Постанова

від 15.05.2024 по справі 138/926/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/926/24

Провадження № 22-ц/801/1028/2024

Категорія: 83

Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуСправа № 138/926/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Зубаня Олександра Олександровича на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року про передачу справи за підсудністю до іншого суду, постановлену місцевим судом під головуванням судді Холодової Т.Ю., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності на автомобіль та скасування арешту автомобіля,

встановив:

Короткий зміст заявлених вимог.

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності на автомобіль та скасування арешту автомобіля.

Рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності на автомобіль та скасування арешту автомобіля передано до Ленінського районного суду м. Харкова (вул. Полтавський Шлях, 20, м. Харків, 61052) у зв`язку з непідсудністю справи Могилів-Подільському міськрайонному суду Вінницької області.

Провадження в суді апеляційної інстанції.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представника позивача ОСОБА_1 адвокат Зубань Олександр Олександрович подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив суд скасувати ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку заявника суд попередньої інстанції не звернув уваги на те, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності. Зазначає, що змістом позовних вимог є скасування арешту з транспортного засобу, що є тотожною за своєю правовою природою вимогою щодо зняття арешту з майна. Звертає увагу, що місцем реєстрації транспортного засобу є місцезнаходженням цього майна, а тому на переконання заявника спір має розглядатись з урахуванням вимог ч. 2 ст. 30 ЦПК України, тобто Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направили, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позиція суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Передаючи справу на розгляд до Ленінського районного суду м. Харкова, місцевий суд виходив із того, що останнє відоме місце проживання відповідача територіально відноситься до Ленінського районного суду м. Харкова.

Колегія апеляційного суду не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» передбачає, зокрема, й дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Питання цивільної територіальної юрисдикції (підсудність) врегульовані у главі 2 «Цивільна юрисдикція» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову норм інших видів територіальної підсудності.

Водночас, відповідно до п. 24 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів від 07.09.1998 № 1388, організація роботи, пов`язаної з реєстрацією (перереєстрацією), зняттям з обліку транспортних засобів, оформленням та видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронній формі, а також видачею (присвоєнням) номерних знаків (їх буквено-цифрової комбінації), здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) на території України фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи в порядку, визначеному МВС. При цьому в реєстраційних документах зазначається задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України фізичної особи (для внутрішньо переміщених осіб - місце проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання, або її відображення в електронній формі засобами Порталу Дія чи витягу з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) або його відображення в електронній формі засобами Порталу Дія) або місце реєстрації юридичної особи, за якою реєструється транспортний засіб.

Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги про зняття арешту стосуються рухомого майна автомобіля марки DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке міститься в матеріалах справи, вбачається, що власником зазначеного автомобіля є позивач ОСОБА_1 , із зазначенням адреси АДРЕСА_1 (а.с. 15). Крім того, вказана адреса місця проживання ОСОБА_1 також підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 14).

При цьому, саме позивач ОСОБА_1 подала позовну заяву в якій просить суд визнати право власності на транспортний засіб, а також зняти арешт та розшук з останнього, який належить їй, а не відповідачу.

З огляду на викладене, постійним місцем знаходження транспортного засобу є саме місце реєстрації позивача.

Відтак, враховуючи предмет позову, беручи до уваги те, що спірні правовідносини допускають застосування виключної підсудності, передбаченої ч. 2 ст. 30 ЦПК України, до спірних правовідносин підлягає застосування саме правила виключної підсудності.

Таким чином, при вирішенні питання щодо підсудності даної справи суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин правил загальної підсудності, які визначені статтею 27 ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання (знаходження) відповідача.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 375, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Зубаня Олександра Олександровича задовольнити.

Ухвалу Могилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областівід 28березня 2024року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді: О.С. Панасюк

Т.М. Шемета