Постанова

від 01.10.2024 по справі 918/1048/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/1048/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів -Баранця О.М., Губенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Наконечна Н.О.(адвокат),

відповідача - Корсун Р.А. (в порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Акватон»

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя Романюк Р.В.)

від 11.01.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Розізнана І.В., судді - Павлюк І.Ю., Грязнов В.В.)

від 08.05.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства «Експортний Кредитний Банк Туреччини» (Турк Ексімбанк) Turkiye Ihracat Kredi Bankasi Anonim Sirketi (Turk Eximbank)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Акватон»

про стягнення 346 711,19 доларів США.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У жовтні 2023 року Акціонерне товариство «Експортний Кредитний Банк Туреччини» (Турк Ексімбанк) Turkiye Ihracat Kredi Bankasi Anonim Sirketi (Turk Eximbank далі - позивач ) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Акватон» (далі - відповідач, скаржник), в якому просив стягнути борг в сумі 346 711,19 доларів США.

2. Позов обґрунтовано тим, що на порушення Контракту від 11.07.2017 № 29/17, укладеного відповідачем та Компанією Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті далі - Компанія), відповідач в повному обсязі не оплатив поставлений Компанією товар. Сума заборгованості покупця за товар становить 346 711,19 USD. Позивач вказує, що вищевказана заборгованість була компенсована в межах лімітів страховки Банком «TURK EXIMBANK» (ТУРК ЕКСІМБАНК) відповідно до страхової угоди та була повністю передана продавцем на користь «TURK EXIMBANK» (ТУРК ЕКСІМБАНК) разом з усіма правами, в тому числі, звернення стягнення в межах закону, в рамках суми передач, що виникла з рахунків - фактур. Таким чином, на дату складання позовної заяви покупець має невиконані зобов`язання перед «TURK EXIMBANK» (ТУРК ЕКСІМБАНК) на суму 346 711,19 USD.

3. Відповідач заперечував проти позову з таких підстав:

- відповідач не порушував права позивача, а звернення до суду є передчасним;

- з диспозиції статті 993 ЦК України вбачається, що обов`язковою умовою переходу права вимоги до страховика є виплата страхового відшкодування, проте, позивачем не надано доказів перерахування банком 346 711,19 доларів на користь Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S;

-відповідач не може перерахувати позивачу заборгованість, що є предметом позову, оскільки це буде порушенням чинного законодавства України, законодавчо встановленої заборони транскордонних платежів (п.п. 2 п. 14 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18);

- обов`язок відповідача сплати позивачу 346 711,19 доларів США виникає лише після надання відповідачу доказів переходу права вимоги від Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. до Турк Ексімбанк: акту про передачу права вимоги сплати заборгованості за договором поставки, доказів сплати страхововго відшкодування тощо. Водночас такі докази відповідачу не надані, а тому обов`язок сплати не виник.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 11.07.2017 року Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. (Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Акватон» (Покупець) укладено Контракт № 29/17 (далі - Контракт), за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього контракту мідну електротехнічну катанку діаметром 8 мм марки Сu-ЕТР, вироблену у відповідності до ASTМ В49 (С11040), або марки Сu-ЕТР1, вироблену у відповідності до EN1977, надалі іменується «товар». Мідна катанка діаметром 8 мм має бути придатна для виробництва емальпроводів в діапазоні діаметрів від 0,18 мм до 2,5 мм та виготовлена по технології Contirod або Southwire. Мідна катанка поставляється в бухтах та упакована на дерев`яних маркованих піддонах.

5. Відповідно до пункту 2.1 Контракту, товар протягом дії контракту поставляється партіями. Кількість, ціна і загальна вартість партії товару, який підлягає поставці, визначається на підставі заявки покупця і вказуються у специфікації (додатку), яка підписується сторонами, після чого вона стає невід`ємною частиною контракту.

6. Згідно з пунктами 3.1 -3.3 Контракту, покупець до 10 години ранку (за лондонським часом) в день фіксації котирувань (одноденний SPOT) міді по Лондонській біржі металів (LME) для формування ціни, передає продавцю, з використанням засобів факсимільного чи електронного зв`язку, заявку на поставку партії товару з указанням дати фіксації котирування міді по LME, та дати доставки. Продавець, не пізніше наступного робочого дня, підтверджує ціну міді на дату фіксації та дату відвантаження, зазначені у заявці покупця, а також на підставі цієї заявки і відповідно до положень цього контракту виставляє проформу - рахунок і специфікацію на партію товару із указанням кількості, ціни, розрахованої згідно з зазначеною в контракті формулою, а також загальної вартості товару, що підлягає поставці відповідно до згаданої заявки покупця і відправляє її останньому, використовуючи, в тому числі, засоби факсимільного чи електронного зв`язку. Покупець не пізніше наступного робочого дня, після отримання, підписує специфікацію, скріплює її печаткою, після чого повертає її продавцю по факсимільному чи електронному зв`язку. Узгоджена сторонами в специфікації ціна партії товару, що поставляється не може бути змінена.

7. Умови поставки визначаються згідно з правилами «Інкотермс-2010». Поставка товару здійснюється на умовах: DAP - 33027, Україна, Рівне, бульвар Б. Хмельницького, 50 - ТОВ ВП «Акватон». Назва та адреса митниці доставки: Рівненська митниця, вул. Млинівська, 18 (пункт 3.5 Контракту).

8. Пунктом 3.7 Контракту сторони встановили, що термін доставки продавцем партії товару покупцю не повинен перевищувати 4-5 календарних дні від дати зарахування оплати за дану партію товару на банківський рахунок продавця.

9. Відповідно до пунктів 4.1 - 4.4 Контракту ціна 1 (одної) тони товару, кількість, а також загальна вартість партії товару, що підлягає поставці згідно з заявою покупця, вказуються в специфікації, яка погоджується сторонами. Специфікація після її підписання та скріплення печатками стає невід`ємною частиною контракту. Сторони досягли згоди про те, що в рамках даного контракту встановлюється наступна формула визначення ціни: ціна = LME + 82 + 288 дол. США/тн, де: LME - значення котирування на мідь Лондонської біржі кольорових металів по категорії Cash seller and Settlement в доларах США/тн, що фіксується на дату виставлення заявки покупцем; 82 США/тн - премія; 288 дол. США/тн - вартість виробництва та доставки. Попередня загальна вартість контракту становить 2 039 070,00 дол. США. Фактична загальна вартість товару, що підлягає поставці за контрактом, вказується в рахунках - фактурах і товаросупровідних документах для партії товару. У ціну товару включається вартість маркування, упаковки та тари, вартість митного оформлення при вивезенні з території країни продавця, вартість оформлення сертифікату походження, вартість доставки до покупця. Валюта контракту - долари США.

10. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2. Контракту валюта платежів по контракту - долари США. Продавець, не пізніше наступного робочого дня від дати заявки покупця, виставляє проформу - рахунок і специфікацію на партію товару і направляє факсом (електронною поштою) покупцеві.

11. Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100 % вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 3 (трьох) банківських днів від дати отримання від продавця проформи - рахунку із вказаними фактичними вагою та вартістю товару. Всі банківські комісії та витрати на території України сплачує покупець, на території Туреччини - продавець (пункти 5.3 та 5.4 Контракту).

12. Згідно з пунктом 6.1 Контракту продукція вважається прийнятою покупцем: за кількістю - відповідно до товаро-транспортних документів (рахунок - фактура і СМR); за якістю - відповідно до сертифікату якості продавця.

13. Відповідно до пунктів 8.1 - 8.3 Контракту сторони не несуть відповідальності за часткове або повне невиконання своїх обов`язків відповідно до Контракту через дії «Обставини непереборної сили». «Обставинами непереборної сили», далі - «форс - мажорними обставинами», є обставини виняткового характеру, що виникли внаслідок війни; природних катастроф, дії державних та інших уповноважених органів і т.п. Сторона, яка не в змозі виконати свої зобов`язання в силу дії форс - мажорних обставин, повідомляє іншу сторону протягом 5 днів про дію таких обставин. Форс - мажорні обставини (пожежа, повінь, землетрус, епідемія, заборонні заходи державних органів тощо) пропорційно відсувають строки поставки, однак тільки в тому випадку, якщо дані обставини мають значний вплив на своєчасне виконання сторонами своїх зобов`язань за контрактом. Повідомлення про початок і про закінчення форс - мажорних обставин підтверджується Торгово - промисловою палатою країни, де настали такі обставини. У випадку, якщо внаслідок форс - мажору прострочення поставки складає більше трьох місяців, кожна зі сторін має право відмовитися від виконання всього контракту або його частини, що залишилася.

14. За порушення умов цього контракту винна сторона відшкодовує стороні, що постраждала завдані збитки у повному обсязі і виплачує передбачені контрактом санкції. У разі прострочення поставки партії товару, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 0,1 % від вартості товару за кожний день прострочення. У випадку прострочення оплати покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 0,1 % від вартості товару за кожний день прострочення (пункти 9.1 та 9.2 Контракту).

15. Контракт діє з моменту його підписання і до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим контрактом (пункт 11.1 Контракту).

16. Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. виставлено відповідачу рахунки - фактури на товар (мідний дріт 8 мм, Сu-ЕТР) на загальну суму 470 324,43 дол. США (копії яких наявні в матеріалах цієї справи).

17. Відповідно до міжнародних товарно - транспортних накладних (СМR) Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.S. поставлено відповідачу товар, зокрема: СМR № 01241 від 08.10.2020, СМR № 001313 від 24.10.2020 та СМR № 1675 від 18.12.2020.

18. Зі змісту Акта про передачу Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret Anonim Єirketi погодилося та зобов`язалося, що кредиторська заборгованість, пов`язана із поставкою/поставками, які здійснено на адресу компанії ТОВ ВП «Акватон» (бульвар Б. Хмельницького, 50, Рівненська область, Україна), частково компенсована в межах страховки банком «TURK EXIMBANK» (Турк Ексімбанк) відповідно до страхової угоди по полісу № 2688-KVIKSTKPRM-5, який укладено із «TURK EXIMBANK» (Турк Ексімбанк) та передана на користь «TURK EXIMBANK» (Турк Ексімбанк) разом з усіма правами, в тому числі, звернення стягнення в межах закону, в рамках суми передачі, яка виникла з рахунків - фактури (№ SK12020000004150 від 06.10.2020 року, № SK02020000003484 від 23.10.2020 року, № SK12020000005439 від 17.12.2020 року), що не є предметом арешту та не передана частково чи повністю в країні та за кордоном іншій фізичній чи юридичній особі, а також повідомлено боржника про передачу цієї заборгованості до «TURK EXIMBANK» (Турк Ексімбанк), і що у випадку будь - якої оплати у зв`язку із цією заборгованістю ця сума негайно буде сплачена на користь «TURK EXIMBANK» (Турк Ексімбанк). Загальна сума відвантаження - 470 324,43 USD. Сума залишку USD - 346 711,19 USD. Сума Акту - 346 711,19 USD.

19. АТ «Експортний Кредитний Банк Туреччини» (Турк Ексімбанк) відшкодував страхувальнику Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.Є. (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті), за неоплачені поставки, здійснені ТОВ ВП «Акватон» за номером страхового полісу 2688-KVIKSTKPRM-5, 346 711,19 USD.

20. Як вбачається з Полісу «TURK EXIMBANK» (Турк Ексімбанк) № 2688-KVIKSTKPRM-5 від 17.07.2020 «Особливі умови»: застрахована особа - АТ «Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.Є.» (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті); максимальна сума компенсації - 50 000 000 доларів США; дата початку 17.08.2020 року; дата завершення - 31.12.2020 року; чиста ставка премії - 1,50 %.

21. За твердженням позивача, поліс № 2688-KVIKSTKPRM-5 від 17.07.2020 має особливі і загальні умови: спеціальні умови були видані для дат між 17.08.2020 та 31.12.2020; загальні умови починаються зі сторінки 3. Згідно зі статтею 16 «Договір страхування залишається чинним, якщо він не розірваний сторонами». Поліс 2688-KVIKSTKPRM-5 підписано 12.08.2020 та залишається чинним.

22. Відповідно до листа від 05.11.2021 року, який направлений Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.Є. (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті) та отриманий 08.11.2021 відповідачем зазначено, що оскільки Компанія не могла отримати вартість поставки на загальну суму 346 711,19 USD, Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.Є. заявляє, що Турк Ексімбан (Turk Eximbank) відшкодував збитки, тому всі законні права щодо дебіторської заборгованості були передані Турк Ексімбан (Turk Eximbank).

23. Згідно з платіжним документом від 18.11.2021 «TURK EXIMBANK» (Турк Ексімбанк) перераховано АТ «Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.Є.» (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті) компенсацію за файлом № 2688-47165-001 у сумі 3 236 450,40 турецьких лір.

24. Позивачем направлено відповідачу претензію (вих. № 542193090-2 від 22.03.2023) з проханням сплатити у п`ятнадцятиденний (15 днів) термін заборгованість у розмірі 346 711,19 USD, сплату здійснити на розрахунковий рахунок Турк Ексімбанку не пізніше 12.04.2023.

25. У відповідь на претензію відповідачем направлено лист вих. № 90 від 04.04.2023 з проханням: надати повний пакет документів, за яким право вимоги щодо Контракту № 29/17 від 11.07.2017 перейшло від Sarkuysan Elektrolitik Bakir Sanayi ve Ticaret A.Є. (Саркуйсан Електролітік Бакир Санайі ве Тіджарет Анонім Шіркеті) до Турк Ексімбанк, у тому числі, документи, що підтверджують суму заборгованості та повноваження на представництво інтересів Турк Ексімбанку; відкликати (анулювати) санкції, зазначені у претензії; укласти угоду про реструктуризацію заборгованості; організувати переговори ТОВ ВП «Акватон» з менеджерами Турк Ексімбанку з метою відкриття рахунку та кредитної лінії. Разом з тим, у вказаному листі відповідач запевнив, що після отримання належного підтвердження заборгованості компанії перед Турк Ексімбанк та повноважень, готов її погасити шляхом розстрочки, де перші 12 місяців діють канікули, а наступні 36 місяців погашення здійснюється рівними щомісячними платежами.

26. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що обґрунтовано заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

27. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.01.2024, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024, позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 346 711,19 доларів США заборгованості та 5 200, 67 доларів США витрат по сплаті судового збору.

28.Суди дійшли висновку про обґрунтованість заявленого позову, враховуючи, що доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

При цьому, суд апеляційної інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.02.2020 у справі № 911/614/18, вказав на те, що до спірних правовідносин у цій справі слід застосовувати норми законодавства Турецької Республіки. Апеляційний господарський суд встановив, що у повній відповідності до законодавства Турецької Республіки в даних правовідносинах відбулося передання права на отримання боргу по Закону (внаслідок сплати страхового відшкодування без отримання згоди боржника та без необхідності оформлення у письмовій формі) та «Добровільне передання» оформлене у письмовій формі у відповідності з умовами страхування (на підставі Акту про передачу без отримання згоди боржника) на загальну суму 346 711,19 USD, що і становить предмет позову у дані справі. При цьому апеляційним судом враховано, що Контракт № 29/17 від 11 липня 2017 не передбачає заборони на «Добровільне передання» своїх прав та обов`язків за Контрактом, тому вважав, що судом першої інстанції вірно застосовано законодавство до таких правовідносин та забезпечено право позивача на отримання боргу по Закону (внаслідок сплати страхового відшкодування без отримання згоди боржника та без необхідності оформлення у письмовій формі) та згідно з «Добровільним переданням», оформленим у письмовій формі у відповідності з умовами страхування (на підставі Акту про передачу без отримання згоди боржника) на загальну суму 346 711, 19 USD. З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

29. 05.06.2024 відповідач подав до Верховного Суду через систему «Електронний суд» касаційну скаргу (з урахування уточненої редакції касаційної скарги), в якій просить Суд скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

30. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

31. Скаржник вважає, що при винесенні постанови суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму матеріального права та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.02.2020 у справі № 911/614/18.

При цьому зазначає, що апеляційний господарський суд застосував положення статей 183 - 185 Кодексу Туреччини про боргові зобов`язання, затвердженого Законом № 6098, зареєстрованого 11.01.2011, в той час як спірні правовідносини регулюються статтями 1472, 1481 Торгового кодексу Туреччини, затвердженого законом № 6102 від 13.01.2011.

32. 21.08.2024 позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів.

33. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований таким:

- виплата страхового відшкодування страхування здійснена на території Туреччини між резидентами цієї країни і стала підставою для вимоги про стягнення суми страхового відшкодування з резидента України - відповідача у цій справі, страховиком є «TURK EXIMBANK» (місцезнаходження : Турецька Республіка);

- отже, відповідно до Закону України « Про міжнародне приватне право» дані правовідносини регулюються правом Турецької Республіки;

- посилання відповідача щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції статей 183 - 185 Кодексу Туреччини Про боргові зобов`язання, затвердженого Законом №6098, зареєстрованого 11.01.2011, є необґрунтованим;

- обставини справи № 911/614/18 кардинально відрізняються від справи № 918/1048/23;

- Верховний Суд направив справу № 911/614/18 на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення справи та остаточного формування правового висновку, відповідно, висновки, викладені у справі № 911/614/18 не є обов`язковими для судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

34. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Так, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму матеріального права та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.02.2020 у справі № 911/614/18. Скаржник стверджує, що апеляційний господарський суд застосував положення статей 183 - 185 Кодексу Туреччини Про боргові зобов`язання, затвердженого Законом № 6098, зареєстрованого 11.01.2011, в той час як спірні правовідносини регулюються статтями 1472, 1481 Торгового кодексу Туреччини, затвердженого законом № 6102 від 13.01.2011. Тобто відповідач вважає, що апеляційним господарським судом до спірних правовідносин застосовано закон, який не підлягав застосуванню.

37. В контексті доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту постанови апеляційного господарського суду, суд визначаючи матеріальне право, яке підлягало застосуванню до спірних правовідносин, керувався правилами Закону України «Про міжнародне приватне право», вказавши, що у рішенні суду першої інстанції у даній справі відсутні посилання на статті 183 - 185 Кодексу Туреччини Про боргові зобов`язання, затвердженого Законом № 6098, зареєстрованого 11.01.2011.

Частиною першою статті 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є:

1) продавець - за договором купівлі-продажу;

12) страховик - за договором страхування.

Частинами другою, третьою статті 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином, якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Частиною першою статті 47 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює:

1) дійсність договору;

2) тлумачення договору;

3) права та обов`язки сторін;

4) виконання договору;

5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору;

6) припинення договору;

7) наслідки недійсності договору;

8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Крім того, частиною першою статті 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Згідно зі статтею 1472 Кодексу Туреччини Про боргові зобов`язання, затвердженого Законом №6102, зареєстрованого 13.01.2011 року та опублікованого в Офіційній газеті № 27846 від 14 лютого 2011 року, коли страховик сплачує страхове відшкодування, він юридично замінює застрахованого по Закону. Якщо застрахована особа має право вжити заходів щодо осіб, відповідальних за завдані збитки, це право передаватиметься страховикові до тих пір, поки вона їх не компенсує. Якщо проти відповідальної особи було порушено позов або судову справу, страховик, без схвалення суду або іншої сторони, є застрахованим відповідно до правила суброгації, процедури або подальші дії можуть бути відновлені.

Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке існувало на момент заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, та зміна в ньому кредитора.

Під час суброгації нового зобов`язання не виникає, первісні правовідносини залишаються незмінними. Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває права та обов`язки свого попередника.

Згідно з частиною 5 (Зміна сторін у боргових зобов`язаннях) розділу І (Передання боргових зобов`язань) Кодексу Туреччини Про боргові зобов`язання, затвердженого Законом № 6098, зареєстрованого 11.01.2011 року та опубліковано в Офіційній газеті № 27836 від 04.02.2011 року:

А. Умови

І. Добровільне передання

1. Загальні положення

Стаття 183 - За умови відсутності перешкод з боку законодавства, угоди або особливостей роботи, кредитор має право передати свої права на отримання боргу третім особам без отримання згоди боржника.

Боржник у разі, якщо у документі про боргові зобов`язання не вказано про заборону передання, не має права заявляти третій особі, якій було передано право на отримання боргу, про те, що борг не може передаватися.

2. Форма

Стаття 184 - Для того, щоб процедура передання права на отримання боргу набула чинності, вона має бути оформлена у письмовій формі. Передання права в усній формі вважається недійсним.

ІІ. Передання права по закону або за рішенням суду

Стаття 185 - У разі передання права на отримання боргу по закону або за рішенням суду процедура здійснюється на користь третіх осіб без отримання згоди боржника та без необхідності оформлення у письмовій формі.

38. Зважаючи на вищевказане, у повній відповідності до законодавства Турецької Республіки в даних правовідносинах відбулося передання права на отримання боргу по Закону (внаслідок сплати страхового відшкодування без отримання згоди боржника та без необхідності оформлення у письмовій формі) та "Добровільне передання" оформлене у письмовій формі у відповідності з умовами страхування (на підставі Акту про передачу без отримання згоди боржника) на загальну суму 346 711,19 USD, що і становить предмет позову у даній справі.

39. Апеляційним судом, з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №911/614/18, встановлено, що виплата страхового відшкодування страхування здійснена на території Туреччини між резидентами цієї країни і стала підставою для вимоги про стягнення суми страхового відшкодування з резидента України - ТОВ ВП «Акватон», страховиком є Турк Ексімбанк (місцезнаходження: Турецька Республіка), тому відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» дані правовідносини регулюються правом Турецької Республіки.

40. Апеляційним судом встановлено, що у повній відповідності до законодавства Турецької Республіки в даних правовідносинах відбулося передання права на отримання боргу по Закону (внаслідок сплати страхового відшкодування без отримання згоди боржника та без необхідності оформлення у письмовій формі) та «Добровільне передання» оформлене у письмовій формі у відповідності з умовами страхування (на підставі Акту про передачу без отримання згоди боржника) на загальну суму 346 711,19 USD, що і становить предмет позову у дані справі.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що під час розгляду цієї справи, суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені у справі №911/614/18, а саме в частині застосування норм законодавства Турецької Республіки до спірних правовідносин (в цій частині Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню міжнародно-правові договори, ратифіковані Україною та Турецькою Республікою, та право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином відповідно до положень частин другої, третьої статті 32 та частини другої статті 44 Закону України «Про міжнародне приватне право», тобто право Турецької Республіки, оскільки умови Контракту не містять вказівок про право, яке було б обране сторонами Контракту для застосування до змісту правочину, а Договір страхування був укладений юридичними особами, зареєстрованими за законодавством Турецької Республіки).

41. Отже доводи скаржника про те, що апеляційним господарським судом до спірних правовідносин застосовано закон, який не підлягав застосуванню, є безпідставними та не приймаються Судом.

42. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові у постанові від 25.02.2020 у справі № 911/614/18 , оскільки оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам, викладеним в зазначеній скаржником постанові суду касаційної інстанції, а навпаки враховані під час розгляду цієї справи (в частині, яка стосується застосування законодавства Турецької Республіки).

43. Таким чином доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

45. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46. Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

47. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Акватон» залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.01.2023 у справі № 918/1048/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Баранець

Н. Губенко