Ухвала

від 21.06.2024 по справі 918/1048/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/1048/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон"

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя Романюк Р.В.)

від 11.01.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Розізнана І.В., судді - Павлюк І.Ю., Грязнов В.В.)

від 08.05.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства "Експортний Кредитний Банк Туреччини" (Турк Ексімбанк) Turkiye Ihracat Kredi Bankasi Anonim Sirketi (Turk Eximbank)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон"

про стягнення 346 711,19 доларів США.

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2023 року Акціонерне товариство "Експортний Кредитний Банк Туреччини" (Турк Ексімбанк) Turkiye Ihracat Kredi Bankasi Anonim Sirketi (Turk Eximbank) (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (далі - Відповідач), в якому просив стягнути борг в сумі 346 711,19 доларів США.

2. Позов обґрунтовано тим, що 11.07.2017 між компанією Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (Покупець) було укладено Контракт № 29/17, за умовами якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити мідну електротехнічну катанку, далі іменується "товар". Поставка товару здійснюється на умовах: Р - 33027, Україна, Рівне, бульвар Б.Хмельницького, 50 - ТОВ ВП "Акватон". Згідно Інвойсів (рахунків - фактур: № SK12020000005439 від 17.12.2020 р. на суму 161 400,36 доларів США; № SK02020000003484 від 23.10.2020 на суму 155 257,81 доларів США; № SK12020000004150 від 06.10.2020 на суму 153 666,26 доларів США), продавець поставив покупцю 3 (три) партії товару загальною вартістю 470 324,43 доларів США.

3. Позивач зазначає, що свої зобов`язання продавець виконав повністю та належним чином, що підтверджується: СМR № 1675 від 18.12.2020, СМR № 001313 від 24.10.2020, СМR № 01241 від 08.10.2020, а покупець частково погасив свою заборгованість на суму 123 613,24 доларів США, тому на дату складання позовної заяви сума заборгованості покупця за товар становить 346 711,19 доларів США.

4. Позивач вказує, що вказана заборгованість була компенсована в межах лімітів страховки банком "Turk Eximbank" (Турк Ексімбанк) відповідно до страхової угоди та була повністю передана продавцем на користь "Turk Eximbank" (Турк Ексімбанк) разом з усіма правами, в тому числі звернення стягнення в межах закону, в рамках суми передач, що виникла з рахунків - фактур, тому на дату складання позовної заяви покупець має невиконані зобов`язання перед "Turk Eximbank" (Турк Ексімбанк) на суму 346 711,19 доларів США.

5. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024, позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 346 711, 19 доларів США заборгованості та 5 200, 67 доларів США витрат по сплаті судового збору.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, враховуючи, що доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

7. 05.06.2024 Відповідач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та виходить з наступного.

9. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

11. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

12. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

13. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Зазначає, що апеляційний господарський суд застосував положення статей 183 - 185 Кодексу Туреччини про боргові зобов`язання, затвердженого Законом № 6098, зареєстрованого 11.01.2011, в той час як спірні правовідносини регулюються статтями 1472, 1481 Торгового кодексу Туреччини, затвердженого законом № 6102 від 13.01.2011, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.02.2020 у справі № 911/614/18.

14. Водночас у касаційній скарзі скаржник зазначає, що з метою недопущення неправильного трактування і цитування правових норм Турецької Республіки Відповідач під час апеляційного розгляду заявляв клопотання про направлення запиту суду до Міністерства юстиції з метою встановлення змісту норм права Турецької Республіки, яке було відхилено апеляційним господарським судом.

15. Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції не з`ясував чи було правомірним складання Компанією на підставі полісу страхування акту про передачу від 09.11.2021 на суму, що перевищує сплачену Банком компенсацію, з посиланням на норми Кодексу Турецької Республіки про боргові зобов`язання, що регулюють майнове страхування; не було надано оцінки тому, що акт про передачу від 09.11.2021 та лист про погашення боргу були складені до дати здійснення Банком страхового відшкодування у розмірі 3 236 450,40 турецьких лір; не з`ясував, чи був чинним страховий поліс, за яким нібито здійснено страхове відшкодування, на момент виникнення спірної заборгованості.

16. Підстави касаційного оскарження судових рішень в зазначених частинах скаржник не визначає.

17. Верховний Суд звертає увагу, що аргументи, які спрямовані на перевірку доказів з метою встановлення фактичних обставин справи, які не були встановлені у рішенні або постанові суду, виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 300 ГПК України.

18. Якщо касаційна скарга подається щодо дослідження доказів, то така має містити посилання на порушення судами конкретних норм процесуального права, і підставою касаційного оскарження в такому разі є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.

19. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

20. Таким чином Суд пропонує скаржнику уточнити підставу/підстави касаційного оскарження судових рішень.

21. При цьому, Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, які в касаційній скарзі повинні бути зазначені відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

22. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

23. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

24. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

25. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

26. Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

27. Згідно з абзацом 5 частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

28. Приписами абзацу 6 частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

29. Позов у цій справі подано нерезидентом у 2023 році, предметом якого є стягнення 346 711,19 доларів США, при поданні позовної заяви мало бути сплачено 5 200, 67 доларів США.

30. Скаржник при зверненні з цією касаційною скаргою повинен сплатити 200 % ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати при поданні позовної заяви.

31. При цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

32. Як установлено Судом, офіційний курс гривні до доларів США, встановлений Національним банком України на 18.09.2023 (дата сплати судового збору за подання позову) становить 36,5686 грн.

33. Таким чином, при поданні касаційної скарги має бути сплачений судовий збір у розмірі 304 289,83 грн (346 711,19 доларів США х 1,5% х 200% х 0,8 х 36,5686 грн).

34. До касаційної скарги скаржник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, про що уповноваженими працівниками Касаційного господарського суду 06.06.2024 складено акт № 32.1-13/312, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.

35. Крім того, відповідно до пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

36. Однак, касаційна скарга не містить відомостей щодо Позивача у справі, у ній зазначено лише відомості щодо скаржника та його представника, а також представника Позивача.

37. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

38. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі № 918/1048/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- уточнити касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 14-21 цієї ухвали;

- уточнена касаційна скарга повинна містити відомості про повне найменування всіх учасників справи та їх місцезнаходження (місце проживання);

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати Позивачу, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 304 289,83 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова