИ" (ТУРК ЕКСІМБАНК) TURKIYE IHRACAT KREDI BANKASI ANONIM SIRKETI (TURK EXIMBANK) (Турецька Республіка, 34768, м. Стамбул, район Умраніє, квартал Сарай, вул. Ахмета Тевфіка Ілері, буд. 19 (Saray Mah. Ahmet Tevfik Ileri Cad. No: 19, 34768 Umraniye / Istanbul Turkey) реєстраційний код 845859) 346 711, 19 USD (триста сорок шість тисяч сімсот одинадцять доларів США 19 центів) заборгованості та 5 200, 67 USD (п`ять тисяч двісті доларів США 67 центів) витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 11.01.2024 у справі №918/1048/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024 у справі №918/1048/23 скасувати та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позовних вимог. Судові витрати покласти на позивача.

Апелянт вказує, що позивачем не надано належних доказів страхового відшкодування та чинності договору страхування на час спірних правовідносин, а передання права вимоги від постачальника до страховика на підставі акту без виплати страхового відшкодування суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/1048/23/801/24 від 07.02.2024 матеріали справи №918/1048/23 витребовувались із Господарського суду Рівненської області. 09.02.2024 матеріали справи №918/1048/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024 у справі №918/1048/23; розгляд апеляційної скарги призначено на "26" березня 2024 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 1.

Запропоновано позивачу у строк до 04.03.2024 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали доставлено учасникам справи до електронного кабінету через систему "Електронний суд" ЄСІТС (а.с. 158, т. 2).

13.03.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "ЕКСПОРТНИЙ КРЕДИТНИЙ БАНК ТУРЕЧЧИНИ" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024 у справі №918/1048/23, в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

26.03.2024 до початку судового засідання на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Також 26.03.2024 до початку судового засідання на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" надійшла відповідь на відзив Акціонерного товариства "ЕКСПОРТНИЙ КРЕДИТНИЙ БАНК ТУРЕЧЧИНИ" від 13.03.2024.

Окрім того 26.03.2024 до початку судового засідання через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про направлення запиту до Міністерства юстиції України з метою встановлення положень статей 1472, 1481 Кодексу Туреччини Про боргові зобов`язання (закон № 6102 від 13.01.2011) в редакції, чинній станом на 09.11.2021 (дату підписання Турк Ексімбанк і Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. Акту про передачу).

В судове засідання 26.03.2024 з`явився представник відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній та надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 оголошено перерву до 08.05.2023 об 15:00 год. та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про направлення запиту до Міністерства юстиції України.

08.05.2024 до початку судового засідання на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке мотиване тим, що представник відповідача Корсун Роман Андрійович отримав повістку про необхідність з`явлення до Рівненського районного ТЦК на 08.05.2024 о 09:00 у зв`язку з мобілізацією. Також вказує, що не може з`явитись у судове засідання і генеральний директор ТОВ ВП "Акватон" у зв`язку з його відрядженням до м. Полтави з 08 по 09 травня 2024 року для участі у перемовинах щодо укладення договору поставки.

В судове засідання 08.05.2023 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та надав усні пояснення по суті спору.

Колегія суддів відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи таке.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, заявником клопотання не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без його участі, судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення учасників справи (представника відповідача в судовому засіданні 26.03.2024, представника позивача в судовому засіданні 08.05.2023), колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

11.07.2017 року між Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (Покупець) укладено Контракт № 29/17 (далі - Контракт), за умовами п. 1.1. якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього контракту мідну електротехнічну катанку діаметром 8 мм марки Сu-ЕТР вироблену у відповідності до ASTМ В49 (С11040), або марки Сu-ЕТР1 вироблену у відповідності до EN1977, надалі іменується "Товар". Мідна катанка діаметром 8 мм має бути придатна для виробництва емальпроводів в діапазоні діаметрів від 0,18 мм до 2,5 мм та виготовлена по технології Contirod або Southwire. Мідна катанка поставляється в бухтах та упакована на дерев`яних маркованих піддонах.

Відповідно до п. 2.1. Контракту, товар протягом дії контракту поставляється партіями. Кількість, ціна і загальна вартість партії товару, який підлягає поставці, визначається на підставі заявки покупця і вказуються у специфікації (додатку), яка підписується сторонами, після чого вона стає невід`ємною частиною контракту.

Згідно п. 3.1. - п. 3.3. Контракту, покупець до 10 години ранку (за лондонським часом) в день фіксації котирувань (одноденний SPOT) міді по Лондонській біржі металів (LME) для формування ціни, передає продавцю, з використанням засобів факсимільного чи електронного зв`язку, заявку на поставку партії товару з указанням дати фіксації котирування міді по LME, та дати доставки. Продавець, не пізніше наступного робочого дня, підтверджує ціну міді на дату фіксації та дату відвантаження, зазначені у заявці покупця, а також на підставі цієї заявки і відповідно до положень цього контракту виставляє проформу - рахунок і специфікацію на партію товару із указанням кількості, ціни, розрахованої згідно з зазначеною в контракті формулою, а також загальної вартості товару, що підлягає поставці відповідно до згаданої заявки покупця і відправляє її останньому, використовуючи, в тому числі, засоби факсимільного чи електронного зв`язку. Покупець не пізніше наступного робочого дня, після отримання, підписує специфікацію, скріплює її печаткою, після чого повертає її продавцю по факсимільному чи електронному зв`язку. Узгоджена сторонами в специфікації ціна партії товару, що поставляється не може бути змінена.

Умови поставки визначаються згідно з правилами "Інкотермс-2010". Поставка товару здійснюється на умовах: DAP - 33027, Україна, Рівне, бульвар Б. Хмельницького, 50 - ТОВ ВП "Акватон". Назва та адреса митниці доставки: Рівненська митниця, вул. Млинівська, 18 (п. 3.5. Контракту).

Згідно п. 3.7. Контракту термін доставки продавцем партії товару покупцю не повинен перевищувати 4-5 календарних дні від дати зарахування оплати за дану партію товару на банківський рахунок продавця.

Відповідно до п. 4.1. - п. 4.4. Контракту ціна 1 (одної) тони товару, кількість, а також загальна вартість партії товару, що підлягає поставці згідно заяви покупця, вказуються в специфікації, яка погоджується сторонами. Специфікація після її підписання та скріплення печатками стає невід`ємною частиною контракту. Сторони досягли згоди про те, що в рамках даного контракту встановлюється наступна формула визначення ціни: ціна = LME + 82 + 288 дол. США/тн, де: LME - значення котирування на мідь Лондонської біржі кольорових металів по категорії Cash seller and Settlement в доларах США/тн, що фіксується на дату виставлення заявки покупцем; 82 США/тн - премія; 288 дол. США/тн - вартість виробництва та доставки. Попередня загальна вартість контракту становить 2 039 070,00 дол. США. Фактична загальна вартість товару, що підлягає поставці за контрактом, вказується в рахунках - фактурах і товаросупровідних документах для партії товару. У ціну товару включається вартість маркування, упаковки та тари, вартість митного оформлення при вивезенні з території країни продавця, вартість оформлення сертифікату походження, вартість доставки до покупця. Валюта контракту - долари США.

Відповідно до п. 5.1. та п. 5.2. Контракту валюта платежів по контракту - долари США. Продавець, не пізніше наступного робочого дня від дати заявки покупця, виставляє проформу - рахунок і специфікацію на партію товару і направляє факсом (електронною поштою) покупцеві.

Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100 % вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 3 (трьох) банківських днів від дати отримання від продавця проформи - рахунку із вказаними фактичними вагою та вартістю товару. Всі банківські комісії та витрати на території України сплачує покупець, на території Туреччини - продавець (п. 5.3. та п. 5.4. Контракту).

Згідно п. 6.1. Контракту продукція вважається прийнятою покупцем: за кількістю - відповідно до товаро-транспортних документів (рахунок - фактура і СМR); за якістю - відповідно до сертифікату якості продавця.

Згідно п. 8.1. - п. 8.3. Контракту сторони не несуть відповідальності за часткове або повне невиконання своїх обов`язків відповідно до Контракту через дії "Обставини непереборної сили". "Обставинами непереборної сили", далі - "форс - мажорними обставинами" є обставини виняткового характеру, що виникли внаслідок війни; природних катастроф, дії державних та інших уповноважених органів і т.п. Сторона, яка не в змозі виконати свої зобов`язання в силу дії форс - мажорних обставин, повідомляє іншу сторону протягом 5 днів про дію таких обставин. Форс - мажорні обставини (пожежа, повінь, землетрус, епідемія, заборонні заходи державних органів тощо) пропорційно відсувають строки поставки, однак тільки в тому випадку, якщо дані обставини мають значний вплив на своєчасне виконання сторонами своїх зобов`язань за контрактом. Повідомлення про початок і про закінчення форс - мажорних обставин підтверджується Торгово - промисловою палатою країни, де настали такі обставини. У випадку, якщо внаслідок форс - мажору прострочення поставки складає більше трьох місяців, кожна зі сторін має право відмовитися від виконання всього контракту або його частини, що залишилася.

За порушення умов цього контракту винна сторона відшкодовує стороні, що постраждала завдані збитки у повному обсязі і виплачує передбачені контрактом санкції. У разі прострочення поставки партії товару, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 0,1 % від вартості товару за кожний день прострочення. У випадку прострочення оплати покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 0,1 % від вартості товару за кожний день прострочення (п. 9.1. та п. 9.2. Контракту).

Контракт діє з моменту його підписання і до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим контрактом (п. 11.1 Контракту).

Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. виставлено ТОВ "Виробниче підприємство "Акватон" рахунки - фактури на товар (мідний дріт 8 мм, Сu-ЕТР) на загальну суму 470 324,43 дол. США, зокрема:

- № SK12020000004150 від 06.10.2020 року на суму 153 666,26 дол. США, оплата - через 45 днів з дати виставлення рахунку - готівка проти товару, термін погашення - 20.11.2020 р.;

- № SK02020000003484 від 23.10.2020 року на суму 155 257,81 дол. США, оплата - через 45 днів з дати виставлення рахунку - готівка проти товару, термін погашення - 07.12.2020 р.;

- № SK12020000005439 від 17.12.2020 року на суму 161 400,36 дол. США, оплата - через 45 днів з дати виставлення рахунку - готівка проти товару, термін погашення - 31.01.2021 р.

Відповідно до міжнародних товарно - транспортних накладних (СМR) Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. поставлено ТОВ "Виробниче підприємство "Акватон" товар, зокрема: СМR № 01241 від 08.10.2020 р., СМR № 001313 від 24.10.2020 р. та СМR № 1675 від 18.12.2020 р.

Як вбачається зі змісту Акта про передачу АТ "Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi" погодилося та зобов`язалося, що кредиторська заборгованість, пов`язана із поставкою/поставками, які здійснено на адресу компанії ТОВ ВП "Акватон" (бульвар Б. Хмельницького, 50, Рівненська область, Україна), була частково компенсована в межах страховки банком "TURK EXIMBANK" (Турк Ексімбанк) відповідно до страхової угоди полісу № 2688-KVIKSTKPRM-5, який укладено із "TURK EXIMBANK" (Турк Ексімбанк), була передана на користь "TURK EXIMBANK" (Турк Ексімбанк) разом з усіма правами, в тому числі звернення стягнення в межах закону, в рамках суми передачі, що виникла з рахунків - фактури (№ SK12020000004150 від 06.10.2020 року, № SK02020000003484 від 23.10.2020 року, № SK12020000005439 від 17.12.2020 року), що не є предметом арешту та не передана частково чи повністю в країні та за кордоном іншій фізичній чи юридичній особі, а також повідомлено боржника про передачу цієї заборгованості до "TURK EXIMBANK" (Турк Ексімбанк), і що у випадку будь - якої оплати у зв`язку із цією заборгованістю ця сума негайно буде сплачена на користь "TURK EXIMBANK" (Турк Ексімбанк). Загальна сума відвантаження - 470 324,43 USD. Сума залишку USD - 346 711,19 USD. Сума Акту - 346 711,19 USD.

АТ "Експортний Кредитний Банк Туреччини" (Турк Ексімбанк) відшкодував страхувальнику Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті), за неоплачені поставки, здійснені ТОВ ВП "Акватон" за номером страхововго полісу 2688-KVIKSTKPRM-5.

Як вбачається з Полісу "TURK EXIMBANK" (Турк Ексімбанк) № 2688-KVIKSTKPRM-5 від 17.07.2020 року "Особливі умови": застрахована особа - АТ "Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S." (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті); максимальна сума компенсації - 50 000 000 доларів США; дата початку 17.08.2020 року; дата завершення - 31.12.2020 року; чиста ставка премії - 1,50 %.

За твердженням позивача, поліс № 2688-KVIKSTKPRM-5 від 17.07.2020 року має особливі і загальні умови: спеціальні умови були видані для дат між 17.08.2020 р. та 31.12.2020 р.; загальні умови починаються зі сторінки 3. Згідно зі статтею 16 "Договір страхування залишається чинним, якщо він не розірваний сторонами". Поліс 2688-KVIKSTKPRM-5 підписано 12.08.2020 р. та залишається чинним.

Відповідно до листа від 05.11.2021 року, який направлений АТ "Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S." (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті) та отриманий 08.11.2021 року ТОВ ВП "Акватон", зазначено, що оскільки компанія не могла отримати вартість поставки на загальну суму 346 711,19 USD згідно рахунків - фактури № SK12020000004150 від 06.10.2020 року, № SK02020000003484 від 23.10.2020 року, № SK12020000005439 від 17.12.2020 року, АТ "Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S." заявляє, що Турк Ексімбан (Turk Eximbank) відшкодував збитки, тому всі законні права щодо дебіторської заборгованості були передані Турк Ексімбан (Turk Eximbank).

Згідно платіжного документу від 18.11.2021 року "TURK EXIMBANK" (Турк Ексімбанк) перераховано АТ "Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S." (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті) компенсацію за файлом № 2688-47165-001 у сумі 3 236 450,40 турецьких лір.

Позивачем було направлено відповідачу претензію (вих. № 542193090-2 від 22.03.2023 року) з проханням сплатити у п`ятнадцятиденний (15 днів) термін заборгованість у розмірі 346 711,19 USD, сплату здійснити на розрахунковий рахунок Турк Ексімбанку не пізніше 12.04.2023 року.

У відповідь на претензію відповідачем направлено лист вих. № 90 від 04.04.2023 року з проханням: надати повний пакет документів, за яким право вимоги щодо Контракту № 29/17 від 11.07.2017 р. перейшло від Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті) до Турк Ексімбанк, у тому числі документи, що підтверджують суму заборгованості, та повноваження на представництво інтересів Турк Ексімбанку; відкликати (анулювати) санкції, зазначені у претензії; укласти угоду про реструктуризацію заборгованості; організувати переговори ТОВ ВП "Акватон" з менеджерами Турк Ексімбанку з метою відкриття рахунку та кредитної лінії. Разом з тим, у вказаному листі відповідач запевнив, що після отримання належного підтвердження заборгованості компанії перед Турк Ексімбанк та повноважень, готові її погасити шляхом розстрочки, де перші 12 місяців діють канікули, а наступні 36 місяців погашення здійснюється рівними щомісячними платежами.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що обґрунтовано заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Акціонерне товариство "ЕКСПОРТНИЙ КРЕДИТНИЙ БАНК ТУРЕЧЧИНИ" (ТУРК ЕКСІМБАНК) TURKIYE IHRACAT KREDI BANKASI ANONIM SIRKETI (TURK EXIMBANK) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" в якому просить стягнути борг в сумі 346 711, 19 USD.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024 у справі №918/1048/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" на користь Акціонерного товариства "ЕКСПОРТНИЙ КРЕДИТНИЙ БАНК ТУРЕЧЧИНИ" (ТУРК ЕКСІМБАНК) TURKIYE IHRACAT KREDI BANKASI ANONIM SIRKETI (TURK EXIMBANK) 346 711, 19 USD заборгованості та 5 200, 67 USD витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд, перевіривши подані позивачем докази, дійшов висновку про обгрунтованість заявленого позову враховуючи, що доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024 у справі №918/1048/23 та мотивами суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно з ст. 366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 5 ст. 11 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право" (далі Закон), Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

У постанові від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 Велика Палата Верховного Суду при розгляді спірних кредиторських вимог нерезидента дійшла висновку, що статтею 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено порядок встановлення змісту норм права іноземної держави. Так, за приписами частини першої цієї статті вбачається обов`язок суду при застосуванні права іноземної держави встановити зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів (частина друга статті 8 Закону). Зважаючи на обов`язок суду застосовувати норми іноземного права при розгляді справ у правовідносинах з іноземним елементом, встановлення судом змісту норм іноземного права здійснюється ex officio (за офіційним принципом). Для реалізації цього обов`язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: (1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; (2) використання експертних висновків; (3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; (4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; (5) отримання довідок через систему правової допомоги; (6) обмін правовою інформацією; (7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; (8) встановлення іноземного права сторонами тощо.

У постанові від 10.01.2024 у справі № 904/6023/21 КГС ВС з посиланням на вищенаведений висновок ВП ВС, суд наголосив: "Всупереч наведених висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах за розглядом грошових вимог кредитора-нерезидента, правовідносини якого з боржником врегульовані нормами іноземного права (чим спростовуються викладені у відзивах аргументи про нерелевантність зазначеної практики обставинам цієї справи), ні судом першої інстанції, ані апеляційним господарським судом під час розгляду заяви Компанії (нерезидента) з грошовими вимогами до Боржника не було виконано обов`язку щодо встановлення змісту норм права Великобританії щодо порядку заміни кредитора у зобов`язанні".

Як вбачається з рішення суду першої інстанції у даній справі в останньому відсутні посилання на статті 183 185 Кодексу Туреччини про боргові зобов`язання, затвердженого Законом № 6098, зареєстрованого 11.01.2011 та опублікованого в Офіційній газеті № 27836 від 04.02.2011, на який посилається відповідач у апеляційній скарзі (а.с. 164, т. 1).

Частиною першою статті 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Колегією суддів встановлено, що Контракт від 11.07.2017 № 29/17 (далі - Контракт) не містить вказівки на вибір права, що застосовується до Контракту (а. с. 7, т. 1).

Разом з тим, пунктом 9.5 Контракту передбачено, що при вирішенні в арбітражному порядку спорів застосовується чинне законодавство України.

Тобто Сторони Контракту обрали право України лише у разі застосування процедури вирішення спору арбітражем.

Частиною першою статті 44 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є:

1) продавець - за договором купівлі-продажу;

12) страховик - за договором страхування;

Частинами другою, третьою статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином, якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

З системного аналізу наведених норм та положень Контракту вбачається, що Контракт більш тісно пов`язаний з правом Турецької Республіки, оскільки місцезнаходження і продавця (компанії Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті)) і страховика (Акціонерного товариства "ЕКСПОРТНИЙ КРЕДИТНИЙ БАНК ТУРЕЧЧИНИ" (ТУРК ЕКСІМБАНК)) зареєстровані на території Турецької Республіки.

Частиною першою статті 47 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює:

1) дійсність договору;

2) тлумачення договору;

3) права та обов`язки сторін;

4) виконання договору;

5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору;

6) припинення договору;

7) наслідки недійсності договору;

8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Крім того, частиною першою статті 49 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Підставою для пред`явлення позовної вимоги про стягнення коштів стало страхове відшкодування позивача на користь компанії Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті, яке (страхове відшкодування) мало місце на території Турецької Республіки.

У пункті 40 постанови Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №911/614/18 (подібна справа, на яку посилаються сторони): "АТ "Експортний Кредитний Банк Туреччини" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Батата" про стягнення 40 223,65 долара США. Позовні вимоги мотивовані тим, що на порушення Контракту від 12.12.2013 №SAR/BAT 12-12, укладеного Відповідачем та Компанією "Сартен Амбалажа Санаі Тіжарет А.С.", Відповідач не оплатив поставлений Компанією товар. Банк на підставі Договору страхування, оформленого полісом від 12.04.2013 № 11099113, укладеного з Компанією як страхувальником на випадок несплати товару за Контрактом, здійснив страхову виплату Компанії у сумі 80 098, 82 турецької ліри (еквівалент 36 240,53 долара США), у зв`язку з чим заявив до відповідача претензію про сплату на користь Банку як страховика страхового відшкодування у сумі 40 223, 65 доларів США) зазначено, що суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню міжнародно-правові договори, ратифіковані Україною та Турецькою Республікою, та право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином відповідно до положень частин другої, третьої статті 32 та частини другої статті 44 Закону України "Про міжнародне приватне право", тобто право Турецької Республіки, оскільки умови Контракту не містять вказівок про право, яке було б обране сторонами Контракту для застосування до змісту правочину, а Договір страхування був укладений юридичними особами, зареєстрованими за законодавством Турецької Республіки".

Колегією суддів враховується, що з огляду на вищевикладене необхідно встановити зміст права Турецької Республіки у сфері передачі (переходу) права вимоги від первісного до нового кредитора.

Так, виплата страхового відшкодування страхування здійснена на території Туреччини між резидентами цієї країни і стала підставою для вимоги про стягнення суми страхового відшкодування з резидента України - ТОВ ВП "Акватон", страховиком є ТУРК ЕКСІМБАНК (місцезнаходження: Турецька Республіка).

Отже, відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право" дані правовідносини регулюються правом Турецької Республіки.

Колегією суддів застосовуються норми законодавства Турецької Республіки, якими керувався Верховний Суд при винесенні постанови у справі №911/614/18.

Так, згідно ст. 1472 Кодексу Туреччини Про боргові зобов`язання, затвердженого Законом №6102, зареєстрованого 13.01.2011 року та опубліковано в Офіційні газеті № 27846 від 14 лютого 2011 року, коли страховик сплачує страхове відшкодування, він юридично замінює застрахованого по Закону. Якщо застрахована особа має право вжити заходів щодо осіб, відповідальних за завдані збитки, це право передаватиметься страховикові до тих пір, поки вона їх не компенсує. Якщо проти відповідальної особи було порушено позов або судову справу, страховик, без схвалення суду або іншої сторони, є застрахованим відповідно до правила суброгації, процедури або подальші дії можуть бути відновлені.

Згідно ч. 5 (Зміна сторін у боргових зобов`язаннях) розділу І (Передання боргових зобов`язань) Кодексу Туреччини Про боргові зобов`язання, затвердженого Законом № 6098, зареєстрованого 11.01.2011 року та опубліковано в Офіційній газеті № 27836 від 04.02.2011 року:

А. Умови

І. Добровільне передання

1. Загальні положення

Ст. 183 - За умови відсутності перешкод з боку законодавства, угоди або особливостей роботи, кредитор має право передати свої права на отримання боргу третім особам без отримання згоди боржника.

Боржник у разі, якщо у документі про боргові зобов`язання не вказано про заборону передання, не має права заявляти третій особі, якій було передано право на отримання боргу, про те, що борг не може передаватися.

2. Форма

Ст. 184 - Для того, щоб процедура передання права на отримання боргу набула чинності, вона має бути оформлена у письмовій формі. Передання права в усній формі вважається недійсним.

ІІ. Передання права по закону або за рішенням суду

Ст. 185 - У разі передання права на отримання боргу по закону або за рішенням суду процедура здійснюється на користь третіх осіб без отримання згоди боржника та без необхідності оформлення у письмовій формі.

Зважаючи на вищевказане, у повній відповідності до законодавства Турецької Республіки в даних правовідносинах відбулося передання права на отримання боргу по Закону (внаслідок сплати страхового відшкодування без отримання згоди боржника та без необхідності оформлення у письмовій формі) та "Добровільне передання" оформлене у письмовій формі у відповідності з умовами страхування (на підставі Акту про передачу без отримання згоди боржника) на загальну суму 346 711,19 USD, що і становить предмет позову у дані справі.

Колегією суддів враховується, що Контракт № 29/17 від 11 липня 2017 року укладений між компанією Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" не передбачає заборони на "Добровільне передання" своїх прав та обов`язків за Контрактом, а тому судом першої інстанції вірно застосовано законодавство до таких правовідносин та забезпечено право позивача на отримання боргу по Закону (внаслідок сплати страхового відшкодування без отримання згоди боржника та без необхідності оформлення у письмовій формі) та згідно "Добровільного передання", оформленого у письмовій формі у відповідності з умовами страхування (на підставі Акту про передачу без отримання згоди боржника) на загальну суму 346 711, 19 USD.

Таким чином рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим. Заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024 у справі №918/1048/23 залишити без задоволення, а рішння суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №918/1048/23 повернути доГосподарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "16" травня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.